Постанова № 55218548, 25.01.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2016 року Житомир справа № 806/5388/15

категорія 8.2.3

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Капинос О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 24525,35 грн.,-

встановив:

Овруцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість по платежах до бюджету в сумі 24525,35 грн., в тому числі 16423,24 грн. - основного платежу, 5495,10 грн. - штрафної санкції, 2606,31 грн -пені. В обгрунтування позову зазначила, що вказана сума заборгованості відповідачем в добровільно не сплачена, а тому просить стягнути її в примусовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлений про розгляд справи вчасно та належним чином, про причини неяви суд не повідомив.

У відповідності до ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе справу розглянути у письмовому провадженні, на підставі наявних у ній доказів.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований Овруцькою районною державною адміністрацією Житомирської області, як фізична особа-підприємець та з 26.12.2003 перебуває на обліку в Овруцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, як платник податків.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

З матеріалів справи вбачається, що 02.11.2011 р. Овруцькою МДПІ проведено невиїзну позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.05.2009 р. по 31.07.2009 р.

За результатами проведеної перевірки, позивачем було складено акт від 02.11.2011 р. №343/17-01/НОМЕР_1, на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення 16.11.2011 року №0004451701, яким відповідачу збільшено грошові зобовязання з податку на додану вартість на суму 23464,85 грн. у т.ч. 19931,00 грн. - за основним платежем та 4982,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. (а.с.15, 18-28)

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось відповідачем в судовому порядку, однак, постановою Житомирського окружного адміністративного суду в справі №0670/11773/11 від 04.10.2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.11.2011 року №0004451701 відмовлено.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2013 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1С залишено без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного позову від 04.10.2012 р. - без змін.

Відповідно до вимог п.56.18 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно зі пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З врахуванням зазначених норм, сума грошового зобов'язання є узгодженою з моменту набрання постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 р. законної сили, тобто з 17.07.2013 р.

З позовної заяви вбачається, що відповідачем в добровільному порядку було сплачено лише 1000 грн. суми основного платежу по податковому повідомленню-рішенню від 16.11.2011 року №0004451701.

Крім того, судом встановлено, що 12.12.2014 року уповноваженими працівниками Овруцької ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності щодо несвоєчасного подання податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за І квартал, І півріччя, ІІІ квартал 2013 р.; І квартал, І півріччя, ІІІ квартал 2014 р. (а.с. 30)

За результатами проведеної перевірки позивачем складено акт №634/17-00-2957702791 від 12.12.2014 р., на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0002971700 від 19.12.2014 р., яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями на 1060,50 грн.

Даних про оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення у справі не міститься.

На підставі статей 19-1 та 100 Податкового кодексу України, 28.05.2014 першим заступником начальника Овруцької ОДПІ прийнято рішення №6 про розстрочення податкового боргу, яким відповідачу надано під проценти розстрочення сплати податкового боргу з податку на додану вартість на загальну суму 23913,75 грн. та єдиного податку на загальну суму 1089,54 грн. Разом - 25003,29 грн. (а.с. 32)

На підставі вказаного рішення, 20.01.2015 р. між позивачем та відповідачем укладено договір про розстрочення податкового боргу №2. (а.с. 31)

Крім того, на підставі ст. 129 Податкового кодексу України, за порушення строків сплати податкових зобов'язань та за користування розстрочкою відповідачу нараховано пеню на загальну суму 2606,31 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення №2 відповідачем добровільно сплачено заборгованість по податку на додану вартість в розмірі 2960,04 грн. (основного платежу - 2507,06 грн., штрафної санкції - 452,98 грн.); по єдиному податку добровільно сплачено суму в розмірі 124,21 грн.

Докази сплати решти суми боргу в матеріалах справи відсутні.

У зв'язку з несплатою відповідачем розстроченого податкового боргу з податку на додану вартість та з єдиного податку у встановлений строк, рішенням Овруцької ОДПІ №11 від 04.06.2015 р. скасовано рішення від 20.01.2015 р. №2 про розстрочення податкового боргу.(а.с.33)

Таким чином, загальна сума несплаченої заборгованості по платежах до бюджету на час звернення до суду становить 24525,35 грн.

За змістом п.п. 14.1.175. п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою ФОП ОСОБА_1 в установлені строки узгодженої суми податкового зобов'язання, позивачем 02.03.2015 р. була вручена податкова вимога від 02.03.2015 р. №189-25.(а.с.14)

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 38.1 ст.38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Проте, на момент звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість по платежах до бюджету на суму 24525,35 грн., тобто у встановлені строки вона погашена.

Виходячи з положень п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.87.1, п.87.2 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Беручи до уваги, що відповідач, у встановлені законодавством строки не сплатив податковий борг, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1; адреса: с. Мала Хайча, Овруцький район, Житомирська область, 11100) на користь держави в особі Овруцької об'єднаної державної податкової інспкції Головного управління ДФС у Житомирській області (код 39859428; адреса: вул.Сабурова,1/20, м. Овруч, Житомирська область, 11102) податковий борг в сумі 24525,35 грн. (двадцять чотири тисячі п'ятсот двадцять п'ять гривень тридцять п'ять копійок).

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Капинос