УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
26 січня 2016 року Справа № 803/56/16
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Смокович В.І., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Луцьку Волинської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобовязання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Луцьку Волинської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 11 червня 2015 року № 12681-17, зобовязання Управління Державної казначейської служби України у м. Луцьку Волинської області повернути сплачений податок у сумі 25 000 грн.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви зясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає залишенню без руху з таких підстав.
За правилами частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності 01 вересня 2015 року) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 цього ж Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 зазначеного Закону визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати; майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25 грудня 2015 року 928-VIII станом на 01 січня 2016 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1 378,00 грн.
З матеріалів позовної заяви убачається, що позивачем одночасно заявлено вимогу майнового характеру (визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення) та немайнового характеру (зобовязання Управління Державної казначейської служби України у м. Луцьку Волинської області повернути сплачений податок у сумі 25 000 грн.).
За вимогу майнового характеру згідно податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ форми «Ф» від 11 червня 2015 року № 12681-17 потрібно заплатити 1 відсоток ціни позову, що становить 250 грн. (25 000 х 1%), але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 551 грн. 20 коп.
Відтак, як убачається з доданої до позовної заяви квитанції № ПН181988 від 25 січня 2016 року, позивач правильно сплатив судовий збір за майнову вимогу в розмірі 551 грн. 20 коп.
З норми Закону України «Про судовий збір» за вимогу немайнового характеру фізичній особі потрібно сплатити 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 551 грн. 20 коп.
Проте, документу про сплату судового збору за вимогу немайнового характеру щодо зобовязання Управління Державної казначейської служби України у м. Луцьку Волинської області повернути сплачений податок у сумі 25 000 грн. до матеріалів позовної заяви не додано.
Оскільки позивачем заявлено дві вимоги, а сплачено лише за одну вимогу майнового характеру, тому ОСОБА_1 слід доплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру в розмірі 551 грн. 20 коп. за реквізитами Волинського окружного адміністративного суду та надати суду оригінал відповідного платіжного документу (платіжного доручення, квитанції тощо).
Перерахування судового збору необхідно здійснювати за наступними реквізитами: отримувач коштів УДКС України у м. Луцьку Волинської області 22030001, код отримувача 38009628, банк отримувача ГУ ДКС України у Волинській області, код банку отримувача (МФО) 803014, рахунок отримувача 31218206784002, код класифікації доходів бюджету - 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), призначення платежу «судовий збір, за позовом _ (найменування позивача), Волинський окружний адміністративний суд, код 35123898».
Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, її слід залишити без руху, надавши ОСОБА_1 строк, достатній для усунення недоліків, до 10 лютого 2016 року. Позивачу у цей строк слід усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом сплати судового збору у розмірі 551 грн. 20 коп. та подання до суду доказів його сплати.
Керуючись статтями 106, 108, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Луцьку Волинської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобовязання вчинити дії - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків до 10 лютого 2016 року.
Розяснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута особі, яка її подала.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.І. Смокович
Судове рішення № 55221613, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 26.01.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 803/56/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: