Вирок № 55208567, 22.01.2016, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

22.01.2016

1-кп/489/41/2016

В И Р О К

Іменем України

22 січня 2016 р.

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

судді - Крутія Ю.П.,

за участю секретаря судового засідання - Лейфури Д.О., Настенко С.В.,

прокурорів - Кривди Т.В., Докторович Т.В., Кафтанова А.Л.,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

захисників - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,

законного представника неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_11,

потерпілих - ОСОБА_12, ОСОБА_13,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, освіта середня, неодруженого, не працює, судимого 10.07.2015 року Жовтневим районним судом Миколаївської області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням строком на 2 роки, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 289, ст. 198 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, освіта середня, неодруженого, працює слюсарем на ДП НВКГ "Зоря-Машпроект", раніше судимого:

- 28.08.2013 р. Жовтневим районним судом Миколаївської області за ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі з випробуванням строком на 3 роки;

- 10.07.2015 р. Жовтневим районним судом Миколаївської області за ч.3 ст. 185, ст. 71 КК України до 6 років позбавлення волі, який проживає за адресою: АДРЕСА_3 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4

у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст. 289, ст. 198 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця смт. Воскресенське Жовтневого району Миколаївської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працює, судимого 10.07.2015 р. Жовтневим районним судом Миколаївської області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням строком на 2 роки, який проживає за адресою: АДРЕСА_5

у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, освіта середня, неодруженого, не працює, раніше не судимого, проживає за адресою: АДРЕСА_6

у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст. 289, ч.1 ст. 304 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_14, уродженця смт. Воскресенське Жовтневого району Миколаївської області, громадянина України, освіта базова середня, учня 1 курсу філії Надбузького професійного аграрного ліцею, неодруженого, не працює, судимого 10.07.2015 р. Жовтневим районним судом Миколаївської області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням строком на 1 рік, проживає з батьками за адресою: АДРЕСА_7

у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України,

В С Т А Н О В И В:

06.02.2015 приблизно о 02:30 год. ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, який має судимість за корисливі злочини та діяв повторно, та ОСОБА_4, знаходячись біля будинку АДРЕСА_8 з корисливих мотивів незаконно заволоділи транспортним засобом - автомобілем марки "Opel Vektra", 1989, сірого кольору, д.н. НОМЕР_1, належним ОСОБА_13, чим заподіяли останньому матеріальну шкоду на суму 60140 грн.

З місця вчинення злочину ОСОБА_2 зник на викраденому автомобілі, після чого разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 розпорядились викраденим автомобілем на власний розсуд.

Крім того, 05.03.2015 приблизно о 01:30 год. ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, який діяв повторно, та ОСОБА_5, знаходячись біля будинку АДРЕСА_9, незаконно заволоділи транспортним засобом - автомобілем марки "ВАЗ 21013", бежевого кольору державний номер НОМЕР_10 вартістю 19400 грн., що належить ОСОБА_14

Після цього ОСОБА_15 разом з ОСОБА_3 відігнав вищевказаний автомобіль на територію належного ОСОБА_1 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_10, де разом з ОСОБА_4 розібрали його на деталі.

Таким чином, ОСОБА_1, достовірно знаючи про те, що автомобіль марки "ВАЗ-21013" бежевого кольору державний номер НОМЕР_10 є викраденим при вищевказаних обставинах, зберігав його у приміщенні гаражу за вищевказаною адресою свого домоволодіння.

Наступного дня, 06.03.2015, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1, достовірно знаючи про те, що автомобіль марки "ВАЗ 21013" бежевого кольору, державний номер НОМЕР_10, був викрадений при вищевказаних обставинах, маючи умисел на заздалегідь не обіцяний збут майна, одержаного злочинним шляхом, разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_2, направились на вул. Миру, станції "Горохівка" Жовтневого району Миколаївської області, де діючи із корисливих мотивів збули металевий кузов з вищевказаного автомобілю за грошові кошти в сумі 800 грн.

