Постанова № 55217446, 14.01.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2016 р. Справа№ 910/13831/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників cторін:

позивача: Молібог Ю.М., договір про надання правової допомоги у господарських судах б/н від 19.03.2015,

відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Руно"

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2015

у справі № 910/13831/15 (суддя Комарова О.С.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Руно"

про стягнення заборгованості за надані послуги 81 759,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг Руно" про стягнення заборгованості за надані послуги в розмірі 112 759,16 грн.

В подальшому, представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку з часткової оплатою відповідачем заборгованості, в якій просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг Руно" заборгованість за договорами № 17/07-2014 від 17.07.2014 та № 27/08-2014 від 27.08.2014 в сумі 81 759,16 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2015 у справі №910/13831/15 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг Руно" (ЄДРЮОФОП 32736177, адреса: 03055, м. Київ, вулиця ШУЛЯВСЬКА, будинок 7), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ЄДРЮОФОП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 24 925,00 грн. (двадцять чотири тисячі дев'ятсот двадцять п'ять гривень), пені - 20 175,15 (двадцять тисяч сто сімдесят п'ять гривень 15 копійок), інфляційної складової боргу - 32 754,42 грн. (тридцять дві тисячі сімсот п'ятдесят чотири гривні 42 копійки), 3% річних - 1 808,66 грн. (одна тисяча вісімсот вісім гривень 66 копійок) та судового збору - 1 780,16 грн. (одна тисяча сімсот вісімдесят гривень 16 копійок). В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Руно" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/13831/15.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.

Крім того, в апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що станом на 18.06.2015 відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Руно" повністю погасив свою заборгованість, а саме ним було перераховано на поточний рахунок позивача суму в розмірі 34 925,00 грн. Таким чином, як зазначає скаржник, відповідач загалом сплатив на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 370 125,00 грн. за договорами №17/07-2014 від 17.07.2014 та №27/08-2014 від 27.08.2014.

Позивач у письмовому запереченні на апеляційну скаргу просив апеляційний господарський суд залишити рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2015 у справі №910/13831/15 без змін, з огляду на його законність та обґрунтованість, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Руно" у справі № 910/13831/15 18.08.2015 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Чорної Л.В., суддів Кропивної Л.В., Смірнової Л.Г.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Шевченка Е.О. від 18.08.2015 у зв'язку з перебуванням судді Смірнової Л.Г. у відпустці, було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/13831/15 колегію суддів у складі головуючого судді Чорної Л.В., суддів: Кропивної Л.В., Пашкіної С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Руно" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 09.09.2015.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2015 у зв'язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці, було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/13831/15 колегію суддів у складі: головуючого судді Чорної Л.В., суддів Кропивної Л.В., Смірнової Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2015 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Руно" прийнято до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2015 розгляд справи відкладено на 04.11.2015.

Розпорядженням керівника апарату №09-52/1320/15 від 04.11.2015 було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/13831/15 у зв'язку з перебуванням судді-доповідача Чорної Л.В. у відпустці.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг Руно" 04.11.2015 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Андрієнка В.В., суддів Шапрана В.В., Буравльова С.І.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2015 у зв'язку з перебуванням суддів Шапрана В.В. та Буравльова С.І. на навчанні з підвищення кваліфікації сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/13831/15 колегію суддів у складі головуючого судді Андрієнка В.В., суддів Ропій Л.М., Шевченка Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2015 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Руно" прийнято до провадження у визначеному складі суду, розгляд справи призначено на 24.11.2015.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 у зв'язку із участю судді Шевченка Е.О. у ХІІІ з'їзді суддів України, а також формуванням постійного складу судових колегій Київського апеляційного господарського суду, для розгляду апеляційної скарги у справі №910/13831/15 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 прийнято справу №910/13831/15 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Руно" на рішення Господарського суду м. Києва від 21.07.2015 до провадження у визначеному складі суду.

