Ухвала суду № 55202212, 20.01.2016, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №: 705/7567/13-к

1-кп/705/8/16

У Х В А Л А

20 січня 2016 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Головуючий у суді присяжних - суддя Кімстачов О.С.

з участю:

секретаря судового засідання Власової Т.Ю.

прокурора Тарасенка О.В.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Умані Черкаської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013250100000413 від 21.06.2013, по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Умань, Черкаської області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю, та ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Судове провадження здійснюється судом присяжних.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_2 застосований запобіжний захід - тримання під вартою, з 21.06.2013.

У зв'язку із закінченням 06.02.2016 строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого та неможливістю до вказаного часу завершити судовий розгляд через хворобу судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Коваля А.Б., який входить до складу суду присяжних, суд відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України поставив на обговорення питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою після вказаної дати.

Відповідно до норм ч. 3 ст. 383, ч. 3 ст. 331 КПК України під час здійснення судового провадження судом присяжних питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу продовженого двомісячного строку дії запобіжного заходу, зміни чи скасування запобіжного заходу вирішується головуючим.

Прокурор просив продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою на строк 60 днів, посилаючись на наявність вагомих доказів, вже досліджених судом, для обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, один з яких є особливо тяжким і за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які продовжують існувати на цей час, зокрема: переховування від суду, - оскільки докази у справі вже досліджені і до ухвалення вироку обвинувачений може спробувати уникнути покарання, яке йому загрожує; на те, що стан здоров'я обвинуваченого дозволяє його утримання в слідчому ізоляторі. Запобігти наявним ризикам шляхом застосуванням іншого, більш м'якого запобіжного заходу не можливо.

Захисник та обвинувачений ОСОБА_2 заперечили проти продовження строку тримання під вартою, зазначивши, що застосування такого запобіжного заходу на цей час є невиправданим, необгрунтованим та перешкоджає обвинуваченому отримати належну медичну допомогу від кваліфікованих лікарів і проведенню необхідної йому операції. Обвинувачений подав суду письмове клопотання про зміну запобіжного заходу щодо нього на інший, не пов'язаний з триманням під вартою, - домашній арешт. Послався на те, що прокурором не доведено в установленому КПК України порядку наявність всіх передбачених КПК України підстав для продовження тримання його під вартою. Звертає увагу на те, що вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу прокурор і суд повинні неухильно дотримуватися вимог КПК України та враховувати практику Європейського суду з прав людини.

При вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою та можливості зміни запобіжного заходу на більш м'який, суд виходив з таких мотивів.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 185 КК України, які за ступенем тяжкості належать, відповідно, до особливо тяжких злочинів проти життя та злочинів середньої тяжкості проти власності.

Згідно з матеріалами судового провадження під час досудового розслідування щодо обвинуваченого ОСОБА_2 був обраний запобіжний захід тримання під вартою, строк дії якого кілька разів був продовжений ухвалами Уманського міськрайонного суду Черкаської області, останній раз - ухвалою суду від 09.12.2015 на шістдесят днів - до 06.02.2016.

При обранні та продовженні дії запобіжного заходу ОСОБА_2 суд виходив з того, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та враховував: тяжкість злочинів, в яких він підозрювався і можливе покарання, у разі визнання його винним у їх вчиненні; його особу; що раніше він притягувався до кримінальної відповідальності та підозрюється у вчиненні нових умисних кримінальних правопорушень протягом невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі після умовно-дострокового звільнення. У зв'язку з тим, що один з вчинених злочинів спричинив загибель людини, на підставі ч. 4 ст. 183 КПК України суд не визначав розмір застави у кримінальному провадженні. Обвинувачений має постійне місце проживання в м. Умані; з повнолітніх родичів має батька, який є пенсіонером, та бабу ОСОБА_3 До затримання офіційно не працював. Згідно з відповіддю Черкаського слідчого ізолятора УДПтСУ в Черкаській області від 17.11.2015 за результатами медичного обстеження ОСОБА_2 потребує оперативного лікування кісти трьох зубів в плановому порядку; стан його здоров'я на той час був задовільний. На цей час суд дослідив всі докази, про які заявили сторони, і повинне вирішуватися питання про завершення судового розгляду і перехід до дебатів.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, перелічені в пунктах 1-5 цієї частини.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що існують ризики переховування обвинуваченого від суду, вчинення ним іншого кримінального правопорушення, що підстави, які були на час обрання запобіжного заходу і продовження строку його дії, продовжують існувати, а інший, менш суворий, запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, не зможе забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та запобігти наявним ризикам.

За таких обставин суд дійшов висновку, що строк дії запобіжного заходу тримання під вартою, застосованого щодо обвинуваченого, підлягає продовженню на строк шістдесят днів. Клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу на більш м'який задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 331, ч. 3 ст. 383 КПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 від 20.01.2016 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який відмовити.

Дію запобіжного заходу - тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 продовжити на шістдесят днів - до 19 березня 2016 року.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, направити начальнику Черкаського слідчого ізолятора УДПтС України в Черкаській області.

Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає; заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду.

Суддя: О.С. Кімстачов