Постанова № 55218323, 20.01.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2016 р. Справа № 805/5160/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське»

до Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області

про визнання недійсною індивідуальної податкової консультації від 15 грудня 2015 року № 12201/10/05-99-15-04-13-4та зобов’язання надати нову індивідуальної податкову консультацію з урахуванням висновків суду

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське» звернулось з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області про визнання індивідуальної податкової консультації Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області, яка викладена в листі від 15 грудня 2015 року № 12201/10/05-99-15-04-13-4, недійсною та зобов’язання Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області надати в межах компетенції нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду на запит позивача від 10 грудня 2015 року за вихідним № 3557/1.

Позивач вважає, що індивідуальна податкова консультація Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області, яка викладена в листі від 15 грудня 2015 року № 12201/10/05-99-15-04-13-4 суперечить нормам та змісту відповідного податку чи збору та нормам Податкового кодексу України, що регулюють справляння рентної плати за користування надрами для видобування природнього газу. 20 січня 2016 року представником позивача надана до суду заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у письмових запереченнях проти позовних вимог заперечує, вважає, їх необґрунтованими і незаконними, та такими, що не підлягають задоволенню. 20 січня 2016 року представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 13498562 від 25 грудня 1991 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27 лютого 2013 року серії АА № 532721.

Згідно з пунктами 52.1-52.3 статті 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов'язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Відповідно до пункту 53.3 статті 53 Податкового кодексу України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

11 грудня 2015 року позивачем до відповідача був направлений лист-запит від 10 грудня 2015 року за вихідним № 3557/1 про надання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі з питання: чи є газ метан вугільного родовища, який вилучається системою дегазації шахти для забезпечення безпеки праці при видобутку кам’яного вугілля та який використовується надрами для видобування корисних копалин газу (метана) вугільних родовищ в розумінні статті 252 Податкового кодексу України (надалі – ПК України). 16 грудня 2015 року позивач на свій запит від 10 грудня 2015 року за вихідним № 3557/1 від відповідача отримав спірну індивідуальну податкову консультацію, яка викладена в листі від 15 грудня 2015 року № 12201/10/05-99-15-04-13-4.

Відповідно до підпункту 19-1.1.28 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи надають консультації відповідно до ПК України, законодавства з питань сплати єдиного внеску та інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування й іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 14.1.172 статті 14 ПК України податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган. Згідно зі статтею 52 ПК України податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Судом встановлено, що в податковій консультації відповідачем зазначено, що відповідно до підпункту 252.1.1 пункту 252.1 статті 252 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр.

Пунктами 2 та 8 постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» визначено, що дозволи надаються органом з питань надання дозволу переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів за певних умов. За даними відповідача за позивачем обліковується дозвіл від 24 листопада 2008 року № 4784 терміном дії 20 років до 24 листопада 2028 року, в якому визначено наступні види корисних копалин: основна - вугілля кам'яне, супутна – германій та газ природний вугільних шахт (метан). Судом встановлено, що господарська діяльність з видобутку корисних копалин здійснюється позивачем тільки відносно вугілля кам’яного, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27 лютого 2013 року серії АА № 532721. З метою забезпечення безпеки гірничих робіт за газовим фактором у відповідності з Гірничим законом України, правилами безпеки у вугільних шахтах, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 22 березня 2010 року № 62 та СОУ 10.1.00174088.001-2004 «Дегазація вугільних шахт. Вимоги до способів та схеми дегазації» в природних умовах позивача неможливо забезпечити засобами вентиляції вміст метану у повітрі в межах встановлених законодавством норм та обов’язкове застосування дегазації. Тобто вилучення газу (метану) є виробничим процесом з видобутку корисної копалини – вугілля. Дегазація не є та не може вважатися самостійною операцією з видобутку окремої корисної копалини, як і не може вважатися окремим видом послуг. Витрати з дегазації є невід’ємним елементом собівартості вугільної продукції. З цих причин проведення заходів з дегазації не вважається господарською діяльністю з видобутку корисних копалин – газу (метану) вугільних родовищ.

Також судом встановлено, що відповідач в податковій консультації зазначив, що поняття господарська операція включає всі види діяльності, що здійснює гірничодобувне підприємство, в які також входить і видобуток супутної корисної копалини - газу (метану).

Відповідно до пункту 252.3 статті 252 ПКУ об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є обсяг товарної продукції – видобутої корисної копалини, яка є результатом господарської діяльності з видобутку корисних копалин. Вилучення газу (метану) не відноситься до господарської діяльності з видобутку корисних копалин, газ (метан) не є товарною продукцією і позивач не здійснює його реалізацію. Тому об’єкт оподаткування рентною платою по газу (метану) у позивача відсутній.

Щодо розрахунку вартості видобутої корисної копалини відповідач зазначив, що обчислення розрахункової вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) при видобутку вуглеводної сировини обраховується лише за фактичними цінами реалізації.

Норма підпункту 252.7.2 пункту 252.7 статті 252 ПКУ встановлює, що вартість відповідного виду товарної продукції – видобутої корисної копалини обчислюється на базових умовах поставки (склад готової продукції) по більшій із наступних її величин: 1) за фактичними цінами реалізації видобутої корисної копалини, 2) за розрахунковою вартістю видобутої корисної копали, крім вуглеводневої сировини. Суд зазначає, що позивач не реалізує газ (метан), тому в нього відсутній сам факт реалізації, що не дає підстав застосовувати для розрахунку рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин газу (метану) вугільних родовищ фактичну ціну реалізації газу природного, встановлену пунктом 252.8 статті 252 ПКУ. Застосування розрахункової вартості нормами Податкового кодексу України не передбачено. Відповідно до конвенції ООН про зміну клімату, метан належить до газів, які суттєво впливають на створення парникового ефекту. Утилізація газу (метану) на когенераційній установці дозволить позивачу значно зменшити викиди в атмосферу парникового газу метану та надасть можливість використовувати газ (метан) для виробництва електроенергії. Виробництво електроенергії на когенераційній установці не відноситься до господарської діяльності позивача з видобутку корисних копалин, а є самостійним видом господарської діяльності згідно з ліцензією від 23 грудня 2011року № 578437.

Таким чином, суд дійшов висновку, що спірна податкова консультація відповідача суперечить нормам Податкового кодексу України та порушує права та інтереси позивача як платника податків, відповідач не довів правомірність податкової консультації в порядку частини 2 статті 71 КАС України, та позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1218 грн. платіжним дорученням від 18 грудня 2015 року № 3077.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» до Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області про визнання індивідуальної податкової консультації Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області, яка викладена в листі від 15 грудня 2015 року № 12201/10/05-99-15-04-13-4, недійсною та зобов’язання Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області надати в межах компетенції нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду на запит позивача від 10 грудня 2015 року за вихідним № 3557/1 задовольнити повністю.

Визнати недійсною індивідуальну податкову консультацію Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області, яка викладена в листі від 15 грудня 2015 року № 12201/10/05-99-15-04-13-4.

Зобов’язати Головне управління Державної фіскальної служби в Донецькій області надати в межах компетенції нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду на запит Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» від 10 грудня 2015 року за вихідним № 3557/1.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218 грн.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 20 січня 2016 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.