Постанова № 55222356, 22.01.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 січня 2016 року письмове провадження № 826/17673/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Офіс Менеджмент Груп»до Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Офіс Менеджмент Груп» (надалі - позивач або ТОВ «Офіс Менеджмент Груп») з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.08.2015 року № 00051422051 та № 0005152205.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки ТОВ «Офіс Менеджмент Груп» не порушувало вимог підпункту 48.5.1. пункту 48.5., пункту 48.7. статті 48, пункту 138.2. статті 138, підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статт 139, пункту 198.1., пункту 198.3. та пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами та засвідчують належне виконання позивачем вимог податкового законодавства України в частині підтвердження права на податковий кредит та формування валових витрат підприємства.

Відповідач проти позову заперечував, вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення законними та обґрунтованими, прийнятими з підстав встановлення під час перевірки позивача, факту нереальності його взаємовідносин з контрагентами (безтоварність операцій), що за правилами діючого податкового законодавства позбавляє платника податків (у даному випадку - позивача) права на формування податкового кредиту та валових витрат підприємства по таким взаємовідносинам.

Керуючись частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, за спільним клопотанням сторін, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позиції сторін, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із ПАТ «Альфа-Банк», АТ «Райффайзен Банк Аваль», ПРАТ «Український Процесінговий Центр», ПАТ «Кияни», АБ «Укргазбанк», ТОВ «Імпорт-Офіс Україна», ТОВ «Тіккуріла», ТОВ «Софарма Україна», ТОВ «Атлас Копко Україна», ТОВ «Кєна», ПАТ «ТБІ», ТОВ «Гардінія Хоум Декор Україна», ТОВ «Ксерокс (Україна) ЛТД», ПРАТ «ІДС», ТОВ «Компанія Осма», ПРАТ «Монделіс Україна», ТОВ «Ломанн Україна», ТОВ «Тюрк Телеком Інтернешнл Юей», ПРАТ «Київстар», ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» за період з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року та дослідження походження товарів, робіт (послуг) які були поставлені (надані) «Офіс Менеджмент Груп» на користь ПАТ «Альфа-Банк», АТ «Райффайзен Банк Аваль», ПРАТ «Український Процесінговий Центр», ПАТ «Кияни», АБ «Укргазбанк», ТОВ «Імпорт-Офіс Україна», ТОВ «Тіккуріла», ТОВ «Софарма Україна», ТОВ «Атлас Копко Україна», ТОВ «Кєна», ПАТ «ТБІ», ТОВ «Гардінія Хоум Декор Україна», ТОВ «Ксерокс (Україна) ЛТД», ПРАТ «ІДС», ТОВ «Компанія Осма», ПРАТ «Монделіс Україна», ТОВ «Ломанн Україна», ТОВ «Тюрк Телеком Інтернешнл Юей», ПРАТ «Київстар», ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» за період з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року та по взаємовідносинам з ТОВ «Логістик Групп», ТОВ «СКС Групп», ТОВ «Гаттака» за період з 01.12.2014 року по 31.12.2014 року та з ПП «Пром-Тех-Снаб» за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року та по взаємовідносинам з контрагентами за лютий, березень 2015 року, за результатами якої складено акт від 22.07.2015 року № 675/26-54-22-05/39096973 (надалі - Акт), яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, а саме:

підпункт 48.5.1. пункту 48.5., пункт 48.7. статті 48, пункт 138.2. статті 138, підпункт 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся на загальну суму 619982,0 грн., в т. ч. за 2014 рік на суму 619982,0 грн.;

пункт 198.1., пункт 198.3. та пункт 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 1817336,0 грн., в тому числі: за липень 2014 року на суму 963,0 грн., за грудень 2014 року на суму 687906,0 грн., за січень 2015 року на суму 1111967,0 грн., за лютий 2015 року на суму 16500,0 грн.

Як вбачається зі змісту Акту, наявність наведених порушень податкового законодавства, обґрунтовані з боку відповідача наступним.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту декларацій з ПДВ за перевіряємий період встановлено його завищення всього у сумі 1817336,0 грн.

Перевіркою було встановлено взаємовідносини позивача з контрагентами - ТОВ «Адомани», ПАТ «Кияни», ТОВ «Альфабуд», ТОВ «Інженерний центр «Алміс», ТОВ «Аккорда», ТОВ «Старваген», ТОВ «Господарник» та ТОВ «МВК Трейд» за період з 01.01.2015 року по 31.03.2015 року, ТОВ «Логістик Групп», ТОВ «СКС Групп», ТОВ «Гаттака» за період з 01.12.2014 року по 31.12.2014 року та з ПП «Пром-Тех-Снаб» за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року.

