Постанова № 5520199, 18.02.2009, Селидівський міський суд Донецької області

справа № 2-а-141-2009

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ОСОБА_1 18 лютого 2009 року

Селидівський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Владимирської І.М.,

при секретареві Чалій А.В.,

за участю позивача. ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Селидове справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захист населення Селидівськоі міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої суми щорічної разової грошової допомоги,-

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої суми щорічної разової грошової допомоги як інваліду війни 2 групи за 2007-2008 роки, мотивуючи свої вимоги тим, що Управління виплачує грошову допомогу в порушення вимог ч. 5 ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", чим порушило його право на отримання цих соціальних виплат у гарантованому законом розмірі.

У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги, на обґрунтування яких послався на обставини, викладені у заяві, та зазначив, що він як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС, за пільгами прирівняний до інваліда війни 2 групи відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", тому має право на отримання щорічно до 5 травня разової грошової допомоги у розмірах, передбачених вказаним Законом для виплат інвалідам війни. Однак управлінням праці та соціального захисту населення компенсація грошових коштів здійснювалась у розмірах, визначених Законами „Про державний бюджет України". Посилаючись на те, що порушуються його конституційні права на належний соціальний захист і здоров’я, ОСОБА_2 просить визнати неправомірною відмову відповідача в донарахуванні суми щорічної грошової допомоги та стягнути на його користь з відповідача за рахунок коштів Державного бюджету України недоплачені "суми щорічних виплат разової грошової допомоги за 2007-2008 роки у загальному розмірі 6336 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити у повному обсягу.

Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради позовні вимоги ОСОБА_2 не визнало, пославшись на їх безпідставність. У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3, не погоджуючись з позовними вимогами, стверджував, що соціальні виплати у вигляді щорічної разової грошової допомоги до 5 травня Управлінням проводились ОСОБА_2 щорічно у порядку і розмірах, передбачених для вказаної категорії осіб положеннями Законів „Про Державний бюджет України" на відповідні роки та постановою Кабінету Міністрів від 12 березня 2008 р. № 183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань». Крім того, зазначеними нормативними актами на 2007 - 2008 роки не передбачені витрати на спірні соціальні виплати у розмірі, на якому наполягає позивач. Вважає, що службові особи відповідача діяли у відповідності з чинним законодавством, законні права та інтереси позивача при цьому порушені не були, тому просить у задоволені позову ОСОБА_2 відмовити.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази в межах заявлених позовних вимог (ст. 11 КАС України), суд установив наступне.

ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії. Згідно висновків медично-соціальної експертної комісії від 22 .05. 2006 р. №159845 та №003439 позивача при повторному огляді визнано інвалідом 2 групи за захворюванням, пов’язаним з виконанням обов’язків воєнної служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Він перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради, має статус інваліда війни 2 групи, що підтверджується посвідченням серії Б № 310784.

Управлінням праці та соціального захисту населення ОСОБА_2 , як інваліду війни другої групи виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в сумі: у 2007 році - 360 грн.; у 2008 році - 400 грн., що передбачено нормами Закону «Про Державний бюджет України» на відповідні роки та постановою КМУ від 12 березня 2008 р. № 183. Зазначені обставини підтверджені відповідними документами і визнані учасниками судового розгляду.

Приписами частини 5 статті 13 Закону України від 22 жовтня 1993 р. № 3551-Х11 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначені пільги інвалідам війни: щорічно до 5 травня інвалідам війни третьої групи виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, а інвалідам війни другої групи виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Фінансування витрат, пов’язаних з введенням в дію цього Закону, відповідно до статті 17 здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів. Виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, відповідно до статті 17-1 даного Закону здійснюють органи праці та соціального захисту населення.

Статтею 29 Закону від 19 грудня 2006 р. № 489-У „Про державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" інвалідам війни другої групи здійснюється у розмірі 360 грн.

Зазначеним Законом дію частини 5 статей 12,13,14 та 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" було зупинено на 2007 рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.

Разом з тим рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України серед інших і положення статей 29 та 71 пункту 13 Закону „Про Державний бюджет України на 2007 рік", унаслідок чого положення частини 5 ст. 13 „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" підлягають застосуванню при встановленні розміру соціальних пільг у 2007 році.

Мінімальна пенсія за віком на час виплати у 2007 р. відповідно до ст. 62 Закону від 19 грудня 2006 р. № 489-V встановлена у розмірі 406 грн. Фактично позивачем отримана разова грошова допомога до 5 травня за 2007 рік у розмірі 360 грн., у зв'язку з чим недоплата складає (406 х8) -360 грн. = 2888 грн.

Пунктом 20 розділу П Закону України від 28 грудня 2007 р. № 107-1У «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частина 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладена в новій редакції: щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 р. № 183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», виплата разової грошової допомоги інвалідам війни 2 групи визначена у розмірі 400 грн.

Разом з тим пунктом 2 рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) серед інших і положення пунктів 20-22 розділу П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», унаслідок чого положення частини 5 ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" підлягають застосуванню при встановленні розміру соціальних пільг у 2008 році.

Мінімальна пенсія за віком на час виплати у 2008 р. відповідно до ст. 58 Закону від 28 грудня 2007 р. № 107- 1У встановлена у розмірі 481 грн. Фактично позивачем отримана разова грошова допомога до 5 травня за 2008 рік у розмірі 400 грн., у зв'язку з чим недоплата складає (481 х 8) - 400 грн. = 3448 грн.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу положень частини першої статті 71 КАС України докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що дії управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради з виплати ОСОБА_2 у 2007 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій в конкретних розмірах, визначених статтею 29 Закону від 19 грудня 2006 р. № 489-У „Про державний бюджет України на 2007 рік", та у 2008 році - у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 р. № 183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» є протиправними, а відмова в донарахуванні вищезазначеної суми - неправомірна, тому з відповідача за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивача підлягає стягненню недоплачена сума щорічної разової грошової допомоги за зазначені роки у загальному розмірі 6336 грн.

Посилання представника відповідача про здійснення виплат у межах фінансування, передбаченого державним бюджетом, та відсутність у бюджеті спеціального фінансування на виплату за 2007 та 2008 роки щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірах, визначених ч. 5 ст. 13 Закону від 22 жовтня 1993 р. № 3551-Х11, суд визнає безпідставними і не бере до уваги тому, що відсутність у бюджеті коштів на виплату зазначеного виду допомоги не може бути підставою для відмови в їх виплаті. Зазначені обставини не є підставою для звуження існуючого у позивача права на отримання соціальної пільги - грошової допомоги і для звільнення відповідача від виплати такої допомоги у передбаченому Законом розмірі.

Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у відповідності до ст. 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 71, 88, 100, 102, 158, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 13 ч.5, 17, 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради задовольнити повністю.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради з виплати ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2007 та 2008 роки, неправомірними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України за КЕКВ 1341 „Виплата пенсій та допомог”, КПКВ 2501150 „Щорічна разова допомога ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань” з р/р 35219012000632 в ГУ ДК у Донецької обл.., МФО 834016, ЕДРПОУ 25953988 на користь ОСОБА_2 недоплачену разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику війни 2 групи за 2007 рік - у розмірі 2888 грн., за 2008 рік - у розмірі 3448 грн., а всього - у сумі 6336 ( шість тисяч триста тридцять шість) грн.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано Донецькому апеляційному адміністративному суду через Селидівський міський суд протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду подається Донецькому апеляційному адміністративному суду через Селидівський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення постанови без попереднього подання заяви.

Суддя