Вина обвинувачених підтверджується:

За епізодом незаконного заволодіння транспортним засобом "Opel Vektra":

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, визнав повністю та пояснив, що він з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на автомобілі Опель білого кольору ОСОБА_2 поїхали в місто. Вони приїхали в район ПТЗ ввечері. Гуляли по місту, побачили сріблястий Опель. Він сказав ОСОБА_2, що це така ж сама машина як і в ОСОБА_2. Той підійшов, посмикав ручку, опустилось вікно. ОСОБА_4 запропонував угнати машину. ОСОБА_2 сів в цей Опель, передав йому документи від своєї машини та поїхав в напрямку свого дома. Він поїхав на машині ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4. Приїхали до нього в гараж, де розібрали на запчастини автомобіль, продали кузов, запчастини залишили. Цивільний позов визнає на 20 тисяч грн., у вчиненому кається.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, визнав повністю та пояснив, що навесні 2015 року він, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 поїхали в місто на його автомобілі Опель Вектра, що належить ОСОБА_16, він був за кермом. ОСОБА_1 запропонував прогулятися. Вони гуляли, побачили автомобіль Опель. ОСОБА_1 сказав, дивись така ж машина як і у нього, будуть на неї запчастини. Він підійшов, смикнув за ручку, опустилось скло. ОСОБА_4 запропонував заволодіти машиною. Він сів, завів автомобіль, позвав ОСОБА_1 та дав тому документи на свій автомобіль. ОСОБА_1 з ОСОБА_4 поїхали на його машині, а він поїхав на краденій. Поїхали до ОСОБА_1 в гараж, де розібрали автомобіль. Кузов продали на метал, запчастини розпродали. Гроші за кузов поділили між ним та ОСОБА_1, ОСОБА_4 грошей не давали.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину за даним епізодом визнав повністю та суду пояснив, що точну дату не пам'ятає, можливо в лютому 2015 року він, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поїхали ввечері в м. Миколаїв прогулятися. Прогулюючись по дворам, побачили автомобіль Опель Вектра, такий самий як у ОСОБА_2. Він запропонував заволодіти машиною. ОСОБА_2 підійшов, смикнув ручку, впало скло. ОСОБА_2 сів, спробував завести. Завів двигун, позвав ОСОБА_1, передав щось. Він зі ОСОБА_1 поїхали на автомобілі Опель ОСОБА_2 додому, а ОСОБА_2 поїхав на викраденому автомобілі. Вони їздили різними дорогами. ОСОБА_2 завіз автомобіль до ОСОБА_1 в гараж, завіз його додому, завіз ОСОБА_1 додому. В розбиранні автомобіля він участі не брав. В поділі грошей він також не брав участі. Цивільний позов визнає на 5 тисяч грн.

Потерпілий ОСОБА_13 суду пояснив, що в нього викрали автомобіль Опель Вектра. 06.02.2015 року він виявив пропажу автомобіля о 19:00 год. по АДРЕСА_11. Автомобіль був вартістю 60140 грн. Йому повернули двигун, частину салону та скло. Автомобіль коштував більше, але оцінили його в середньому. Він власник по техпаспорту та по генеральній довіреності з березня 2014 року. Просить стягнути з обвинувачених на свою користь вартість автомобіля.

За епізодом незаконного заволодіння транспортним засобом "ВАЗ 21013" та заздалегідь необіцяного зберігання та збуту майна:

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, визнав повністю та суду пояснив, що ОСОБА_4 йому зателефонував в березні 2015 року та запропонував поїздити по місту Миколаєву на машині його знайомого ОСОБА_17. Це було о 22:00-23:00 год., він збирався лягати спати, а потім погодився. Він, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 поїхали кататися по місту на автомобілі ВАЗ 2101. Вони зупинилися біля вул. Південної, розмовляли в машині, вирішили пройтися по вулиці. Коли вони під'їжджали до будинку, де був автомобіль ВАЗ 21013, ОСОБА_4 запропонував угнати машину, сказав йому постояти біля кущів через дорогу, щоб попередити, якщо хтось буде йти. ОСОБА_4 йому запропонував це біля машини, він погодився, стояв, а ОСОБА_5 та ОСОБА_4 пішли. ОСОБА_4 хотів завести автомобіль, але не вийшло, погукав їх, вони хотіли завести автомобіль з "толкача", вияснилося, що бак пустий. Вони штовхали машину, за кермом був ОСОБА_4. Штовхали десь 100 метрів. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пішли за бензином до машини, на якій вони приїхали. Залили бензин, ОСОБА_5 сів за кермо, він сів до ОСОБА_5, бо так йому сказав ОСОБА_4. Він сів з ОСОБА_5, поїхали до ОСОБА_1 всі за вказівкою ОСОБА_4. Відчинили ворота гаража, заїхали. Почали розбирати автомобіль на запчастини. Потім приїхали ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які не підходили до гаража. Пізніше ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повідомили ОСОБА_1, що автомобіль ВАЗ вони викрали. В подальшому кузов здали на метал, автомобіль розібрали, а продати не встигли. ОСОБА_1 не допомагав розбирати машину. За кузов отримали 500 грн. Він не пам'ятає, хто здавав кузов, але не він. Цивільний позов визнає на 7000 грн. - матеріальний, 5000 грн. - моральний. У вчиненому кається.

Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, визнав повністю та суду пояснив, що підтримує покази ОСОБА_3 Також доповнив, що ОСОБА_1 казав, що їм можна автомобілі ремонтувати в гаражі, це гараж його батька. Він ОСОБА_1 говорив, що автомобіль ВАЗ крадений, після того коли вони його пригнали. Розбирали машину він, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а ОСОБА_1 був вдома. Кузов викраденої машини розрізали, після чого металобрухт він з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на машині ОСОБА_2 відвезли в пункт прийому металолому на станцію Горохівка. Гроші отримав він 800 грн., ОСОБА_2 дали 100 грн. на бензин. ОСОБА_1 нічого не дали, а залишені гроші дали ОСОБА_4 і ОСОБА_3. Потім посиділи всі, а ОСОБА_1 пригостили. Цивільний позов в частині матеріальних збитків визнає на 19000 грн., моральний позов не визнає. ОСОБА_4 запропонував угнати машину, коли вони шукали машину, а він погодився.

Обвинувачений ОСОБА_4 вину по даному епізоду визнав повністю та пояснив, що він брав участь в угоні автомобіля ВАЗ 2101, це було після автомобіля Опеля через місяць. Він взяв у ОСОБА_17 машину, він, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 катались по місту, побачили автомобіль у дворі. Вони підійшли до автомобіля, той був відкритий. Він запропонував заволодіти машиною, оскільки потрібні були запчастини. Вони закотили автомобіль у двір, завели. ОСОБА_3 сів за кермо та поїхав до ОСОБА_1. Коли автомобіль майже розібрали, то від ОСОБА_5 ОСОБА_1 взнав про те, що машина крадена. Цивільний позов визнає на суму 20 тисяч грн., у вчиненому кається.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України визнав повністю та суду пояснив, що в ту ніч та день, коли був викрадений автомобіль ВАЗ, приблизно в березні 2015 року він з ОСОБА_2 поїхали в місто. Після чого приблизно о 05:00 год. приїхали додому. В гаражі знаходились ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які розбирали автомобіль "копійку" бежевого кольору. Гараж був його. Він раніше дозволяв обвинуваченим заходити в гараж, вони хотіли зайнятися ремонтом автомобілів. Дозволу на те, щоб розбирати крадені автомобілі, він не давав. Він сказав, щоб вони чи прибирали, чи розбирали, але машина практично вже була розібрана. Він з автомобіля ВАЗ 2101 продав двигун ОСОБА_17. Він не казав ОСОБА_17, що двигун крадений. Про те, що автомобіль ВАЗ 2101 крадений, він дізнався тільки після того, як автомобіль знаходився в гаражі. Пізніше кузов автомобіля ВАЗ порізали та разом з ОСОБА_5 на машині під керуванням ОСОБА_2 відвезли в пункт прийому металолому. У вчиненому кається.