Так, взаємовідносини позивача з ПП «Пром-Тех-Снаб» ґрунтувалися на договорі № 15-05-2014-001 віл 15.05.2014 року, за умовами якого позивач як Замовник доручає, а ПП «Пром-Тех-Снаб» як Виконавець приймає на себе зобов'язання вчасно та якісно встановити на об'єкті Замовника погоджену сторонами систему кондиціювання, а Замовник зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх вартість. Об'єм, перелік робіт та перелік обладнання, що поставляється Виконавцем, визначається п.1.1.-1.5. Договору та Додатками до даного Договору, що є йото невід'ємними частинами. Передача робіт Виконавцем і прийняття їх Замовником здійснюється комісією, яка складається із уповноважених представників Сторін та оформляється Актом здачі-приймання виконаних робіт, підписаним з обох Сторін.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору та сплати ПДВ у складі ціни за виконані роботи, позивачем до перевірки надавалися виписані ПП «Пром-Тех-Снаб» первинні документи, а саме: податкова накладна від 31.07.2014 року № 731 та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2014 року № 31/07/14-122 на загальну суму 5776,46 грн., в т.ч. ПДВ 962,74 грн.

В той же час, позивачем не подано до перевірки розрахунку потужності та схеми розташування елементів системи, які за умовами договору надаються Замовнику; гарантійні талони, які видаються одночасно з підписанням актів здавання-приймання робіт згідно умов договору; журнал проходження інструктажу.

Також, перевіркою встановлено, що ПП «Пром-Тех-Снаб» анульовані свідоцтво платника ПДВ 29.05.2015 року, кількість працюючих 1 особа; засновником, директором та бухгалтером є одна й та сам особа.

При проведенні аналізу податкової звітності позивача при взаємовідносинам з підприємством постачальником ПП «Пром-Тех-Снаб» за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року згідно Підсистеми автоматизована система співставлення» системи АІС «Податковий Блок» встановлено, що актом від 31.12.2014 року №1847/26-59-22-08/38007002 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Пром-Тех-Снаб» з питання дотримання вимог податкового законодавства по проведеним фінансово-господарським взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.07.2014 року по 30.09.2014 року» зафіксовано не підтвердження реальності здійснення операцій з отримання товарів (робіт, послуг) ПП «Пром-Тех-Снаб» у контрагентів продавців та операції з продажу цих товарів (робіт, послуг) контрагентам-покупцям за період з 01.07.2014 року по 30.09.2014 року. Також, встановлено відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення статті 22, статті 135, статті 185 Податкового кодексу України по операціях з отримання товарів (робіт, послуг) у підприємств-продавців ПП «Пром-Тех-Снаб» та по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям за період з 01.07.2014 року по 30.09.2014 року, що свідчить про відсутність факту поставки товарів (робіт, послуг).

Взаємовідносини між позивачем (Замовник) та ТОВ «Логістик Групп» (Виконавець) відбувалися на підставі договору № 192014 від 19.12.2014 року на поставку та монтаж воріт і додаткового обладнання, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується поставити та змонтувати ворота секційні 2 шт., платформу зрівнювальну 1 шт., герметизтор 1 шт., двері 2 шт., та встановити комплект бамперів 1 шт., здійснити монтаж та пуско-наладку обладнання на об'єктів Замовника за адресою: м. Київ, ву. Червонопрапорна 34, склад 2200 м.кв. та передати їх результати Замовнику в установлений Договором строк. Замовник зобов'язується надати Виконавцю фронт робіт, прийняти виконані роботи та оплатити їх па умовах, визначених в Договорі. Договірна ціна робіт складає 120684,37 гривень, окрім того ПДВ в розмірі 24136,87 грн.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору та сплати ПДВ у складі ціни за поставку товару та монтаж, позивачем до перевірки надавалися виписані ТОВ «Логістик Групп» первинні документи, а саме: податкова накладна від 22.12.2014 року № 54 на загальну суму 72410,62 грн., в т.ч. ПДВ 12068,44 грн.

В той же час, позивачем не подано до перевірки товарно-транспортні накладні, що підтверджують факт транспортування товару; видаткові накладні; акт приймання-передачі будівельного майданчика; акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг), що свідчить про відсутність факту поставки товарів (робіт, послуг).

