Ухвала суду № 55203472, 20.01.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/20762/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого слідчого судді Бірси О.В.,

при секретарі Гаєвському О.С.,

за участю сторін кримінального проовадження:

прокурора Семененка Б.В.,

підозрюваного ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого управління поліції у Дніпровському районі Головного управління Національної поліції у м. Києві Сіробаби Т.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бровари Київської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, в рамках кримінального праводженя внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100040003162 від 04.03.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186 КК України, -

в с т а н о в и в :

Слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Сіробаба Т.В., за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Семененка Б.В.,звернулися до слідчого судді з зазначеним клопотанням, враховуючи наявність у провадженні обставин передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити враховуючи, що враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам, враховуючи особу підозрюваного та його соціальний статус, зокрема те, що підозрюваний не працює, не навчається, не одружений, вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавленні волі, у зв'язку з чим, перебуваючи на свободі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

Підозрюваний заперечував проти задоволення даного клопотання, зазначивши, що стороною обвинувачення є не доведеним факт недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому він просив застосувати більш м'який захід забезпечення кримінального провадження.

За таких обставин, слідчий суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження,дослідивши надані матеріали, приходить до наступного.

Органами досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України виходячи з того, що 04 березня 2015 року приблизно о 15 год. 00 хв., з метою вчинення таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, за попередньою змовою з ОСОБА_4, перебував за адресою: АДРЕСА_2. В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4, зайшли до приміщення під'їзду будинку АДРЕСА_2, де, останні підійшли до дверей квартири НОМЕР_1 і попередньо подзвонили в дверний дзвінок, після чого, вважаючи, що господарі квартири відсутні, вибрали об'єктом свого злочинного умислу майно з вищевказаної квартири. Після чого, ОСОБА_1, перебуваючи на сходовому майданчику, разом з ОСОБА_4, з метою невикриття своїх злочинних дій, діючи згідно раніше обумовленого плану, одягнувши собі на руки матерчаті рукавиці, правою рукою закрив двірне вічко вхідних дверей квартири НОМЕР_2, в той час, як ОСОБА_4, заклеїв двірне вічко вхідних дверей квартири НОМЕР_3. Продовжуючи реалізовувати свої злочинні наміри та діючи згідно розподілених ролей, ОСОБА_1, залишився стояти біля дверей квартир НОМЕР_2 і НОМЕР_4, прикриваючи двірні вічка зазначених квартир, в той час, як ОСОБА_4, використовуючи заздалегідь підготовлений, для вчинення крадіжки з квартир громадян, інструмент, схожий на лом, пошкодив замок вхідних дверей до квартири НОМЕР_1, відчинивши їх таким чином, після чого разом із ОСОБА_1, проник до приміщення квартири НОМЕР_1, в середині якої знаходився потерпілий - ОСОБА_5, який в цей час відпочивав. В свою чергу, потерпілий ОСОБА_5, перебуваючи за місцем свого проживання, почувши, що в приміщенні квартири знаходяться сторонні особи, почав виходити з кімнати, в якій знаходився та побачив, що у його квартирі перебувають двоє сторонніх осіб та викривши таємні дії останніх, словесно звернувся до них з вимогою припинити злочинні дії. Після чого, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4, зрозумівши, що їх злочинні дії набули відкритого характеру та викриті потерпілим ОСОБА_5, ігноруючи вимогу останнього, продовжили реалізацію свого злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння чужим майном та разом з викраденим майном, а саме: дерев'яною скринькою, вартістю 300 грн., в якій знаходилась біжутерія, загальною вартістю 350 грн. та бурштинове намисто, вартістю 1800 грн., музичною скринькою, вартістю 600 грн., в якій знаходились медалі, які матеріальної цінності для потерпілого не становлять, скринькою, вартістю 50 грн., в якій знаходився наручний годинник з написом «Міністерство вугільної промисловості», вартістю 4200 грн., мобільним телефоном марки «Sumsung», вартістю 500 грн., мобільним телефоном марки «Nokia», вартістю 400 грн. та грошовими коштами у сумі 220 грн., з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим, на власний розсуд. Своїми умисними діями, ОСОБА_1 та ОСОБА_4, спричинили потерпілому ОСОБА_5 матеріального збитку на загальну суму 8420 гривень.

За вказаним фактом 04.03.2015року відомості було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно реєстраційний номер № 12015100040003162.

20.01.2016 року - підозрюваного повідомлено про підозру у вчинені злочину передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України та подано до слідчого судді дане клопотання про обрання запобіжного заходу, аналізуючи яке на дотримання положень КПК України слідчий суддя враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

З положень ст. 183 КПК України випливає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу, зокрема він не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Так, як убачається з матеріалів клопотання необхідність його застосування слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 об'єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, а його вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема відомостями, що містяться у протоколі ОМП від 04.03.2015; заяві та протоколі допиту потерпілого ОСОБА_5; протоколі допиту свідка ОСОБА_6; протоколі допиту свідка ОСОБА_7; протоколі перегляду відеозапису в присутності свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, у зв'язку з чимостанній будучи обізнаним з мірою покарання за вчиненні діяння, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Тож, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя дослідивши, матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язкувважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

В свою чергу, обставини визначені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, слідчий суддя визнає обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, у зв'язку з чим клопотання органу досудового розслідування підлягає задоволенню.

Дододи сторони захисту про можливість уникнення наявним ризикам шляхом застосування більш м»яких запобіжних заходів слідчий суддя, враховуючи дані про особу обвинуваченого та характер вчинення злочину в якому він підозрюється сумнівними, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України), у зв'язку з чим, останні є надуманими та не відповідають конкретним обставинам справи, на даному етапі, її провадження.

Крім того, задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі, який буде достатньою для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме 50 мінімальних розмірів заробітної плати, яка з урахуванням положень п. 16 ч. 1 ст. 3 КПК України, становить - 68 900 гривень та покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи вище викладене, керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в :

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, - запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням у Київському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області, у межах шістдесяти діб, а саме по 19 березня 2016року включно, взявши під варту у залі суду.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у розмірі 50 мінімальних розмірів заробітної плати, що становить 68 900 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (одержувач - Дніпровський районний суд м. Києва, код ЄДРПОУ - 02896696, банк одержувач - ГУДКСУ у м. Києві, МФО - 820019, розрахунковий рахунок - № 37318001003058).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення застави зобов»язати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибувати до слічдого за першою вимогою та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:

? прибувати до слідчого із встановленою періодичністю;

? не відлучатися із населеного пункту - м. Бровари Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

? повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження;

? здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначити 2 місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали о 15 год. 15 хв. 25.01.2016 року.

Слідчий суддя: О.В. Бірса