24.11.2015 до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Руно" надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 розгляд справи відкладено на 03.12.2015.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2015, у зв'язку із неявкою представника позивача, розгляд справи відкладено на 14.01.2016.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником відповідача подано письмове клопотання, в якому останній просив долучити до матеріалів справи наступні документи, а саме: платіжне доручення №3861 від 04.11.2015 на суму 6 925,00 грн. та акт звірки взаєморозрахунків.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вирішила залучити вищезазначені документи до матеріалів справи, однак відзначає, що оскільки оплата відповідачем за послуги комбайну згідно Акту від 23.09.2014 по Договору №27/08-014 від 27.08.2014 на суму 6 925, 00 грн. згідно платіжного доручення №3861 від 04.11.2015 здійснена вже після винесення рішення у даній справі, а тому вказане платіжне доручення не приймається судом до уваги. Крім того, акт звірки взаєморозрахунків за період 01.07.2014-04.11.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Руно" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на суму 370 125,00 грн. також не береться колегією суддів до уваги, оскільки зазначений акт підписаний в одностронньому порядку та містить лише підпис і печатку відповідача, тоді як підпис позивача у даному акті відсутній.

Представник позивача в судовому засіданні, яке відбулось 14.01.2016, просив апеляційний господарський суд у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Руно" відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідач в судове засідання, яке відбулось 14.01.2016 не з'явився, повноважних представників не направив, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

За таких обставин постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 липня 2014 року та 27 серпня 2014 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг Руно" (замовник, відповідач) укладено договори на виконання робіт № 17/07-2014 та № 27/08-2014 (далі - Договір-1 та Договір-2 або Договори), відповідно до п. 1.1. яких виконавець зобов'язується, за завданням замовника, надати замовнику послуги у рослинництві, із використанням сільськогосподарської техніки в порядку та на умовах, визначених цим Договорами.

Позивач зазначив, що свої зобов'язання за Договорами виконував належним чином, що підтверджується актами виконаних робіт від 15.08.2014 року на суму 117 130,00 грн., від 12.09.2014 року на суму 29 070,00 грн. відповідно до Договору-1; а також актами виконаних робіт від 19.09.2014 року на суми 85 800,00 грн. та 138 125,00 грн. відповідно до Договору-2. В той же час, замовник свої зобов'язання за Договорами належним чином не виконав, розрахунки за отримані послуги здійснював частково, чим порушив права позивача та умови Договорів, та внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем складає 51 000,00 грн. та 4 925,00 грн. відповідно до договорів.

Крім того, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договорів, позивач просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг Руно" штрафні санкції.

Відповідно до розділу 2 Договору-1 згідно цього Договору, виконавець надає замовнику послуги з пресування на площах замовника. Орієнтовна площа обробки складає до 600,00 (шістсот) га.

Згідно з п. 3.1. Договору-1 обов'язком виконавця є своєчасно та якісно надавати послуги, зазначені в розділі 2 цього Договору з пресування за узгодженою із замовником технологією, у відповідності до агротехнічних вимог на площі 600 (Шістсот) га, в тому числі по культурах в розмірі 102 000,00 грн.

Пунктом 4.1. Договору-1 передбачено, що вартість послуг складає 170,00 грн. за 1 га. без ПДВ.

Відповідно до розділу 4 Договору-1 для підтвердження об'єму робіт, визначеного в п. 2.2., замовник зобов'язаний здійснювати попередню оплату в розмірі 10 000,00 (десять тисяч грн. 00 коп.) грн., не пізніше трьох днів до початку робіт. Для забезпечення безперервної роботи виконавця (відсутності простоїв через брак фінансування), замовник зобов'язаний не допускати заборгованості перед виконавцем за фактично виконану роботу за Договором. Фактичні об'єми виконаних робіт фіксуються в актах наданих послуг, окремо по кожному полю і підписуються сторонами не пізніше наступного дня після закінчення робіт. По завершенню робіт за Договором, замовник зобов'язаний повністю розрахуватися з виконавцем протягом 30-ти банківських днів після підписання останнього акту про надані послуги.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору-1 позивачем були надані послуги, а відповідачем, в свою чергу, прийняті вказані послуги, що підтверджується актами виконаних від 15.08.2014 року на суму 117 130,00 грн., від 12.09.2014 року на суму 29 070,00 грн. Акти належним чином оформлені та підписані уповноваженими представниками сторін, копії актів містяться в матеріалах справи, а оригінали вказаних актів було досліджено в судовому засіданні.

Відповідно до розділу 2 Договору-2 згідно цього Договору, виконавець надає замовнику послуги по збиранню кукурудзи на силос на площах замовника. Запланована загальна площа складає 400,00 (Чотириста) га.

Пунктом 3.1. Договору-2 встановлено, що обов'язком виконавця є своєчасно та якісно надавати послуги зазначені в розділі 2 цього Договору по збиранню кукурудзи на силос за узгодженою із замовником технологією, у відповідності до агротехнічних вимог на площі 400,00 (чотириста) га, в тому числі по культурах в розмірі 260 000,00 грн.

Умовами розділу 4 Договору-2 встановлено, що вартість послуг складає 650,00 гривень за 1 га без ПДВ. Вартість послуг може бути змінена в залежності від отриманої маси врожаю з гектара обробленої площі. Для підтвердження об'єму робіт, визначеного в п. 2.2., замовник зобов'язаний здійснювати попередню оплату 30% вартості усього комплексу робіт за договором не пізніше трьох днів до початку робіт. Для забезпечення безперервної роботи Виконавця (відсутності простоїв через брак фінансування), Замовник зобов'язаний не допускати заборгованості перед Виконавцем за фактично виконану роботу за Договором та проводити оплату за кожні 100,00(Сто)га виконаних робіт. Фактичні об'єми виконаних робіт фіксуються в актах наданих послуг, окремо по кожному полю, і підписуються Сторонами не пізніше наступного дня після закінчення робіт. По завершенню робіт за Договором, Замовник зобов'язаний повністю розрахуватися з Виконавцем протягом 30-ти банківських днів після підписання останнього акту про надані послуги. По завершенню робіт за Договором, в разі виникнення переплати з боку Замовника, Виконавець зобов'язаний здійснити повернення надлишку коштів протягом 3-х банківських днів.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору-2 позивачем були надані послуги, а відповідачем, в свою чергу, прийняті вказані послуги, що підтверджується актом виконаних робіт від 19.09.2014 року на суму 85 800,00 грн. та актом виконаних робіт від 19.09.2014 року на суму 138 125,00 грн. Акти належним чином оформлені та підписані уповноваженими представниками сторін, копії актів містяться в матеріалах справи, а оригінали вказаних актів було досліджено в судовому засіданні.

Отже, як встановлено судом, відповідач частково оплатив надані позивачем послуги за договорами, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем на дату звернення до суду з позовом складала 51 000,00 грн. та 4 925,00 грн.

Разом з тим, як зазначалось вище, представником позивача було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку із частковим погашенням відповідачем заборгованості за договорами, що підтверджується виписками по рахунках за період з 01.07.2014 року по 20.07.2015 року в розмірі 31 000,00 грн. (копії виписок містяться в матеріалах справи).

Таким чином, позивач з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив стягнути з відповідача 81 759,16 грн. (заборгованість замовника перед виконавцем з урахуванням штрафних санкцій), з яких: 24 925,00 грн. основного боргу (20000,00 грн. за Договором №17/07-2014 від 17.07.2014 та 4 925,00 грн. за Договором № 27/08-2014 від 27.08.2014) 12008,05 грн. пені (неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 28.10.2014 по 22.05.2015), 22 402,90 грн. інфляційних витрат та 867,70 грн. 3% річних за Договором №17/07-2014 від 17.07.2014, а також 10263,03 грн. пені за прострочення виконання зобов'язань, 10351,52 грн. інфляційних витрат та 940,96 грн. 3% річних за Договором № 27/08-2014 від 27.08.2014.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно із ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як встановлено ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до норм ст. 526 Цивільного кодексу України, що кореспондується зі ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 5.5. Договору передбачено, що у випадку порушення строків перерахування коштів за виконані роботи замовник сплачує виконавцю неустойку в розмірі подвійної ставки НБУ, що діє на момент порушення, від суми простроченного зобов'язання.

