Постанова № 55215440, 18.01.2016, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2016 року справа № П/811/2146/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Креатив"

до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Креатив" (далі-позивач, ПАТ "Креатив") звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення рішення від 10.03.2015 року №0000372204.

Позивач не погоджується з висновками акту перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням й мотивує позовні вимоги тим, що вказане рішення порушує права позивача, суперечать діючому законодавству, прийняте на основі необґрунтованих висновків перевіряючого податкового органу.

Позивач вважає, що висновки Акта перевірки є необґрунтованими і незаконними, та такими, що не відповідають фактичним обставинам, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях, що в свою чергу, не підтверджені належними документами. Як наслідок, штрафні (фінансові) санкції застосовані згідно спірного податкового повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.

Відповідачем подано письмові заперечення на позов, вимоги не визнаються в повному обсязі та зазначається, що прийняття оскаржуваного рішення обумовлено порушенням податкового законодавства, що виявлені під час перевірки, а тому рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

За таких обставин, відповідач зазначає, що оскаржуване рішення винесено правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

В судове засідання 09 листопада 2015 року представник позивача та відповідача не прибули подавши клопотання про розгляд справи за їх відсутності (т.4,а.с.144).

У відповідності до ч.4 ст.122 КАС України розгляд справи проведено в порядку письмового провадження

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

На підставі наказу №183 від 09.02.2015 року посадовими особами Кіровоградської ОДПІ проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ПАТ "Креатив" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ "Мірошнік" за період з 01.05.2014 по 01.10.2014, ТОВ "Дізфорс" за період з 01.10.2014 року по 31.01.2014, ТОВ "Піраміда ЛТД" за період з 01.10.2014 по 31.10.2014р., ТОВ "Комунар Престиж" за період з 01.10.2014 по 31.10.2014р., ТОВ "Буд-Монтаж-Сервіс" за період з 01.10.2014р. по 31.10.2014 року, результати якої оформлено актом №29/11-23-22-04/31146251 від 20.02.2015 року (т.1,а.с.10-39).

В акті перевірки податковим органом зафіксовано порушення:

- п.198.1, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством занижено податок на додану вартість на загальну суму 7760335,00 грн., в тому числі за травень 2014 року 138702,00 грн., жовтень 2014 року 7621633,00 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки податковим органом прийнято:

- податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 10.03.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1640503,00 грн., в том числі за основним платежем 7760335,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 3880168 грн. (т.1,а.с.40).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи зі змісту наведених вище норм, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Отже наявність податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, не є єдиною умовою формування податкового кредиту. При цьому будь-які документи, складені на підтвердження факту здійснення окремої господарської операції, набувають статусу документа за своїм суттєвим навантаженням лише у разі фактичності здійснення господарської операції, з приводу якої складається відповідний документ, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Досліджуючи спірні правовідносини, суд встановив, що висновок відповідача, наведений ним в акті перевірки, ґрунтується на встановлених відповідачем фактах, які в цілому свідчать про безтоварність господарських операцій, що здійснювались між позивачем та його контрагентами ТОВ "Мірошнік", ТОВ "Дізфорс", ТОВ "Піраміда ЛТД", ТОВ "Комунар Преситиж" та ТОВ "Буд-Монтаж-Сервіс", на підставі яких був сформований податковий кредит з податку на додану вартість.

По взаємовідносинам з ТОВ "Мірошнік " судом встановлено наступне

Судом встановлено, що між позивачем (покупець за договором) та ТОВ "Мірошник" (Продавець) укладено договір № С13-03075 від 22.05.2014 року на поставку насіння соняшнику, урожаю 2013 року (т.3,а.с.131-133).

Судом встановлено, що позивачем до податкового кредиту в травні 2014 року віднесено 138702,27 грн. за податковими накладними, виданими ТОВ "Мірошник" з придбання насіння соняшника на підставі договору поставки. Даний товар позивачем оприбутковано відповідно до видаткових накладних (т.3,а.с.134,136,142,146,150,152,166,173,176,189,201,210,223,240, 247, 251,264).

Транспортування підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (т.3,а.с.135, 137-141, 143-145, 147-149, 151, 153-165, 167-172, 174-175, 177-182, 184-200, 202-209, 211, 212-222, 224-234, 236-239, 241-246, 248-250, 252-260, 263-269).

Судом враховано, що господарські операції між ПАТ "Креатив" та ТОВ "Мірошник" за період з 01.05.2014 року по 31.05.2014 року були предметом дослідження під час розгляду адміністративної справи №П/811/4273/14.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.12.2014 року, прийнятої за результатами розгляду адміністративної справи №П/811/4273/14, судом надано оцінку господарським операціям, які виникли між ПАТ "Креатив" та ТОВ "Мірошник" під час виконання договору поставки №С13-03075 від 22.05.2014року та відповідно досліджені первинні документи (податкові та видаткові накладні, платіжні доручення, тощо). За результатами розгляду зазначеної адміністративної справи, судом підтверджено реальність операцій під час виконання договору поставки №№ С13-03075 від 22.05.2014 року та, відповідно, правомірність формування податкового кредиту (т.4,а.с.119-139)

По взаємовідносинам з ТОВ "Дізфорс" судом встановлено наступне

Між ПрАТ "Креатив" (покупець за договором) та ТОВ "Дізфорс" (Постачальник) укладено договори на поставку насіння соняшника урожаю 2014 року:

договір поставки №С14-00432 від 29.09.2014 року (т.2,а.с.204-206);

договір поставки № С14-00439 від 30.09.2014 року (т.2,а.с.208-214);

договір поставки № С14-00526 від 07.10.2014 року (т.2,а.с.236-238).

Крім того, між позивачем (покупець) та ТОВ "Дізфорс" (постачальник) укладено договори на поставку олії соняшникової:

договір поставки №МТ14-0057 від 13.10.2014 року (т.2,а.с.243-244);

договір поставки №МТ14-0059 від 14.10.2014 року (т.3,а.с.19-20);

договір поставки №МТ14-0038 від 25.09.2014 року (т.3,а.с.45-46);

договір поставки №МТ14-0042 від 30.09.2014 року (т.3,а.с.84-85).

Судом встановлено, що позивачем до податкового кредиту в жовтні 2014 року віднесено 2578723,66 грн. за податковими накладними, виданими ТОВ "Дізфорс " з придбання соняшникової нерафінованої олії та насіння соняшника на підставі договорів поставки (т.2,а.с.211-214,239,т.3,а.с.4-18,38-44,51,77-83,107-114,127-130).

Даний товар позивачем оприбутковано відповідно до видаткових накладних (т.2, а.с.221, 229, 241, 249, 251, 253, 255, 257, 259, 261, 263, 265, 267, 269, 271, 273, 275, т.3, а.с.2, 24, 26, 28, 30, 32, 34, 36, 49, 63, 65, 67, 69, 71, 73, 75, 91, 93, 95, 97, 99, 101, 103, 105, 119, 121, 123, 125).

Транспортування підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (т.2, а.с. 220, 222-228, 230-233, 235, 242, 250, 252, 254, 256, 258, 260, 262, 264, 266, 268, 270, 272, 274, т.3,а.с.1,3,25,27,29,31,33,35,37,50,64,66,68,70,72,74,76,92,94,96,98,100,102,104,106,120,122,124,126).

Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується платіжними дорученнями(т.2,а.с.207,215-218,240,245-248, т.3,а.с.21-23, 47-48, 54-57, 60-62, 86-90, 117-118).

Судом враховано, що відповідно до умов укладених договорів, постачання товару здійснювалось на умовах DAP правил "Інкотермс 2010" склад покупця, за винятком застережень встановлених умовами договору, за адресою просп. Промисловий,14-а та просп. Інженерів,10а (для насіння соняшникового),на умовах DAP правил "Інкотермс 2010" склад покупця за адресою просп. Промисловий,19 (для олії соняшникової).

По взаємовідносинам з ТОВ "Піраміда ЛТД" судом встановлено наступне.

Між ПрАТ "Креатив" (покупець за договором) та ТОВ "Піраміда ЛТД" (Постачальник) укладено договори на поставку насіння соняшника урожаю 2014 року:

договір поставки №С14-00193 від 05.09.2014 року (т.2,а.с.125-127);

договір поставки № С14-00456 від 30.09.2014 року (т.2,а.с.128-130);

договір поставки № С14-00528 від 06.10.2014 року (т.2,а.с.186-188);

договір поставки № С14-00550 від 04.10.2014 року (т.2,а.с.193-195)

Крім того, між позивачем (покупець) та ТОВ "Піраміда ЛТД" (постачальник) укладено договори на поставку олії соняшникової:

договір поставки №МТ14-0034 від 24.09.2014 року (т.2,а.с.1-2);

договір поставки №МТ14-0037 від 26.09.2014 року (т.2,а.с.8-9);

договір поставки №МТ14-0051 від 08.10.2014 року (т.2,а.с.46-47);

договір поставки №МТ14-0065 від 23.10.2014 року (т.2,а.с.66-67);

договір поставки №МТ14-0076 від 31.10.2014 року (т.2,а.с.117-118).

Судом встановлено, що позивачем до податкового кредиту в жовтні 2014 року віднесено 2356373,15 грн. за податковими накладними, виданими ТОВ "Піраміда ЛТД" з придбання соняшникової нерафінованої олії та насіння соняшника на підставі договорів поставки (т.2,а.с.16-25,51-55,73-81,105-108,119-120,134-138,190,197,211-214).

Даний товар позивачем оприбутковано відповідно до видаткових накладних (т.2,а.с.26, 28, 30, 32, 34, 36, 38, 40, 42, 44, 56, 58, 60, 62, 64, 82, 84, 86, 88, 90, 92, 94, 96, 98, 109, 111, 113, 115, 121, 123, 139, 160, 179-180, 184, 191,198).

Транспортування підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (т.2, а.с. 27, 29, 31, 33, 35, 37, 39, 41, 43, 45, 57, 59, 61, 63, 65, 83, 85, 87, 89, 91, 93, 95, 97, 99, 110, 112, 114, 116, 122, 124, 140-159, 161-173, 175-178, 181-183, 185, 192, 199-201).

Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується платіжними дорученнями(т.2,а.с.3-7,10-15,48-50,68-72,102-104,131-133,189,196,202-203).

По взаємовідносинам з ТОВ "Комунар-Престиж " судом встановлено наступне.

Між позивачем (покупець) та ТОВ "Комунар-Престиж" (постачальник) укладено договори на поставку олії соняшникової нерафінованої:

договір поставки №МТ14-0044 від 03.10.2014 року (т.1,а.с.55-56);

договір поставки №МТ14-0048 від 07.10.2014 року (т.1,а.с.71-72);

договір поставки №МТ14-0053 від 08.10.2014 року (т.1,а.с.80-81);

договір поставки №МТ14-0056 від 13.10.2014 року (т.1,а.с.103-104);

договір поставки №МТ14-0076 від 31.10.2014 року (т.2,а.с.117-118).

Судом встановлено, що позивачем до податкового кредиту в жовтні 2014 року віднесено 1247839,67 грн. за податковими накладними, виданими ТОВ "Комунар-Престиж" з придбання соняшникової нерафінованої олії на підставі договорів поставки (т.1,а.с.59-62,74-75,85-90,112-122).

Даний товар позивачем оприбутковано відповідно до видаткових накладних (т.1,а.с.63, 65, 67, 69, 76, 78, 93, 95, 97, 99, 101, 124, 126, 128, 130, 132, 134, 136, 138, 140, 142).

Транспортування підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (т.1, а.с.64, 66, 68, 70, 77, 79, 92, 94, 96, 98, 100, 102, 123, 125, 127, 129, 131, 133, 135, 137, 139, 141, 143).

Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується платіжними дорученнями(т.1,а.с.58,73,82-84,105-111).

По взаємовідносинам з ТОВ "Буд-Монтаж-Сервіс " судом встановлено наступне.

Між позивачем (покупець) та ТОВ "Буд-Монтаж-Сервіс" (постачальник) укладено договори на поставку олії соняшникової нерафінованої:

договір поставки №МТ14-0030 від 23.09.2014 року (т.1,а.с.162-163);

договір поставки №МТ14-0039 від 26.09.2014 року (т.1,а.с.168-169);

договір поставки №МТ14-0047 від 06.10.2014 року (т.1,а.с.183-184);

договір поставки №МТ14-0052 від 08.10.2014 року (т.1,а.с.203-204);

договір поставки №МТ14-0064 від 24.10.2014 року (т.1,а.с.260-261);

договір поставки №МТ14-0067 від 29.10.2014 року (т.1,а.с.271-272);

договір поставки №МТ14-0075 від 31.10.2014 року (т.1,а.с.278-279).

Судом встановлено, що позивачем до податкового кредиту в жовтні 2014 року віднесено 1438696,00 грн. за податковими накладними, виданими ТОВ "Буд-Монтаж-Сервіс" з придбання соняшникової нерафінованої олії на підставі договорів поставки (т.1,а.с.175-177, 187-190, 208-212, 233-239, 263-264, 274, 280).

Даний товар позивачем оприбутковано відповідно до видаткових накладних (т.1,а.с.177, 180, 191, 194, 197, 200, 213, 216, 219, 222, 225, 240, 243, 246, 251, 254, 257, 265, 268, 275, 281).

Транспортування підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (т.1, а.с.178-179, 181-182, 192-193, 195-196, 198-199, 201-202, 214-215, 217-218, 220-221, 223-224, 226-227, 241-242, 244-245, 247-248, 249-250, 252-253, 255-256, 258-259, 266-267, 269-270, 276-277, 282-283).

Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується платіжними дорученнями(т.1,а.с.164-167, 170-174, 185-186, 205-207, 230-232, 262, 273).

Крім того, 19.06.2014 року між позивачем та ТОВ "Буд-Монтаж-Сервіс" (підрядник) укладено договір підряду №0306-14 на виконання будівельно-монтажних робіт. Предметом укладеного договору є виконання робіт по монтажу обладнання сушарки "Мега" потужністю 50 т/год, транспортного обладнання, силосу, виготовлення та монтаж норійної вежі, опорних м/к, а також тічок та самопливів (т.1,а.с.144-149).

Долучені до матеріалів копії первинних документів, а саме довідка про вартість виконаних робіт та витрати від 01.10.2014року, акт приймання виконаних будівельних робіт та податкова накладна №1 від 01.10.2014 року на загальну суму 390000,00 грн., в тому числі ПДВ 65000,00 грн. (т.1,а.с.150-159,160), свідчать про фактичне виконання сторонами умов даного договору

Оплата за надані послуги підтверджується долученою до справи копією платіжного доручення №7972 від 23.10.2014 р. на загальну суму 390000,00 грн. (т.1,а.с.160).

Матеріалами справи встановлено, що послуги з монтажу та обладнання сушарки "Мега", які проведені ТОВ "Буд-Монтаж-Сервіс", позивачем обліковано по рахунку 1522 "Виготовлення і модернізація основних засобів" (т.4,а.с.148-151). Після доведення об'єкта до повної готовності та введення в експлуатацію, сушарка "Мега" обліковується на рахунку 1521 "Придбання основних засобів" (т.4,а.с.152).

При цьому, податкові та видаткові накладні, якими оформлювався факт прийняття позивачем насіння соняшника та соняшникової нерафінованої олії, містить всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів: назву товару, його вартісне вираження, одиницю виміру, місце та дату складання, підписи уповноважених осіб.

Закон України "Про автомобільний транспорт" та "Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, визначають товарно-транспортні накладні обов'язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 11.1 Правил, товарно-транспортні накладні та дорожні листи ватажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу - юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їхнього переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (пункт 1 Правил).

При оформленні товарно-транспортних накладних необхідно дотримуватися загальних вимог щодо змісту первинних документів. Такі вимоги містяться у пункті 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та частині 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Як зазначалось вище, позивачем надано товарно-транспортні накладні, які підтверджують транспортування насіння соняшнику та соняшникової олії.

За вищевказаними господарськими операціями ПрАТ "Креатив" задекларовано податковий кредит у травні 2014 року у розмірі 138702,00 грн. (т.4,а.с.42-51) та у жовтні 2014 року у розмірі 7621633,00 грн. (т.4,а.с.52-60).

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність діяльність особи, що повязана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто обовязковими ознаками господарської діяльності є здійснення її субєктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності продукція, роботи чи послуги мають вартісний характер і цінове вираження.

Матеріалами справи встановлено, що основним видом діяльності ПрАТ "Креатив" є, зокрема, виробництво олії та тваринних жирів.

