Постанова № 55221737, 20.01.2016, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2016 р. Справа №818/3795/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Дараган Ю.П.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський машинобудівний завод" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумський машинобудівний завод" (далі - позивач) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.04.2015 № 0000421502/15536, № 0000431502/15535 та податкове повідомлення-рішення від 22.05.2015 № 0000541502/20699.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами проведеної перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем ОСОБА_3 кодексу України, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2015 року. На підставі висновків акту перевірки, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000421502/15536 та № 0000431502/15535. На переконання позивача, вказані рішення підлягають скасуванню, оскільки податковий кредит був сформований за результатами здійснення реальних господарських операцій з фірмою ДС у формі ТОВ, ПНВКП "Премєр" та ТОВ Азовський ливарно-механічний завод на підставі належним чином складених документів бухгалтерського обліку та податкових накладних, які містять всі визначені податковим законодавством реквізити.

Крім того, позивач зазначає, що відповідачем було проведено перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2015 року, за результатами якої відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем ОСОБА_3 кодексу України, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2015 року. На підставі висновків акту перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.05.2015 № 0000541502/20699, яке, на переконання позивача, є протиправним та підлягає скасуванню з підстав аналогічних вищезазначеним податковим повідомлення-рішенням.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у їх задоволенні, у письмовому запереченні, поданому до суд зазначив, що позивач не мав права на податковий кредит по господарським операціям з фірмою "ДС" у формі ТОВ, оскільки податкові накладні по цим операціям складені з порушенням податкового законодавства, зокрема, не містять вказівки на кількість частки наданої послуги за додатком 1.

Також, відповідач вважає, що ТОВ "Сумський машинобудівний завод" не мав права на податковий кредит і по операції з ТОВ "Азовський ливарно-механічний завод" та ПНВКП "Премєр", оскільки товарно-транспортні накладні, що підтверджують переміщення товарів від продавця до покупця, не містять всіх необхідних реквізитів, а саме: переліку використаних раціональних маршрутів, фактичного місця розвантаження та навантаження товарів тощо.

Крім того, відповідач зазначає, що в порушення норм чинного податкового законодавства згідно реєстру виданих та отриманих податкових накладних за січень 2015 року за № НОМЕР_1 від 19.02.2015 та згідно Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5) по декларації за січень 2015 року ТОВ "Сумський машинобудівний завод" до складу податкового кредиту включило податкові накладні минулих періодів на суму ПДВ у розмірі 462,00 грн.

Враховуючи наведені обставини, відповідач вважає, що доводи позивача, викладені у позові, не спростовують висновків актів перевірки та встановлених обставин справи, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та такими, що повністю відповідають нормам чинного законодавства.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

У судовому засіданні встановлено, що посадовими особами податкового органу була проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2015 року, за результатами якої складено акт від 10.04.2015 № 836/15-02/34933255 (а.с. 11-40).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ОСОБА_3 кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення різниці поточного звітного періоду, яке буде зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного періоду податкової декларації по ПДВ за січень 2015 року на суму 74034,00 грн.;

- п. 198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4, п. 200.14 ст. 200 ОСОБА_3 кодексу України, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2015 року на суму 64036,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки, ДПІ у м. Сумах були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000421502/15536 від 24.04.2015, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 64036,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 32018,00 грн. (а.с. 8);

- № 0000431502/145535 від 24.04.2015, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 74034,00 грн. (а.с. 9).

В якості підстави для винесення вказаних вище податкових повідомлень-рішень, посадові особи податкового органу зазначають відсутність у позивача права формувати податковий кредит по господарським операціям з фірмою "ДС" у формі ТОВ, через складання податкових накладних з порушенням податкового законодавства, відсутність права на податковий кредит по операціях з ПНВКП "Премєр", ТОВ "Азовський ливарно-механічний завод" через не зазначення всіх реквізитів в товарно-транспортних накладних, а також включення до складу податкового кредиту податкових накладних минулих періодів.

Також, посадовими особами податкового органу була проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2015 року, за результатами якої складено акт від 12.05.2015 № 1123/18-19-15-02/34933255 (а.с. 41-72).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201, п. 200.1, п. 200.4, п. 200.14 ст. 200 ОСОБА_3 кодексу України, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2015 року на суму 74033,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки, ДПІ у м. Сумах було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000541502/20699 від 22.05.2015, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 74033,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 37016,00 грн. (а.с. 10);

Як на підставу для винесення вищевказаного податкового повідомлення-рішення, відповідач посилається на визначають відсутність у позивача права формувати податковий кредит по господарським операціям з фірмою "ДС" у формі ТОВ, через складання податкових накладних з порушенням податкового законодавства, відсутність права на податковий кредит по операціях з ПНВКП "Премєр" через не зазначення всіх реквізитів в товарно-транспортних накладних, а також включення до складу податкового кредиту податкових накладних минулих періодів.

Не погоджуючись із позицією податкової інспекції, суд зазначає наступне.

Між позивачем (Орендатор) і фірмою "ДС" у формі ТОВ (Орендодавець) було укладено договір оренди № МЗ-001 від 01.03.2010 та додаткова угода до нього від 01.04.2010 (а.с.119-121), згідно умов якого в оренду передаються нежитлові приміщення (цілісний майновий комплекс), який в свою чергу не містить переліку (номенклатуру) послуг і тому, не повинен мати наслідком виключення такої податкової накладної з кола доказів, які підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту.

Надання послуг за вказаним договором підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 29.12.2014 № ОУ-0000025, від 06.01.2015 № ОУ-0000001 (а.с. 123,166), платіжними дорученнями про оплату послуг від 17.12.2014 № 11880, від 24.12.2014 № 11954, від 08.01.2015 № 4, від 12.01.2015 № 28, від 20.01.2015 № 143, від 27.01.2015 № 220, від 29.01.2015 № 246 (а.с. 124,125, 167-171), а також податковими накладними від 17.12.2014 № 4, від 24.12.2014 № 6 , від 06.01.2015 № 1, від 21.01.2015 № 3 (а.с.126, 127, 172, 173).

Між позивачем (Замовник) і ТОВ "Азовський ливарно механічний завод" (Постачальник) було укладено договір поставки №140114 від 14.01.2014 (а.с. 128-131), згідно умов якого Постачальник зобов'язується виготовити власними силами та за свій рахунок ливарну продукцію та передати її у власність Замовника.

Виконання робіт за вказаним договором підтверджується платіжними дорученнями від 04.12.2014 № 11776, від 11.12.2014 № 11830, від 15.12.2014 № 11852, від 16.12.2014 № 11864, від 16.12.2014 № 11865, від 16.12.2014 № 11866, від 16.12.2014 № 11867, від 18.12.2014 № 11889, від 18.12.2014 № 11896, від 18.12.2014 № 11897, від 18.12.2014 № 11898 (а.с. 141-151), видатковими накладними від 09.12.2014 № РН-0000556, від 09.12.2014 № РН-0000559, від 09.12.2014 № РН-0000560, від 25.12.2014 № РН-0000592, від 25.12.2014 № РН-0000593, від 25.12.2014 № РН-0000597, від 25.12.2014 № РН-0000596 (а.с.134-140), податковими накладними від 05.12.2014 № 14, від 09.12.2014 № 15, від 09.12.2014 № 16, від 09.12.2014 № 17, від 09.12.2014 № 19, від 09.12.2014 № 20, від 15.12.2014 № 40, від 16.12.2014 № 41, від 16.12.2014 № 42, від 16.12.2014 № 43, від 16.12.2014 № 44, від 18.12.2014 № 45, від 18.12.2014 № 46, від 18.12.2014 № 47 (а.с. 152-165), а також прибутковими накладними, картками складського обліку матеріалів (а.с.208-253).

Транспортування товару здійснювалось автомобільним транспортом, згідно товарно-транспортних накладних від 09.12.2014 № 97, від 25.12.2014 № 100 (а.с. 132, 133).

Між позивачем та ПНВКП "Премєр" було укладено договір поставки від 12.01.2015 № 1-01 металопрокату (а.с. 174-175) та специфікацію до нього від 14.01.2015 (а.с. 176).

Реальність виконання умов вказаного договору підтверджується видатковою накладною від 20.01.2015 № 14 (а.с. 181), податковими накладними від 19.01.2015 № 12 та від 29.01.2015 № 30 (а.с. 179, 180), платіжними дорученнями від 16.01.2015 № 94, від 29.01.2015 № 241 (а.с. 182, 183), довіреністю на отримання ТМЦ від 19.01.2015 № 42 (а.с. 178).

