Рішення № 55211643, 14.01.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/662/16Головуючий у першій інстанції Коваленко О. Б.

Доповідач Ващенко Л. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - Ващенко Л.Г.

суддів - Вадовської Л.М.,Колеснікова Г.Я.,

при секретарі - Коноваленко Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м.Одеси від 25 березня 2015 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,

ВСТАНОВИЛА:

27.02.2013 року публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" (далі-"Одесаобленерго") звернулось із позовом про стягнення з відповідачів заборгованості за спожиту електроенергію, і, остаточно уточнивши вимоги, позивач просив стягнути заборгованість у сумі 37 351,65 гривень.

Позов обгрунтовано тим, що позивач постачає електроенергію у будинок по АДРЕСА_1 у м. Одесі, власниками якого, зокрема, є відповідачі ОСОБА_2\його опікун ОСОБА_1.\ і ОСОБА_3 Особовий рахунок відкрито на ім'я ОСОБА_2., останній, на підставі рішення суду від 08.11.2013 року, визнаний недієздатним.

Оскільки відповідачі несвоєчасно і частково сплачували за спожиту електронергію, у період з 11.05.2011 року по 25.03.2014 року за ними утворилась заборгованість зі сплати за надану позивачем електричну енергію, позивач просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1. \опікун ОСОБА_2.\ і представник відповідачки ОСОБА_3 позов не визнали.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 25.03.2015 року позов задоволено: суд стягнув солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість у сумі 37 351,65 гривень. З відповідачів, у рівних частках, стягнуто судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідачі просять рішення суду скасувати, постановити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на незаконність рішення суду, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення вимог закону щодо стягнення судового збору з осіб, які звільнені від судових витрат.

У засіданні колегії суддів: представник ОСОБА_3 скаргу підтримала; представник позивача скаргу не визнала.

ОСОБА_1.і ОСОБА_3.у засідання колегії суддів не з'явились.

Рішення суду першої інстанції у частині задоволення позову підлягає залишенню без змін на підставі ст. 308 ЦПК України, а у частині стягнення судового збору підлягає скасуванню на підставі ст. 309 ч.1 п.4 ЦПК України.

За змістом ст. 308 ч.1 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення із додержанням норм матеріального або процесуального права.

Суд, задовольняючи позов і стягуючи з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за спожиту електроенергію у сумі 37 351,65 гривень за період з 11.05.2011 року по 13.01.2014 року виходив з того, що вимоги є обгрунтованими та доведеними.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції у цій частині виходячи із наступного.

Встановлено, що ОСОБА_3 є власником часток дачної будівлі з надвірним будівлями та спорудами в ДБК "Конститукція України" по АДРЕСА_1 у м. Одесі на підставі свідоцтва про право власності на дачу НОМЕР_1 від 14.07.1997 року, а ОСОБА_2 є власником часток зазначеної дачної будівлі на підставі договору дарування від 10.10.2011 року (а.с.24-27 т.2).

Позивач постачає електричну енергію у спірну дачну будівлю, споживачами якої є , зокрема, відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 Особистий рахунок відкрито на ім'я ОСОБА_2. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 08.11.2013 року ОСОБА_2. визнано недієздатним, а його опікуном призначано ОСОБА_1

З матеріалів справи вбачається, що у період з 11.05.2011 року по 10.09.2012 року відповідачі отримали електричну енергію на суму 33 142,14 гривень, а фактично сплатили 14 667,65 гривень. Заборгованість за вказаний період становить 18 474,52 гривень.

У період з 10.09.2012 року по 13.01.2014 року, згідно розрахунку заборгованості, відповідачі спожили електроенергії на суму 27 626,37 гривень, а фактично сплатили 8 749,24 гривень, у зв'язку з чим заборгованість у зазначений період становить 18 877,13 гривень.

Таким чином, загальна сума заборгованості за спожиту електроенергію за період з 11.05.2011 року по 13.01.2014 року становить 37 351,65 гривень (18 474,52+18 877,13).

