Рішення № 55216066, 21.01.2016, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 січня 2016 р. Справа № 902/1512/15

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Василишиній Н.О.

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю;

відповідача: не зявився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом:Приватного підприємства "ІТАЛ КЕРАМІКА" (65014, м. Одеса, вул. Базарна, 32)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ" ПІВДЕННА ПАЛЬМІРА" (21021, м. Вінниця, вул. 600-річчя, б. 17-Г)

про стягнення 13292,33 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "ІТАЛ КЕРАМІКА" (далі позивач) звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ" ПІВДЕННА ПАЛЬМІРА" (далі відповідач), в якому просив стягнути з відповідача 13 292,33 грн. заборгованості з якої: 9 106,94 грн. основна заборгованість; 2929,35 грн. пеня та 1256,04 грн. 24% річних.

Ухвалою від 17 листопада 2015 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 08 грудня 2015 року.

Розгляд справи неодноразово відкладався, з підстав неявки відповідача в судове засідання.

Ухвалою від 24 грудня 2015 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів та призначено судове засідання на 21 січня 2016 р.

В судове засідання 21.01.2016 р. зявився представник позивача.

Відповідно до ухвали Господарського суду Вінницької області від 24.12.2015р., на підставі заяви позивача, судове засідання за участю представника позивача проведено в режимі відеоконференції.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, відзиву та витребуваних ухвалами суду документів не подав, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином та в установлений законом порядок, а саме ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи направлялись відповідачу за адресою зазначеною в позовній заяві та в Витягу з ЄДРПОУ - 21021, м. Вінниця, вул. 600-річчя, б. 17Г. В матеріалах справи наявні листи повернення з відмітками відділення звязку «за закінченням терміну зберігання».

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і обєктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд встановив наступне.

15 жовтня 2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 1069 (в подальшому Договір), відповідно до умов якого, постачальник (позивач) зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні Покупцеві Товар, а Покупець зобовязується прийняти вказаний Товар і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом поставки є будівельно-оздоблювальні матеріали.

Сторони визнають, що накладна, підписана Сторонами, є погодженням асортименту товару, його кількості та ціни, прирівнюється до специфікації та є невідємною частиною цього Договору (п. 1.3. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору Товар, що є предметом даного Договору, передається партіями. Кількість та ціна товару кожної партії, а також його часткове співвідношення за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікаціями (видатковими накладними) Постачальника, які є невідємними частинами Договору.

Згідно п. 4.1. та 4.2. Договору ціна Товару, що передається за даним Договором, установлюється в національній валюті України, згідно прейскурантів Постачальника. Загальна ціна Договору складається із загальної вартості товару, поставленого по Специфікаціях (видаткових накладних), протягом дії Договору.

Як зазначено в п. 4.3. Договору оплата за цим Договором здійснюється шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на рахунок Постачальника або у касу у розмірі 100% від вартості Товару, отриманого за Специфікацією (видатковою накладною) протягом 10-ти календарних днів з моменту одержання Товару Покупцем.

Згідно з видатковими накладними № 21861 від 13.11.2014 р. на суму 12838,65 грн., № 4362 від 28.03.2015 р. на суму 1750,00 грн.; № 4715 від 31.03.2015 р. на суму 4 890,74 грн.; №5193 від 08.04.2015 р. на суму 138,20 грн.; № 5353 від 10.04.2015 р. на суму 2 325,00 грн. позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 21 942,59 грн.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 12835,65 грн., що позивачем зараховано в погашення видаткової накладної № 21861 від 13.11.2014 р..

Станом на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 9 106,94 грн., а саме: за накладними № 21861 від 13.11.2014 р. на суму 3,00 грн.; № 4362 від 28.03.2015 р. на суму 1750,00 грн.; № 4715 від 31.03.2015 р. на суму 4 890,74 грн.; №5193 від 08.04.2015 р. на суму 138,20 грн.; № 5353 від 10.04.2015 р. на суму 2 325,00 грн., яка стверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо поставки товару, за якими згідно зі ст. 712 ЦК України одна сторона продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У ст. 33-34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

В судовому засіданні позивачем доведено суду, що на день розгляду справи у відповідача перед ним існує заборгованість у сумі 9 106,94 грн., даний факт відповідачем не спростовано, а тому суд приходить до висновку про задоволення позову.

Окрім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 2929,35 грн. пені та 1256,04 грн. 24% річних.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням

встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.5. Договору у разі прострочення оплати Товару, грошові кошти, які Покупець зобовязаний був сплатити Постачальнику, вважаються такими, що знаходяться у неправомірному користуванні Покупця. За неправомірне користування такими грошовими коштами Покупець додатково до пені та штрафу, передбачених п. 9.2. цього Договору, зобовязаний сплатити Постачальнику відсотки за користування чужими коштами у розмірі 24% річних.

При перевірці правильності нарахування позивачем 24% річних, судом не виявлено помилок, а тому 1256,04 грн. 24% річних (за загальний період з 24.11.2014 р. по 09.11.2015 р.) за порушення строків оплати підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.2 ст. 551 Цивільного кодексу України - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 9.2. Договору за порушення строку оплати, визначеного п. 4.3 даного Договору, Покупець зобовязаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок пені, суд встановив що він нарахований позивачем за весь час прострочення, що суперечить п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Позовні вимоги в частині стягнення 2929,35 грн. пені за загальний період з 24.11.2014 по 09.11.2015 року підлягають задоволенню частково в сумі 2635,45 грн. за загальний період з 24.11.2014 по 21.10.2015 року відповідно до розрахунку, здійсненого судом в системі «Ліга Закон» на підставі ст. 232 ГК України.

З урахуванням викладеного, оцінивши подані позивачем докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також необхідно зазначити, що при зверненні до суду 16.11.2015 року з позовною заявою № б/н від 09.11.2015 р. позивачем платіжним дорученням № 4135 від 05.11.2015 року перераховано до державного бюджету 1378,00 грн.

Виходячи з ч. 1 та підпункту 2.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року (з змінами від 03.09.2015 р.) за подання до господарського суду позовних заяв майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (встановленої законом на 1 січня календарного року) та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати

Відповідно до ст. 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2015 рік від 28.12.2014 року № 80-VІІІ встановлено з 1 січня 2015 року розмір мінімальної заробітної плати 1218 гривень на місяць.

Як вбачається з платіжного доручення № 4135 від 05.11.2015 року, доданого до позовної заяви як доказ сплати судового збору в розмірі 1378,00 грн., кошти позивачем перераховані в більшому розмірі ніж встановлено п.2.2 ч.2 ст.4 Закону, тоді як потрібно було сплатити 1218,00 грн. 1 розмір мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня календарного року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ" ПІВДЕННА ПАЛЬМІРА" (21021, м. Вінниця, вул. 600-річчя, б. 17-Г, код 37114602) на користь Приватного підприємства "ІТАЛ КЕРАМІКА" (65014, м. Одеса, вул. Базарна, 32, код 35641104) 9 106,94 грн. - основного боргу; 1 256,04 грн. 24% річних; 2 635,45 грн. пені та 1191,07 грн. - судового збору.

3. В задоволені позову в частині стягнення 293,90 грн. пені відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 26 січня 2016 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (21021, м. Вінниця, вул. 600-річчя, б. 17-Г)