Ухвала суду № 55218074, 25.01.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"25" січня 2016 р. справа №916/3449/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Управління пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси

на рішення Господарського суду м. Києва від 15.12.2015 р.

у справі № 916/3449/15 (суддя - Ломака В.С.)

за позовом Управління пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси

до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

про зобов`язання повернути зайво перераховану суму пенсії у розмірі 2103,47 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.12.2015 р. р. у справі № 916/3449/15 у задоволенні позовних вимог Управління пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач 06.01.2016 р. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Окрім того, у тексті апеляційної скарги Управлінням пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси викладено клопотання про звільнення від сплати судового збору за її подання. Вказане клопотання мотивовано відсутністю у заявника коштів, призначених на сплату судового збору.

Розглянувши вищезазначене клопотання, колегія суддів дійшла до висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Також, згідно з п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 ЗУ «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Проаналізувавши вказані положення, слід зазначити, що дії суду при розгляді клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору повинні здійснюватися з дотриманням принципів рівності та збалансованості інтересів сторін. Окрім того, господарському суду надано лише право, а не покладено обов`язок у будь-якому випадку задовольняти клопотання учасників судового процесу про звільнення від сплати ними судового збору. Тобто, вказана норма є суб`єктивною та застосовується лише у випадку, коли заявник надасть суду дійсно переконливі докази скрутного матеріального становища, яке перешкоджає йому вчинити необхідні дії щодо сплати судового збору.

Однак, позивачем до апеляційної скарги не додано жодних доказів на підтвердження обставин важкого фінансового стану та відсутності коштів, призначених на сплату судового збору, таких, як наприклад довідки з банківських установ стосовно відкритих рахунків та відсутності руху коштів на них, інформації про наявність у підприємства готівкових коштів, а також будь-яких підтверджуючих документів про загальний фінансовий стан апелянта.

Відтак, дослідивши усі наявні обставини, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання Управління пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, яка набрала чинності з 01.09.2015 р., закріплено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 наведеної норми встановлені розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, апеляційних скарг у справі про банкрутство, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (підпункт 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Разом з тим, оскільки позов у даній справі був поданий ще у серпні 2015 року, розрахунок суми судового збору, що підлягала сплаті за подання позовної заяви, повинен здійснюватися згідно редакції Закону України «Про судовий збір», яка діяла на той момент. Натомість, сума судового збору, що має бути сплачена заявником за подання даної апеляційної скарги, повинна розраховуватися згідно чинної редакції вказаного закону, однак, враховуючи розмір судового збору за подання позовної заяви, що розраховувався за попередніми ставками.

Так, згідно редакції Закону України «Про судовий збір», яка діяла на момент подання даної позовної заяви, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справлявся у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

З огляду на вищевикладені приписи Закону України «Про судовий збір» сума судового збору, яка повинна бути сплачена заявником за подання даної апеляційної скарги, становить 2009,70 грн та розраховується наступним чином: 1827,00 грн (сума, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) * 110% (при поданні апеляційної скарги) = 2009,70 грн.

Проте, Управлінням пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Оскільки рішення Господарського суду м. Києва від 15.12.2015 р. оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України 21.12.2015 р., то встановлений ст. 93 ГПК України строк на подання апеляційної скарги закінчився 31.12.2015 р. Однак, згідно штампу поштового відділення на конверті, у якому було подану апеляційну скаргу, остання надіслана до суду першої інстанції лише 06.01.2016 р.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга Управління пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси на рішення Господарського суду м. Києва від 15.12.2015 р. у справі № 916/3449/15 подана після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 93 ГПК України для подання апеляційної скарги. При цьому, клопотання про відновлення цього строку скаржником не надано. Таке клопотання не міститься і у тексті самої апеляційної скарги.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а також у випадку, коли скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку (п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст. 86, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Управління пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.

2. Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси на рішення Господарського суду м. Києва від 15.12.2015 р. у справі № 916/3449/15 з доданими до неї матеріалами повернути заявнику без розгляду, а матеріали справи до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран