Ухвала суду № 55221422, 20.01.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2016 р.Справа № 549/189/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Федоренко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області на постанову Чорнухинського районного суду Полтавської області від 25.11.2015р. по справі № 549/189/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 25.11.2015р. по справі № 549/189/15-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії- задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Управління пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області у здійснені перерахунку пенсії ОСОБА_1

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок з 01 жовтня 2014 року та виплату пенсії згідно з довідкою про заробітну плату №1230 від 18.09.2014 року, виданої Комунальним закладом «Чорнухинська центральна районна лікарня», про заробітну плату ОСОБА_1 за період роботи в зоні відчуження з ліквідації наслідків аварії на Чернобильській АЕС з 27 липня 1986 року по 06 вересня 1986 року.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин положення постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 року № 1210 та ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.

Крім того, на думку відповідача, судом першої інстанції не враховано, що надана для перерахунку довідка КЗ «Чорнухінська района ЦРЛ» від 18.09.2014р. №1230, видана з порушенням вимог чинного законодавства. Також скаржник посилається на відсутність підстав для нарахування премії працівникам за період виконання робіт, пов'язаних з наслідками аварії на ЧАЕС у підвищеному до 60% розмірі, оскільки вона могла мати місце тільки в порядку і розмірах, визначених на той час на підприємстві положенні про преміювання.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області, має статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджено копією посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с.6), є інвалідом другої групи з 04.09.2013 року і безстроково відповідно до копії копії посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с. 5) та отримує державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі-Закон України № 796-ХІІ).

З 02.01.1986р. по 01.09.1988р. ОСОБА_1 працював водієм Комунального закладу «Чорнухинська центральна районна лікарня» (далі КЗ «Чорнухинська ЦРЛ», звідки 27.07.1986 року був призваний на військові збори та направлений на роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, де перебував з 27.07.1986 року по 06.09.1986 року, що підтверджується довідкою №424 від 25.03.2014р.(а.с.9), копією військового квитка НОМЕР_3 (а.с.7) та архівною довідкою від 12.11.2013 року №28050. Після виконання робіт на ЧАЕС повернувся на попереднє місце роботи, де йому за час перебування на цих роботах була нарахована та виплачена заробітна плата.

Відповідно до Архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 12.11.2013 року №28050, по архівних документах військової частини №03304 встановлено, що ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС по 06.09.1986 року (наказ №92). За період з 27.07.1986 року по 31.08.1986 року команда особового складу військової частини 03304 направлялась на роботу в зони №3, №2, №1 та №0: м. Лубни, с. Сувіди.

У звязку з тим, що позивачу стало відомо про те, що при нарахуванні заробітної плати за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, йому не були враховані документи Уряду, які на той час були під грифом «Таємно» та «Для службового користування», але діяли на той час, він звернувся до КЗ «Чорнухинську районну лікарню» з проханням здійснити йому перерахунок заробітної плати та видати довідку, яка б відповідала вимогам діючого на той час законодавства.

КЗ «Чорнухинську районну лікарню» відмовлено у видачі такої довідки з посиланням посилаючись на неможливість проведення донарахування заробітної плати.

Не погодившись з такою відмовою, позивач оскаржив її до суду.

Рішенням Чорнухинського районного суду Полтавської області від 28 серпня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та зобов'язано КЗ «Чорнухинська ЦРЛ» видати довідку про перерахунок заробітної плати останньому за період роботи в зоні відчуження з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 27 липня 1986 року по 06 вересня 1986 року, в такому розмірі: за липень місяць, за 5 робочих днів 1986 року - 214, 86 крб; за серпень місяць за 31 робочий день 1986 року - 824, 28 крб.; за вересень місяць за 4 робочі дні 1986 року - 42, 77 крб. (а.с.47-48).

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 15.05.2015 р. рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 28 серпня 2014 року було скасовано з постановленням нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до КЗ «Чорнухинська ЦРЛ» про видачу довідки про перераховану заробітну плату відмовлено (а.с.65-69).

За наслідками оскарження до колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 28.10.2015 року,рішення Апеляційного суду Полтавської області від 15.05.2015 р. - скасовано, а рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 28 серпня 2014 року - залишено в силі (110-113).

На підставі зазначеного рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 28 серпня 2014 року КЗ «Чорнухинська ЦРЛ» позивачу 18.09.2014р. було надано довідку №1230, згідно якої ОСОБА_1 за работу в населених пунктах зони відчуження с. Сувіди з 27.07.1986 по 06.09.1986 за місцем роботи, розрахована тарифна ставка 88,63 крб., виплачена заробітна плата у сумі 1902,68 крб. з урахуванням коефіцієнта відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986 року №207-7( а.с.10).

22.09.2014 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про перерахунок пенсії до Управління пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області у зв'язку із зняттям грифу "таємно" та "для службового користування" з нормативних документів, які діяли під час перебування позивача у зоні відчуження на роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та мали бути враховані при обчислення заробітної плати за цей період.

05.11.2014 року Управлінням пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області відмовлено позивачу в перерахунку пенсії з підстави того, що надана для перерахунку довідка КЗ «Чорнухінська района ЦРЛ» від 18.09.2014р. №1230, видана з порушенням вимог чинного законодавства та при відсутності первинних документів, які підтверджують оплату праці за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. (а.с.11-13).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок призначеної йому пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження, №1230 від 18.09.2014 р., виданої КЗ «Чорнухинська ЦРЛ», яка складена з врахуванням нормативно-правових актів, розсекречених після 1986 року, та на підставі діючого з 01.01.2012 року пункту 5 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а відповідач неправомірно відмовив у проведенні перерахунку даної пенсії.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення встановлено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року N 796-XII. ( далі - Закон № 796).

Згідно ч. 1 ст. 54 Закону № 796 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

На виконання делегованих повноважень Кабінет Міністрів України 23.11.2011 року прийняв постанову № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до п. 2 якої зобов'язано Пенсійний фонд України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.

Згідно п. 1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210, цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ч. 7 Порядку, пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Згідно ч. 7 Порядку призначення пенсії із заробітної плати, одержаної за роботу за межами зони відчуження, провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці", праву працівника на належну заробітну плату кореспондує обов'язок роботодавця нарахувати йому вказані виплати, гарантовані державою, і виплатити їх. При цьому право працівника не залежить від нарахування йому відповідних грошових виплат.

Таким чином, право позивача на заробітну плату у підвищеному розмірі за період його роботи у зоні відчуження гарантоване державою шляхом видання нормативно-правових актів, розсекречених після 1986 року.

Зі змісту довідки від 18.09.2014 року №1230 вбачається, що вона видана ОСОБА_1, за час роботи у зоні відчуження з 27 липня 1986 року по 06 вересня 1986 року в такому розмірі: за липень місяць за 5 робочих днів 1986 року - 214,86 крб., за серпень місяць за 31 робочий день 1986 року - 824,28 крб, за вересень місяць за 4 робочі дні 1986 року - 42,77 крб. на підставі рішення суду та відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок №207-7 від 10 червня 1986 рокута постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.10).

У листі Міністерства праці та соціальної політики України від 13 квітня 2001 року № 03-3/1652-018-2 "Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища" зазначено, що листом Держкомпраці УРСР від 13 червня 1989 року № 10-769 повідомлено, що Рада Міністрів СРСР зняла гриф "секретно" з постанов ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524-156, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 року № 1497-378, розпоряджень від 3 вересня 1986 року № 1767-рс і від 11 грудня 1986 р. № 2488-рс. Повідомлялось також, що розсекречуються прийняті до виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 8 травня 1986 року №168-5, від 10 червня 1986 р. №207-7, розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 року №530-рс, від 16 грудня 1986 року №694-рс, від 6 січня 1988 р. №12-рс та листи Держкомпраці УРСР, якими доводились зазначені рішення Ради Міністрів УРСР: № 4с від 9 травня 1986 року, №58с від 11 червня 1986 року, №132с від 16 вересня 1986 року, №179с від 25 грудня 1986 року, №8с від 22 січня 1988 року. Знято гриф секретності з низки інших нормативних актів, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Постанова Кабінету Міністрів СРСР та ВЦРПС "Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища" від 5 жовтня 1986 року № 665-195 передбачає встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати.

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року N 207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року № 665-195) провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), понад середньомісячну заробітну плату, виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності визначення КЗ «Чорнухінська ЦРЛ» кратності із врахуванням розсекреченої постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року N207-7, зважаючи на те, що згідно Архівної довідки від 12.11.2013 року №28050 Галузевого державного архіву Міністерства оборони України ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 27.07.1986 року по 06.09.1986 року в зонах №0-16 днів, №1-14 днів, №2-5 днів та №3-1 день.

Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524-156 "Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС" передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 100%.

Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 року №153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7).

Виходячи з пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07 травня 1986 року, пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, оплата за роботу у зонах небезпеки провадитися з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці.

Крім того, постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 жовтня 1986 року №153/10-43 встановлено, що працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, заохочення й винагороди нараховувати відповідно до діючих положень на збільшені, згідно п. 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади.

Відповідно до положень статті 3 Закону України "Про правонаступництво України" вказані нормативні акти не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України, іншими нормативними актами порядок та умови оплати праці осіб, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, не передбачені, у зв'язку з чим вони є діючими на теперішній час.

Зі змісту спірної довідки вбачається, що розрахунок заробітної плати проводився на підставі постанови Ради Міністрів УРСР 10 червня 1986 року № 207-7.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що проведений КЗ «Чорнухінська ЦРЛ» перерахунок відповідає вищезазначеним нормативно-правовим актам.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на проведення перерахунку пенсії відповідно до довідки КЗ «Чорнухінська ЦРЛ» від 18.09.2014 року №1230.

Доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 року № 1210 та норм ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не враховано, що надана для перерахунку довідка КЗ «Чорнухінська района ЦРЛ» від 18.09.2014р. №1230, видана з порушенням вимог чинного законодавства, є безпідставними, оскільки не знайшли свого підтвердження ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду. Жодних доказів на підтвердження зазначеного відповідачем надано не було. Крім того, матеріалами справи встановлено, що спірна довідка була складена на підставі рішення Чорнухінського районного суду Полтавської області 28.08.2014р. та з врахуванням нормативних актів, які на той час були під грифом «Таємно» та «Для службового користування на підприємстві»

Припущення відповідача щодо відсутності підстав для нарахування премії працівникам за період виконання робіт, пов'язаних з наслідками аварії на ЧАЕС у підвищеному до 60% розмірі, оскільки вона могла мати місце тільки в порядку і розмірах, визначених на той час на підприємстві положенні про преміювання, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу.

Так, відповідно до п. п. 1 п. 2.4 Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 30.04.2002 року № 8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 року за № 442/6730, одержувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб і від фізичних осіб-підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, інформацію, документи і матеріали, необхідні для здійснення покладених на Управління завдань.

Отже, відповідач мав право уточнити спірні для нього питання, зокрема щодо суми заробітної плати , премії позивача, однак цим правом не скористався, і невмотивовано відмовив позивачу в нарахуванні пенсії.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на прийняте колегією суддів рішення з вищенаведених підстав.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Чорнухинського районного суду Полтавської області від 25.11.2015р. по справі № 549/189/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 25.01.2016 р.