Ухвала суду № 55208315, 25.11.2010, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 22- 6562/10

Категорія:- 50 Головуючий у 1-й інстанції

Мельничук О.Я.

Доповідач в апел. інстанції

Кіт І.Н.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Каблака П.І.

суддів: Кота І.Н.. Крайних Н.П.

при секретарі: Луньо К.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Залізничного районного суду м.Львова від 23 червня 2010 року.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду,

пояснення сторін та їх представників на підтримання доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи , колегія суддів. -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 23 червня 2010р. відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 за участю органу опіки і піклування в особі Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення відповідача батьківських прав відносно сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення суду оскаржила позивач. В апеляційній скарзі покликається на його незаконність та невідповідність викладених у ньому висновків дійсним обставинам справи. Зокрема, зазначає, що поза увагою і належною оцінкою з боку суду залишились доводи позивачки , які грунтуються на висновках органу опіки і піклування, про неналежне виконання відповідачем своїх батьківських обов»язків.

Просить рішення районного суду скасувати й ухвалити у справі нове рішення про задоволення позову.

Перевіривши у межах доводів апеляційної скарги та пред»явлених позовних вимог законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.

Згідно із ст. 11 та ст.60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі . При цьому, кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до роз»яснень, що містяться у пунктах 15-17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.07р.. з наступними змінами і доповненнями, « Про практику застосування законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб , які не виконують батьківських обов»язків, а тому його застосування можливе лише за умови доведеності фактів винної поведінки батьків та свідомого нехтування ними своїми обов»язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов»язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання та підготовку до самостійного життя , не виявляють інтересу до внутрішнього світу дитини, не створюють умов для отримання нею освіти.

Як беззаперечно вбачається із матеріалів справи ( а. с. 38-41), рішенням Залізничного районного суду від 28.01.1999р. шлюб між сторонами розірвано. Через те, що відповідач не давав коштів на утримання сина й не цікавався його вихованням, з нього у примусовому порядку стягувались аліменти в розмірі 88 грн. 50 коп., а починаючи з 2006р. відповідач їх зовсім не сплачує ( а.с.38-41). Наявними у справі матеріалами та висновками органів опіки і піклування в особі Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 03.11.09р. та Луцької міської ради від 08.10.09р, ( а.с.30-31, а.с.42-43) встановлено, що відповідач повністю самоусунувся від виконання своїх батьківських обов»язків відносно сина її упродовж останніх років зовсім не цікавиться його долею.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, тому відповідно до ч.І ст.309 ЦПК України рішення районного суду залишатись в законній силі не може та підлягає скасуванню з ухваленням судом апеляційної інстанції нової о рішення про задоволення позову.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволити. Рішення Залізничного районного сущу м.Львова від 23 червня 2010 р. скасувати з ухваленням судом апеляційної інстанції нового рішення про позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_5 з користь ОСОБА_4 8 грн. 50 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на р/р 31219263700006 в ГУДКУ у Львівській області, ЗКПО 22389406, МФО 825014, код бюджетної класифікації 22050002. одержувач - Держбюджет Личаківського району м.Львова (для апеляційного суду Львівської області).

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржене протягом 20-ти днів з часу набрання законної сили, шляхом подання на нього касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

судді