Взаємовідносини між позивачем (Замовник) та ТОВ «СКС Групп» (Виконавець) відбувалися на підставі договору № 28/11-2014 від 28.11.2014 року на технічне обслуговування, за умовами якого Замовник доручає Виконавцю, а Виконавець бере на себе зобов'язання щодо технічного обслуговування обладнання для вентиляції та кондиціювання повітря, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-кт Московський, 9. Вартість виконання робіт складає 266666,67 грн., окрім того ПДВ в розмірі 53333,33 грн.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору та сплати ПДВ у складі ціни за виконані роботи, позивачем до перевірки надавалися виписані ТОВ «СКС Групп» первинні документи, а саме: податкова накладна від 31.12.2014 року № 73 та акт здачі-прийняття робіт (послуг) на загальну суму 320000,00 грн., в т.ч. ПДВ 53333,33 грн.

В той же час, позивачем не подано до перевірки ліцензії, журнал проходження інструктажу. Також, згідно КВЕДу ТОВ «СКС Групп» здійснює оптову торгівлю деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, що в сукупності свідчить про відсутність факту поставки товарів (робіт, послуг).

Взаємовідносини між позивачем (Замовник) та ТОВ «Гаттака» (Виконавець) відбувалися на підставі договору про надання послуг №Д-010414/14 від 01.04.2014 року, за умовами якого Замовник доручає, приймає та оплачує виконане замовлення, а Виконавець бере на себе зобов'язання та здачу замовлення, зміст і обсяг якого і цілому та тю етапах визначається Сторонами в Додатку № 1 до Договору. Підписання актів здачі-приймання виконаного замовлення, технічних завдань, передача та приймання послуг здійснюється на території Замовника.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору та сплати ПДВ у складі ціни за надані послуги, позивачем до перевірки надавалися виписані ТОВ «Гаттака» первинні документи, а саме: податкова накладна від 31.12.2014 року № 5 та акт здачі-прийняття робіт (послуг) від 31.12.2014 року № АМ-0000005 на загальну суму 2755000,00 грн., в т.ч. ПДВ 459166,67 грн.

В той же час, відповідачем встановлено, що Акт здачі-прийняття робіт (послуг) оформлено не належним чином, а саме відсутнє місце складання та відсутня сума винагороди замовнику.

Крім того, згідно з даними системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ІС «Податковий блок» встановлено розбіжності між даними позивача та ТОВ «Гаттака» за грудень 2014 року в сумі 459166,67 грн. ПДВ, що свідчить про відсутність факту поставки товарів (робіт, послуг).

Перевіркою також встановлено, що у перевіряємому періоді позивач (Орендар) придбавав у ПАТ «Кияни» (орендодавець) послуги з оренди на підставі догорів оренди №Д559 від 01.05.2014 року, за умовами якого орендодавець зобов'язується передати в оперативну оренду, а Орендар зобов'язується прийняти нерухоме майно загальною площею будівель 29570,20 кв.м. (під літерою «Ф» загальною площею 13830,20 кв.м., під літерою «Б» загальною площею 10747,80 кв.м., під літерою «Р» загальною площею 4305,00 кв.м., під літерою «X» загальною площею 687,20 кв.м. ) розташовані за адресою: Україна, місто Київ, проспект Московський, 9 та належить Орендодавцю на праві власності, що підтверджується рішенням господарського суду м. Києва від 23.11.2006 року по справі 40/558 про визнання права власності, строком на 35 місяців, для використання у власній господарській діяльності та/або здачі будівель в оперативну суборенду під офіси, торгівельні площі, заклади громадського харчування або побутового обслуговування, склади та здійснення іншої господарської діяльності суборенда торів невиробничого характеру. Сторони погодилися, що вищевказана передачі в суборенду здійснюється Орендарем без попереднього письмового погодження з Орендодавцем.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, позивачем до перевірки надавалися виписані контрагентом первинні документи, а саме: податкові накладні та акти наданих послуг на загальну суму 1057022,93 грн. (ПДВ - 176170,49 грн.), податкові накладні та акти наданих послуг на загальну суму 1099058,21 грн. (ПДВ - 183176,37 грн.), податкові накладні та акти наданих послуг на загальну суму 986982,38 грн. (ПДВ - 164497,07 грн.).