Потерпілий ОСОБА_14 суду пояснив, що свій автомобіль ВАЗ 21013 він ставив під вікнами. 05.03.2015 року вранці він виявив пропажу автомобіля, зателефонував до міліції. В багажнику були інструменти та різні речі. Йому повернули двигун. Він автомобіль оцінив в 29570 грн. Вартість двигуна не відома, він не знає, в якому він стані. Моральну шкоду від злочину оцінює в 25000 грн., автомобіль це його джерело доходу, на нервовому ґрунті потрапив в лікарню. Він продає квіти, на 8 березня в нього зірвався продаж. Машина в нього була з 2005 року, керував по довіреності.

Свідок ОСОБА_11 суду охарактеризував свого сина ОСОБА_5 з позитивної сторони та заявив, що цивільний позов не визнає, оскільки машина іржава.

- показами свідка ОСОБА_18, який суду пояснив, що весною 2015р. ОСОБА_17 запропонував йому купити за 1500 грн. двигун на автомобіль ВАЗ 2106. Він поїхав до ОСОБА_17 додому за адресою: АДРЕСА_12, номер будинку він не пам'ятає. Пізніше на машині з причепом під керуванням ОСОБА_17 поїхали до ОСОБА_1, де побачив ОСОБА_3 і спілкувався з останнім. Там в причеп завантажили двигун, який в подальшому у нього вилучили працівники міліції, оскілки він виявився краденим. У ОСОБА_17 він купив двигун з причепа.

- показами свідка ОСОБА_17, який суду пояснив, що весною 2015 року він купив у ОСОБА_1 для себе автомобільний двигун, але оскільки йому потрібні були гроші, то він перепродав двигун ОСОБА_18. Перед цим ОСОБА_19 знав, що йому потрібен двигун і сказав, що у ОСОБА_1 є двигун. ОСОБА_20 дав йому телефон ОСОБА_1, він зателефонував та домовився про покупку. До ОСОБА_1 вони поїхали разом з ОСОБА_18 на машині останнього, причеп був його. На той момент він знав, що буде перепродавати двигун ОСОБА_18. Вони завантажили двигун в причеп разом з ОСОБА_18 та ОСОБА_1. Двигун був в гаражі, там ще були інструменти. Двигун вони повезли ОСОБА_18 додому. Двигун він купив за 1500 грн., а продав ОСОБА_18 за дві тисячі грн.

Крім того вина обвинувачених підтверджується :

- протоколом обшуку від 19.03.2015 року, згідно якого в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_13, виявлено: автомобільний двигун № НОМЕР_2, кришку капота та багажника бежевого кольору, коробка передач, два бампера автомобільних чорного кольору з сірими вставками, панель автомобільна, бардачок автомобільний, передня панель управління автомобілем, два амортизатора, стопи автомобільні, два передніх амортизатора, кришка топливного баку, два підголовника з салону автомобіля, дві автомобільні дверні карти, РБ з логотипом "Опель", передній датчик світла, бокове дзеркало, бензонасос, гідро підсилювач керма, радіатор, педаль гальма, передня автомобільна фара, гальмівний вакуум, стартер, три бокових скла автомобіля; в будинку виявлено: сумку з ключами в кількості 10 штук, три пульта сигналізації, мобільний телефон "Huawei", два автомобільних скла, планшет;

- розпискою ОСОБА_13 про те, що він отримав від слідчого своє майно, а саме: двигун № НОМЕР_11, два бампери чорного кольору з сірими вставками, панель і бардачок від автомобілю, два передніх амортизатора, два задніх, стопи автомобіля, кришка топливного баку сірого кольору, два підголовника, чотири дверних карти з логотипом "Опель", передній датчик світла (фара), бокове дзеркало, гідро підсилювач руля, радіатор, педаль гальма, тормозний вакуум, стартер, чотири бокових скла, переднє (лобове) скло, заднє скло автомобіля;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.03.2015 року, згідно якого ОСОБА_12 звернувся до правоохоронних органів із заявою про те, що в період часу з 18:00 год. 04.03.2015 по 08:00 год. 05.03.2015 р. невідома особа викрала автомобіль ВАЗ 21013 державний номер НОМЕР_12, який знаходився біля будинку АДРЕСА_14;

