Ухвала суду № 55215872, 25.01.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 січня 2016 року Справа № 910/26281/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяХодаківська І.П.,суддіФролова Г.М., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 рокуу справі№ 910/26281/15господарського судуміста Києваза позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго"доПриватного акціонерного товариства "страхове товариство "Іллічівське"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4простягнення 3 921, 14 грн.

У Х В А Л И В:

Касаційна скарга товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 року у справі № 910/26281/15 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні (сторонам) у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

У поданих товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" до Вищого господарського суду України матеріалах касаційної скарги відсутні докази надіслання її копії третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4, що є безумовною підставою для повернення касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, згідно ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

Постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у тому числі платіжних доручень.

Відповідно до п. 3.8. вказаної Інструкції, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

При цьому, до касаційної скарги скаржником додане платіжне доручення № 3693 від 05.10.2015 року, яке не може вважатися належним доказом сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову апеляційної інстанції від 17.12.2015 року, оскільки в графі "Призначення платежу" зазначено: "*101;33831166;22030001;"Суд.збір Вищий госп.суд України,070", сим.зв. 254. за под.касац.скарги на пост. Київськ.апеляц.гос.суду від 01.10.2015 у справі 910/14656/15".

Таким чином, в графі "Призначення платежу" невірно зазначений номер справи № 910/14656/15, замість номера справи № 910/26281/15 та дату оскаржуваного судового акту - 01.10.2015 замість 17.12.2015.

Враховуючи вищевикладене платіжне доручення № 3693 від 05.10.2015 року, не може рахуватись належним доказом сплати судового збору в порядку встановленому Законом.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 111, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 року у справі № 910/26281/15 повернути скаржнику.

Головуючий суддяІ.П. Ходаківська СуддіГ.М. Фролова О.В. Яценко