Постанова № 55215250, 19.01.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2016 року о 10 год. 03 хв.Справа № 808/8664/15 м.ЗапоріжжяОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Бірюкової І.В.

за участю представників:

позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_4

до ОСОБА_1 митниці Державної фіскальної служби

про зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

12 листопада 2015 року до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи підприємця ОСОБА_4 (далі - позивач) до ОСОБА_1 митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач), в якому позивач просить суд зобовязати відповідача надати Головному управлінню Державної казначейської служби України в Запорізькій області висновок про повернення з Державного бюджету України позивачу суми надмірно сплаченого вантажними митними деклараціями 112050000/2013/019523 від 27.07.2013, 112050000/2013/027297 від 16.10.2013, №112050000/2013/032955 від 05.12.2013, 112050000/2013/032956 від 05.12.2013 податку на додану вартість у розмірі 240861,06 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 03.03.2014 по справі №808/9052/13-а, яка набрала законної сили, скасовано рішення ОСОБА_1 митниці про коригування митної вартості товару №112050000/2013/000616/2 від 27.07.2013, №112050000/2013/000840/2 від 16.10.2013, №112050000/2013/000991/2 від 05.12.2013 та №112050000/2013/000992/2 від 05.12.2013, яким позивача зобовязано митні платежі в розмірі більшому, ніж визначено декларантом за митними деклараціями 112050000/2013/019523 від 27.07.2013, 112050000/2013/027297 від 16.10.2013, №112050000/2013/032955 від 05.12.2013, 112050000/2013/032956 від 05.12.2013 на 240861,06 грн. Позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення надмірно сплачених митних платежів, сплачених у звязку з прийняттям митним органом рішень про коригування митної вартості товару, які судовим рішенням скасовані, разом з тим, відповідачем, на думку позивача, протиправно відмовлено в наданні висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів. В судовому засіданні представником позивача підтримано заявлені позовні вимоги.

Відповідач проти позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що вищезгаданою постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду не приймалось рішення по зобовязання відповідача повернути сплачений позивачем податок на додану вартість, а навпаки у в частині повернення ПДВ на загальну суму 240861,06 грн. позивачу було відмовлено. Також, представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що позивачем не було подано до митного органу повний пакет документів, передбачених чинним законодавством, що зумовило відсутність підстав для повернення грошових коштів. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що 20.05.2013 між ФОП ОСОБА_5 (покупець) та компанією SHRI SHRINIWAS TRADERS, Індія (продавець) укладено контракт № 37, відповідно до якого продавець зобовязується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар: виноград сушений без кісточок. Умова поставки товару CIF, ОСОБА_5 (Інкотермс 2010).

На виконання зазначеного контракту сторони уклали Специфікацію №1 від 20.05.2013, якою визначили поставку винограду сушеного без кісточок , несортовий некалібрувальний в кількості 36 мт., за ціною 1400 доларів США/мт.; жовтий в кількості 1 мт., за ціною 1575 доларів США/мт.; чорний в кількості 1 мт., за ціною 2100 доларів США/мт.

23.07.2013 до митного посту «Запоріжжя-Центральний» ФОП ОСОБА_5 була подана для оформлення митна декларація №112050000/2013/019094 на товар виноград сушений без кісточок, митна вартість якого визначена позивачем за ціною контракту.

27 липня 2013 року, з посиланням на частину третю статті 256 МК України ОСОБА_1 митницею прийнято рішення про відмову в митному оформленні товарів позивача та видано рішення про корегування митної вартості №112050000/2013/000616/2 за 6-м методом митної оцінки із розрахунку 1,91 доларів США за кг.

Крім того, 26 липня 2013 року між ФОП ОСОБА_5 та компанією Sanjay Udyog, Індія, укладено контракт №38, відповідно до якого Продавець зобов'язувався поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар: виноград сушений без кісточок. Умова поставки товару CIF, ОСОБА_5 (Інкотермс 2010). На виконання зазначеного контракту сторони уклали Специфікацію №1 від 02 серпня 2013 року, якою визначили поставку виноград сушений без кісточок, безсортовий, некалібрований, врожай 2013 pоку: в кількості 72 мт. за ціною 1343,75 доларів США/мт.