Зважаючи на те, що зобов'язання має виконуватись належним чином, зокрема відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 526 ч.1 ЦК України), власність зобов'язує (ст. 319 ч.1 ЦК України), відповідно до п.п. 3,19, 21, 42 Правил користування електричною енергією для населення, які затверджені постановою КМУ від 26.07.1999 року № 1357 (далі-Правила) : підключення домоволодіння, яке належить відповідачам на праві власності до електричних мереж і відкриття особового рахунку на ім'я відповідача ОСОБА_2. свідчать про фактичне укладення між сторонами договору про користування електричною мережею, крім того, розрахунок за спожиту електроенергію здійснюється на підставі діючих тарифів \цін\ для населення та фактичних показань приладів обліку, позивач має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку і оформлення платіжних документів, правильність оплати й відповідність записів у показаннях приладу обліку, - суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позову і стягнення заборгованості у сумі 37 351,65 гривень.

Доводи відповідачів в апеляційній скарзі про те, що: суд неповно з'ясував обставини справи; висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи; розрахунок заборгованості є неправильним, зокрема, неправильно визначена кількість спожитої електроенергії і не враховані всі суми сплати за період з 2011 по 2013 роки; відомості щодо кількості спожитої електроенергії є надуманими і не відповідають фактичним показникам приладів обліку, - не заслуговують на увагу зважаючи на наступне.

Встановлено, що відповідачі, зокрема ОСОБА_3 і ОСОБА_2 є співвласниками частини домоволодіння у ДБК "Конституція України" у вигляді дачної будівлі, що розташована на земельній ділянці площею 690 м2 і у цілому складається з однієї будівлі під літерою "Ч" -дача загальною площею 376,4 м2 житловою площею 200,9 м2 та споруд під літерою Б"-навіс, "В"-сарай, "Г"-гараж, 1-басейн, П-вимощення,№1-5 огорожа (а.с.90 т.1, а.с.24-27 т.2).

Особовий рахунок на постачання електроенергії у спірний будинок в 2010 році укладено із ОСОБА_2(а.с.17,18,92,93 т.1).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 08.11.2013 року ОСОБА_2. визнано недієздатним і його опікуном призначено ОСОБА_1, його батька, який, як опікун ОСОБА_2., відповідно до ст.ст. 39,72 ЦК України, є належним відповідачем у даній справі (а.с.89 т.1).

Позивач надав суду детальний розрахунок заборгованості відповідачів за спожиту електроенергію за період з 11.05.2011 року по 13.01.2014 року на суму 37 351,65 гривень, у якому враховані всі оплати, які відповідачі здійснили у зазначений період, що підтверджується витягом з особового рахунка № 502007 (а.с.9-16, 71-79, 155-159,182 т.1).

Так, у розрахунку за період з 01.07.2011 року по 13.01.2014 року позивачем враховані оплати за спожиту електроенергію, які здійснені відповідачами у зазначений період на загальну суму 23 416,89 гривень.

Ствердження відповідачів про те, що фактичні показники електролічильника не відповідають показникам та розрахункам, які надані позивачем, всупереч ст. ст. 57-60 ЦПК України, належними і допустимими доказами не доведені й грунтуються на припущеннях.

Зважаючи на те, що суд першої інстнації дійшов обгрунтованого висновку про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, рішення суду у частині стягнення заборгованості підлягає залишенню без змін.

Разом з тим, рішення суду у частині стягнення судового збору підлягає скасуванню з таких підстав.

За змістом ст. 309 ч. 1 п. 4 ЦПК України, підставою для скасування рішення суду першої інстанції є порушення судом норм матеріального або процесуального права.

Суд, стягуючи з відповідачів судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції виходив з того, що останні, у встановленому законом порядку, не звільнені від сплати судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є інвалідом першої групи з дитинства, безстроково (а.с.49,60 т.1).

ОСОБА_3є інвалідом 2 групи з 2009 року, безстроково (а.с.6,7 т.2).

Відповідно до ст. 5 п.1 п.п.9 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди 1 та 2 груп.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції у частині стягнення з відповідачів судового збору на користь позивача підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п. п.1,2, 308, 309 ч.1 п.4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 березня 2015 року у частині стягнення солідарно з ОСОБА_1.і ОСОБА_3 заборгованості за спожиту електричну енергію - залишити без змін.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 березня 2015 року у частині стягнення у рівних частках з ОСОБА_1 і ОСОБА_3 судового збору у сумі 373,51 гривень, по 186,75 гривень з кожного - скасувати.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення апеляційного суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України із розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області Л.Г. Ващенко

Л.М. Вадовська

Г.Я. Колесніков