Ухвала суду № 55219707, 20.01.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

УХВАЛА

з питань залишення позовної заяви без розгляду

20 січня 2016 р. Справа № 638/12363/15-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.,

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника Військової частини А 1451 - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Військової частини А 1451 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 1451 про визнання бездіяльності незаконною, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини А 1451, в якому просив суд: визнати бездіяльність відповідача - Військової частини А1451 щодо невиплати позивачу - ОСОБА_1, грошової компенсації замість належного до видачі речового майна в розмірі 1613,03 грн. станом на 11.03.2000 року; визнати бездіяльність відповідача - Військової частини А1451 щодо невиплати позивачу - ОСОБА_1, речового майна в натурі на суму 11787,54 грн. станом з 11.03.2000 року незаконною; стягнути з Військової частини А1451 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію замість належного до видачі речового майна в розмірі 1613,03 грн. станом на 11.03.2000 року; зобов'язання Військову частину А1451 видати ОСОБА_1 речове майно в натурі на суму 11787,54 грн. станом з 11.03.2000 року.

Обґрунтовуючи строк звернення до суду з позовом ОСОБА_1 вказав, що про порушення своїх прав на отримання грошової компенсації замість належного йому речового майна дізнався лише 25.06.2015 року коли звільнився та був виключений зі списків особового складу військової частини А1451. За таких підстав, позивач стверджує, що у представника відповідача - військової частини А1451, не має підстав звертатися до суду з клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду з позовом.

У судовому засіданні позивач проти заявленого клопотання військової частини А1451 заперечував, зазначив, що строк звернення до суду ним не пропущено, а тому заявлене клопотання є безпідставним.

Відповідач - військова частина А1451, у судовому засіданні підтримав подане через канцелярію суду клопотання про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.

У клопотанні військової частини вказано, що у період перебування ОСОБА_1 на службі він до суду за захистом своїх інтересів не звертався, доказів відмови командуванням військової частини А1451 у видачі йому належного речового майна або виплати грошової компенсації замість нього. Згідно ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до суду у справах щодо прийняття на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який обчислюється з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідач стверджує, що в період з 03.02.1993 року по 25.06.2015 року позивач не цікавився своїм правом на отримання грошової компенсації замість речового майна. До суду він звернувся 24.07.2015 року, тобто через сплив місячного строку встановленого приписами Кодексу адміністративного судочинства України.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків:

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Правовідносини з приводу строків звернення до адміністративного суду унормовані ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до вимог ч. 1 вищенаведеної статті Кодексу встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.3 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно п. 15 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Складовими елементами правового статусу осіб публічної служби є вступ на публічну службу, умови та порядок її проходження, звільнення з публічної служби, соціальний статус осіб публічної служби.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що вказаний спір відноситься до справ щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби, до спірних правовідносин повинен застосовуватись спеціальний строк звернення з адміністративний позовом, що передбачений ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто місячний строк.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся до суду з позовом 24.07.2015 року. Позивач зазначив, що про порушення свої прав та охоронюваних законом інтересів дізнався під час звільнення у зв'язку із невиплатою йому відповідачем грошової компенсації замість належного до видачі речового майна на підставі виданих військовою частиною А1451 довідок від 25.06.2015 року.

Вказані вище доводи позивача не спростовані відповідачем під час розгляду справи за правилами, встановленими ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, наведені позивачем обставини щодо строку звернення до суду з позовом суд вважає обґрунтованими.

Суд також вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень ст.55 Конституції України, держава кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної власності, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно до ч. 4 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", Європейська Конвенція "Про захист прав людини і основоположних свобод" (далі - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є джерелом права.

У відповідності до ч.1 ст.6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно висновків, викладених у п.п.23, 25 Рішення ЄСПЛ у справі "Проніна проти України", суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен з специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а також давати обґрунтування своїх рішень.

Відтак у задоволенні клопотання відповідача - Військової частини А 1451, слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 11, 12, 99-100, 155,160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача - Військової частини А 1451 про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 1451 про визнання бездіяльності незаконною - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений 25 січня 2016 року.

Суддя О.В. Панченко