Ухвала суду № 55220632, 12.01.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 січня 2016 року

справа № 808/2237/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Туркіної Л.П. Коршуна А.О.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2015 року

у справі за позовом Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.01.2015 №000004,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.01.2015 року № 000004 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 78808,47 грн., в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 78808,47 грн., винесене Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області відносно Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідачем змінено підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій та визначено грошове зобов'язання платника податків на підставі п. 127.1 ст. 127 ПК України, що не відповідає складу правопорушення, встановленого Мелітопольською ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області під час перевірки, а отже суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 13.01.2015 № 000004 про визначення грошового зобов'язання по податку на доходи з фізичних осіб на суму 78808, 47 грн., в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями 78808,47 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції податковим органом подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представником позивача подано до апеляційного суду заперечення, згідно яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Посилається на те, що в апеляційній скарзі відповідачем вказано, що позивачем допущено несвоєчасну сплату заробітної плати. При цьому при перевірці податковим органом не встановлено фактів виплати заробітної плати без перерахування податку з доходів фізичних осіб, за що застосовується вказана штрафна санкція. Так, у разі несвоєчасної сплати податку з доходів фізичних осіб у строки встановлені п. 168.1.5 ст. 168 ПКУ, штраф, передбачений п. 127.1 ст. 127 ПКУ, не застосовується. Натомість, з розрахунку податкових зобов’язань та штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення від 13.01.2015 № 000004 вбачається, що податковим органом застосовані штрафні санкції у розмірі 78808,47 грн. згідно п. 127.1 ст. 127 ПКУ.

Учасники процесу в судове засіданні не з’явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. В силу ч.1 ст. 41 КАС України судове засідання не фіксувалося технічними засобами.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведена планова виїзна перевірка “Мелітопольської дорожньо-експлуатаційної дільниці ДП “Запорізький облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013. За результатами перевірки складено Акт від 17.12.2014 року № 3775/08-32-22-01/26249790 “Про результати планової виїзної перевірки філії “Мелітопольська дорожньо-експлуатаційна дільниця” ДП “Запорізький облавтодор” ВАТ ДАК “Автомобільні дороги України, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 року.

В силу Акта перевірки перевіркою встановлено порушення Філією “Мелітопольська дорожньо-експлуатаційна дільниця” ДП “Запорізький Облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” вимог, зокрема:

- пп. 168.1.2, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, ст.. 171 ПК України, а саме: несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб.

На підставі Акта перевірки Мелітопольською ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.01.2015 № 000004, яким позивачу визначено суму грошового зобов’язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 78808, 47 грн., в тому числі за основним платежем – 0,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 78808, 47 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 167.1 ст. 167 ПК України передбачено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України).

Згідно з пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПК України якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України).

Статтею 171 ПК України передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

Пунктом 176.2 ст. 176 ПК України передбачено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету (п. 54.2 ст.54 ПК України).

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Відповідно до п. 31.1. ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1. ст. 38 ПК України).

За змістом пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п. 127.1 ст. 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Згідно матеріалів справи позивач відповідно до вимог чинного законодавства подає до податкового органу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1ДФ.

Форма № 1ДФ є податковою декларацією, яка згідно з пп. “б” п. 176.2 ПК України подається до контролюючого органу у строки, встановлені ПК України для податкового кварталу. Відповідно до пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України така податкова декларація подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Позивачем надано докази, а саме розрахунково-платіжні відомості по заробітній платі за 2013 рік, що підтверджують нарахування та утримання ПДФО; платіжні доручення за 2013 рік, якими підтверджується виплата доходів працівникам та сплата в бюджет ПДФО. При цьому, у Відомості нарахування, утримання, перерахування податку з доходу фізичних осіб Філії “Мелітопольська дорожньо-експлуатаційна дільниця” ДП “Запорізький Облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” за період з 25.01.2013 по 30.12.2013 позивачем відображено порядок розрахунків по заробітній платі. При цьому, судом встановлено, що розрахунки по заробітній платі та сплата в бюджет відбувалася одночасно – в один день, відповідно до пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України, податок з доходів фізичних осіб був сплачений в розмірі 15%, передбачених ст. 167 ПК України.

Як вбачається з Акта перевірки від 17.12.2014 року № 3775/08-32-22-01/26249790, податковим органом встановлено порушення позивачем податкового законодавства у вигляді прострочення встановленого строку сплати податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати, що відповідає передбаченому ст. 126 ПК України складу порушення, однак податковим повідомленням-рішенням від 13.01.2015 № 000004 відповідач застосував штраф на підставі п. 127.1 ст. 127 ПК України, тобто за несплату узгодженого грошового зобов'язання.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2015 року у справі за позовом Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.01.2015 №000004 – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: А.О. Коршун