Рішення № 55213338, 21.01.2016, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1397/15-ц

Провадження № 2/674/77/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2016 року Дунаєвецький районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Артемчук В. М.

при секретарі Мудрицькій Л.В.

з участю представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дунаївці цивільну справу за позовом

ОСОБА_2

до

ОСОБА_3

про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою

В С Т А Н О В И В :

22 вересня 2015 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з уточненими під час судового розгляду позовними вимогами до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки розміром 0,14 га по вул. Підлісній,17 с.Велика Побійна Дунаєвецького району Хмельницької області. Дана земельна ділянка межує з земельною ділянкою домоволодіння ОСОБА_3.

На земельній ділянці відповідачки ростуть плодові дерева: горіх на відстані 2,8 м, вишня - 1,3 м. та горіх 2,0 м. від межі і гілки даних дерев проникають на її ділянку, не дають можливості для заїзду техніки під час обробітку ґрунту. Наявність гілок створює затінення, що приводить до втрат урожаю.

Протягом трьох років пропонувала відповідачці відрізати гілки дерев, що проникають на її земельну ділянку, однак її пропозицію ігнорувала.

Відповідно до вимог державних будівельних норм ДБН 79-92 «Житлові будинки для індивідуальних забудовників України» встановлено, що відстань зелених насаджень від межі сусідньої земельної ділянки до осі дерев повинна становити 3 м, до кущів 1 м.

Зелені насадження відповідачки ростуть з порушенням ДБН 79-92 і негативно впливають на стан її земельної ділянки, а тому звернулася до суду та просить усунути перешкоди в користуванні належною їй земельною ділянкою в с. Велика Побійна Дунаєвецького району Хмельницької області і зобовязати ОСОБА_3 видалити горіх висотою 8 м., розташований на відстані 1,4 м. від межі, горіх висотою 7 м. на відстані 2,05 м., вишню висотою 7 м. на відстані 2,0 м. від межі.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 підтримала заявлений позов і просила його задовольнити і зобовязати відповідачку зрізати горіхи та вишню, які ростуть на межі і затіняють її земельну ділянку. Не дивлячись на те, що відповідача зрізала гілки на деревах, вона наполягає на задоволенні позову, оскільки не буде кожного року просити відповідачку обрізати гілки дерев або дерева.

Відповідачка ОСОБА_3 позов не визнала і в задоволенні просила відмовити, оскільки на даний час, в жовтні 2015 року, обрізала гілки дерев і на дальше буде обрізати гілки дерев, однак зрізати дерева не бажає, оскільки вони ростуть на її земельній ділянці, а не на межі і нахилені в сторону її земельної ділянки. Земельною ділянкою вона користується з жовтня 2006 року з моменту придбання домоволодіння і ці дерева уже росли.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, вважає, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 являється власником земельної ділянки площею 0,14 га в с.Велика Побійна Дунаєвецького району Хмельницької області, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 18.08.2006 року та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 10.11.2015р..

Відповідачка ОСОБА_3 є власником ? частини жилого будинку з належними до нього господарськими будівлями, що знаходиться в с. Велика Побійна Дунаєвецького району, власником другої ? частини жилого будинку з належними до нього господарськими будівлями є ОСОБА_4, що підтверджується копію договору купівлі продажу жилого будинку, складеного 17 жовтня 2006 року та посвідченого приватним нотаріусом Дунаєвецького районного нотаріального округу Хмельницької області і зареєстровано в реєстрі за №2364.

Згідно копії з по господарської книги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають в користуванні земельну ділянку площею 0,54 га, із них: для обслуговування будинку і господарських будівель 0,25 га, для особистого селянського господарства 0,29 га. Земельна ділянка не приватизована.

Згідно ч.3 ст. 10, ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. г ч. 1 ст. 91 ЗК України, власники земельних ділянок зобовязані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

У відповідності зі ст. 152 цього ж Кодексу, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не повязані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Позивачка ОСОБА_2 просить усунути перешкоду у користуванні її земельною ділянкою шляхом зобовязання відповідачку ОСОБА_3 зрізати дерева - два горіхи та вишню.

Заяв та клопотань про залучення по справі в якості співвідповідача ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. 33 ЦПК України позивачка не заявляла.

Відповідно до ст. 103 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

У разі проникнення коренів і гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу власники та землекористувачі земельних ділянок мають право відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, якщо це є перепоною у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням (стаття 105 ЗК).

Згідно акта, складеного комісією Великопобіянської сільської ради Дунаєвецького району від 03.10.2015 року та акта від 03.11.2015 року видно, що ОСОБА_3 зрізала гілки на деревах, які ростуть на її земельній ділянці і перетинають межу та затіняли город ОСОБА_2 і дерева: горіх висотою 8 м. росте від межі 1,40 м., вишня висотою 7м. - від межі 2 м., горіх висотою 7 м. - від межі 2,05 м..

Дані обставини підтверджуються фотографіями, на яких видно, що гілки дерев обрізані, стовбур вишні зрізаний.

Обставини, зазначені в акті комісії від 03.10.2015 року, підтвердили допитані в судовому засіданні свідки: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7А, ОСОБА_8, які пояснили кожний зокрема, що при обстеженні земельної ділянки відповідачки було виявлено, що вона виконала вимоги позивачки і обрізала гілки на деревах, які затіняли її город.

Відповідно до вимог державних будівельних норм ДБН 79-92 «Житлові будинки для індивідуальних забудовників України» встановлено, що відстань зелених насаджень від межі сусідньої земельної ділянки до осі дерев повинна становити 3 м., до кущів 1 м., однак згідно наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури від 28 вересня 2005 року №175 ДБН 79-92 втратили чинність на території України, а тому суд не може застосовувати дані вимоги державних будівельних норм у спірних правовідносинах, оскільки відповідачка придбала домоволодіння 17.10.2006 року.

Відповідно до вимог п. 3.25 ДБН 360-92* відстань від сусідніх ділянок садибної забудови до стовбурів дерев, які висаджуються, повинна бути не менш як 4 - 6 м. залежно від величини їх крони, а до чагарників-07, - 1 м..

Крім того, згідно п. 4.13 ДБН Б.2.4-1-94 відстань від будинків та споруд до дерев належить приймати на відстані 5 м. від зовнішніх стін будівель та споруд, меж сусідніх ділянок до стовбура дерева. В примітці до даних ДБН Б.2.4-1-94 зазначено, що наведені нормативи стосуються дерев з діаметром крони не більше 5 м. і повинні бути відповідно збільшені для дерев з кроною більшого діаметра, при цьому дерева не повинні заважати проїзду і роботі пожежних автомобілів.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема: припинення дії, яка порушує право, і відновлення становища, яке існувало до порушення.

Судом встановлено і це підтвердили в судовому засіданні сторони, що у позивачки немає на земельній ділянці житлового будинку та господарських будівель, щоб суд міг визначити на якій відстані від зовнішніх стін будівель та споруд позивачки ростуть дерева на сусідній земельній ділянці, а саме ділянці ОСОБА_3, а тому дані вимоги ДБН суд не може застосувати.

Також встановлено судом, що відповідачкою добровільно усунуті вимоги позивачки щодо зрізання гілок на деревах, які затіняють її земельну ділянку і були перешкодою для користування власністю (земельною ділянкою).

Позивачкою не надано суду доказів того, що на даний час дерева відповідачки затінять город позивачки або завдають інші незручності і такі докази не встановлені судом.

Крім того, відповідно до ст.109 ЗК України, кожен із сусідів має право вимагати ліквідувати дерева, які стоять на спільній межі. Витрати на ліквідацію цих дерев покладаються на сусідів у рівних частинах. Сусід, який вимагає ліквідації дерев, які стоять на спільній межі, повинен один нести витрати на ліквідацію дерев, якщо інший сусід відмовляється від своїх прав на дерева.

Судом встановлено і це підтверджується актом від 03.11.2015 року, що дерева ОСОБА_3В не ростуть на спільній межі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позову в усуненні перешкод в користуванні земельною ділянкою та зобовязання відповідачкою зрізати дерева відсутні, а тому в задоволенні заявлених позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 91.ч.1, 103, 105, 109, 152 ч.2 ЗК України, ст..391 ЦК України ,суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Дунаєвецький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуюча:/підпис/

Вірно:

Суддя Дунаєвецького райсуду В. М. Артемчук