Ухвала суду № 55220609, 12.01.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 січня 2016 рокусправа № 808/2417/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Туркіної Л.П. Коршуна А.О.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

представника позивача: Додонова Павла Олександровича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вільнянської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС в Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2015 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР" до Вільнянської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.04.2015 № 0000082200,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2015 року позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Вільнянської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС в Запорізькій області від 15.04.2015 № 0000082200, в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР" грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 84091,20 грн., у т.ч. 67272,96 грн. - за основним платежем та 16 818,24 грн. штрафних санкцій.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що твердження відповідача про "нереальність" здійснених позивачем господарських операцій є безпідставним, оскільки на його підтвердження відповідачем не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу. Відповідачем не надано також доказів підробки документів або їх фіктивності на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції податковим органом подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що факт реальності проведення господарських операцій позивача з контрагентами не підтверджується, з огляду на відсутність у контрагента трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання, а первинні документи, що можуть свідчити про товарність проведених господарських операції з вищезазначеним контрагентом позивачем під час проведення перевірки не надано, у зв'язку з чим у позивача відсутні правові підстави для формування сум податкового кредиту.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Представник податкового органу в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р., з питань дотримання правильності нарахування, утримання та перерахування до бюджету єдиного соціального внеску за період з 01.01.2011р. по 31.12.2014р. За результатами перевірки складено акт від 10.04.2015 №271/08-06-22/30710162. На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 15.04.2015 №0000082200, яке є предметом оскарження по даній судовій справі, а саме в частині визначення позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 67272,96 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 16818,24 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Як свідчать матеріали справи між ТОВ "Лідер" та ТОВ "АГРО ЗАПОРІЖЖЯ" був укладений договір поставки від 20.02.2014 №20/02-03. З метою дослідження обставин господарської операції на предмет її реальності за місцем реєстрації контрагента в якості платника податків до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області був направлений запит на проведення зустрічної перевірки. Відповідачем від ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська були отримані акти від 05.06.2014 №1586/04-66-15-00/39030509, від 26.06.2014 №1730/04-66-15- 00/39030509 "Про неможливість проведення зустрічної звірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за лютий, березень 2014 року", від 28.07.2014 №2089/04-66-22-04- 06/39030509 "Про неможливість проведення зустрічної звірки під час здійснення господарських відносин з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями".

Суб'єкт господарювання ТОВ "АГРО ЗАПОРІЖЖЯ" відсутній за місцезнаходженням, про що ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська області винесено повідомлення №8603 від 20.05.2014р. за формою №18-ОПП, у зв'язку з чим провести перевірки не можливо. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 23.01.2014р. № 200158827 виданого ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, індивідуальний податковий номер - 390305004660. У періоді, за який проводилась звірка, Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість анульовано 02.06.2014 року.

Згідно висновків актів про проведення зустрічних звірок господарські операції ТОВ "АГРО ЗАПОРІЖЖЯ" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Слід зазначити, що в ході перевірки встановлено, що ТОВ "Лідер" в ризикових періодах придбавав у ТОВ "АГРО ЗАПОРІЖЖЯ" макуху соняшникову на суму 403635,78 грн., в т.ч. ПДВ 67272,63 грн. До складу податкового кредиту спірні операції віднесено на підставі податкових накладних: №57 від 21.02.2014р. макуха соняшникова у к-ті 33,98т на загальну суму 67 280,40грн. у т.ч. ПДВ 11 213,40грн., №95 від 24.03.2014р. макуха соняшникова у к- ті 22,965т на загальну суму 49 833,20грн. у т.ч. ПДВ 8 305,53грн., №5 від 05.05.2014р. макуха соняшникова у к-ті 30,1т на загальну суму 87 892,00грн. у т.ч. ПДВ 14 648,67грн., №48 від 16.05.2014р. макуха соняшникова у к-ті 35,98т на загальну суму 114 056,60грн. у т.ч. ПДВ 19 009,43грн., №58 від 17.05.2014р. макуха соняшникова у к-ті 26,68т на загальну суму 84 575,60грн. у т.ч. ПДВ 14 095,60 гривень. Згідно видаткових накладних макуху соняшникову отримав начальник сектору виробництва ОСОБА_2

При цьому, в акті перевірки зазначено, що Товариством "Лідер" до перевірки не надано товарно-транспортні накладні, які підтверджують факт транспортування макухи соняшникової, не надано документи підтверджуючі факт оприбуткування макухи соняшникової (звіти матеріально-відповідальних осіб, складський облік) та використання останньої в господарській діяльності. На запит ДПІ від 23.03.2015 №926/10/08-06-22-013 позивач надав 02.04.2015 одну упаковку товарно-транспортних накладних за 2014 рік серед яких були відсутні накладні які підтверджують транспортування товару від ТОВ "АГРО ЗАПОРІЖЖЯ"". Таким чином, як зазначено податковим органом, підставами донарахування сум податку на додану вартість стали первинні документи виписані ТОВ "АГРО ЗАПОРІЖЖЯ" на адресу позивача, на підставі вчинених нікчемних правочинів.

Натомість, на думку колегії суддів апеляційної інстанції з даним висновком податкового органу не можна погодитись. Зокрема, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що інформація, викладена в Акті перевірки щодо встановлених порушень не може носити доказовий характер та не підтверджує встановлені у ньому факти, з огляду на наступне.

За приписами п.14.1.18, п.14.1.181 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Так, пунктом 198.3. ст.198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.201.1. ст.201 ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПКУ). Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п.201.4 ст.201 ПКУ). Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6 ст.201 ПКУ). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.201.8. ст.201 ПКУ). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПКУ).

Підпунктом 198.6 п.198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 10.1. Наказу ДПАУ № 1002 від 24.12.2010р. "Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення" зазначено, що придбання або виготовлення товарів/послуг та придбання (будівництво, спорудження) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) на митній території України відображається на підставі податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, а також інших подібних документів.

Отже, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платником податків-покупцем. Лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку-покупця, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, безспірно позбавляють покупця права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів, отримання послуг - таких як обов'язкова сплата постачальниками сум податку до бюджету, у т.ч. по ланцюгу постачання товару (послуг) тощо, у Податковому кодексі України не передбачено.

Таким чином, податковий кредит формується за умови списання платником податків грошових коштів в оплату товарів (робіт, послуг)/отримання ним товару, та повинен підтверджуватися податковою накладною.

Виконання договорів, укладених між позивачем та його контрагентом, відбувалося за первинними документами, наданими до перевірки та описаними в акті перевірки. За отримані товари та виконані роботи Товариство "ЛІДЕР" сплатило кошти, що підтверджується відповідними платіжними документами та не оспорюється його контрагентами.

Колегія суддів апеляційної інстанції підтримує висновок суду першої інстанції, що операції з господарської діяльності щодо поставки товару та виконання робіт були належним чином оформлені, документально підтверджені; документи мають необхідні реквізити, скріплені підписами повноважних осіб і печаткою підприємств, що відповідає вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 р. Податкові накладні, складені суб'єктами господарювання, відповідають вимогам чинного законодавства щодо форми та порядку їх оформлення, що не заперечується актом перевірки. При цьому, Товариство "АГРО ЗАПОРІЖЖЯ" на момент вчинення правочинів та їх виконання було зареєстрованим у якості платника ПДВ, що підтверджується свідоцтвом платника податку на додану вартість. Також, сплата ПДВ у складі ціни товару податковим органом не оспорюється.

За приписами ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-ХІV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Згідно з ч.2 ст.9 цього ж Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити.

Отже, як вже зазначалося вище і не спростовується актом перевірки, у позивача наявні всі необхідні первинні документи, які відповідають вимогам, встановленим ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо змісту та форми первинних документів, підтверджують фактичне отримання позивачем товару та послуг від постачальників, оскільки містять повну інформацію щодо змісту та обсягу господарської операції, а також щодо дати та місця її здійснення та свідчать про реальні зміни в структурі активів та зобов'язань позивача.

Враховуючи наявність у позивача накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних товарів (послуг) були включені до податкового кредиту, приймаючи до уваги, що зазначені накладні не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку оформлення цих накладних вимогам Податкового кодексу України, акт перевірки не містить, позивачем цілком правомірно включило суми податку на додану вартість по отриманим ним послугам (товарам) до складу податкового кредиту, оскільки його право підтверджується належними, з точки зору діючого законодавства, доказами.

Таким чином, посилання податкового органу на порушення п.198.3, п.198.6 ст. 198 та п. 200.1 ст. 200 ПКУ в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам, та, відповідно податкове повідомлення-рішення із посиланням на вказані норми є неправомірним.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що в акті перевірки, податковим органом вказано на відсутність товарно-транспортних накладних, як на підставу не підтвердження реальності господарських операцій позивача.

Натомість, наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 488/346 зазначено, що якщо товар доставляється вантажним автомобілем, документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника, оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку є товарно-транспортна накладна за формою № 1 -ТН. У ній повинні бути відмітки відправника товару (щодо відвантаження товару) та його отримувача (стосовно фактичного отримання товару). Вантажовідправник і вантажоодержувач несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних ними в товарно-транспортних документах.

Товарно-транспортна накладна є основним первинним документом, на підставі якого відбувається списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника та оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України, а також для їх складського, оперативного та бухгалтерського обліку. ТТН оформляється вантажовідправником на кожну поїздку автомобіля і для кожного вантажоодержувача окремо.

Пунктом 1 Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.97р. "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" передбачено, що: товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Разом з тим, згідно з п.3.6. Методичних рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, які затверджені наказом Міністерства Фінансів України від 10.01.2007 №2, в яких зазначається, що приймання та оприбуткування запасів, які надійшли від постачальників оформлюються товарно-транспортною накладною або прибутковим ордером.

При цьому, податковим органом в акті не зазначено про відсутність даних прибуткових ордерів за зазначеними операціями, відповідно, посилання на неналежне оформлення ТТН є безпідставним.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що твердження відповідача про "нереальність" здійснених позивачем господарських операцій є безпідставним, оскільки на підтвердження цього не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу. Відповідачем не надано також доказів підробки документів або їх фіктивності на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями. Також, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару, яка є платником податку, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через наявність/відсутність актів про здійснення зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків. Отже, в разі невиконання контрагентами по ланцюгу своїх обов'язків по сплаті податків до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб (саме щодо контрагентів), а не до платника податків (позивача).

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Вільнянської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС в Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР" до Вільнянської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.04.2015 № 0000082200 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: А.О. Коршун