Ухвала суду № 55217389, 21.01.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"21" січня 2016 р. Справа №910/16841/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Тищенко О.В.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення господарського суду міста Києва

від 24.09.2015 року

у справі №910/16841/15 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус"

до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві

про стягнення 36641553,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.09.2015 р. у справі №910/16841/15 позов задоволено повністю. Стягнуто з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус" 3% річних в сумі 2 574 611 (два мільйони п'ятсот сімдесят чотири тисячі шістсот одинадцять) грн. 28 коп., інфляційних втрат в сумі 34 066 941 (тридцять чотири мільйони шістдесят шість тисяч дев'ятсот сорок одна) грн. 92 коп., а також 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 24.09.2015р. у справі №910/16841/15 прийняти нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до ч.1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Згідно зі ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення суду було прийняте 24.09.2012 р. та оголошено в судовому засіданні вступну та резолютивну частини рішення, повний текст оскаржуваного рішення суду був складений 02.10.2015 р., отже останнім днем строку подання апеляційної скарги є 12.10.2015 року.

Апеляційну скаргу подано до суду 30.12.2015 року, тобто з пропуском встановленого законом процесуального строку.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони, прокурора чи за своєю ініціативою господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Тобто, виходячи зі змісту ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

У відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Згідно з вимогами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З вищенаведеного слідує, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою скаржник, в тексті клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник зазначив, що повний текст рішення отримано під розписку представником департаменту Бондар О.Г. 29 грудня 2015 року, яка міститься в матеріалах справи; подання апеляційної скарги, яка відповідає зазначеним вимогам, неможлива без своєчасного одержання повного тексту рішення, тому вважаємо, що несвоєчасне одержання копії повного тексту рішення від 24 вересня 2015 року у справі №910/16841/15 є поважною причиною пропущення строку на апеляційне оскарження.

Так, колегією суддів встановлено, що представник відповідача Бондар О.Г. (довіреність на представництво інтересів департаменту 050/05-7318 від 01.09.2015 р. (а.с.88) був присутнім в судовому засіданні, в якому було оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду, отже останній знав про прийняте рішення 24.09.2015 року і мав можливість своєчасно звернутись з відповідною скаргою.

За змістом статті 87 ГПК надіслання повного тексту рішень та ухвал сторонам, прокурору, третім особам, які були присутні в судовому засіданні, законом не передбачено. Водночас ці сторони, прокурор, треті особи (які були присутні в судовому засіданні) мають право згідно з частиною другою статті 22 ГПК знайомитися з відповідними процесуальними актами, знімати копії, а також заявляти клопотання про видачу їм належно засвідчених копій судових рішень (п.3.18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011, №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Враховуючи, що в судовому засіданні були присутні представники позивача та відповідача, судом не порушено вимог ст. 87 ГПК України.

Крім того колегія суддів звертає увагу на те, що представник відповідача звернувся до суду з заявою про видачу копії рішення лише 28.12.2015 року.

Отже, порушення вимог процесуального законодавства при оформленні апеляційної скарги свідчить лише про необізнаність скаржника з вимогами Господарського процесуального кодексу України та не може бути визнано судом поважною причиною пропуску строку подання апеляційної скарги.

Також, в клопотанні про поновлення строків на апеляційне оскарження скаржник зазначає, що департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснює сплату судового збору не з власного рахунку, а через рахунки Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві; у зв'язку з тривалістю даної операції та затримкою оброблення запиту на сплату судового збору, оплату проведено 25 грудня 2015 року.

Обставини, викладені скаржником в клопотанні, судом враховані, однак при цьому, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у випадку неможливості сплати судового збору, чинним законодавством, зокрема положеннями ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено звернення скаржника з заявою про звільнення від сплати судового збору, про відстрочку або розстрочку сплати судового збору на певний строк з зазначенням обставин, що унеможливлюють сплату судового збору та підтвердження цих обставин належними доказами.

Отже, у випадку обставин, що унеможливлювали сплату судового збору скаржник не позбавлений був права звернутися з апеляційною скаргою та відповідною заявою (про звільнення від сплати судового збору, про відстрочку або розстрочку сплату судового збору на певний строк) у межах строку встановленого для звернення з апеляційною скаргою.

Таким чином, можливість своєчасного (у межах встановленого строку) подання апеляційної скарги на рішення суду залежало виключно від волевиявлення самого скаржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Скаржником не наведено жодного аргументу, який міг би спонукати суд апеляційної інстанції дійти іншого висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Отже, з огляду на вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що скаржник не довів суду поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, в зв'язку з чим, вказане клопотання задоволенню не підлягає, а вищезазначена апеляційна скарга з доданими до неї документами підлягає поверненню відповідно до п.4. ст.97 ГПК України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

У разі подання апеляційної скарги після встановленого процесуального строку та за відсутності клопотання про його відновлення або таке клопотання відхилено, така скарга не приймається до розгляду і підлягає поверненню за приписами п.4 ч.1 ст. 97 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 86, 93, п.4 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у задоволенні клопотання про поновлення строку для подачі апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 24.09.2015 р. у справі №910/16841/15.

2. Матеріали справи №910/16841/15 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Ухвалу може бути оскаржено до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

О.В. Тищенко