Рішення № 55205614, 25.01.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/21433/15-ц Провадження № 22-ц/772/383/2016Головуючий в суді першої інстанції Вохмінова О. С.Категорія 24 Доповідач Шемета Т. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючої: Шемети Т.М.,

суддів: Марчук В.С., Сопруна В.В.,

при секретарі: Сніжко О.А.

за участю: представника позивача Бахновської Ю.Р., відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 Апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_3 про стягнення боргу,

за апеляційною скаргою Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» та за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

09.09.2015 року комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» звернулось до суду з даним позовом. Позов мотивовано тим, що ОСОБА_3 проживає та зареєстрована в АДРЕСА_1 та є споживачем теплої енергії, що надається КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго», але в зв'язку з тим, що відповідач вчасно не розраховувалась за надані послуги, з лютого 2011 року по липень 2015 року виник борг за спожиті послуги централізованого теплопостачання. Позивач, зменшивши позовні вимоги (а.с.23-27), просив стягнути заборгованість за послуги централізованого теплопостачання за період з липня 2011 року до серпня 2015 року в розмірі 3 074,20 грн., 3% річних за вказаний період в розмір 465,09 грн. та суму втрат від інфляції в розмірі 2 673,58 грн.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 17 грудня 2015 року позов задоволено частково:

- стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» борг за послуги централізованого теплопостачання в сумі 3074 (три тисячі сімдесят чотири) грн. 20 коп. В решті позову - відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» подало апеляційну скаргу та посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення змінити та стягнути заборгованість за спожиті послуги з централізованого теплопостачання на користь КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» в сумі 6 609, 89 грн., з них: 3381, 22 грн. - заборгованість за спожиті послуги з централізованого теплопостачання, 2673,5 грн. - суми втрат від інфляції, 465, 09 грн. - 3 % річних, а також судовий збір -243,60 грн.. Апеляційну скаргу мотивує, тим що суд безпідставно та необґрунтовано відмовив у стягненні 3 % річних та інфляційних втрат, сплата яких передбачена законом, зокрема ст. 625 ЦК України, про що є Правові позиції Верховного Суду України. Також не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу та посилаючись на порушення матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Вінницької області від 17 грудня 2015 року. Апеляційну скаргу мотивує, тим що вона є інвалідом 1 групи, ветераном праці та відповідно до закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» користується пільгами передбаченими для інвалідів війни, в тому числі і пільгою 100% знижки за користування житлом, що судом не було враховано, а також необґрунтовано суд не застосував наслідки пропуску строку позовної давності та безпідставно стягнув заборгованість з липня 2011 року.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача подану апеляційну скаргу підтримала з викладених у ній підстав, апеляційну скаргу ОСОБА_3 не визнала. ОСОБА_3 подану позивачем апеляційну скаргу не визнала, свою апеляційну скаргу підтримала з викладених у ній підстав.

Колегія суддів перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційні скарги підлягають до задоволення.

Так, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини:

Відповідач ОСОБА_3 зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 опалювальна площа квартири - 47 кв.м. (а.с. 3). Квартира забезпечується послугами централізованого опалення, які надає позивач КП BMP "Вінницяміськтеплоенерго" відповідно до Правил надання послуг населенню з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року та Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 року.

01.04.2011 року Ленінським райсудом м. Вінниці видано судовий наказ № 2-н-670/11 про стягнення з ОСОБА_3 на користь КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» боргу за спожиті послуги централізованого теплопостачання (станом на 31.01.2011 року) в сумі 2 490 грн., інфляційних - 347, 85 грн., 3% річних - 117,48 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.37).

Даний наказ виконаний відповідачкою в 2014 році, що відображено в розрахунку боргу.

29.07.2014 року КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення боргу за спожиті послуги централізованого теплопостачання за період з лютого 2011 року по серпень 2015 року включно, проте 29.07.2014 року Вінницьким міським судом було відмовлено в прийнятті заяви про видачу судового наказу в зв'язку з зв'язку з відсутністю договору про надання послуг (а.с.7).

Позивач надав розрахунок заборгованості за період з липня 2011 року по серпень 2015 року включно, згідно якого сума боргу за даний період становить 3074,20 грн. - борг за спожиті послуги централізованого теплопостачання, а також відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України здійснив нарахування інфляційних в розмірі 2673, 58 грн. за період з грудня 2012 року по липень 2015 року включно (а.с. 32) та 3% річних в розмірі 465, 09грн. за період з грудня 2012 року по липень 2015 року включно (а.с.6).

ОСОБА_3 є інвалідом війни 1 групи та це взято до уваги позивачем при нарахуванні плати за послуги з теплопостачання, що підтверджено наданими ним розрахунками.

Стосовно ж аргументу апеляційної скарги відповідача про те, що вона користується 100 % пільгою при сплаті комунальних послуг, а тому не повинна сплачувати за послуги позивачеві, слід зазначити наступне: дійсно законом України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551- ХІІ, зокрема п.5 ст. 13 передбачено така пільга як 100-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Однак цим же пунктом встановлено, що «Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю.», тобто «Пільгова» опалювальна площа становить 31,5 кв.м., тоді як у відповідачки опалювальна площа квартири складає 47 кв.м., тому нарахування за надані послуги позивачем на площу 15,5 кв.м. є правомірним та відповідають вимогам закону.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Факт отримання послуг відповідачем від позивача не оспорюється, тому висновок суду першої інстанції щодо підставності вимог про стягнення заборгованості за надані відповідачеві послуги, навіть не зважаючи на відсутність укладеного договору, - є вірним, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 в цій частині не заслуговують на увагу.

Разом з тим, висновок суду про відмову в застосування наслідків пропуску строку позовної давності є помилковим з огляду на таке:

В ході розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем було заявлено про застосування наслідків пропуску строку позовної давності (а.с.16).

Суд послався на те, що у відповідності до ч.2 ст. 264 ЦК України, позовна давність переривається пред'явленням позову до одного або кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимог, право на яку має позивач. Оскільки судовий наказ є особливою формою судового рішення (ч.1 ст. 95 ЦПК України) то подання кредитором заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ цивільного процесуального кодексу України, перериває строк позовної давності ( Правова позиція Верховного Суду України від 21.01.2015 року № 6-214 цс 14), а тому взявши до уваги подання позивачем 29.07.2014 року заяви про видачу судового наказу, вважав строк не пропущеним.

Однак такий висновок суду першої інстанції є помилковим, а застосування зазначеної судом зазначеної Правової позиції в розглядуваній справі неможливе з огляду на наступне: за змістом статті 257, частини другої статті 264, частин четвертої, п'ятої статті 267 Цивільного кодексу України, частини першої статті 118, частини першої статті 122 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) перебіг позовної давності шляхом пред'явлення позову може перериватися не в разі будь-якого направлення позову поштою, а здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства, зокрема статей 109, 119, 120 ЦПК України. Якщо судом у прийнятті позовної заяви відмовлено або її повернуто, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подача позову з недодержанням правил підсудності (Правова позиція ВСУ від 02.12.2015 року № 6-895 цс 15).

Оскільки судовий наказ - це особлива форма судового рішення, а Ухвалою Вінницького міського суду від 29.07.2014 року було відмовлено в прийнятті заяви про видачу судового наказу за заявою КП «Вінницяміськтеплоенерго» про стягнення заборгованості за спожиті послуги з ОСОБА_3, то таке звернення з заявою про видачу судового наказу не перериває перебігу строку позовної давності, оскільки це звернення здійснено не в спосіб, зазначений у главі ІІ цивільного процесуального Кодексу України: суд відмовив у прийнятті заяви, так як з поданих документів вбачається спір про право (договір про надання послуг відсутній).

Таким чином, заява ОСОБА_3 про застосування наслідків пропуску строку позовної давності підлягає задоволенню, а заборгованість за послуги з теплопостачання слід стягнути за 3-річний період: з серпня 2012 року по серпень 2015 року включно (враховуючи що звернення до суду з цим позовом відбулося 09.09.2015 року) в розмірі 2 315 грн. 97 коп..

Суд першої інстанції відмовив в стягненні передбачених ст. 625 ЦК України коштів, пославшись на те, що з огляду на похилий вік відповідача, інвалідність, відсутність інших доходів крім пенсії, таке рішення буде відповідати загальним засадам цивільного законодавства щодо добросовісності, справедливості та розумності (ст. 3 ЦК України ) та саме в цій частині оскаржує рішення позивач і апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги позивача є вірними, а рішення суду в цій частині є помилковим з огляду на наступне: окрім вчинення правосуддя з дотриманням загальних засад цивільного судочинства, воно повинно здійснюватися на засадах рівності перед законом і судом (ст. 5 ЦПК України).

Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України). Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та трьох процентів річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Верховним Судом України неодноразово висловлювалася правова позиція щодо необхідності стягнення нарахувань, передбачених ст. 625 ЦК України, це зокрема Правова позиція від 30.10.2013 року № 6-59 цс13, від 16.12.2015 року № 6-2023 цс 15, в яких зокрема зазначено, що навіть за відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.

Отже, право надавача послуг отримати заборгованість з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних, нарахованих на суму заборгованості, закріплено законодавчо, це не є неустойкою, яка за рішенням суду може бути зменшена за умови, що вона значно перевищує розмір збитків ( ст. 551 ЦК України), натомість в ч.1 ст. 625 ЦК України прямо передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, з відповідача слід стягнути на користь позивача суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних.

Разом з тим, перевіряючи нарахування сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, апеляційним судом було виявлено неправильність цих розрахунків (а.с.6): позивач брав до уваги прострочену заборгованість з наростаючим підсумком, причому і за минулі періоди, взявши, наприклад за серпень 2012 року не лише поточні нарахування в розмірі 22, 94 грн., а борг минулого періоду в розмірі 4 698,91 грн.. Аналогічна помилка вкралася і при нарахуванні 3% річних.