- протоколом огляду від 05.03.2015 року, згідно якого об'єктом огляду є ділянка місцевості розміром приблизно 6х4 м, поряд з будинком АДРЕСА_9. З пояснень гр. ОСОБА_12 на вказаній ділянці місцевості знаходився його автомобіль НОМЕР_3;

- розпискою ОСОБА_12 про те, що він отримав від слідчого двигун № НОМЕР_4 від його викраденого автомобіля НОМЕР_5;

- протоколом огляду від 19.03.2015 року, згідно якого за адресою: АДРЕСА_15 було оглянуто автомобільний двигун НОМЕР_13;

- розпискою ОСОБА_18, який добровільно видав працівникам міліції двигун від автомобіля ВАЗ 21011, який він раніше придбав у свого знайомого на ім'я ОСОБА_19 14.03.2015 року ;

- протоколом огляду від 19.03.2015 року, згідно якого об'єктом огляду є автомобіль "Опель Вектра" білого кольору державний номер НОМЕР_6, розташований біля адміністративної будівлі Жовтневого РВ по вул. Новозаводській, 10-А в м. Миколаєві. На момент огляду двері автомобіля відчинені, ключ знаходиться в замку запалення. Автомобіль без видимих пошкоджень. Автомобіль було вилучено в Ленінський РВ ММУ;

- заявою ОСОБА_2 про те, що він дав добровільну згоду на огляд автомобіля Опель Вектра, 1993 р.в. державний номер НОМЕР_6;

- протоколом огляду від 20.04.2015 року, згідно якого був оглянутий автомобіль Опель Вектра державний номер НОМЕР_6, розташований на території Ленінського РВ ММУ по вул. 12 Поздовжній, 42-А. В салоні автомобіля розташовані два передні сидіння (водійське і пасажирське), які прикріплені до корпусу автомобіля. Також в салоні знаходиться заднє сидіння, яке складається з 4 частин. Два верхні сидіння різняться по кольору з нижніми. В бардачку виявлно скляну пляшку з етикеткою "Цельсій" з рідиною білого кольору. Зі слів ОСОБА_13 два передні сидіння з чохлами належать йому, також йому належить нижня частина заднього сидіння і пляшка зі скла з написом "Цельсій", в якій знаходиться поліроль. Всі вищевказані предмети були викрадені разом з автомобілем "Опель", який викрали у ОСОБА_13;

- протоколом огляду місця події від 06.02.2015 року, згідно якого об'єктом огляду є ділянка місцевості розміром 10х5 м біля 1 під'їзду будинку № АДРЕСА_16 яка має множинні сліди від шин;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.02.2015 року, згідно якого ОСОБА_13 звернувся до правоохоронних органів із заявою про те, що в період часу з 01:00 год. до 07:30 год. 06.02.2015 року невідома особа з двору його будинку № АДРЕСА_16 здійснила угон його автомобіля Опель Вектра державний номер НОМЕР_7;

- довідкою про те, що державний номер НОМЕР_7 зареєстрований за автомобілем OPEL VECTRA 2.0 (1989) сірий, № двиг. НОМЕР_14, № куз. НОМЕР_15, та належить ОСОБА_21;

- довідкою про те, що державний номер НОМЕР_8 зареєстрований за автомобілем ВАЗ 21013 (1981) бежевий, № двиг. НОМЕР_4, № куз. НОМЕР_16, належить ОСОБА_22 та на нього видана довіреність на ім'я ОСОБА_12;

- висновком експерта № 16 від 05.05.2015 року, згідно якого:

1. Залишкова вартість автомобіля марки ВАЗ-21013 бежевого кольору, 1984 р.в. державний номер НОМЕР_8, станом на 05.03.2015 року, тобто на дату незаконного заволодіння, складає: 19400 грн. (дев'ятнадцять тисяч чотириста грн.);

- висновком експерта № 17 від 05.05.2015 року, згідно якого:

1. Вартість автомобіля марки OPEL VECTRA бежевого кольору, 1989 р.в. державний номер НОМЕР_1, станом на 06.02.2015 року, тобто на дату незаконного заволодіння, складає: 60140 грн. (шістдесят тисяч сто сорок грн.);

- протоколом за результатами проведення оперативно-технічного заходу та додатками до протоколу № 63/5-954т 19.03.2015 року за період з 07.02.2015 по 16.03.2015 номер: НОМЕР_17, № 63/5-954т 19.03.2015 року за період з 07.02.2015 по 16.03.2015 номер: НОМЕР_18, згідно якого були проведені розшукові заходи - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж операторів мобільного зв'язку за абонентськими номерами НОМЕР_18, НОМЕР_17 відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_17 За результатами проведення заходів в період з 07.02.2015 по 19.03.2015 р. відібрано матеріали, що підтверджують наміри ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 здійснити викрадення машини в ніч з 04 на 05 березня 2015 року.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч.2 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб; за ст. 198 КК України, тобто заздалегідь не обіцяне зберігання та збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч.2 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч.2 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч.2 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч.2 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 05.03.2015 року приблизно о 01:30 год., достовірно знаючи, що ОСОБА_5 не виповнилось 18 років, тобто він є неповнолітнім, за допомогою психічного впливу, який виразився у наданні порад про спосіб вчинення злочину, запропонував останньому таємно викрасти чуже майно - транспортний засіб марки "ВАЗ 21013", на що ОСОБА_5 дав свою згоду, тим самим втягнув його в злочинну діяльність. Так, 05.03.2015р. приблизно о 01:30 год., ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_3, знаходячись біля будинку АДРЕСА_17, незаконно заволоділи автомобілем марки ВАЗ-21013 д.н. НОМЕР_10 вартістю 19400 грн., що належить ОСОБА_12, після чого з місця злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_4 по даному епізоду вину не визнав та пояснив, що він не знав скільки ОСОБА_5 років, з останнім знайомий, але не близько, в одну школу з ним не ходив. На момент вчинення злочину вважав ОСОБА_5 повнолітнім.

Обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що ОСОБА_4 не було відомо про те, скільки йому років, та що знайомий з останнім 6 місяців. Викрасти автомобіль запропонував ОСОБА_4.

Крім того, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 06.03.2015, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, він разом зі ОСОБА_1, достовірно знаючи про те, що автомобіль марки "ВАЗ 21013" бежевого кольору, державний номер НОМЕР_8, був викрадений при вищевказаних обставинах, маючи умисел на заздалегідь не обіцяний збут майна, одержаного злочинним шляхом, а також з ОСОБА_5, направились на вул. Миру, станції "Горохівка" Жовтневого району Миколаївської області, де діючи із корисливих мотивів збули металевий кузов з вищевказаного автомобілю за грошові кошти в сумі 800 грн.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України не визнав та пояснив, що йому зателефонував ОСОБА_1 та попросив відвезти металобрухт на пункт прийому. В подальшому він на автомобілі Опель приїхав до ОСОБА_1, де металобрухт загрузили в салон його машини і разом з ОСОБА_5 та, здається, зі ОСОБА_1 відвезли на станцію Горохівка. За це він отримав від ОСОБА_1 100 грн. Про те, що металобрухтом є кузов викраденої машини ВАЗ він не знав.

Обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що кузов викраденої автівки ВАЗ-21013 порізали, а потім на машині Опель під керуванням ОСОБА_2 відвезли в пункт прийому металобрухту. Про те, що порізаний кузов був раніше викрадений, він ОСОБА_2 не говорив.

Обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що порізаний кузов викраденого автомобіля ВАЗ він разом зі ОСОБА_1 відвезли на автомобілі під керуванням ОСОБА_2 на станцію Горохівка, при цьому не говорили останньому, що порізаний кузов ВАЗ був викрадений раніше.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.19 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 01.11.1996р. «Про практику застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визнання особи винною у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини, та ч.3 ст.373 КПК України, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні злочину.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 304 КК України, а також вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України - не доведена і вони підлягають виправданню за недоведеності у вчиненні відповідних злочинів, передбачених ч.1 ст.304 та ст.198 КК України.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку в МОПЛ не перебуває, перебував на проф. обліку в ОНД з 12.10.04 р. з діагнозом: зловживання алкоголем, 07.08.14 р. знятий з проф. обліку через відсутність відомостей, характеризується посередньо.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він раніше судимий, вчинив злочин в період іспитового строку, на обліку в МОПЛ та ОНД не перебуває, характеризується позитивно.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку в МОПЛ та ОНД не перебуває, за місцем тимчасового тримання характеризується позитивно, страждає рядом захворювань.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку в МОПЛ та ОНД не перебуває, характеризується селищним головою позитивно, начальником СДІМ Жовтневого РВ УМВС позитивно.

Вивченням особи неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку в МОПЛ та ОНД не перебуває, за місцем навчання характеризується позитивно, на обліку у службі у справах дітей адміністрації Жовтневого району не перебуває.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує суспільну небезпечність вчинених злочинів, які відносяться до тяжкого злочину (ч.2 ст. 289 КК України) та злочину середньої тяжкості (ст. 198 КК України), обставини справи, особу обвинуваченого, обставину, яка пом'якшує покарання - щире каяття, обставину, яка обтяжує покарання - рецидив злочинів, та вважає необхідним призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна, так як його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує суспільну небезпечність вчиненого злочину, який відноситься до тяжкого злочину (ч.2 ст. 289 КК України), обставини справи, особу обвинуваченого, обставину, яка пом'якшує покарання - щире каяття, та вважає необхідним призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна, так як його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує суспільну небезпечність вчиненого злочину, який відноситься до тяжкого злочину (ч.2 ст. 289 КК України), обставини справи, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, вчинення злочину в молодому віці, часткове відшкодування завданих збитків, та вважає можливим звільнити ОСОБА_3 від покарання у вигляді позбавлення волі без конфіскації майна, з застосуванням ст. 75 КК України, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 3, 4 ст. 76 КК України, так як його виправлення можливе без відбування покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд враховує суспільну небезпечність вчиненого злочину, який відноситься до тяжкого злочину (ч.2 ст. 289 КК України), обставини справи, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують покарання - вчинення злочину вперше, щире каяття, часткове відшкодування завданих збитків, вчинення злочину в молодому віці, та вважає можливим звільнити ОСОБА_4 від покарання у вигляді позбавлення волі без конфіскації майна, з застосуванням ст. 75 КК України, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 3, 4 ст. 76 КК України, так як його виправлення можливе без відбування покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5, суд враховує суспільну небезпечність вчиненого злочину, який відноситься до тяжкого злочину (ч.2 ст. 289 КК України), обставини справи, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім, та вважає можливим звільнити ОСОБА_5 від покарання у вигляді позбавлення волі без конфіскації майна, з застосуванням ст.ст. 75, 104 КК України, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 3, 4 ст. 76 КК України, так як його виправлення можливе без відбування покарання.

Розглядаючи в порядку ст. 1166 ЦК України цивільний позов потерпілого ОСОБА_12 на суму 29370,00 грн. про відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином, який він просить стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, то суд вважає, що він підлягає частковому задоволенню на суму 11600 грн. в рамках пред'явленого обвинувачення з урахуванням відшкодованих збитків, який необхідно стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_4, законного представника ОСОБА_5 - ОСОБА_11 та ОСОБА_3, в задоволенні позову про стягнення збитків з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно відмовити, оскільки останні не вчиняли злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України відносно потерпілого ОСОБА_12

Розглядаючи в порядку ст. 1167 ЦК України цивільний позов потерпілого ОСОБА_12 на суму 25000 грн. про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, то суд вважає, що він підлягає частковому задоволенню на суму 10000 грн., який також необхідно стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_11 та ОСОБА_3 з зазначених вище підстав.

Розглядаючи в порядку ст. 1166 ЦК України цивільний позов потерпілого ОСОБА_13 на суму 60140 грн. про відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином, який він просить стягнути зі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_5, то суд вважає, що він підлягає частковому задоволенню на суму 59340 грн. з урахуванням відшкодованих збитків, який необхідно стягнути в солідарному порядку зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в задоволенні позову про стягнення збитків з обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно відмовити, оскільки останній не вчиняв злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України відносно потерпілого ОСОБА_13

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.289, ст. 198 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст. 289 КК України - у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна, яке належить йому на праві приватної власності;

- за ст. 198 КК країни - у вигляді 1 року позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна, яке належить йому на праві приватної власності, рахуючи строк покарання з 19.03.2015 року.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 10.07.2015 року виконувати самостійно.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України, зарахувати в строк покарання ОСОБА_1 строк попереднього ув'язнення з 19.03.2015 р. по 22.01.2016 р., з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна, яке належить йому на праві приватної власності.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за даним вироком, більш суворим, призначеним за вироком Жовтневого районного суду Миколаївської області від 10.07.2015 року, остаточно призначити покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна, яке належить йому на праві приватної власності, рахуючи строк покарання з 19.03.2015 року.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України, зарахувати в строк покарання ОСОБА_2 строк попереднього ув'язнення з 19.03.2015 р. по 22.01.2016 р., з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України та виправдати його за недоведеністю у вчиненні злочину.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки.

На підставі п.п. 3,4 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_3 обов'язки: з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Жовтневого районного суду Миколаївської області від 10.07.2015 року, більш суворим, призначеним за даним вироком, призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки.

На підставі п.п. 3,4 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_3 обов'язки: з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України, зарахувати в строк покарання ОСОБА_3 строк попереднього ув'язнення з 20.03.2015 р. по 22.01.2016 р., з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки.

На підставі п.п. 3,4 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_4 обов'язки: з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України, зарахувати в строк покарання ОСОБА_4 строк попереднього ув'язнення з 19.03.2015 р. по 22.01.2016 р., з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_4 визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 304 КК України та виправдати його за недоведеністю у вчиненні злочину.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік 6 місяців.

На підставі п.п. 3,4 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_5 обов'язки: з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Жовтневого районного суду Миколаївської області від 10.07.2015 року, більш суворим, призначеним за даним вироком, призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік 6 місяців.

На підставі п.п. 3,4 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_5 обов'язки: з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою залишити попереднім до набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши їх з-під варти в залі суду.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_11 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ОСОБА_12 11600 (одинадцять тисяч шістсот) грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків, 10000 (десять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

Стягнути зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ОСОБА_13 59340 (п'ятдесят тисяч триста сорок) грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_12 про стягнення збитків зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також в задоволенні цивільного позову ОСОБА_13 про стягнення збитків з ОСОБА_5 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_11 в солідарному порядку на користь держави на р/р ГУДКСУ Миколаївської області № 31118115700005, відкритий в ГУДК у Миколаївській області, МФО 826013, код ЗКПО 37992781, КБК 24060300, судові витрати в розмірі 490, 04 грн. за проведення судової автотоварознавчої експертизи.

Стягнути зі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь держави на р/р ГУДКСУ Миколаївської області № 31118115700005, відкритий в ГУДК у Миколаївській області, МФО 826013, код ЗКПО 37992781, КБК 24060300, судові витрати в розмірі 490, 04 грн. за проведення судової автотоварознавчої експертизи.

Речові докази - автомобіль НОМЕР_9, який вилучений у ОСОБА_2 і зберігається на території Ленінського ВП ГУ НП України в Миколаївській області - повернути власнику, пляшку зі скла з написом "Цельсій", в якій знаходиться речовина білого кольору - повернути потерпілому ОСОБА_13 під розписку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим, які перебувають під вартою, з моменту вручення їм копії вироку.

Суддя: Ю.П. Крутій