Ухвала суду № 55204914, 18.01.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/6911/13-ц

Провадження № 2/127/274/16

У Х В А Л А

Іменем України

18 січня 2016 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Гриневич В.С., розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі №127/6911/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання спільною сумісною власністю подружжя нежитлового приміщення №3 по вул. Хлібна, 16 в м. Вінниці та визнання за позивачем права власності на ? частини зазначеного нежитлового приміщення,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду знаходиться цивільна справа №127/6911/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання спільною сумісною власністю подружжя нежитлового приміщення №3 по вул. Хлібна, 16 в м. Вінниці та визнання за позивачем права власності на ? частини зазначеного нежитлового приміщення.

Судове засідання призначено на 26 січня 2015 року.

13.01.2015р. до суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі №127/6911/13-ц шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення №3 по вул. Хлібна, 16 в м. Вінниці, що належить ОСОБА_4

Відповідно до частини 3 статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Разом з тим, згідно з наказом Вінницького міського суду Вінницької області від 30.11.2015р. №0709-в/к, суддя Гриневич В.С. з 28.12.2015р. по 16.01.2015р. (включно) перебував у щорічній відпустці.

Дослідивши клопотання про забезпечення позову та матеріали справи, вважаю, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити з огляду на наступне.

Забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Разом з тим у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 2 ст. 151 ЦПК України).

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року, розяснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, представник позивача зазначає, що відповідач заперечує проти права власності позивача та вважає спірне майно своєю особистою власністю, що свідчить про предявлення ФОП ОСОБА_4 зустрічного позову про визнання спірного майна особистою власністю, а відтак на думку представника позивача відповідач може вчинити дії на відчуження спірного майна третім особам.

Однак, такі посилання представника позивача суд вважає необґрунтованими оскільки визнавати позовні вимоги чи заперечувати проти позову, а також предявлення зустрічного позову є процесуальними правами сторін передбаченими статтями 27, 31 ЦПК України, при цьому реалізація сторонами своїх процесуальних прав в жодному разі не свідчить про наявність обставин щодо вчинення відповідачем дій спрямованих на відчуження спірного майна третім особам.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.12.2015р., у прийняття зустрічної позовної заяви ФОП ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання спірного майна особистою власністю, судом відмовлено. В подальшому із зустрічним позовом ОСОБА_4 не зверталася, доказів звернення ОСОБА_4 з позовною заявою в загальному порядку позивачем не надано та відповідно матеріали справи не містять.

В той же час, жодних інших доказів на підтвердження наявності обставин про які зазначається у клопотанні про забезпечення позову, представником позивача не надано.

Відсутність доказів на підтвердження обставин про які зазначається у клопотанні про забезпечення позову позбавляє можливості суд дійти висновку про наявність достаньо обґрунтованого припущення щодо існування реальної загрози, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також робить неможливим виконання такої ухвали.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) в день надходження заяви.

З огляду на вищевикладене, у задоволенні клопотання про забезпечення позову слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 151, 153 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі №127/6911/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання спільною сумісною власністю подружжя нежитлового приміщення №3 по вул. Хлібна, 16 в м. Вінниці та визнання за позивачем права власності на ? частини зазначеного нежитлового приміщення, відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення через Вінницький міський суд Вінницької області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: