Ухвала суду № 55202383, 21.01.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/281/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 54 Пироженко (В.Д.) В. Д. Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_1суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 при секретаріОСОБА_4

з участю: ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_6, представників відповідача ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Черкаської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України" про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2015 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовною заявою до Черкаської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організації інвалідів України» про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу, вказуючи, що вона згідно наказу №1-к від 02 січня 2007 року була прийнята головним бухгалтером до Черкаської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організації інвалідів України».

15 травня 2015 року вона написала заяву на імя голови Черкаської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організації інвалідів України» щодо надання щорічної відпустки у звязку з сімейними обставинами і при цьому вона не мала можливості чекати видання наказу.

05 червня 2015 року позивач отримала лист № 16 від 04 червня 2015 року, в якому була зазначена вимога про передачу документів, хоча вся необхідна документація є в компютері в організації, а деякі документи взагалі в організації не ведуться.

09 червня 2015 року ОСОБА_5 направила до ЧОО ВОІ «Союз організації інвалідів України» заяву про звільнення її з роботи з 15 червня 2015 р. за п. 3 ст. 38 КЗпП у звязку з порушенням роботодавцем законодавства про працю, а саме: станом на 09 червня 2015 р. позивачу не виплачена заробітна плата за період з лютого 2015 р. по травень 2015 р. в сумі 4 290 грн.; не надана щорічна відпустка повної тривалості протягом двох років підряд; не забезпечено позивача робочим місцем та необхідними для роботи засобами; не відшкодовано витрати у звязку з службовими відрядженнями за 2014 рік у сумі 890 грн.

Але наказом № 16 від 16 червня 2015 року ОСОБА_5 було звільнено за систематичні невиходи на роботу та невиконання своїх службових обовязків.

У наказі було зазначено дві підстави звільнення: відповідно до п. 3 ст. 40 та п. 4 ст. 40 КЗпП України. Однак при укладанні трудового договору позивачу не було розяснено її права та обовязки та не ознайомлено з правилами внутрішнього трудового розпорядку. А за весь час роботи до неї жодного разу не застосовувались дисциплінарні стягнення.

Тому позивач просила суд:

- поновити ОСОБА_5 на роботі в ЧОО ВОІ «Союз організації інвалідів України» на посаді головного бухгалтера з 06.05.2015 року;

- стягнути з ЧОО ВОІ «Союз організації інвалідів України» на користь ОСОБА_5 заборгованість по заробітній платі з 01.02.2015 року в сумі 4 290 грн. та середній заробіток за час вимушеного прогулу, до дня поновлення на роботі, який на день подачі позову становить 33 грн. 80 коп. в день;

- стягнути з ЧОО ВОІ «Союз організації інвалідів України» на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію за невикористані відпустки за 2007-2015 роки в сумі 7 165 грн. 60 коп.;

- стягнути з ЧОО ВОІ «Союз організації інвалідів України» на користь ОСОБА_5 компенсацію витрат у зв'язку зі службовими відрядженнями за 2014 рік у сумі 890,00 грн.;

- стягнути з ЧОО ВОІ «Союз організації інвалідів України» на користь ОСОБА_5 компенсацію поштових витрат сумі 21 грн. 18 коп.;

- стягнути з ЧОО ВОІ «Союз організації інвалідів України» на користь ОСОБА_5 моральну шкоду у сумі 1 000,00 грн.;

- стягнути з ЧОО ВОІ «Союз організації інвалідів України» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 грудня 2015 року позов ОСОБА_5 був залишений без задоволення.

Не погодившись з даним рішенням у грудні 2015 року ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не вірно застосував норми матеріального права та надав помилкову оцінку доказам по справі.

Зокрема ОСОБА_5 вказала, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не врахував допущені відповідачем порушення норм трудового законодавства (ст.29 КЗпП України) як при прийнятті її на роботу, так при її звільненні з роботи на підставі п.3 та п.4 ст.40 КЗпП України.

Зокрема ту обставину, що звільняючи її, відповідач не дотримався порядку, який передбачений ст.149 КЗпП України, та при цьому застосував дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення, хоча раніше її не було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за інші порушення трудової дисципліни.

Також суд не надав оцінку її доказам про порушення строків виплати відповідачем заробітної плати , та про наявність заборгованості з виплати зарплати, компенсації витрат у зв'язку зі службовими відрядженнями за 2014 рік , грошової компенсації за невикористані відпустки за 2007-2015 та заподіяної моральної шкоди, яку належить стягнути на її користь з ЧОО ВОІ «Союз організації інвалідів України» .

При цьому, відмовляючи в позові, суд помилково виходив з тих обставин, що вона не перебувала з відповідачем у трудових відносинах та не отримувала заробітну плату, а виконувала обовязки головного бухгалтера ЧОО ВОІ «Союз організації інвалідів України» на громадських засадах як член організації, оскільки вона членом даної громадської організації ніколи не була, а перебувала з ЧОО ВОІ «Союз організації інвалідів України» в трудових відносинах, та за виконану роботу отримувала відповідну заробітну плату з якої сплачувала податки і збори.

ОСОБА_5 просила:

- скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 грудня 2015 року справі за позовом ОСОБА_5 до Черкаської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України" про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу;

- поновити ОСОБА_5 на роботі в ЧОО ВОІ «Союз організації інвалідів України» на посаді головного бухгалтера з 06.05.2015 року;

- стягнути з ЧОО ВОІ «Союз організації інвалідів України» на користь ОСОБА_5 заборгованість по заробітній платі з 01.02.2015 року в сумі 4 290 грн. та середній заробіток за час вимушеного прогулу, до дня поновлення на роботі, який на день висунення позову становить 33 грн. 80 коп. в день;

- стягнути з ЧОО ВОІ «Союз організації інвалідів України» на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію за невикористані відпустки за 2007-2015 роки в сумі 7 165 грн. 60 коп.;

- стягнути з ЧОО ВОІ «Союз організації інвалідів України» на користь ОСОБА_5 компенсацію витрат у зв'язку зі службовими відрядженнями за 2014 рік у сумі 890,00 грн.;

- стягнути з ЧОО ВОІ «Союз організації інвалідів України» на користь ОСОБА_5 компенсацію поштових витрат сумі 63 грн. 73 коп.;

- стягнути з ЧОО ВОІ «Союз організації інвалідів України» на користь ОСОБА_5 моральну шкоду у сумі 1 000,00 грн.;

- стягнути з ЧОО ВОІ «Союз організації інвалідів України» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах заявлених позовних вимог та доводів апелянта, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Судом першої інстанції було встановлено, що Черкаська обласна організація ВОІ «Союз організації інвалідів України» є громадською організацією, яка здійснює свою діяльність згідно Статуту та на підставі Закону України «Про громадські обєднання».

Стаття 1 ЗУ «Про громадські обєднання» встановлює, що громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Єдиним видом доходів організації є фінансова підтримка з боку держави бюджетними коштами.

Стаття 23 Закону України «Про громадські об'єднання» передбачає, що громадські об'єднання зі статусом юридичної особи мають право на фінансову підтримку за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів відповідно до закону.

Громадські об'єднання, які отримують фінансову підтримку за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, зобов'язані подавати та оприлюднювати звіти про цільове використання цих коштів відповідно до закону.

Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи, створені ним юридичні особи (товариства, підприємства) зобов'язані вести бухгалтерський облік, фінансову та статистичну звітність, бути зареєстрованими в органах доходів і зборів та сплачувати до бюджету обов'язкові платежі відповідно до закону. Надання громадським об'єднанням, створеним ними юридичним особам (товариствам, підприємствам) пільг, у тому числі з оподаткування, здійснюється на підставах та в порядку, визначених законом.

Апелянт зазначає, що її відносини з ЧОО ВОІ «Союз організації інвалідів України» були трудовими і повинні керуватися Кодексом законів про працю України.

Натомість з досліджених колегією суддів матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 не перебувала в трудових відносинах з відповідачем, а здійснювала ведення бухгалтерського обліку в Черкаській обласній організації ВОІ «Союз організації інвалідів України» на громадських засадах та отримувала матеріальне заохочення (винагороду) і не могла отримувати заробітну плату в Черкаській обласній організації ВОІ «Союз організації інвалідів України» .

Зокрема, згідно частини 7 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 176 від 07.03.2012 року «Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті на фінансову підтримку громадських організацій інвалідів та ветеранів, заходи з відвідування військових поховань і військових памятників та з увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років», бюджетні кошти спрямовуються на: підтримку громадських організацій інвалідів, що входять до складу всеукраїнських громадських організацій інвалідів і надають інвалідам з розумовою відсталістю послуги з денного догляду згідно з окремим списком, погодженим із Фондом, у тому числі матеріальне заохочення працівників, які безпосередньо надають такі послуги, в обсязі, що не перевищує разом з нарахуваннями 80 відсотків загального обсягу бюджетних коштів, передбачених зазначеним громадським організаціям.

Ч. 10 п. 6 Постанови Кабінету міністрів України № 176 передбачає, що бюджетні кошти спрямовуються на матеріальне заохочення (винагороди) працівників громадської організації, які забезпечують роботу такої організації, в обсязі, що не перевищує разом з нарахуваннями 35 відсотків загального обсягу бюджетних коштів, передбачених громадській організації, крім організацій, зазначених у підпунктах 6 і 7 цього пункту.

А згідно частини 11 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 176 від 07.03.2012 року «Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті на фінансову підтримку громадських організацій інвалідів та ветеранів, заходи з відвідування військових поховань і військових памятників та з увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років», бюджетні кошти спрямовуються на оплату відряджень працівників громадської організації та відшкодування учасникам заходу витрат на проїзд, харчування та оплату вартості проживання в межах норм, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів».

Порядок залучення осіб, які є членами організації, мають бажання у добровільному порядку надати допомогу у діяльності ЧОО ВОІ «Союз організації інвалідів» та згодні виконувати покладені на них обовязки на громадських засадах - регулюється Положення про залучення членів організації до виконання роботи у ЧОО ВОІ «Союз організації інвалідів»/а.с. 44-46/.

Згідно п. 1.4 Положення про залучення членів організації до виконання роботи у ЧОО ВОІ «Союз організації інвалідів» голова організації в разі потреби обирає собі головного бухгалтера та секретаря, а також інших технічних працівників, що здійснюється в першу чергу серед членів організації, які зобовязані виконувати покладені на них обовязки на громадських засадах. Дані особи не можуть працювати на умовах Трудового договору, вони не отримують заробітної плати та на них не розповсюджуються норми трудового законодавства /а.с. 45/.

Пунктом 1.5 підпунктом «а» Положення про залучення членів організації до виконання роботи у ЧОО ВОІ «Союз організації інвалідів встановлені вимоги для особи, що займає посаду головного бухгалтера /а.с. 45/.

Відповідно до пункту 1.7 Положення про залучення членів організації до виконання роботи у ЧОО ВОІ «Союз організації інвалідів» прийняття та звільнення членів організації у Виконавчий апарат оформлюється видачею Голова ЧОО ВОІ СОІУ відповідного наказу щодо залучення члена організації до праці у Виконавчому апараті (наказ на прийняття та звільнення з посад), що не вважається укладенням організацією з цими особами Трудового договору, і не може нести за собою відповідних правових наслідків. Члени організації не можуть прийматись на роботу як наймані працівники на умовах трудового договору /а.с. 46/.

Виплати матеріального заохочення працівникам регулюються Положенням про матеріальне заохочення ЧОО ВОІ «Союз організації інвалідів» /а.с. 47-49/.

Відповідно до пункту 1.3 даного Положення членам Виконавчого апарату не виплачується матеріальне заохочення за час щорічної відпустки /а.с.48/.

Порядок прийому та звільнення працівників ЧОО ВОІ «Союз організації інвалідів» передбачене пунктом 12 Положенням про Виконавчий апарат ЧОО ВОІ «Союз організації інвалідів» /а.с. 64-67/.

Згідно даного пункту залучення на роботу на громадських засадах працівників Виконавчого апарату здійснюється Головую ЧОО ВОІ «Союз організації інвалідів» шляхом видання відповідного наказу.

Виконання робіт передбачає безоплатне здійснення будь-яких доручень Голови організації, які направлені на реалізацію мети діяльності ЧОО ВОІ «Союз організації інвалідів» /а.с. 66/.

Відповідачем до суду першої інстанції були надані та досліджені судом Список інвалідів, які стояти на обліку в Черкаській обласній організації ВОІ «Союз організації інвалідів України», у якому під №152 значиться прізвище позивача, а також копія наказу № 1 від 02 лютого 2015 року «Про виплату матеріального заохочення за січень 2015 року» /а.с. 74/.

Натомість позивач не підтвердила свої посилання на перебування з відповідачем саме у трудових відносинах належними доказами не спростувала заперечення відповідача та діючі нормативні акти, що регулюють порядок залучення до виконання роботи у ЧОО ВОІ «Союз організації інвалідів», не надавши суду ні наказу про прийняття її на роботу чи укладеного трудового договору, як це передбачено ст.21,24 КЗпП України , ні трудової книжки з записом про прийняття на роботу.

А надана ОСОБА_5 належним чином не посвідчена світлокопія трудової книжки /а.с.23/ не є належним доказом, оскільки позивач не підтвердила її автентичність та не надала суду оригінал для належного посвідчення.

Також не було надано позивачем і підтвердження про її працевлаштування в Черкаській обласній організації ВОІ «Союз організації інвалідів України» і з Черкаського міського центру зайнятості /а.с.161-165/.

Не спростовує висновків суду і та обставина, що відповідно до наданих ОСОБА_5 відомостей з Пенсійного фонду України та з ДПІ в м. Черкасах, - з виплат, які здійснювалися Черкаською обласною організацією ВОІ «Союз організації інвалідів України» на її користь як винагорода було сплачено відповідні податки та збори.

Оскільки згідно норм ст.163-164 Податкового кодексу України обєктом оподаткування доходів фізичних осіб є будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Тому, за вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позивач не перебувала у трудових відносинах з відповідачем та, у звязку з цим, правомірно відмовив позивачу в задоволенні її позовних вимог про поновлення на роботі та, відповідно, про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди.

Однією із вимог апелянта було також відшкодування коштів, які були нею витрачені у зв'язку зі службовими відрядженнями за 2014 рік у сумі 890,00 грн.

Судова колегія приходить до висновку, що дана вимога, також правомірно була відхилена судом першої інстанції, враховуючи, що вона виконувала роботи у ЧОО ВОІ «Союз організації інвалідів» відповідно по порядку визначеного Положенням про залучення членів організації до виконання роботи у ЧОО ВОІ «Союз організації інвалідів» на громадських задах та, що вказаним положенням виплата у зв'язку зі службовими відрядженнями не передбачена.

З цих же підстав безпідставною є вимога ОСОБА_5 про стягнення з ЧОО ВОІ «Союз організації інвалідів України» на її користь й грошової компенсацію за невикористані відпустки за 2007-2015 роки в сумі 7 165 грн. 60 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ст.308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин судова колегія вважає, що оскаржуване рішення суду є законним, обґрунтованим, постановленим на зібраних по справі доказах, які надали суду сторони. Відповідає вимогам матеріального і процесуального законодавства, а доводи апеляційної скарги не є суттєвими, були предметом судового розгляду, суд дав їм належну оцінку і вони не дають підстав для його скасування чи зміни.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 грудня 2015 року відхилити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Черкаської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України" про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :