Ухвала суду № 55207967, 26.01.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 336/2430/15-ц головуючий у 1 інстанції Дмитрюк О.В.

провадження № 22-ц /778/174/16 суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Осоцького І.І.,

суддів Кухаря С.В., Панкеєва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 26 серпня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_2 про виправлення помилки у виконавчому листі, -

В С Т А Н О В И Л А:

09 червня 2015 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя ухвалено заочне рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів. Позов задоволено частково. За рішенням суду з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто грошові кошти в сумі 2 500 грн. та судовий збір в сумі 243,60 грн..

Рішення набрало законної сили 25 червня 2015 року. Шевченківським районним судом м. Запоріжжя по справі видані виконавчі листи, які заявник пред'явила для виконання до Шевченківського ВДВС Запорізького МУЮ.

17 серпня 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про виправлення помилки у виконавчих листах, в якій вказує, що у зв'язку з невідповідністю виданих виконавчих листів вимогам ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», 06.07.2015 р. Шевченківським ВДВС Запорізького МУЮ їй було відмовлено у відкритті виконавчого провадження.

У звязку з зазначеним, ОСОБА_2 просила суд виправити помилку у виконавчих листах шляхом зазначення в них індивідуального ідентифікаційного номеру боржника ОСОБА_3.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 26 серпня 2015 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про виправлення помилки у виконавчому листі.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду ОСОБА_2подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою заяву задовольнити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Пунктом 1 частини 1 статті 312 ЦПК України передбачено, що, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд: відхиляє скаргу та залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Постановлюючи ухвалу та відмовляючи у внесенні до резолютивної частини судового наказу відомостей про ідентифікаційний номер боржника, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність інформації про індивідуальний ідентифікаційний номер (номер реєстраційної картки платника податків) боржника не перешкоджає здійсненню виконавчих дій та виконанню судового наказу з урахуванням відповідних повноважень державного виконавця щодо доступу та отримання необхідної інформації під час виконання судових рішень.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Судом встановлено, що 09.06.2015 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя заочним рішенням стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 2500 грн. та судовий збір в сумі 243,60 грн..

25.06.2015 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя по справі видані виконавчі листи, які заявник предявила для виконання до Шевченківського ВДВС Запорізького МУЮ.,в якому відсутня інформація щодо ідентифікаційного номера відсутня.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст 18 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються, зокрема ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець з метою захисту інтересів стягувача може самостійно одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

З врахуванням вказаних вимог закону, суд прийшов до правильного висновку, що у разі не зазначення індивідуального ідентифікаційного номера (реєстраційного номера облікової картки платника податків) у рішенні суду, згідно із п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець може самостійно звернутися до відповідного державного органу державної податкової служби із запитом про витребування довідки про індивідуальний ідентифікаційний номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків) боржника.

За правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 25.06.2014 року у справі №6-62цс14, відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

За положеннями п. 4 ч. 1 ст 18 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення.

Оскільки виконавчий лист відповідає резолютивній частині рішення суду, в якому відсутній індивідуальний ідентифікаційний номер, посилання ОСОБА_2 що відсутність інформації про індивідуальний ідентифікаційний номер фізичної особи у виконавчому документі виданому за судовим рішенням є помилкою, яка може бути виправлена за положеннями ст.369 ЦПК України не узгоджуються із вимогами закону.

Відсутність ідентифікаційного номера боржника у судовому рішенні не є помилкою, яка підлягає виправленню в порядку, передбаченому ст. 369 ЦПК України.

Встановивши вказані обставини, суд обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про виправлення помилки, оскільки відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець може самостійно витребувати необхідні документи, а відсутність індивідуального ідентифікаційного номеру фізичної особи у виконавчому документі виданому за судовим рішенням не є помилкою, яка може бути виправлена за положеннями ст.369 ЦПК України.

Посилання заявника на відмову у відкритті виконавчого провадження не можуть бути взяті до уваги, оскільки заявник не позбавлений можливості оскаржити вказану постанову державного виконавця у встановленому законом порядку.

Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону і підстав для її скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про невірне застосуванням норм матеріального і процесуального права, порушенням порядку, встановленого для вирішення заяви, є необґрунтованими, законність постановленої ухвали не спростовують.

Керуючись ст. 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 26 серпня 2015 рокуу цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді