Постанова № 55217556, 21.01.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2016 р.Справа № 916/4333/15Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Лисенко В.А., Петрова М.С.,

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю позивача ОСОБА_1, паспорт серія НОМЕР_1, дата видачі : 21.10.09р.;

/ відповідач поштову кореспонденцію за юридичною адресою не отримує, ухвала про призначення справи до розгляду повернулася у зв'язку зі спливом строку зберігання (див. - поштову довідку про причини повернення листа), тому вважається належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання на підставі п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18/

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу гр. ОСОБА_1, м. Одеса

на ухвалу господарського суду Одеської області від 28.10.2015р. №916/4333/15

про відмову у прийнятті

позовної заяви скаржника

до Відкритого акціонерного товариства "Одеський завод "Центроліт"

про стягнення заробітної плати та здійснення компенсації за невикористану відпустку,

/повна фіксація судового процесу здійснювалась відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України/,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2015 громадянин ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до ВАТ „Одеський завод „Центролит" з наступними вимогами:

-стягнути грошові претензії та здійснити повний грошовий розрахунок у відповідності із ст. 44,47, 49,83,116,117,240-1 КЗпП України;

-cтягнути середню зарплату за період з 12.09.2014р. по день винесення рішення суду за вимушений прогул, виходячи із середньої зарплати рівної 4909,5 грн., згідно ст.47,116,117 КЗпП України в сумі 54004,50 грн.;

-здійснити грошову компенсацію за невикористану відпустку за період з 1.10.2009р. по 03.06.2011р. згідно ст. 83 КЗпП України в сумі 14 197,6 грн.;

-зобов'язати ліквідаційну комісію ВАТ „Одеський завод „Центролит" провести повний грошовий розрахунок, згідно ст.240-1 КЗпП України і Закону України № 2343-XII.; -

-зобов'язати ВАТ „Одеський завод „Центролит" надати суду документ, підтверджуючий чи не підтверджуючий факт надання чи ненадання щорічної відпустки за період 01.10.2009р. по 03.06.2011р..

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.10.2015 року (суддя Грабован Л.І.) відмовлено у прийнятті позовної заяви на підставі п.2 ч.1 ст.62 ГПК України, оскільки чинною ухвалою господарського суду від 15.10.15р. позивачу вже відмовлено у прийнятті позову.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Одеської області від 28.10.2015 року по даній справі ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржену ухвалу місцевого господарського суду відмінити в частині ухвали, винесеної по позову ОСОБА_1 1983 р.н., а не по позову ОСОБА_2 1944р.н.; розглянути по суті позов до ВАТ „Одеський завод „Центролит" і до громадянина Дарієнко В.Д. у відповідності до ст. 44, 47, 49-2, 116, 117, 235, 236, 237, 240-1 КЗпП України; зобов'язати ВАТ „Одеський завод „Центролит" і громадянина Дарієнко В.Д. надати суду, згідно ст. 38 ГПК України докази згідно надання або ненадання йому відпустки в період з 01.10.2009р. по 03.06.2011р. разом з відомістю оплати відпустки і розрахунку компенсації відпускних за вказаний період; надати суду і йому довідку про його середній заробіток, згідно довідки про його зарплату від 31.10.2014р. за №01/14-80 за період з 01.10.2009р. по 03.06.2011р.

Скаржник наголошує на тому, що в оскаржуваній ухвалі йдеться про позовні вимоги на суму 85113,87грн. іншої особи, а саме: ОСОБА_1 1983р.н., який є сином позивача - ОСОБА_2 1944р.н.. На думку позивача ухвала від 28.10.2015р. по даній справі підлягає скасуванню, оскільки не має ніякого відношення до позивних вимог ОСОБА_2 1944р.н..

Справа була призначена до розгляду колегією суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі (головуюча суддя Будішевська Л.О., судді Мишкіна М.А., Поліщук Л.В.,)

У зв'язку із перебуванням головуючої судді Будішевської Л.О., судді М.А. Мишкіної М.А. у відпустці, розпорядженням в. о. керівника апарату від 28.12.2015р. за №987 та протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів 28.12.2015р. справа розподілена на розгляд головуючого судді - Поліщук Л.В., суддів- Воронюка О.Л., Мирошниченко М.А.