В зв'язку з цим суд наводить власний розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, взявши за основу для визначення індексу інфляції інформацію, опубліковану центральним органом виконавчої влади з питань статистики в газеті «Урядовий кур'єр». :

Період, за який виник борг (мм. рррр.)Сума заб-стіПеріод прострочення, за який нарах. інфляц. (мм.рр. - мм.рр.)Індекс інфляціїСума заборг. з урах. інфляц.Сума інфляц. втратК-сть днів простроч (для розрах. 3% річних)3% річних08. 201222.9409.12 - 08.15173,839,8716,9210952.0609. 201222.9410.12 - 08.15173,639,8216.8810652.0110. 201256.7511.12 - 08.15173,58198,5141.7610344.8211.201297.8112.12 - 08.15173,755169,9572.1410048.0712.201297.8101.13 - 08.15173,408169,6171.89737.8201.201397.8101.13 - 08.15173,062169,2771.469427.5702.201397.8103.13 - 08.15173,235169,4471.639147.3503.201397.8104.13 - 08.15173,235169,4471.638837.1004.201360,3705.13 - 08.15173,235104,5844.218554.2605.201322.9406.13 - 08.15173,06239,7016.768221.5506.201322.9407.13 - 08.15173,06239,7016.767921.4907. 201322.9408.13 - 08.15173,23539,7416.87611.4308. 201322.9409.13 - 08.15174,45740,0217.087301.3809. 201322.9410.13 - 08.15174,45740,0217.087001.3210. 201395.3911.13 - 08.15173,761165,7570.366695.2511.201397.8112.13 - 08.15173,415169,6271.816395.1412.201397.8101.14 - 08.15172,552168,7770.966084.8901.201497.8102.14 - 08.15172,207168,4470.635774.6402.201497.8103.14 - 08.15171,18167,4369.625494.4103.201497.8104.14 - 08.15167,496163,8366.025184.1604.201427.9305.14 - 08.15162,14545,2917.364881.1205.201422.9406.14 - 08.15156,20935,8312.94570.8606.201422.9407.14 - 08.15154,66235,4812.544270.8107.201426.0208.14 - 08.15154,04640,0814.063960.8508.201427.8809.14 - 08.15152,82341,6914.413650.8209.201427.8810.14 - 08.15148,51640,5213.243350.7510.201455.4111.14 - 08.15145,03680,3624.953041.3811.2014120.9312.14 - 08.15142,331172,1251.192742.7212.2014124.1601.15 - 08.15138,186171,5747.412432.4801.2015124.1602.15 - 08.15134,031166,4142.252122.1602.2015124.1603.15 - 08.15127,285158,0433.881841.8803.2015121.0304.15 - 08.15114,878139,0418.011531.5204.201559.5705.15 - 08.15100,77060,030.461230.605.201527.0306.15 - 08.1598,60126,65-920.206.201526.9707.15 - 08.1598,20826,49-620.1407.201526.9708.1599,226,75-310.07ВСЬОГО2315.97--3600.941284.96-105.08

Отже, позов підлягає до часткового задоволення та з відповідача слід стягнути на користь позивача за період з серпня 2012 року по липень 2015 року включно 2 315 грн. 97 коп. заборгованості за спожиті послуги, 1284 грн. 96 коп. інфляційних втрат та 105,08 грн. - 3 % річних, а всього 3 706,01 грн..

Оскільки позивач при подачі позову до суду сплатив судовий збір в розмірі 243,60 грн. (квитанція - а.с.1), при подачі апеляційної скарги сплатив 1 339,8 судового збору (квитанція - а.с. 51), а відповідач є інвалідом першої групи і відповідно до п.9 ст. 5 закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, то понесені позивачем судові витрати, у відповідності до ст. 88 ЦПК України, слід стягнути з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317. 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

В и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» та апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 грудня 2015 року, скасувати та ухвалити нове:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь комунального підприємства Вінницької міської ради «Віницяміськтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 33126849) за період з серпня 2012 року по липень 2015 року включно 2 315 (дві тисячі триста п'ятнадцять) гривень 97 коп. заборгованості за спожиті послуги централізованого теплопостачання, 1284 (одну тисячу двісті вісімдесят чотири) гривні 96 коп. інфляційних втрат та 105 (сто п'ять) гривень 08 грн. - 3 % річних, а всього 3 706 (три тисячі сімсот шість ) гривень 01 коп..

В задоволенні вимог за період з липня 2011 року по липень 2012 року включно відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь комунального підприємства Вінницької міської ради «Віницяміськтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 33126849) понесені судові витрати в розмірі 1 583 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят три) гривні 40 коп..

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, на рішення може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.

Головуюча: підпис Т. М. Шемета

Судді: підпис В. С. Марчук

підпис В. В. Сопрун

З оригіналом згідно: Т. М. Шемета