Транспортування товару здійснювалось згідно товарно-транспортної накладної від 20.01.2015 № Р14 (а.с. 177).

При цьому, як випливає з актів перевірок, всі необхідні первинні документи, що підтверджують фактичне виконання правочинів з надання послуг та постачання товару були досліджені в ході перевірок.

В подальшому ливарна продукція, металопрокат, придбаний позивачем у ТОВ "Азовський ливарно механічний завод" та ПНВКП "Премєр", був оприбуткований на складі позивача, що підтверджується картками складського обліку матеріалів (а.с. 236- 266), та був використаний для виробництва насосів та запчастин до них, які реалізовувались контрагентам-покупцям, що підтверджується договорами та специфікаціями до них, рахунками-фактурами, вантажно-митними деклараціями (а.с. 203-235).

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ОСОБА_3 кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 ОСОБА_3 кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 ОСОБА_3 кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 ОСОБА_3 Кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладені норми ОСОБА_3 кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту з ПДВ, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, використання придбаного товару (послуги) у власній господарській діяльності, а також фактичне виконання господарської операції за наслідками якої виникає право на податковий кредит з ПДВ.

Крім того, для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні ОСОБА_3 кодексу України, не передбачається обовязкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобовязання з ПДВ, то це не може тягнути відповідальності та негативних наслідків саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту з ПДВ та має всі документальні підтвердження його розміру.

Даний висновок також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03). Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім того, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року N 957, податкова накладна та додатки до неї складаються та надаються за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді або в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкова накладна заповнюється державною мовою. Усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками. Реквізити заголовної частини податкової накладної, які містять числові значення (індивідуальний податковий номер, номер телефону), вирівнюються по правій межі поля та не повинні містити жодних інших знаків та символів.

У відповідності до п. 201.7 ст. 201 ОСОБА_3 кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами (в тому числі і податковими накладними), що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи (в тому числі податкові накладні), які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами ОСОБА_3 кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобовязаннях платника податків у звязку з його господарською діяльністю мали місце.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджено, що податкові накладні, виписані фірмою ДС у формі ТОВ містять всі визначені податковим законодавством реквізити, та виписувались по факту надходження коштів на рахунок, як попередня оплата за оренду приміщення. Зазначення в податковій накладній частки поставленого товару/наданої послуги та подання додатку 1 до податкової накладної здійснюється лише в разі часткового постачання товару/послуги. Тобто, оскільки фірма ДС у формі ТОВ не здійснювало часткового постачання послуги по наданню приміщення в оренду, а податкові накладні виписувала на суми коштів, отриманих як попередня оплата, обовязок подати додаток 1 до податкової накладної та зазначити частку наданої послуги, у контрагента позивача не виник, в звязку з чим позивач має право на податковий кредит по операції з ДС у формі ТОВ.

Окремо варто зауважити щодо тверджень посадових осіб податкового органу про дефектність товарно-транспортних накладних по господарським операціям позивача із ПНВКП "Премєр" і ТОВ "Азовський ливарно-механічний завод".

Так, законодавець не ставить в залежність дефектність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість.

Законом України "Про автомобільний транспорт" визначені засади організації та діяльності автомобільного транспорту, у відповідності до статті 48 якого визначений перелік документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Так, частина 2 вказаної норми Закону встановлює, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, при здійсненні внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом водіями може використовуватися, як товарно-транспортна накладна, так й інший визначений законодавством документ, використання якого може здійснюватися як поряд з товарно-транспортною накладною, так і без неї.

Видаткова накладна - це первинний бухгалтерський документ, за допомогою якого суб'єкт господарської діяльності може здійснити реалізацію готової продукції та товарів, матеріалів та основних засобів, відвантажити товари на комісію та надати послуги, складення якого передбачено статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Як наслідок, наявність у позивача видаткових накладних на поставлений товар є документальним підтвердженням відвантаження позивачу постачальниками придбаних матеріальних цінностей. Наявність видаткових накладних, в сукупності з іншими дослідженими доказами підтверджує факти поставок товарів позивачу.

Стосовно висновків податкової інспекції про протиправність включення позивачем до складу податкового кредиту за січень 2015 року податкових накладних минулих періодів на суму 462, 00 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із абз. 1 п. 198.6 ст. 198 ОСОБА_3 кодексу України (в редакції чинній на час складання і виписки спірних податкових накладних), останні є підставою для віднесення сплаченої суми податку, до податкового кредиту.

Разом з тим, відповідно до абз. 3 п. 198.6 ОСОБА_3 кодексу України (в редакції чинній на час складання і виписки податкових накладних) - у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Проте, Законом України № 71-VIII від 28.12.2014 внесено зміни до ОСОБА_3 кодексу України, які набрали законної сили з 01.01.2015.

З врахуванням відповідних змін п.198.6 ст. 198 ОСОБА_3 кодексу викладено в нові редакції.

Так зокрема, виключено абз. 3 п.198.6 ст. 198 ОСОБА_3 кодексу України в зазначеній вище редакції.

В свою чергу відповідно до абз.3 п.198.6 ст.198 ОСОБА_3 кодексу України в редакції з 01.01.2015 - суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку із придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи із системного аналізу положень абз. 1 та абз.3 п.198.6 ст.198 ОСОБА_3 кодексу України (в редакції з 01.01.2015) необхідною умовою для включення суми податку сплаченого (нарахованого) у зв'язку із придбанням товарів/послуг є наявність податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того вказану сума відноситься до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Саме з урахуванням вказаних змін у ОСОБА_3 кодексі, відповідачем було зроблено висновок про те, що податкові накладні, складені в звітних податкових періодах 2014 року, могли бути включені до складу податкового кредиту не пізніше грудня 2014 року.

Не погоджуючись із висновком відповідача, суд зазначає, що вказані положення ОСОБА_3 кодексу України не підлягають до застосування при визначенні суми податкового кредиту сформованого на підставі податкових накладних які були виписані до 01.01.2015 і не були включені до складу податкового кредиту у попередніх звітних періодах.

Більше того, за таких обставин платники податків взагалі в принципі позбавлені права формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних що суперечить принципу законності та верховенства права.

Даний висновок відповідає приписам частини першої статті 58 Конституції України відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, у випадку конфлікту інтересів, який виник внаслідок того, що норми правових актів суперечать між собою та/або припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків (зборів), так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи наведені норми, а також те, що в судовому засіданні було підтверджено правомірність формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з контрагентами фірмою "ДС" у формі ТОВ, ПНВКП "Премєр" та ТОВ "Азовський ливарно механічний завод", суд дійшов висновку про правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту суми податку на додану вартість за січень та лютий 2015 року.

Що стосується завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, варто зазначити наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) визначений статтею 200 ОСОБА_3 Кодексу України.

Так, відповідно до вимог п. 200.1 ст. 200 ОСОБА_3 Кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пункт 200.2. ст. 200 ОСОБА_3 Кодексу України передбачає, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

В свою чергу, відповідно до вимог п. 200.3 ст. 200 ОСОБА_3 Кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Також, відповідно до вимог п. 200.4 ст. 200 ОСОБА_3 Кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З огляду на встановлене вище правомірне віднесення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту, висновки податкового органу про завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування за січень 2015 року на суму 64036,00 грн. та за лютий 2015 року на суму 74033,00 грн. є безпідставними.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 24.04.2015 за № 0000421502/15536, № 0000431502/15535 та від 22.05.2015 № 0000541502/20699 є протиправними та підлягають скасуванню.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при подачі позовної заяви було сплачено судовий збір згідно платіжного доручення № 3494 від 01.12.2015 в сумі 3 181,55 грн. (а.с. 3).

Отже, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський машинобудівний завод" підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області сума судового збору в розмірі 3181,55 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський машинобудівний завод" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області від 24.04.2015 № 0000421502/15536, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 64036, 00 грн. та зобовязано сплатити штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 32 018, 00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області від 24.04.2015 № 0000431502/15535, яким зменшено розмір відємного значення з податку на додану вартість у розмірі 74034, 00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області від 22.05.2015 № 0000541502/20699, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 74033, 00 грн. та зобовязано сплатити штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 37 016, 00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський машинобудівний завод" (40020, м. Суми, вул. Машинобудівників, 4, код ЄДРПОУ 34933255) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (40000, м. Суми, Покровська площа, 2, код ЄДРПОУ 39563287) судовий збір у розмірі 3 181 (три тисячі сто вісімдесят одна) грн. 55 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко

З оригіналом згідно

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст постанови складений та підписаний 25.01.2016.