Постанова № 55218865, 03.12.2015, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2-а/490/1561/2014 Справа № 814/3031/14-а

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

03 грудня 2015 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Батченка О.В. при секретарі Аслановій Е.Е., з участю позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, представника відповідача Кабацюри О.Л., представника третьої особи - органу опіки та піклування - Миронцової О.О., третьої особи ОСОБА_5, його представника ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до служби у справах дітей адміністрації Корабельного району Миколаївської міської ради, просила визнати протиправними та скасувати рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 22 серпня 2014 року № 772 про визначення її участі у вихованні дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, надавши їй можливість побачень з дитиною кожної п'ятниці місяця з 17.00 до 17.00 суботи, з правом ночівлі та правом зміни порядку спілкування за взаємною згодою батьків; та № 773 від тієї ж дати про визначення місця проживання дитини з батьком - ОСОБА_5. В обґрунтування таких вимог позивач послалась на ті обставини, що оскаржувані рішення є незаконними, необґрунтованими та такими, що суперечать інтересам дитини та прийняті без урахування всіх обставин. Так, сторони від шлюбу мають двох дітей: дочку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, та сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу сторони мешкають окремо, при цьому дочка проживає з матір'ю а син - з батьком, хоча обидві дитини зареєстровані за її (позивача) місцем проживання. Підставою для визнання протиправними та скасування рішень позивач зазначила, зокрема те, що вона має постійне місце роботи, рідні брат з сестрою не спілкуються, батько примусив сина до спільного проживання, аліменти на дочку сплачує нерегулярно, ОСОБА_7 емоційно дуже пов'язаний з матір'ю.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року проведено заміну неналежного відповідача - служби у справах дітей адміністрації Корабельного району Миколаївської міської ради - на належного - виконавчий комітет Миколаївської міської ради, а також усною ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 липня 2015 року в якості третьої особи до участі в справі залучений орган опіки та піклування.

В судовому засіданні позивач та її представник вимоги позову підтримали, підтвердили викладені в позовній заяві обставини. Крім іншого, представник позивача послалась також на те, що рішення відповідача від 22 серпня 2014 року № 773 суперечить положенням принципу 6 Декларації прав дитини, ухваленої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року відповідно якої малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена із матір'ю. В свою чергу, позивач визнала ту обставину, що на час прийняття спірних рішень вона не заперечувала проти проживання сина з батьком.

Представник відповідача проти позову заперечувала за його безпідставністю. Суду пояснила, що рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 22 серпня 2014 року № 772 та № 773 прийняті повноважним на те органом у відповідності до вимог законодавства України та в межах наданих законом повноважень.

Представник органу опіки та піклування, третя особа - ОСОБА_5 та його представник вважали позов таким, що не підлягає задоволенню з підстав, наведених відповідачем.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_5 мають від шлюбу двох дітей: дочку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, та сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після розірвання шлюбу сторони мешкають окремо. При цьому дочка залишилась проживати з матір'ю по АДРЕСА_1, а син - з батьком по АДРЕСА_2.

Відомостей про те, що на час прийняття оскаржуваних рішень між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 після розірвання шлюбу існував спір щодо місця проживання сина ОСОБА_7, матеріали справи не містять. Навпаки, позивач визнала ту обставину, що станом на 22 серпня 2014 року вона не заперечувала проти проживання сина ОСОБА_7 з батьком та саме за її зверненням були прийняті ці рішення.

Так, 22 серпня 2014 року виконавчим комітетом Миколаївської міської ради прийняте рішення № 772, яким визначена участь ОСОБА_1 у вихованні дитини - ОСОБА_7, шляхом надання можливості побачень з дитиною кожної п'ятниці місяця з 17 години 00 хвилин до 17 години 00 хвилин суботи з правом ночівлі та правом зміни порядку спілкування за взаємною згодою батьків.

В той же день, 22 серпня 2014 року виконавчим комітетом Миколаївської міської ради прийняте рішення № 773, яким визначене місце проживання ОСОБА_7 з батьком - ОСОБА_5

Пунктом 1 частини 2 статті 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до відання виконавчих органів міських (за винятком міст районного значення) рад, крім повноважень, зазначених у пункті "б" частини першої цієї статті, належить утворення служб у справах дітей та спостережної, спрямування їх діяльності.

В силу ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно ч. 1 та 2 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Матеріали адміністративної справи не містять доказів того, що під час прийняття оскаржуваних рішень відповідачем були установлені ті обставини, що ОСОБА_5 не має самостійного доходу, про те, що він зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, чи те, що він своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Доказів про таке не подала позивач і суду у встановленому процесуальним законом порядку, як не подала доказів на підтвердження тих обставин, що під час прийняття рішень № 772 та № 773 відповідачем не були вивчені умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

Матеріали справи свідчать про інше.

Так, згідно соціально-психологічного висновку, складеного 05 серпня 2014 року Миколаївським міським центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді вих. № 1468, встановлено, що ОСОБА_7 як свою сім'ю сприймає себе, батька, матір та сестру. З батьком у дитини склалися емоційно близькі стосунки. Поруч з ним ОСОБА_7 почуває себе впевнено та емоційно комфортно. Дані діагностичного дослідження свідчать про наявність негативного ставлення дитини до матері, переживання, роздратованості та почуття образи на неї зумовлені її емоціональною нестабільністю. Емоційна нестабільність матері, її конфліктогенна поведінка по відношенню до членів сім'ї, призвели до стійкої відмови дитини від проживання разом з нею та від щоденного спілкування.

За таких обставин, суд доходить висновку про те, що рішення № 772 та № 773 від 22 серпня 2014 року прийняті виконавчим комітетом Миколаївської міської ради в межах наданих законом повноважень та у спосіб, визначений законами України. Порушень прав чи інтересів ОСОБА_1 під час прийняття цих рішень судом не встановлено.

Таким чином, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 9, 11, 158-163, 288 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Одеського апеляційного адміністративного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів.

Суддя О.В. Батченко