15 жовтня 2013 року до митного посту «Запоріжжя-Центральний» ФОП ОСОБА_5 подана для митного оформлення митна декларація на товар - виноград сушений без кісточок, МД був присвоєний №112050000/2013/027155.

16 жовтня 2013 року ОСОБА_1 митниця приймає рішення про відмову в митному оформленні товарів позивача та видає рішення про корегування митної вартості №112050000/2013/000840/2, за 6-м методом митної оцінки, із розрахунку 2,29 доларів США за кг.

Також, судом встановлено, що 19 вересня 2013 року між ФОП ОСОБА_5 та компанією Apoorva Himatial Shah, Індія, укладено контракт №42, відповідно до якого Продавець зобов'язувався поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар: виноград сушений без кісточок. Умова поставки товару - CIF, ОСОБА_5 (Інкотермс 2010). 02.12.2013 ФОП ОСОБА_5 було заявлено МД №112050000/2013/032602 на товар Виноград сушений без кісточок. Врожай 2013р. Виробник - NHC FOODS LIMITED, Індія, вага - 36000 кг.

05.12.2013 ОСОБА_1 митницею прийнято рішення про визначення митної вартості за резервним методом визначення митної вартості відповідно до ст.64 МКУ №112050000/2013/000991/2.

Крім того, судом встановлено, що 19 вересня 2013 року між ФОП ОСОБА_5 (Покупець) та компанією Paresh Impex, Індія (Продавець), укладено контракт №41, відповідно до якого Продавець зобов'язувався поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар: виноград сушений без кісточок. Умова поставки товару - CIF, ОСОБА_5 (Інкотермс 2010). 02.12.2013 ФОП ОСОБА_5 було заявлено МД №112050000/2013/032603 на товар Виноград сушений без кісточок. Врожай 2013р. Виробник Paresh Impex, Індія, вага - 57000 кг.

05.12.2013 ОСОБА_1 митницею прийнято рішення про визначення митної вартості за резервним методом визначення митної вартості відповідно до ст.64 МКУ №112050000/2013/000992/2.

У звязку з прийняттям ОСОБА_1 митницею рішень про коригування митної вартості товару №112050000/2013/000616/2 від 27.07.2013, №112050000/2013/000840/2 від 16.10.2013, №112050000/2013/000991/2 від 05.12.2013 та №112050000/2013/000992/2 від 05.12.2013, позивачем додатково, в порівнянні з заявленою ним митною вартістю, сплачено митні платежі в розмірі 240861,06 грн., що не заперечується представником відповідача.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем в судовому порядку оскаржено рішення про коригування митної вартості товару №112050000/2013/000616/2 від 27.07.2013, №112050000/2013/000840/2 від 16.10.2013, №112050000/2013/000991/2 від 05.12.2013 та №112050000/2013/000992/2 від 05.12.2013. Постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 03.03.2014 по справі №808/9052/13-а частково задоволено позовні вимоги ФОП ОСОБА_4 до ОСОБА_1 митниці, визнано протиправними та скасовано рішення ОСОБА_1 митниці про коригування митної вартості товарів №112050000/2013/000616/2 від 27.07.2013, №112050000/2013/000840/2 від 16.10.2013, №112050000/2013/000991/2 від 05.12.2013 та №112050000/2013/000992/2 від 05.12.2013.

17 червня 2015 року ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі №808/9052/13-а апеляційну скаргу ОСОБА_1 митниці залишено без задоволення, а постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 03.03.2014 по справі №808/9052/13-а без змін.

Враховуючи викладене, приписи статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 03.03.2014 по справі №808/9052/13-а набрала законної сили 17.06.2015.

З матеріалів справи судом встановлено, що листом №117 від 07.09.2015 позивач звернувся до ОСОБА_1 митниці з заявою про повернення надмірно сплачених до бюджету коштів. ОСОБА_1 митниці від 21.09.2015 №1029/11/08-70-25 позивачу відмовлено у поверненні надмірно сплачених коштів, оскільки, на думку митного органу, постанова ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 03.03.2014 по справі №808/9052/13-а не є підставою для повернення надмірно сплачених митних платежів, оскільки в частині повернення ПДВ на загальну суму 240861,06 грн. судом було відмовлено. Крім того, в листі від 21.09.2015 №1029/11/08-70-25 ОСОБА_1 митниця посилається на те, що правомірність рішень ОСОБА_1 окружного адміністративного суду та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі №808/9052/13-а оскаржується відповідачем у Вищому адміністративному суді України.

Позивач, не погодившись з діями відповідача, звернувся з позовом до суду.

Суд зазначає, що згідно пп.14.1.115 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до ч.1 ст.301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Згідно ч.3 ст.301 Митного кодексу України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Суд зазначає, що наказом Державної митної служби України №618 від 20.07.2007 затверджено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами (далі Порядок №618), який визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України.

Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку №618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів:

а) для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку;

б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава;

в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою;

г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, незалежно від виду бюджету.

До заяви додаються, аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі; документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

При розгляді справи встановлено, що сума надмірно сплачених позивачем платежів в розмірі 240861,06 грн. склалася з різниці між заявленою позивачем митною вартістю імпортованого товару та сумою митної вартості товару, визначеної митним органом в рішеннях про коригування митної вартості товару №112050000/2013/000616/2 від 27.07.2013, №112050000/2013/000840/2 від 16.10.2013, №112050000/2013/000991/2 від 05.12.2013 та №112050000/2013/000992/2 від 05.12.2013.

Разом з тим, суд зазначає, що оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, скасовані рішення про коригування митної вартості товару №112050000/2013/000616/2 від 27.07.2013, №112050000/2013/000840/2 від 16.10.2013, №112050000/2013/000991/2 від 05.12.2013 та №112050000/2013/000992/2 від 05.12.2013., якими позивачу збільшено суму митних платежів, то відповідно скасована підстава для сплати позивачем грошових коштів, визначених митним органом, в розмірі 240861,06 грн.

Відтак, посилання митного органу на те, що постанова ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 03.03.2014 по справі №808/9052/13-а не є підставою для повернення надмірно сплачених митних платежів відповідно до Порядку №618, є безпідставним.

Стосовно посилань ОСОБА_1 митниці, в листі від 21.09.2015 №1029/11/08-70-25, на те, що постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 03.03.2014 по справі №808/9052/13-а позивачу було відмовлено в поверненні ПДВ на суму 240861,06 грн., суд зазначає, що з аналізу вказаної постанови встановлено, що позивачу було відмовлено в поверненні ПДВ на суму 240861,06 грн. саме у звязку з недотриманням процедури повернення таких коштів та відсутності доказів звернення позивача з відповідною заявою до митного органу, а не з підстав відсутності у позивача права на таке повернення.

Стосовно посилань ОСОБА_1 митниці на оскарження рішень ОСОБА_1 окружного адміністративного суду та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі №808/9052/13-а у Вищому адміністративному суді Україні, суд зазначає, що відповідно до приписів ч.5 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Отже, рішення у справі № 808/9052/13-а набрало законної сили 17.06.2015 року.

Суд звертає увагу, що подання касаційної скарги не зупиняє виконання судових рішень судів попередніх інстанцій, а доказів зупинення виконання судових рішень, в порядку п.5 ч.1 ст.215 КАС України, до матеріалів справи сторонами не надано.

При розгляді справи з пояснень представника відповідача встановлено, що чинним законодавством не врегульовано порядок повернення сплачених митних платежів при скасуванні рішення митного органу про визначення митної вартості товару.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.27 Митного кодексу України, якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.

