Ухвала суду № 55220003, 21.01.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 668/11873/15-ц Головуючий в І інстанції Кузьміна О.І.

Провадження №22-ц/791/332/16 Доповідач: Ігнатенко П.Я.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

ГоловуючогоОСОБА_1Суддів:ОСОБА_2 ОСОБА_3СекретарОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 26 жовтня 2015 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційного банку «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк» або Банк) звернулося до суду із вказаним вище позовом, посилаючись на те, що 08 листопада 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» таОСОБА_5укладено кредитний договір №DN81AR03110016, за умовами якого останній отримав кредит у сумі 85640,39 грн. на термін до 07 листопада 2014 року, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами.

В звязку з порушенням позичальником зобов'язань за кредитним договором станом на 31 серпня 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 181369,85 грн., з яких: 14574,48 грн. - заборгованість за кредитом, 166795,37 грн. - пеня за несвоєчасність виконаннязобов'язань за договором,які Банк просив стягнути з відповідача на свою користь та вирішити питання про судові витрати.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 26 жовтня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 29148 грн. 96 коп. в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором №DN81AR03110016 від 08 листопада 2007 року; 2720 грн. 55 коп. в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору. В решті вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходило.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного судочинства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту чи інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто належним виконанням зобовязання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором.

З матеріалів справи вбачається, що 08 листопада 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» таОСОБА_5укладено кредитний договір №DN81AR03110016, за умовами якого останній отримав кредит у сумі 85640,39 грн. з кінцевим терміном повернення до 07 листопада 2014 року (а.с.6-8).

У звязку порушенням боржником зобовязань за вказаним договором, станом на 31 серпня 2015 року виникла заборгованість у розмірі 181369,85 грн., що підтверджується наданим банком розрахунком. Останній платіж ОСОБА_5 проведено 22 квітня 2015 року (а.с.3-5).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позичальник ОСОБА_5 порушив взяті на себе зобовязання по повному і своєчасному внесенню платежів за кредитним договором, в звязку з чим, станом на 31 серпня 2015 року виникла заборгованість, яка підлягає стягненню на користь Банку.

Також судом першої інстанції правильно зменшено розмір пені до 14574,48 грн. в порядку ч.3 ст.551 ЦК України.

Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює та частково задовольнив позовні вимоги, з чим колегія суддів погоджується.

Доводи апеляційної скарги про те, що спір між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 щодо стягнення кредитної заборгованості за договором №DN81AR03110016 від 08.11.2007 року вирішено раніше в рамках іншої цивільної справи, позбавленні правового обґрунтування та колегією суддів до уваги не приймаються.

Так, з матеріалів справи вбачається, що у листопаді 2010 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звертався до суду з позовом про дострокове стягнення з ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором №DN81AR03110016 в сумі 67608,64 грн. станом на 18 жовтня 2010 року, який рішенням Суворовського районного суду міста Херсона від 10 лютого 2011 року було задоволено (а.с.34).

Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 30 червня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 листопада 2011 року, рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 10 лютого 2011 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволені позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено за необґрунтованістю, як передчасно заявленого, оскільки Банк звертався із вимогами про стягнення заборгованості достроково, без виконання умов кредитного договору, що мають цьому передувати (а.с.35-37).

У вересні 2015 року Банк звернувся до суду з даним позовом про стягнення з ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором від № DN81AR03110016 від 08.11.2007 року в сумі 181369,85 грн., яка утворилась станом на 31 серпня 2015 року, тобто після закінчення строку дії договору.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що у попередньому позові вимоги були заявлені передчасно, тобто достроково до закінчення строку договору без дотримання процедури, а в даному позові вимоги ставляться за інших обставин, після закінчення строку дії договору та виконання зобовязань, тобто після усунення перешкод для розгляду позову про стягнення заборгованості, отже, в обох цивільних справах збігаються тільки сторони, а сума заборгованості, період стягнення та підстави позовів різні.

Таким чином, не можна погодитися з доводами ОСОБА_5 про те, що існує чинне рішення суду, яке перешкоджає розгляду даної справи, оскільки підстави та предмет позовів не є тотожними.

Оскільки порушень норм матеріального і процесуального права, що можуть слугувати підставою для скасування чи зміни судового рішення, колегією суддів не встановлено, то підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається, рішення законне та обґрунтоване і має бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5,- відхилити.

Рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 26 жовтня 2015 року,- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий П.Я.Ігнатенко

Судді: Л.П.Воронцова

ОСОБА_3