Рішення № 55216734, 16.12.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2015 р. Справа № 911/4064/15

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 92 від 19.10.2015 р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № б/н від 21.10.2015 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк", м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша дорожньо-будівельна компанія", м. Васильків, Київська область

про стягнення 6 659 340, 53 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПАТ "Український бізнес банк" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ "Перша дорожньо-будівельна компанія" про стягнення 5 600 000, 00 грн основної заборгованості по кредиту, 913 156, 16 грн основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 146 184, 37 грн пені за несвоєчасну оплату відсотків за користування кредитом.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обовязку щодо своєчасного повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом згідно кредитного договору № КТДЕІО/18076.5 від 23.01.2013 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.09.2015 р. порушено провадження у справі № 911/4064/15 за позовом ПАТ "Український бізнес банк" до ТОВ "Перша дорожньо-будівельна компанія" про стягнення 6 659 340, 53 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 16.09.2015 р.

16.09.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 30.09.2015 р.

30.09.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 21.10.2015 р.

21.10.2015 р. у судовому засіданні представник позивача надав клопотання № б/н від 20.10.2015 р. про долучення документів до матеріалів справи із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.

21.10.2015 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 04.11.2015 р.

04.11.2015 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 25.11.2015 р.

25.11.2015 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 08.12.2015 р.

08.12.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 16.12.2015 р. Також, даною ухвалою суду зобовязано позивача надати оригінали кредитного договору № КТДЕЮ/18076.5 від 23.01.2013 р. та додаткової угоди від 06.12.2013 р. до договору.

14.12.2015 р. до загальної канцелярії господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення № б/н від 14.12.2015 р. щодо неможливості надання оригіналів документів, у яких він повідомляє, що оригінали витребуваних судом договорів, знаходились у приміщенні головного офісу банку у місті Донецьк, тобто у зоні проведення антитерористичної операції.

16.12.2015 р. до загальної канцелярії господарського суду від відповідача надійшла заява № б/н від 16.12.2015 р., в якій він просив суд витребувати оригінал кредитного договору та призначити експертизу підпису директора ТОВ "Перша дорожньо-будівельна компанія".

16.12.2015 р. у судовому засіданні за наслідками розгляду вищевказаного клопотання відповідача про витребування у позивача оригіналу кредитного договору № КТДЕІО/18076.5 від 23.01.2013 р. та призначення у справі судової експертизи підпису (справжності підпису) директора ТОВ „Перша дорожньо-будівельна компанія судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю, оскільки питання витребування і відповідно подання позивачем оригіналу кредитного договору № КТДЕІО/18076.5 від 23.01.2013 р. вже вирішувалось судом у попередніх судових засіданнях, за наслідками чого виявилось неможливим подання позивачем суду оригіналу кредитного договору № КТДЕІО/18076.5 від 23.01.2013 р., так як оригінали кредитного договору і інших повязаних документів у період з 2013 р. по 2015 р. знаходились у головному приміщенні офісу банку у м. Донецьк у зоні проведення антитерористичної операції, та оскільки відповідачем у процесі розгляду справи не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б заперечували існування між сторонами договірних відносин щодо надання кредиту, що є предметом розгляду у даній справі, і такі обставини підтверджуються доказами, а саме відповідними виписками з банківського рахунку позивача за період з 23.01.2013 р. по 18.08.2015 р. та іншими документами, що безпосередньо підтверджують факти виконання сторонами умов кредитного договору № КТДЕІО/18076.5 від 23.01.2013 р.

Також у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні заперечення проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

23.01.2013 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № КТДЕІО/18076.5, згідно умов п. 1.1. якого банк, за наявності вільних грошових коштів, надає позичальнику у тимчасове користування короткостроковий кредит у формі не поновлюваної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 4 000 000, 00 грн на поповнення обігових коштів, розрахунки з підрядниками та постачальниками, сплата за товари та послуги, виплата заробітної плати та прирівняних до неї платежів на строк з 23.01.2013 р. до 22.01.2014 р. зі сплатою 25 % річних.

Проценти нараховуються за кожен календарний день за методом „факт/360, тобто для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році.

Згідно з п. 4.2. договору позичальник зобовязується щомісячно, але не пізніше сьомого числа місяця, наступного за звітним, перераховувати на рахунок № 37390001807603 суму процентів за користування кредитом у відповідності до договору. У разі, якщо дата погашення процентів припадає на вихідний або святковий день, то платежі у погашення заборгованості повинні бути здійсненні не пізніше наступного банківського дня.

Відповідно до п. 4.5. договору позичальник зобовязується погасити наданий банком кредит до 22.01.2014 р. включно згідно з графіком погашення (Додаток № 1). Сплачувати суму кредиту на рахунок 37390001807603 з призначенням платежу „Погашення заборгованості за кредитним договором № КТДЕЮ/18076.5 від 23.01.2013 р. без ПДВ. У разі, якщо дата погашення кредиту припадає на вихідний або святковий день, то платежі у погашення заборгованості повинні бути здійснені не пізніше наступного банківського дня.

Пунктом 4.6. договору передбачено, що у разі невиконання зобовязань відповідно до п. 4.5. цього договору позичальник сплачує банку проценти у розмірі 50, 00 % річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення.

Пунктом 4.10. договору передбачено, що у разі порушення банком з вини позичальника нормативу максимального ризику на одного позичальника ( у разі невиконання позичальником умов п. 4.9.) у звязку з перевищенням загальної суми боргових зобовязань позичальника останній зобовязаний у пятиденний строк з моменту отримання відповідного повідомлення банка погасити кредит у сумі, що перевищує нормативне значення.

Пунктом 4.11. договору визначено, що у разі невиконання позичальником п. 4.10., позичальник зобовязаний у пятиденний строк з моменту отримання відповідного повідомлення банку перерахувати банку усю суму заборгованості перед банком.

Відповідно до п. 5.3. договору банк має право вимагати від позичальника дострокового розірвання кредитного договору та (або) дострокового погашення суми кредиту, процентів, комісій, неустойок та збитків у разі:

-непогашення позичальником процентів та (або) щомісячного внеску за кредитом згідно з графіком впродовж двох місяців;

-ухилення від банківського контролю;

-недотримання позичальником умов цього договору;

-несплати позичальником комісій, передбачених кредитним договором;

-виявлення фактів використання кредиту не за цільовим призначенням;

-якщо виданий кредит виявиться з будь-яких причин незабезпеченим;

-відмови позичальника застрахувати заставне майно по закінченні строку дії договору страхування або у разі відмови застрахувати заставне майно у страховій компанії, рекомендованій банком.

Про намір достроково розірвати кредитний договір та (або) достроково погасити суму кредиту, процентів, комісій, неустойок та збитків, банк письмово повідомляє позичальника.

Позичальник зобовязаний впродовж 30 днів з моменту отримання письмової вимоги банка достроково повернути кредит, проценти, комісії, неустойку, передбачені даним договором.

Пунктом 8.12. договору визначено, що строк дії цього договору встановлюється з дня надання кредиту і до повного погашення позичальником усіх зобовязань за цим договором.

06.12.2013 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду до кредитного договору № КТДЕЮ/18076.5 від 23.01.2013 р., згідно умов п. 1. якої сторони дійшли згоди викласти п. 1.1. договору у наступній редакції: „Банк, за наявності вільних грошових коштів, надає позичальнику у тимчасове користування довгостроковий кредит у формі поновлюваної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 6 000 000, 00 грн на поповнення обігових коштів, розрахунки з підрядниками та постачальниками, сплата за товари та послуги, виплата заробітної плати та прирівняних до неї платежів на строк з 23.01.2013 р. до 04.12.2015 р. зі сплатою 23, 00 % річних. Проценти нараховуються за кожен календарний день за методом „факт/360, тобто для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році.

Згідно умов п. 1. додаткової угоди сторони дійшли згоди викласти п. 4.5. договору у наступній редакції: „позичальник зобовязується погасити наданий банком кредит до 04.12.2015 р. включно згідно з графіком погашення (Додаток № 3). Сплачувати суму кредиту на рахунок 37390001807603 з призначенням платежу „Погашення заборгованості за кредитним договором № КТДЕЮ/18076.5 від 23.01.2013 р. без ПДВ. У разі, якщо дата погашення кредиту припадає на вихідний або святковий день, то платежі у погашення заборгованості повинні бути здійснені не пізніше наступного банківського дня.

23.01.2013 р. між позивачем та відповідачем було підписано Додаток № 3 до кредитного договору № КТДЕІО/18076.5 від 23.01.2013 р. (Графік погашення).

На виконання умов договору позивачем у період з 30.01.2013 р. по 13.05.2014 р. було надано відповідачу кредит та перераховано грошові кошти у межах кредитного ліміту у розмірі 8 744 000, 00 грн, що підтверджується довідкою про заборгованість, доданою до позовної заяви, відповідними виписками з банківського рахунку позивача за період з 23.01.2013 р. по 18.08.2015 р. по сплаті кредиту та відсотків по кредиту, наявними у матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обовязок по поверненню кредиту та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 3 144 000, 00 грн, що підтверджується довідкою про заборгованість, доданою до позовної заяви, відповідними виписками з банківського рахунку позивача за період з 23.01.2013 р. по 18.08.2015 р. по сплаті кредиту та відсотків по кредиту, наявними у матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обовязок по поверненню нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірі 2 715 002, 58 грн та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 1 801 846, 42 грн, що підтверджується довідкою про заборгованість, доданою до позовної заяви, відповідними виписками з банківського рахунку позивача за період з 23.01.2013 р. по 18.08.2015 р. по сплаті кредиту та відсотків по кредиту, наявними у матеріалах справи.

У серпні 2015 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 4319 від 31.07.2015 р., у якій просив погасити заборгованість за договором у загальному розмірі 6 659 340, 53 грн протягом тридцяти днів. Факт направлення вимоги підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 04.08.2015 р., наявним у матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із наданням грошових коштів в кредит здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення договору про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 цього ж кодексу розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 1046 цього ж кодексу передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1048 цього ж кодексу передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Статтею 1049 цього ж кодексу передбачено, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що з моменту надання кредиту та за період дії договору відповідач неналежним чином виконував свої обовязки по сплаті відсотків за користування кредитом за договором, у звязку із чим та у звязку із направленням позивачем вищезазначеної вимоги позивачу і на підставі положень пункту 5.3. договору у відповідача виник обовязок достроково погасити суму кредиту, процентів, комісій, неустойок та збитків.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обовязок щодо повернення кредиту та оплати відсотків за користування кредитом у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 6 513 156, 16 грн, з якої 5 600 000, 00 грн основна заборгованість по кредиту, 913 156, 16 грн основна заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, що підтверджується кредитним договором № КТДЕІО/18076.5 від 23.01.2013 р., додатковою угодою від 06.12.2013 р. до кредитного договору № КТДЕІО/18076.5 від 23.01.2013 р., довідкою про заборгованість, доданою до позовної заяви, відповідними виписками з банківського рахунку позивача за період з 23.01.2013 р. по 18.08.2015 р. по сплаті кредиту та відсотків по кредиту, наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості по поверненню кредиту у розмірі 5 600 000, 00 грн та основної заборгованості по оплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 913 156, 16 грн за кредитним договором № КТДЕІО/18076.5 від 23.01.2013 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену кредитним договором № КТДЕІО/18076.5 від 23.01.2013 р., за періоди прострочення відповідачем виконання зобовязання по сплаті відсотків за користування кредитом з 31.01.2015 р. по 30.07.2015 р. всього на загальну суму 146 184, 37 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 5.10. договору передбачено, що при порушенні строків погашення кредиту, нарахованих за ним процентів, комісій (п. 4.2., 4.3., 4.5.) вимагати від позичальника за кожен день прострочення сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом за договором у вищевказаний період у розмірі 146 184, 37 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша дорожньо-будівельна компанія" (ідентифікаційний код 35174848) на користь Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" (ідентифікаційний код 19388768) 5 600 000 (пять мільйонів шістсот тисяч) грн 00 (нуль) коп. основної заборгованості по кредиту, 913 156 (девятсот тринадцять тисяч сто пятдесят шість) грн 16 (шістнадцять) коп. основної заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 146 184 (сто сорок шість тисяч сто вісімдесят чотири) грн 37 (тридцять сім) коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша дорожньо-будівельна компанія" (ідентифікаційний код 35174848) в доход Державного бюджету України судові витрати 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн 00 (нуль) коп. судового збору.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

18 січня 2016 р.