Отже, Договором передбачено, що за кожний день прострочення оплати за цим Договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 1.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобовєязання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням факту прострочення в межах шестимісячного строку відповідачем оплати вартості наданих йому позивачем послуг за Договором, суд здійснивши розрахунок дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 9 912,16 грн. пені за прострочення оплати послуг за Договором-1.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення51000.0028.10.2014 - 12.11.20141612.5000 %0.068 %*558.9051000.0013.11.2014 - 05.02.20158514.0000 %0.077 %*3325.4851000.0006.02.2015 - 03.03.20152619.5000 %0.107 %*1416.8251000.0004.03.2015 - 27.04.20155530.0000 %0.164 %*4610.96

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Cуд перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних витрат та 3 % річних дійшов висновку, що вони є арифметично вірними, а тому вимоги позивача про стягнення інфляційних витрат та 3 % річних за весь час прострочення у розмірі 22 402,90 грн. та 867,70 грн. за Договором-1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також судом перевірено надані позивачем розрахунки пені, інфляційних витрат, 3% річних за Договором-2 та встановлено, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 10 263,03 грн., інфляційних витрат в сумі 10 351,52 грн. та 3% річних в сумі 940,96 грн. за Договором-2 є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено судом, відповідач частково продовжував погашати заборгованість, хоча жодного доказу на спростування доводів позивача, або доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлені до стягнення кошти, суду не надав.

На підставі викладеного вище та з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, з урахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог, підлягають частковому задоволенню в розмірі 79 663,23 грн.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката.

Як встановлено судом, 19 березня 2015 року між позивачем (Клієнт або Замовник) та Адвокатом Молібог Ю.М. було укладено договір про надання правової допомоги у господарських справах (копія договору міститься в справі), відповідно до якого в порядку та на умовах, передбачених даним договором виконавець бере на себе зобов'язання надати замовнику правову допомогу, що наведена у п. 1 Договору, а замовник, в свою чергу, зобов'язується своєчасно прийняти та оплатити її.

На виконання зобов'язань по оплаті послуг за вказаним Договором замовник перерахував на користь адвоката грошові кошти в розмірі 6 000,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 60 від 19.03.2015р. (копія в матеріалах справи).

Дослідивши викладені позивачем вимоги про стягнення з відповідача витрат по оплаті послуг адвоката в розмірі - 6 000,00 грн., суд дійшов висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідно до пункту 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Таким чином, відшкодовуються втрати, які були здійснені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі N 1-4/2013.

В якості доказів здійснення витрат на послуги адвоката у даній справі в розмірі 6 000,00 грн., позивач надав суду Договір про надання правової допомоги у господарських справах від 19.03.2015, укладений між адвокатом Молібог Ю.М. та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, копію свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 583 від 29.09.2010, акт приймання-передачі виконаних робіт №7 від 06.07.2015, складений між адвокатом та позивачем, та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 60 від 19.03.2015р, що свідчить про фактичну оплату позивачем послуг адвоката в розмірі 6 000,00 грн. Також суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що саме адвокат, Молібог Ю.М. і здійснював представництво позивача у судових засіданнях 07.07.2015 року та 21.07.2015 року. Отже, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача про стягнення адвокатських послуг в сумі 6000,00 грн.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги вищенаведене, судова колегія вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2015 у справі №910/13831/15 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Руно" задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2015 у справі №910/13831/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Руно" - без задоволення.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран