Постанова № 55215240, 13.01.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2016 року 12 год. 45 хв. Справа № 808/8924/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участю секретаря Рибакової М.В.

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Запорізької обласної організації профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості України

до: Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про: визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Запорізька обласна організація профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості України (далі позивач) звернулась з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі відповідач або ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області) про визнання протиправним та нечинним і скасування рішення № 000305 від 23.09.2015 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було вчасно перераховано суму єдиного внеску за наданими до установ банку платіжними дорученнями, проте, у передбачені законодавством строки, вказані платежі не були перераховані. Позивач вважає, що такі платежі були не перераховані з вини банку, у звязку з чим прийняте рішення про застосування штрафних санкцій винесено протиправно та підлягає скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі, надали пояснення в їх обґрунтування, аналогічні викладеним в позові.

Представник відповідача позов не визнала, вважає прийняте рішення від 23.09.2015 № 000305 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску таким, що винесено правомірно у звязку із виявленими порушеннями.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

23.09.2015 Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області прийнято Рішення № 000305 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким на підставі частини 10 та пункту 2 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» до Запорізької обласної організації профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості України застосовано штраф у розмірі 5744 грн. 71 коп. за період з 23.04.2014 по 25.12.2014 та 8935 грн. 71 коп. за період з 21.01.2015 по 28.05.2015, а також нараховано пеню у сумі 755 грн. 49 коп. (а.с. 7).

За наслідками оскарження рішення в адміністративному порядку, Рішення № 000305 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску залишено без змін (а.с. 9).

Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі Закон).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 вказаного Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Частиною 1 статті 4 Закону визначено коло осіб, які є платниками єдиного внеску, серед яких, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону визначено, що платник єдиного внеску, серед іншого, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини 5, 7 статті 9 Закону, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообовязкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.

Згідно з частиною 8 статті 9 Закону, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Пунктом 1 частини 10 статті 9 Закону передбачено, що днем сплати єдиного внеску вважається, зокрема, у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Крім того, згідно частин 11 та 12 Закону, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, а у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, відповідальність суб'єктів переказу, а також загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами визначено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-ІІІ (далі Закон № 2346).

Також, відповідно до статті 7 Закону України «Про Національний банк України», з метою приведення порядку здійснення безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті у відповідність до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі Інструкція), вимоги якої поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та обов'язкові для виконання ними.

Відповідно до пункту 1.4 глави 1 Інструкції, платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Тотожне за змістом визначення платіжного доручення міститься і в Законі № 2346.

Згідно пункту 1.22 статті 1 Закону № 2346, операційний час - частина операційного дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

Відповідно до положень пунктів 22.1, 22.4, 22.7 статті 22 Закону № 2346, ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів як платіжне доручення.

Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

У разі відмови з будь-яких причин у прийнятті розрахункового документа банк має повернути його ініціатору не пізніше наступного операційного дня банку із зазначенням причини повернення.

Згідно пункту 8.1 статті 8 Закону № 2346, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Крім того, згідно положень пункту 2.14 глави 2 Інструкції, на документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп «Вечірня».

Відповідно до розрахунку штрафної санкції та заперечень відповідача, штраф та пеня нараховані у звязку з несвоєчасною сплатою позивачем єдиного внеску за платіжними дорученнями: №5 від 29.04.2014 на суму 1800 грн. 92 коп., № 4 від 9397 грн. 10 коп. (дата виникнення заборгованості 22.04.2014), № 11 від 29.05.2014 на суму 1236 грн. 69 коп., № 12 від 29.05.2014 на суму 8386 грн. 33 коп. (дата виникнення заборгованості 21.05.2014), № 17 від 27.06.2014 на суму 1254 грн. 32 коп., № 18 від 27.06.2014 на суму 8368 грн. 70 коп. (дата виникнення заборгованості 21.06.2014), № 26 від 30.07.2014 на суму 1067 грн. 29 коп., № 27 від 30.07.2014 на суму 1358 грн. 14 коп. (дата виникнення заборгованості 22.07.2014), № 2 від 30.09.2014 на суму 816 грн. 66 коп., № 3 від 30.09.2014 на суму 2618 грн. 93 коп. (дата виникнення заборгованості 23.09.2014), № 18 від 27.11.2014 на суму 1205 грн. 34 коп., № 19 від 27.11.2014 на суму 10313 грн. 68 коп. (дата виникнення заборгованості 21.11.2014), № 26 від 25.12.2014 на суму 1287 грн. 47 коп., № 27 від 25.12.2014 на суму 8335 грн. 55 коп. (дата виникнення заборгованості 23.12.2014), № 6 від 30.01.2015 на суму 1340 грн. 77 коп., № 7 від 30.01.2015 на суму 8282 грн. 25 коп. (дата виникнення заборгованості 21.01.2015), № 18 від 26.02.2015 на суму 1190 грн. 60 коп., № 19 від 26.02.2015 на суму 4995 грн. 97 коп. (дата виникнення заборгованості 21.02.2015), № 26 від 27.03.2015 на суму 1329 грн. 40 коп., № 27 від 27.03.2015 на суму 8293 грн. 62 коп. (дата виникнення заборгованості 21.03.2015, № 34 від 29.04.2015 на суму 1342 грн. 40 коп., № 35 від 27.04.2015 на суму 8280 грн. 62 коп. (дата виникнення заборгованості 21.04.2015), № 41 від 28.05.2015 на суму 1395 грн. 46 коп., № 42 від 28.05.2015 на суму 8227 грн. 56 коп. (дата виникнення заборгованості 21.05.2015) (а.с. 6, 17-18).

Як вбачається з досліджених судом оригіналів зазначених платіжних доручень, копії яких долучені до матеріалів справи, призначення платежу на них зазначено як єдиний внесок за другу половину відповідно квітня 2014 року, травня 2014 року, червня 2014 року, липня 2014 року, вересня 2014 року, листопада 2014 року, грудня 2014 року, січня 2015 року, лютого 2015 року, березня 2015 року, квітня 2015 року та травня 2015 року (а.с. 40-43, 47, 52, 55, 57, 58-61, 65-66, 68-72).

Таким чином нарахування та сплата єдиного внеску була здійснена позивачем під час кожної виплати заробітної плати у зазначені періоди, що відповідає положенням частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» та спростовує доводи представника відповідача про несвоєчасну сплату єдиного внеску.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що позивач відповідно до чинного законодавства своєчасно здійснив сплату єдиного внеску, у звязку з чим прийнятне Рішення № 000305 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або не несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 23.09.2015 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування прийнятого ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області Рішення № 000305 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 23.09.2015 підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України присудженню на користь позивача підлягають понесені ним та документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (а.с. 3).

З урахуванням того, що адміністративний позов Запорізької обласної організації профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості України здано до відділення поштового звязку 08.12.2015 (а.с. 12), судовий збір, який мав сплатити позивач при зверненні із вказаним позовом до суду, становить 1218 грн., присудженню на користь позивача підлягають 1218 грн. судових витрат(а.с. 12).

Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області Рішення № 000305 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 23.09.2015.

Присудити на користь Запорізької обласної організації профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області судові витрати у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша