Постанова № 55218354, 21.12.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 року Справа № 808/8600/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., при секретарі Резніченко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНО-ПРОЕКТНО ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "СПЕЦЗАХИСТ"

до: Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС в Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.10.2015 №00003422202, -

за участі представників сторін:

від позивача - Мулява І Є. (довіреність №01/15 від 02.01.2015)

від відповідача - ОСОБА_1 (довіреність № 10145/10/08-29-10-014 від 15.10.2015)

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНО-ПРОЕКТНО ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "СПЕЦЗАХИСТ" до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.10.2015 №00003422202, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 725722,50 грн.

Ухвалою суду від 12.11.2015 відкрито провадження в адміністративній справі №808/8600/15, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 24.11.2015. Ухвалою від 24.11.2015 провадження у справі зупинено на підставі п.4 ч.2 ст.156 КАС України, для надання додаткових доказів до 21.12.2015.

Відповідно до ст.160 КАС України, 21.12.2015 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу "Камертон".

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформлених первинних документів сформовано витрати та податковий кредит по господарських операціях з ТОВ "КОНСТАНТЕР ГРУП", ТОВ "ГРІН СІСТЕМС" ТА ТОВ "ПРОЕКТ-АКТИВ".

На підтвердження правильності формування податкового кредиту Позивачем були надані необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товару від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Правочини, укладені позивачем із вказаними підприємствами не мають ознак фіктивних правочинів, оскільки сторонами вони виконані в повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими документами: договорами поставки, податковими та видатковими накладними, актами приймання-передачі та проведеним повним розрахунком між сторонами. Чинне законодавство України передбачає презумпцію правомірності правочину.

А відтак, висновки податкового органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ "КОНСТАНТЕР ГРУП", ТОВ "ГРІН СІСТЕМС" ТА ТОВ "ПРОЕКТ-АКТИВ" позивач вважає необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення протиправним і просив його скасувати.

Відповідач позов не визнав. Під час розгляд справи надав пояснення, згідно яких зазначив, що сума податкового кредиту має бути фактично здійснена і підтверджена належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Вказав, що позивач неправомірно сформував податковий кредит по господарських операціях з ТОВ "КОНСТАНТЕР ГРУП", ТОВ "ГРІН СІСТЕМС" ТА ТОВ "ПРОЕКТ-АКТИВ", оскільки господарські операції позивача з вказаними контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків, укладені з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємств призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. В зв'язку з тим, що договори є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Отже, спірне податкове повідомлення-рішення винесено у відповідності та на виконання вимог Податкового кодексу України, а, відтак підстав для його скасування немає.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що, підлягають задоволенню, з наступних підстав:

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України".

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, фахівцями ДПІ в Орджонікідзевському районі на підставі п.п. 20.1.4. п . 20.1. ст.20, п.п. 78.1.1, п. 78.1. ст. 78, п. 79.2 ст.79 П К України та відповідно до наказу ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області від 24.09.2015р. №547 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ІПВК "СПЕЦЗАХИСТ" з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій, їх реальності та відображення в обліку по взаємовідносинам з ТОВ "КОНСТАНТЕР ГРУП" (код СДРПОУ 39150925) за період липень 2014р., ТОВ "ГРІН СІСТЕМС" (код СДРПОУ 39361181) за період грудень 2014р., ТОВ "ПРОЕКТ-АКТИВ" (код СДРПОУ 39379760) за період квітень 2015р., за результатами перевірки складений акт №123/08-29-22-0208/37778452 від 07.10.2015 року.

ОСОБА_2 перевірки визначено, що перевіркою встановлено:

в порушення вимог п.п. 14.1.36 п. 14.1.181 ст. 14, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1., п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, Наказу №678 від 13.11.2013 року "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" ТОВ "ІПВК "Спецзахист" завищено податковий кредит на суму 136033грн. сформований від ТОВ "ГРІН СІСТЕМС" на суму ПДВ 82061грн. та за квітень 2015 року сформований від ТОВ "ПРОЕКТ-АКТИВ" на суму ПДВ 53972грн. що призвело до:

заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ (р.18) на суму 136033грн. за період:

грудень 2014р. на суму 82061грн.

квітень 2015р. на суму 53972грн.

завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (р. 19) за квітень 2015р. на суму 767828грн.

завищення залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21 - рядок 18) (р.22) за квітень 2015р. на суму 767828грн.

завищення суми, що "зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість" (рядок 23.1) за квітень 2015р. на суму 347782грн., та як результат - заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 347782грн.

завищення суми, що "зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" (рядок 23.3) за квітень 2015р. на суму 347782грн., та як результат - заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет у розмірі 347782грн.

завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (р.24) за квітень 2015р. на суму 92309грн.

заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (р.18-р.21) (р.25) на суму 136033грн. за період:

грудень 2014р. на суму 82061грн.

квітень 2015р. на суму 53972грн.

Також в порушення вимог п. 14.1.36, п. 14.1.181 ст. 14, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу україни перевіркою ТОВ "ІПВК "Спецзахист" документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з

ТОВ "ГРІН СІСТЕМС" на суму ПДВ 150828,60грн. за грудень 2014р. та відповідно не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами покупцями:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ 24584661) за грудень 2014р. на суму ПДВ 1619952,14грн.

ТОВ "КОНСТАНТЕР ГРУП" за липень 2014р. на суму ПДВ 223710грн. та відповідно не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами та покупцями:

Донецьке спецпідприємство "Пожтехніка" (код ЄДРПОУ 3954609) на загальну суму ПДВ 477854,72грн. у тому числі за липень 2014р. на суму ПДВ 46497,95грн., за вересень 2014р. на суму ПДВ 376471,01грн., за листопад 2014р. на суму ПДВ 54885,76грн.

ТОВ "ПРОЕКТ-АКТИВ" за квітень 2015р. на суму ПДВ 832817,33грн. та відповідно не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами та покупцями:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ 24584661) за квітень 2015р. на суму ПДВ 999946,66грн. та за червень 2015р. на суму ПДВ 1010670,80грн.

Зважаючи на виявлені порушення відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 27.10.2015 №0000342202, за яким позивачу нараховано грошове зобов'язання у розмірі 725722,50грн., з якого 483815,00грн. податок на додану вартість і 241907,50грн. за штрафними (фінансовими) санкціями,

Не погоджуючись з даним повідомленням-рішенням ТОВ "ІНЖЕНЕРНО-ПРОЕКТНО ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "СПЕЦЗАХИСТ" звернулось до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України".

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд не може погодитись із твердженнями податкового органу та вважає обставин, на які посилається відповідач такими, що не відповідають діючим нормам законодавства. Інформація, викладена в ОСОБА_2 щодо встановлених порушень не може носити доказовий характер та не підтверджує встановлені у ньому факти, з огляду на наступне.

За приписами п.14.1.18, п.14.1.181 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Так, пунктом 198.3. ст.198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.201.1. ст.201 ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПКУ). Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п.201.4 ст.201 ПКУ). Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6 ст.201 ПКУ). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.201.8. ст.201 ПКУ). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПКУ).

Підпунктом 198.6 п.198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 10.1. Наказу ДПАУ № 1002 від 24.12.2010р. "Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення" зазначено, що придбання або виготовлення товарів/послуг та придбання (будівництво, спорудження) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) на митній території України відображається на підставі податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, а також інших подібних документів.

Отже, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платником податків-покупцем. Лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку-покупця, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, безспірно позбавляють покупця права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів, отримання послуг - таких як обов'язкова сплата постачальниками сум податку до бюджету, у т.ч. по ланцюгу постачання товару (послуг) тощо, у Податковому кодексі України не передбачено.

Таким чином, податковий кредит формується за умови списання платником податків грошових коштів в оплату товарів (робіт, послуг)/отримання ним товару, та повинен підтверджуватися податковою накладною.

Суд також зазначає, що первинні документи, оформлені по господарських операціях позивача з ТОВ "КОНСТАНТЕР ГРУП", ТОВ "ГРІН СІСТЕМС" ТА ТОВ "ПРОЕКТ-АКТИВ", відповідають приписам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704).

Податковий кодекс України для платників податків не передбачає а ні обов'язок, а ні право вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей достовірності його державної реєстрації як СПД, реєстрації платником податків, "податкових взаємовідносин" з бюджетом, ведення податкового обліку, подання декларацій, тощо.

Як свідчать матеріали справи, сторонами були дотримані вимоги чинного законодавства України при укладанні та виконанні господарських операцій, що підтверджується відповідними первинними документами, наданими на перевірку, які у свою чергу, свідчать про правомірність формування ТОВ "ІНЖЕНЕРНО-ПРОЕКТНО ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "СПЕЦЗАХИСТ" податкового кредиту при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ "КОНСТАНТЕР ГРУП", ТОВ "ГРІН СІСТЕМС" ТА ТОВ "ПРОЕКТ-АКТИВ".

За приписами ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Згідно з ч.2 ст.9 цього ж Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити.

Як вже зазначалося вище і не спростовується актом перевірки, у позивача наявні всі необхідні первинні документи, які відповідають вимогам, встановленим ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо змісту та форми первинних документів, підтверджують фактичне отримання позивачем товару та послуг від постачальників, оскільки містять повну інформацію щодо змісту та обсягу господарської операції, а також щодо дати та місця її здійснення та свідчать про реальні зміни в структурі активів та зобов'язань позивача.

Таким чином, контролюючий орган, помилково прийшов до висновку про нереальність господарських операцій між ТОВ "ІНЖЕНЕРНО-ПРОЕКТНО ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "СПЕЦЗАХИСТ" та ТОВ "Константер груп", ТОВ "Грін Сістемс" та ТОВ "Проект-Актив".

Тому посилання на п.198.3, п.198.6 ст. 198 та п. 200.1 ст. 200 ПКУ в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам, та, відповідно податкове повідомлення-рішення із посиланням на вказані норми є неправомірним.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що твердження відповідача про "нереальність" здійснених позивачем господарських операцій є безпідставним, оскільки на його підтвердження відповідачем не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу. Відповідачем не надано також доказів підробки документів або їх фіктивності на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, частиною 5 статті 203 ЦК України встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 234 ЦК України встановлено, що правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним.

Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Недійсність фіктивного правочину не встановлена законом, а отже такий правочин не є нікчемним. Згідно із статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що зміст вказаного вище договору не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару, яка є платником податку, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через наявність/відсутність актів про здійснення зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків.

З наведеного випливає, що в разі невиконання контрагентами по ланцюгу своїх обов'язків по сплаті податків до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Судом не було встановлено обізнаності позивача щодо можливого протиправного характеру діяльності ТОВ "КОНСТАНТЕР ГРУП", ТОВ "ГРІН СІСТЕМС" ТА ТОВ "ПРОЕКТ-АКТИВ" та/або їх контрагентів-постачальників в ланцюгу постачання товарів, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Такий висновок суду також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Таким чином, за результатом розгляду справи, суд приходить до висновку, що виявлені в акті порушення не підтверджуються матеріалам справи, а тому спірне податкове повідомлення - рішення винесено безпідставно та є таким, що підлягає скасуванню.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 27.10.2015 №00003422202.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.10.2015 №00003422202.

Судовий збір у розмірі 10885,85 грн. (десять тисяч вісімсот вісімдесят пять гривень 85 коп.) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНЖЕНЕРНО-ПРОЕКТНО ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «СПЕЦЗАХИСТ (код ЄДРПОУ 37778452) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС в Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

СуддяО.М. Нечипуренко