Постанова № 55221382, 26.01.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 січня 2016 року № 826/13442/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Нагорянський С.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до треті особи:Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просив:

- визнати дії дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області при прийнятті рішення від 18 червня 2015 року відносно адвоката ОСОБА_1;

- скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 18 червня 2015 року про порушення дисциплінарної справи в частині адвоката ОСОБА_1.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що дії відповідача щодо прийняття оскаржуваного рішення є протиправним, а перевірка щодо обставин скарг була поверхневою, без детального вивчення всіх обставин зазначених у скаргах та без витребування необхідних документів, що стосуються питань викладених у скаргах (зокрема оригіналів). Крім того, позивач посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням правил територіальної юрисдикції, оскільки компетентним органом який може здійснювати дисциплінарне провадження щодо позивача є Київська міська Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 липня 2015 року відкрито провадження у справі.

Позивач під час судового розгляду справи просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував, з огляду на обставини, викладені у письмових запереченнях проти позову. Посилався на правомірність оскаржуваного рішення та відсутність порушеного права ОСОБА_1, як адвоката, оскільки сам факт порушення дисциплінарної справи не може розцінюватись як порушення його прав, свобод та інтересів.

07 вересня 2015 року суд ухвалив продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Рішенням Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 18 червня 2015 року порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1.

Не погоджуючись з діями Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області при прийнятті рішення від 18 червня 2015 року відносно адвоката ОСОБА_1, та вважаючи їх неправомірними, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.

Загальні умови, підстави для притягнення та види дисциплінарної відповідальності адвоката регламентовано Розділом VI Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI.

Відповідно до статті 33 Закону, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Частиною 1 статті 36 Закону визначено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Згідно статті 37 Закону, дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Відповідно до частини 3 статті 38 Закону, заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

В силу статті 39 Закону, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Статтею 40 Закону визначено, що розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

Судом встановлено, що 12 січня 2015 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшло дві скарги ОСОБА_2 щодо дій адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_1, в яких він просив провести перевірку фактів викладених у скаргах та притягнути до дисциплінарної відповідальності винних осіб.

У зв'язку із встановленням ознак неналежного виконання зазначеними адвокатами своїх професійних обов'язків та, відповідно, у поведінці чи в діях адвокатів виявлені ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження щодо адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_1

Членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області було проведено перевірку скарг ОСОБА_2, в ході якої отримано письмові пояснення від адвоката ОСОБА_1, та вивчено документи, що були додані до скарги та пояснень адвоката.

За результатами розгляду скарги та проведеної перевірки, дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області прийнято оскаржуване рішення від 18 червня 2015 року, яким порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1

Стосовно доводів позивача про те, що перевірка проводилась без витребування необхідних документів, що стосуються питань викладених у скаргах (зокрема оригіналів), суд зазначає, що розгляд дисциплінарної справи по суті здійснюється на засадах змагальності.

Крім того, на стадії перевірки відомостей про дисциплінарний проступок дисциплінарна комісія оцінює надані сторонами докази, при цьому, вона наділена правом, а не обов'язком запитувати чи витребовувати необхідну інформацію та документи.

Згідно статті 41 Закону, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

Таким чином, лише за результатами розгляду дисциплінарної справи по суті дисциплінарною палатою приймається рішення про встановлення факту вчинення адвокатом дисциплінарного проступку із застосуванням до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи, у зв'язку із відсутністю підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Суд критично оцінює посилання позивача про поверхневість та необ'єктивність висновків Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, оскільки сам факт порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката не є встановленням в його діянні факту вчинення ним дисциплінарного проступку.

Лише за результатом розгляду дисциплінарної справи по суті дисциплінарною палатою буде виявлено, чи вчинявся адвокатом дисциплінарний проступок.

При цьому, оскаржуване позивачем рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про порушення дисциплінарної справи містить лише попередні висновки щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку та не встановлює факт вчинення позивачем конкретного дисциплінарного проступку.

Окремо суд зазначає, що порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що у процесі перевірки виявлені ознаки дисциплінарного проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх підтвердження або ж спростування.

Стосовно доводів позивача про те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням правил територіальної юрисдикції, оскільки його робоче місце знаходиться у місті Києві, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що адвокат ОСОБА_1 діє на підставі свідоцтва від 28 квітня 2011 року НОМЕР_1, яке видано на підставі рішення Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарна комісії адвокатури від 20 квітня 2011 року №218.

Як вбачається з Єдиного реєстру адвокатів України, адвокат ОСОБА_1 значиться як адвокат Київської області, із робочим місцем за адресою: 03040, АДРЕСА_1.

Згідно довідки Ради адвокатів Київської області Національної асоціації адвокатів України від 24 липня 2015 року № 346/0/2-15, адвокат ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 28 квітня 2011 року НОМЕР_1 та включений до Єдиного реєстру адвокатів України як адвокат Київської області.

Відповідно до п. 4.5 Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України віл 17 квітня 2012 року №26, у випадку зміни відомостей, які вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України, адвокат зобов'язаний протягом трьох днів повідомити Раду адвокатів регіону про ці зміни, подавши відповідну заяву про внесення змін до Єдиного реєстру адвокатів України.

Заява про виключення його з Єдиного реєстру адвокатів України, як адвоката Київської області, у зв'язку із зміною місця роботи, ОСОБА_1 не подавалась.

Вищенаведені обставини спростовують доводи позивача про порушення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області правил територіальної юрисдикції.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 18 червня 2015 року прийняте з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69-71, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.І. Нагорянський