При цьому судом встановлено, що товар, придбаний у зазначених контрагентів, ПрАТ "Креатив" використовувало для виробництва власної продукції (жирів, маргарину, фасованого масла, майонезу) та в подальшому реалізовано:за договором поставки №2730 від 27.12.2012 року, укладеного з ДП "Кондитерська корпорація "Рошен" (т.4,а.с.61-64) за договором поставки №14003 від 23.12.2013р., укладеного з ПАТ "Львівська кондитерська фабрика "Світоч" (т.4,а.с.65-71),контрактом №3226 від 27.12.2013 року, укладеного з ТОВ "Андрушівський сирзавод" (т.4,а.с.72-74), контрактом №81/10 від 28.10.2014р., укладеного з ВТП "КРОМ" ОСОБА_1 (т.4,а.с.159-161),дистриб'юторським договором №77/10 від 01.10.2014 року, укладеного з ТОВ "ПромАгроТрейд" (т.4,а.с.162-167), контрактом №3022 від 01.06.2013 року, укладеним з ТОВ "Лозівський молочний завод" (т.4,а.с.168-173), контрактом №0106/1 від 01.06.2013 року, укладеного з ТОВ "Гадячсир" (т.4,а.с.177-182).

Крім того, позивачем надано до суду копію оренди майна №2426 від 01.07.2011 року, укладеного з ПрАТ "Вісма Плюс" (т.4,а.с.183-191), копію договору оренди №2480 від 01.09.2011р., укладеного з ПП "Еллада"(т.4,а.с.197-210), договору №3573 від 01.09.2014р., укладеного з ПП "Еллада" (т.4,а.с.211-237) та договору №3104 оренди майна від 01.08.2013 року, укладеного з ТОВ "Кіровоградський комбікормовий завод" (т.4,а.с.192-196).

За таких обставин, суд погоджується з позицією позивача про наявність у нього виробничих ресурсів для зберігання придбаного товару.

Натомість, відповідачем не було надано до суду належних доказів, які б свідчили про відсутність у підприємства ПрАТ "Креатив" умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, в т.ч. орендованих, а також трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб, на момент укладення і вчинення спірних правочинів.

Системний аналіз вищезазначених правових норм, дослідження наявних в матеріалах справи договорів, податкових, видаткових, товарно-транспортних накладних, свідчить про те, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу, а відтак дії позивача щодо формування податкового кредиту є правомірними; подані позивачем банківські документи, за якими здійснювалася оплата товарів та послуг, є достовірними доказами виконання контрагентами позивача зобовязань, обумовлених договорами поставки.

Даючи правову оцінку наведеним доказам, суд вважає, що ними підтверджується реальний характер господарських операцій ПрАТ "Креатив" та ТОВ "Мірошнік", ТОВ "Дізфорс", ТОВ "Піраміда ЛТД", ТОВ "Комунар Преситиж" та ТОВ "Буд-Монтаж-Сервіс", а відтак і правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Як вбачається з акту перевірки позивача, відповідачем у ході перевірки використано акти про неможливість проведення зустрічних звірок та акти перевірок контрагентів позивача. За результатами перевірок вказаних контрагентів позивача податковим органом встановлено відсутність поставок товарі та укладення угод без мети настання реальних наслідків. У звязку з цим, податковим органом визнано угоди поставки нікчемними, в тому числі, укладені з позивачем.

Разом з тим, Податковий кодексу України не ставить право на податковий кредит в залежність від обовязкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобовязань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбання товару (послуги)не безпосередньо дол. Бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товару (послуг), який у складі вартості придбаного товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобовязання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника.

Дана позиція відповідає практиці Верховного Суду України у подібних правовідносинах (постанова від 11.12.2007 р., справа № 21-137во06), де ВСУ дійшов висновку про те, що у разі невиконання контрагентом зобовязання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така позиція, також, узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) визнано, що платник податку на додану вартість не має нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не взнав про такі зловживання і не міг про них знати.

На час вчинення господарських операцій між позивачем та контрагентами, останні мали статус юридичної особи, були зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства України та включені до ЄДРПОУ.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В процесі розгляду справи відповідачем не доведено суду правомірність оскаржуваного рішення, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, суд також вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь ТОВ "Креатив" судові витрати у розмірі 487,20 грн.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 10.03.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1640503,00 грн., в том числі за основним платежем 7760335,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 3880168 грн.

Стягнути на користь ПАТ "Креатив" (код ЄДРПОУ 31146251) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Жук