Також, у перевіряємому періоді позивач (Орендар) придбавав у ТОВ «Господарник» послуги комплексного технічного обслуговування обладнання для вентиляції та кондиціювання повітря на підставі договору оренди № ОТ1068 від 01.05.2014 року, за умовами якого Орендодавець зобов'язується передати в оперативну оренду, а Орендар зобов'язується прийняти нерухоме майно - майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червонопрапорна, 34, до складу якого входить: будівля трансформаторної підстанції - 156,40 кв.м., диспетчерська - 258,60 кв.м., каналізація - 4,30 кв.м., перекладання зовнішніх мереж водопроводу - 10,70 кв.м., матеріальний склад-завод - 735,60 кв.м, цех формування 2895,60 кв.м., прибудова до формувального цеху 796,00 кв.м., головний виробничий комплекс з побутовими приміщеннями 7374,10 кв.м., розширення формувального цеху - 14876,20 кв.м., для використання у власній господарській діяльності та/або здачі будівель в оперативну суборенду під офіси, торгівельні площі, заклади громадського харчування або побутового обслуговування, склади та здійснення іншої господарської діяльності суборенда торів невиробничого характеру. Сторони погодилися, що вищевказана передачі в суборенду здійснюється Орендарем без попереднього письмового погодження з Орендодавцем.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, позивачем до перевірки надавалися виписані контрагентом первинні документи, а саме: податкові накладні та акти наданих послуг на загальну суму 106764,70 грн. (ПДВ - 17794,12 грн.), податкові накладні та акти наданих послуг на загальну суму 112499,63 грн. (ПДВ - 18749,94 грн.), податкові накладні та акти наданих послуг на загальну суму 123216,31 грн. (ПДВ - 20536,05 грн.).

У перевіряємому періоді позивач (Замовник) також мав взаємовідносини з ТОВ «Адомани» (Виконавець), які ґрунтувалися на договорі №012601 від 26.12.2014 року про надання рекламних послуг, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги та виконати роботи з розміщення рекламних матеріалів Замовника (баннерів на інтернет-площадках, оголошень у пошукових системах, брендування веб-сайтів), технічна підтримка та контентне наповнення веб-сайтів, збір статистичних матеріалів за час показу рекламних матеріалів, наданих Замовником, інші послуги за домовленістю сторін, а Замовник зобов'язується оплатити такі роботи/послуги відповідно до умов і в порядку, встановленого цим договором.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, позивачем до перевірки надавалися виписані контрагентом первинні документи, а саме: податкові накладні та акти наданих послуг на загальну суму 6671800,00 грн. (ПДВ - 1111966,66 грн.).

В той же час, згідно з даними системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ІС «Податковий Блок» встановлено розбіжності між даними позивача та ТОВ «Адомани» за січень 2015 року в сумі 1111966,66 грн. ПДВ.

Також, позивач (Замовник) мав взаємовідносини з ТОВ «Альфабуд» (Підрядник) на підставі договорів підряду № 51/102 від 17.10.2014 року, № 66/122 від 01.10.2014 року, за умовами яких, Підрядник зобов'язується відповідно до умов договору та розробленої кошторисної документації виконати електромонтажні роботи у приміщеннях на об'єктах по проспекту Московському, 9 у м. Києві та вул. Червонопрапорній, 34 у м. Києві, а Замовник зобов'язується надати Підряднику фронт робіт та оплатити вартість робіт на об'єкті.

На підтвердження виконання умов зазначених договорів, позивачем до перевірки надавалися виписані контрагентом первинні документи, а саме: податкові накладні та акти приймання виконаних робіт на загальну суму 126406,39 грн. (ПДВ - 21067,73 грн.) та 149304,20 грн. (ПДВ - 24884,03 грн.).

Крім того, у перевіряємому періоді позивач придбав у ТОВ «МВК Трейд» кондиціонери Neoclima, що підтверджується податковими накладними від 24.02.1015 року № 15 та 28.02.2015 року № 14 на загальну суму 99 000,00 грн., проте позивачем не надано до перевірки договір, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, що свідчить про неправомірне формування позивачем податкового кредиту по таким взаємовідносинам за лютий 2015 року.

Виходячи з наведеного в сукупності, відповідач дійшов висновку про нереальність наведених господарських операцій позивача з зазначеними контрагентами та, відповідно, відсутність права на формування податкового кредиту по таким операціям.

Крім того, відповідач дійшов висновку про відсутність підстав для віднесення до складу валових витрат витрати по господарським операціям з ПП «Пром-Тех-Снаб», ТОВ «Логістик Групп», ТОВ «СКС Групп», ТОВ «Гаттака», оскільки перевіркою не виявилось можливим встановити мету, з якою позивачем були перераховані кошти зазначеним контрагентам.

За результатом розгляду відповідачем заперечень позивача до Акту, його висновки були залишені без змін.

У зв'язку з виявленими порушеннями, зафіксованими Актом, відповідачем були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 12.08.2015 року:

№ 00051422051, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 619982,00 грн. і нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 309991,00 грн.

№ 0005152205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1817336,00 грн. і нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 908668,00 грн.

Відповідно до пункту 56.1. статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з відповідним позовом до адміністративного суду.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі-Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, що застосована відповідачем під час перевірки позивача).

Згідно підпункту 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 Кодексу, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.27. пункту 14.1. статті 14 Кодексу, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

За приписами підпункту 139.1.9. п.139.1. ст.139 Кодексу, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1.статті 14 Кодексу, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, визначено у статті 198 Кодексу.

Згідно підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункту 198.2. статті 198 Кодексу).

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 201.1. статті 201 Кодексу).

Згідно пункту 201.10. статті 201 Кодексу, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно частини 1 та 2 статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій. Відповідно, оформлені належним чином розрахункові документи, платіжні документи, податкові накладні та інші первинні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку є документами, що підтверджують право платника податку на формування валових витрат та податкового кредиту по зафіксованим в них господарським операціям.

Судом в ході судового розгляду були досліджені та оцінені надані позивачем первинні документи на підтвердження його господарських операцій з контрагентами - ТОВ «СКС ГРУПП», ТОВ «Гаттака», ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ», ТОВ «Кияни», ТОВ «Господарник», ТОВ «Логістік Групп», ТОВ «МВК Трейд», ТОВ «Адомани», ТОВ «Альфабуд» (договори та додатки до них, технічні завдання, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), акти прийому-передачі нерухомого майна в оренду, накладну, акти прийому-передачі основних засобів, акт прийому-передачі обладнання, платіжні доручення, витяги з ЄДРПОУ, акт приймання-передачі будівельного майданчика та початок робіт, товарно-транспортну накладну, звіти про проведення комплексної рекламної компанії), під час огляду та дослідження яких судом не встановлено їх невідповідності вимогам чинного законодавства, навпаки, вони містять всі обов'язкові реквізити, отже такі документи можна вважати належними доказами реальності здійснених господарських операцій позивача з контрагентами та, відповідно, належними документами для підтвердження права позивача на податковий кредит та валові витрати підприємства.

Крім того, в ході дослідження та надання оцінки укладеним між позивачем та контрагентами договорів, судом встановлено, що вони містять всі істотні умови, отже є укладеними.

При цьому, відповідачем не надано суду вичерпного переліку розбіжностей між вимогами діючого законодавства до оформлення первинних документів та фактичним змістом наданих позивачем первинних документів.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

За результатом судового розгляду, суд дійшов висновку, що, відповідачем не було надано належної оцінки первинним документам, складеним по взаємовідносинам позивача з контрагентами, а була лише прийнята до уваги інформація з ІС «Податковий блок», що призвело до необґрунтованого збільшення позивачу податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість.

Співставлення даних податкової звітності з бази автоматизованого контролю, як етапу контроль-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Крім зазначеного, суд також не залишає поза увагою, що за правилами статті 16, пункту 36.1., пункту 36.5. статті 36, пункту 38.1. статті 38, пункту 44.1. статті 44, пункту 47.1. статті 47, пункту 49.2. статті 49 Кодексу, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Вказана правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 22.10.2010 року та 31.01.2011 року і повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні від 22.01.2009 року (справа "Булвес АД" проти Болгарії) констатував, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товарів/робіт/послуг від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит, однак таких обставин в ході розгляду даної справи судом встановлено не було.

Аналогічна позиція підтверджується численною судовою практикою у відповідних справах (ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.02.2013 року № К/9991/64614/11, від 16.03.2013 року № К/800/9087/13).

За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень від 12.08.2015 року № 00051422051 та № 0005152205 та, відповідно, про необхідність їх скасування.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні рішення відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішення суб'єкта владних повноважень, встановлених частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до яких, зокрема, відносяться прийняття рішень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

Згідно з частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В свою чергу, відповідачем не доведено правомірності прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приймаючий до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165,167,254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс Менеджмент Груп» задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 12.08.2015 року № 00051422051 та № 0005152205.

Судові витрати в сумі 487,20 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс Менеджмент Груп» за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій