Окрема думка судді № 55220792, 12.01.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ОКРЕМА ДУМКА

Справа № 824/1614/15-а

12 січня 2016 року

м. Вінниця

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено. Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Чудейської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області, голови Чудейської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області Германа Іремія Павловича, секретаря Чудейської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області Долінської Мануели Георгіївни, реєстраційної служби Сторожинецького районного управління юстиції Чернівецької області, ОСОБА_6, про визнання незаконними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії скасовано. Справу направлено до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Як встановлено судом з матеріалів справи, в липні 2015 року ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8 звернулись до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Чудейської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області, голови Чудейської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області Германа Іремія Павловича, секретаря Чудейської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області Долінської Мануели Георгіївни, реєстраційної служби Сторожинецького районного управління юстиції Чернівецької області, ОСОБА_6 про визнання незаконними та скасування рішень №130-17/08 від 22 грудня 2008 року, №116-23/09 від 07 грудня 2009 року, визнання неправомірними дій, визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку площею 0,8939 га ОСОБА_6, визнання його втратившим право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку від 27 грудня 2013 року, звільнення земельної ділянки.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року закрито провадження у справі. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року скасовано, а справу направлено до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Із позицією Вінницького апеляційного адміністративного суду, що викладена в ухвалі від 12 січня 2016 року, не погоджуюсь, а тому вважаю за необхідне викласти окрему думку по даній справі.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Так, з матеріалів справи слідує, що рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 12 серпня 2014 року, залишеним без змін відповідно до ухвали Апеляційного суду Чернівецької області від 24 вересня 2014 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 січня 2015 року, у справі №723/874/14-ц за позовом Чудейської сільської ради до ОСОБА_6, треті особи на стороні позивача без самостійних вимог ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності на землю і скасування реєстрації цього права в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Предметом спору у вказаній справі було скасування рішення Чудейської сільської ради №116-23/09 від 07 грудня 2009 року, яким затверджено проект відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та надано у власність земельну ділянку ОСОБА_6; визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку площею 0,8939 га. ОСОБА_6; скасування державної реєстрації цього права від 27 грудня 2013 року.

При цьому предметом спору в даній адміністративній справі є визнання протиправними та скасування рішень Чудейської сільської ради №130-17/08 від 22 грудня 2008 року та №116-23/09 від 07 грудня 2009 року, визнання неправомірними дій голови та секретаря Чудейської сільської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку площею 0,8939 га, визнання ОСОБА_6 втратившим право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку від 27 грудня 2013 року, звільнення земельної ділянки.

Отже, позовні вимоги про скасування рішення Чудейської сільської ради №116-23/09 від 07 грудня 2009 року, визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку площею 0,8939 га. видане ОСОБА_6, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку від 27 грудня 2013 року, вже були предметом розгляду у цивільній справі № 723/824/14-ц. А відтак, можна зробити висновок, що у відповідності до п.4 ч. 1 ст. 157 КАС України є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Окрім цього, варто зазначити, що згідно з матеріалів адміністративного позову, позивачем заявлено позов до одного з відповідачів фізичної особи - ОСОБА_9, який в силу положень КАС України не є суб'єктом владних плвноважень та не може виступати відповідачем по адміністративній справі за позовом фізичних осіб.

Так, частинами 3, 4 статті 50 КАС України передбачено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що фізична особа може бути відповідачем лише в адміністративній справі за позовом суб'єкта владних повноважень.

Разом з тим, доцільним буде зауважити, що в даному випадку правовідносини стосуються спору про право власності, з огляду на таке.

Згідно з приписами статті 152 Земельного Кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Цю норму варто розуміти в системному зв'язку з частиною 1 статті 2 КАС України, з якої випливає, що захист прав та інтересів юридичних осіб шляхом оскарження до адміністративного суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень можливий лише у сфері публічно-правових відносин.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зі змісту наведених норм видно, що при визначенні юрисдикції справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

При цьому, спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вказав, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до частини 1 статті 182 ЦК право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Частиною 2 статті 331 ЦК встановлено, що якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту такої реєстрації.

З матеріалів справи слідує, що спірним рішенням Чудейської сільської ради №116-23/09 від 07 грудня 2009 року затверджено проект відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та надано у власність земельну ділянку ОСОБА_6, а також в подальшому ОСОБА_6 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 0,8939 га. Отже, між позивачем та відповідачем - ОСОБА_6 існує спір щодо земельної ділянки, яка перебуває у власності.

Між тим, аналіз норм чинного законодавства та матеріалів справи дає можливість дійти до переконання, що після оформлення відповідно до чинного законодавства права власності на земельні ділянки виник спір про право цивільне, а відтак і захищати свої права та інтереси особи повинні у способи, визначені у статтях 152 ЗК України та 16 Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами пункту 1 частини 1 статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Враховуючи вказані обставини, вважаю, що підстави для скасування ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року та направлення справи для продовження розгляду відсутні.

Суддя Граб Л.С.