У зв'язку із перебуванням головуючого судді Поліщук Л.В., суддів- Воронюка О.Л., Мирошниченка М.А. у відпустці, розпорядженням в. о. керівника апарату від 11.01.2016р. №18 та протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів 11.01.2016р. справа розподілена на розгляд головуючого судді - Разюк Г.П., суддів - Петрова М.С., Лисенко В.А., якими і розглядається по суті апеляційної скарги. Заявлений позивачем 29.12.2015р. відвід суддям Мишкіній М.А. та Поліщук Л.В. колегія залишає без розгляду, оскільки зазначені судді не входять до складу колегії, якою розглядається апеляційна скарга.

В доповненнях до апеляційної скарги, які надійшли до канцелярії Одеського апеляційного господарського суду 20.01.2016р., скаржник просить суд апеляційної інстанції визнати кредиторську заборгованість ВАТ „Одеський завод „Центролит" перед ОСОБА_2 1944р.н. в сумі рівній 21159,74грн. та стягнути за затримку виконання рішення Одеського апеляційного суду від 12.03.2014р. за №22-ц/785/1265/14 рівну 107998грн..

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування оскарженої ухвали виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, в лютому 2001р. за заявою ВАТ "Одесаобленерго" Господарським судом Одеської області порушено провадження в справі №17-2-21-1-7-24-5-32-24-2-18/01-1015 про банкрутство ВАТ „Одеський завод „Центролит". Ухвалою суду від 3.08.2011р. введено процедуру санації, але постановою від 18.04.14р. ВАТ „Одеський завод „Центролит" визнано банкрутом , відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора - арбітражного керуючого Дарієнко В.Д..

Відповідно до ухвали суду від 11.12.14р. у межах справи про банкрутство ВАТ „Одеський завод „Центролит" 08.12.2014р. до суду надійшли заява про визнання кредиторами ОСОБА_1 1983 р.н. на суму 85113,87 грн., а також дві заяви та гр. ОСОБА_2 1944р.н. про стягнення з ВАТ „Одеський завод „Центролит" на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату відповідно до Рішення апеляційного суду Одеської області від 12.03.2014 р. номер провадження № 22-ц/785/1265/14; про проведення грошової компенсації щодо невикористаної відпустки на суму 4908 грн. 50 коп.; про стягнення відсотків по кредиту на суму 17148 грн. 00 коп.; про стягнення середньої заробітної плати за весь час затримки виконання рішення суду з 12.03.2014 р. по теперішній час, на суму 44172 грн. 00 коп. та про стягнення з ліквідатора ВАТ „Одеський завод „Центролит" - арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. на користь ОСОБА_1 заробітної плати на суму 6545 грн. 88 коп..

На підставі ч. 3 статті 14 Закону (№2343-ХІІ), боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Відповідно до частини 6 статті 14 Закону (№2343-ХІІ) вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

В чинній ухвалі від 20.10. 15р. в справі №17-2-21-1-7-24-5-32-24-2-18/01-1015 зазначено, що 15.04.2015 р. до господарського суду Одеської області надійшов відзив (вх. № 9714/15) ліквідатора ВАТ „Одеський завод „Центролит" на заяву ОСОБА_2 (1944 р.н.), з доданими доказами погашення заборгованості по заробітній платі ОСОБА_2 (1944 р.н.), відповідно до якого, ліквідатор ВАТ „Одеський завод „Центролит" зазначає, що грошові вимоги ОСОБА_2 (1944 р.н.) не підлягають задоволенню, оскільки з ним проведено повний розрахунок заборгованості по заробітній платі на виконання рішення апеляційного суду Одеської області від 12.03.2014 р. по справі № 523/309/13-ц.

Ухвалами від 15.04.15р. судом затверджено поданий ліквідатором ВАТ „Одеський завод „Центролит" - арбітражним керуючим Дарієнко В. Д. реєстр грошових вимог кредиторів ВАТ „Одеський завод „Центролит" по заборгованості із заробітної плати до ВАТ „Одеський завод „Центролит" (м. Одеса, дор. Старокиївська, 21-й км. Код ЄДРПОУ 00222367) на загальну суму 1675189 грн. 82 коп. у першу чергу задоволення, в якому відсутня заборгованість перед ОСОБА_1, і таким чином його вимоги відхилено.

При подальшому розгляді справи господарськими судами всіх інстанцій встановлено, що гр.ОСОБА_1 є учасником процесу в справі про банкрутство ВАТ „Одеський завод „Центролит" /див. ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 01.07.2015р. та Вищого господарського суду України від 26.08.2015р. /

Помилково вважаючи, що суд не визначився стосовно його вимог в справі про банкрутство ВАТ „Одеський завод „Центролит", ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Одеський завод „Центролит" про відновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та середнього заробітку за час затримки виконання рішення Апеляційного суду від 12.03.2014р. № 22-ц/785/1265/14, в прохальній частині якого зазначено наступні вимоги:

1.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Одеський завод „Центроліт", грошові вимоги до нього, у зв'язку з ст..28 п.4 абзац 1, ст., 38 ч. 2 Закону України №2343 і у зв'язку з ст.40 ч.1 п.1 КЗпП України і провести повний грошовий розрахунок у зв'язку із ст. 44,47,83,116,117,236,240-1 КЗпП України.

2.Витребувати у судді Зеленова Г.М. позовну заяву надану ще 08.12.2014 р. і розглянути її в межах: ст. 40 ч.1 п.1, ст..44,47,49,83,116,117,233,236,237,240-1 КЗпП України, ст.10 ч. 4 Закону України № 2343-XII.

3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Одеський завод „Центролит" середню зарплату за період з 12.03.2014 р. по 12.09.2014р. за необгрунтовану затримку виконання рішення Одеського Апеляційного суду від 12.03.2014р. згідно ст.ст. 235,236 КЗпП України, згідно із середньої зарплати, яка рівна 4909,5 грн. в сумі 29 451 грн.

4.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Одеський завод „Центролит" середню зарплату за період з 12.09.2014р. по день винесення рішення суду за вимушений прогул, виходячи із середньої зарплати рівної 4909,5 грн., згідно ст.47,116,117 КЗпП України в сумі 58 914 грн.

5.Провести грошову компенсацію за невикористану відпустку за період з 1.10.2009р. по 03.06.2011р. згідно ст. 83 КЗпП України в сумі 14 197,6 грн.

6.Зобов'язати ліквідаційну комісію Відкритого акціонерного товариства „Одеський завод „Центролит" провести повний грошовий розрахунок, згідно ст.240-1 КЗпП України і закону України № 2343-XII.

7.Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство „Одеський завод „Центролит" привести в належний вигляд трудову книжку, згідно Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях затверджені Приказом Міністерства труда України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 26 березня 1996р. №2

8.Пред'явити суду документ, підтверджуючий чи не підтверджуючий факт пред'явлення чи не пред'явлення щорічної відпустки за період 01.10.2009 по 03.06.2011р.

9.Стягнути проценти по кредиту в сумі рівній від 43340,68 грн. відняти 26192 грн. вийде 17 507,76 грн., які були нараховані у зв'язку з порушенням договору кредиту, з вини гр. Дарієнка В.Д.. Розглянувши саме зазначену заяву господарський суд на підставі п.2 ч.1 ст.62, п.п.3,4,6 ч.1 ст.63 ГПК України чинною ухвалою №916/4171/15 від 15.10.15р. відмовив ОСОБА_1 у прийнятті позовної заяви. Той факт, що в резолютивній частині ухвали помилково зазначено, що вимога про стягнення 85113,87грн. її суті не змінює.

26.10.15р. ОСОБА_1 знову звернувся до господарського суду Одеської області з аналогічним позовом, у прийнятті якого і відмовлено оскарженою ухвалою від 28.10.15р..

Пунктом 2 ч.1 ст. 62 ГПК України передбачено, що суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору. За умови наявності чинної ухвали від 15.10.15р. про відмову у прийнятті позову, суд не може прийняти його в іншому провадженні. Таким чином, колегія суддів вважає, що господарським судом в даному випадку вірно застосовано положення вищеозначеної процесуальної норми ГПК України, а отже апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Одеської області від 28.10.2015р. № 916/4333/15 підлягає залишенню без змін.

В доповненнях до апеляційної скарги, скаржник просив суд апеляційної інстанції визнати кредиторську заборгованість ВАТ „Одеський завод „Центролит" перед ОСОБА_2 -1944р.н. в сумі рівній - 21159,74грн. та стягнути з ВАТ „Одеський завод „Центролит" за затримку виконання рішення ОАГС від 12.03.2014р. за №22-ц/785/1265/14 рівну 107998грн. на користь ОСОБА_2 - 1944р.н.. Заявлені вимоги, пред'явлені до Одеського апеляційного господарського суду, не узгоджуються з вимогами заявленими до суду першої інстанції, тому на підставі ч.3 ст.101 ГПК України не приймаються і не розглядаються в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106, п.2 ч.1 ст. 62 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Ухвалу господарського суду Одеської області №916/4333/15 від 28.10.2015 р. про відмову у прийнятті позовної заяви залишити без змін, а апеляційну скаргу гр. ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 25.01.2016р.

Головуючий суддя Г.П. Разюк

Суддя В.А. Лисенко

Суддя М.С. Петров