Згідно з ч.1 ст.301 Митного кодексу України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється в силу вимог Бюджетного та Податкового кодексів України.

Підпунктом 5 пункту 9 Розділу VI «Прикінцеві і перехідні положення» Бюджетного кодексу України передбачено, що списання коштів з бюджету за рішенням суду щодо повернення платнику податків надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться у межах надмірно та/або помилково сплачених ним до бюджету коштів.

Частиною 5 ст.124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України. Згідно з ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Суд зазначає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Враховуючи судову практику розгляду справ Європейським Судом з прав людини, суд зазначає, що стаття 6 §1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасницею якої є Україна, захищає право кожного на подання позову або скарги, які пов'язані з його громадянськими правами та обов'язками, до суду, таким чином, це означає «право на суд». Однак, вказане право є ілюзорним, якщо правова система Високих Договірних Сторін допускає, щоб кінцеве обов'язкове до виконання рішення суду залишалось не виконаним та не усувало наслідків нанесеної одній із сторін шкоди.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 28 липня 1999 року у справі «ОСОБА_6 проти Італії» (Case of Immobiliare Saffi v. Italy, заява № 22774/93, п.63, абз.2 та 3) наголосив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.

Отже, скасування рішення митного органу про визначення митної вартості товару, без відшкодування декларанту матеріальної шкоди, завданої таким рішенням, не відновлює порушених прав позивача. Крім того, суд зазначає, що кошти, які позивач просить повернути, фактично є власністю позивача, а не коштами, які позивач повинен отримати від держави в якості дотації, допомоги чи іншої виплати, та лише у звязку з відсутністю відповідного механізму у законодавстві, позивач не може реалізувати своє право на повернення цих коштів. Розмір надмірно сплачених коштів, зазначений позивачем у позові, відповідачем не заперечується.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, з огляду на встановлення необґрунтованості та протиправності рішення відповідача про коригування митної вартості товару, надміру сплачені декларантом при митному оформленні товару кошти підлягають поверненню, оскільки це є способом відновлення прав позивача у випадку скасування рішення митного органу про визначення митної вартості товару.

Щодо посилань представника відповідача в судовому засіданні на те, що позивачем до митного органу не надано повний перелік документів передбачений Порядком №618 на підставі яких митним органом могло б бути прийнято рішення про повернення надмірно сплачених коштів, суд зазначає наступне.

Митний орган в листі від 21.09.2015 №1029/11/08-70-25 щодо розгляду звернення листа позивача жодним чином не вказує на те, що позивачем не подано необхідних документів, а лише констатує факт щодо неможливості повернення надмірно сплачених коштів.

При цьому суд зауважує, що митний орган, як орган державної влади, зобовязаний всіляко сприяти громадянам та юридичним особам в реалізації їх прав, гарантованих Конституцією України та законами України, зокрема, надавати консультації щодо неточностей в діях особи, яка звернулась до митного органу з певним листом/запитом.

Відповідачем не було вказано відповідачу на недоліки у формуванні ним заяви про повернення надмірно сплачених коштів щодо неповно поданого пакету документів, а отже суд приходить до висновку, що зазначена обставина не була підставою для відмови позивачу в поверненні надмірно сплачених коштів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог фізичної особипідприємця ОСОБА_4.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов фізичної особипідприємця ОСОБА_4 задовольнити.

Зобовязати ОСОБА_1 митницю Державної фіскальної служби надати до Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області висновок про повернення з Державного бюджету України позивачу суми надмірно сплаченого за вантажними митними деклараціями 112050000/2013/019523 від 27.07.2013, 112050000/2013/027297 від 16.10.2013, №112050000/2013/032955 від 05.12.2013, 112050000/2013/032956 від 05.12.2013 податку на додану вартість у розмірі 240861,06 грн.

Судові витрати в розмірі 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 00 коп.) присудити на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_4 за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 митниці Державної фіскальної служби.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко