Ухвала суду № 55199465, 21.01.2016, Костопільський районний суд Рівненської області

УХВАЛА

Справа № 564/1349/15-а

21 січня 2016 року

Костопільський районний суд Рівненської області

головуючий суддя Грипіч Л. А.

з участю секретаря Мельник Р. М.

провівши у відкритому судовому засіданні в м. Костопіль розгляд заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області про визнання неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області про визнання неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі та зобов'язання вчинити певні дії .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі та зобов'язання вчинити певні дії (здійснити перерахунок пенсії) за період з 01 липня 2012 року по 09 червня 2014 року.

Представник Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області ОСОБА_2Ю заперечувала проти задоволення такого клопотання покликаючись на те, що ситуація щодо перерахунку пенсії на підставі довідки №18-361 від 03.09.2012 року була відома позивачу ще у вересні 2012 року, і ніяких письмових заперечень ОСОБА_1 до управління надано не було, повторно звернувся про перерахунок пенсії лише 12.05.2015 року, рахує, що станом на дату звернення із адміністративним позовом по даній справі, позивач пропустив строк, встановлений ст..99 КАС України для звернення до адміністративного суду. Просила залишити без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Костопільському районі про визнання неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі та зобов'язання вчинити певні дії (здійснити перерахунок пенсії) за період з 01 липня 2012 року по 09 червня 2014 року, у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Враховуючи постанову Вищого Адміністративного Суду України від 11 листопада 2015 року, де зазначено, що суд першої інстанції, в порушення вимог частини четвертої статті 11 КАС України, відповідно до положень якої суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин у справі, не вирішив питання про поновлення строку звернення до суду, то суд вбачає підстави для розгляду питання про продовження строку звернення до адміністративного суду.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду обгрунтованою.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до положень ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

При розгляді заяви про поновлення строку на звернення до суду встановлено наступне.

4 травня 2005 року позивачу було призначено пенсію за вислугою років на підставі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 90 відсотків від заробітної плати працівника прокуратури.

10 вересня 2012 року позивач подав до управління Пенсійного Фонду України в Костопільському районі заяву про перерахунок пенсії відповідно до постанови №505 та надав довідку прокуратури Рівненської області від 03 вересня 2012 року № 18361 про заробітну плату працюючого начальника відділу прокуратури області станом на 14 червня 2012 року.

Про будь-яке рішення по розгляду заяви від 10.09.2012 року відповідач позивача письмово не повідомив.

12.05.2015 року позивач повторно звернувся до управління Пенсійного Фонду України в Костопільському районі із заявою про перерахунок пенсії, на яку 15.05.2015 року отримав письмову відмову в перерахунку його пенсії.

Постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 24 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року, позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Костопільському районі задоволено. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" та постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» виходячи із розрахунку 90% заробітної плати зазначеної в довідці №18-361 від 03 вересня 2012 року, виданої прокуратурою Рівненської області та зобовязано управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області здійснити з 01 липня 2012 перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції Закону №2663-ІІІ від 12 липня 2001 року № 2663-ІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру»), виходячи із розрахунку 90 відсотків від суми заробітної плати згідно довідки №18-361 від 03 вересня 2012 року, виданої прокуратурою Рівненської області, з урахуванням проведених виплат.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 11 листопада 2015 року ухвалу Житомирського апеляційного суду від 02 вересня 2015 року скасовано, а постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 24 червня 2015 року змінено в частині періоду проведення перерахунку пенсії змінивши дату "01 липня 2012 року" на "10 червня 2014 року". Постанову в частині задоволення позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Костопільському районі про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії за період з з 01 липня 2012 року по 09 червня 2014 року скасовано та направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно із ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів

Відповідно до обставин справи, позивач оскаржує дії управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати призначеної пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" та постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» виходячи із розрахунку 90% заробітної плати зазначеної в довідці №18-361 від 03 вересня 2012 року.

Відтак, для встановлення обставин дотримання позивачем строку звернення до суду із даним позовом, необхідно встановити дату, коли особа дізналась про порушення її прав, свобод чи інтересів.

В той же час, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які свідчать про те, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про результати розгляду його заяви від 12.09.2012 року про перерахунок пенсії.

Крім того, в судовому засіданні з пояснень представника відповідача встановлено, що позивача не було повідомлено письмово про таке розпорядження.

Тому твердження представника відповідача про те, що позивачу 10.09.2012 року було проведено перерахунок пенсії згідно поданої довідки №18-361 від 03.09.2012 року і про це було відомо позивачу, суд рахує безпідставним, оскільки про таке рішення позивач не був письмово повідомлений.

Таким чином, суду не надано належних доказів того, що позивач знав про дії відповідача щодо перерахунку його пенсії. Лише листом від 18.01.2016 року за вих.№418/02 начальник Управління Пенсійного Фонду України в Костопільському районі повідомив позивачу про факт проведення перерахунку ще 10.09.20012 року та надав копію відповідного розпорядження 133370, за яким розмір його пенсії зменшився.

Суд звертає увагу на те, що однією із найважливіших конституційних гарантій забезпечення та захисту прав та свобод особи є закріплення права на судовий захист.

Стаття 55 Конституції України зазначає, що «кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань». Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (частина 3 статті 8 Конституції).

Частина 1 статті 6 КАС України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з частиною 1 ст. 17 Закону України „Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Стаття 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод передбачає право на справедливий судовий розгляд. Ключовими принципами якої є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі Bellet v. Fгаnсе Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Права людини визнаються найвищими цінностями, які визначають зміст і спрямованість держави, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, оскільки основною складовою права на суд є право доступу в розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення питання, а з боку цивілізованої держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення відновлення порушеного права.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що є підстави для поновлення ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду.

Керуючись ст.ст.99,100 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду - задовольнити.

Поновити позивачу ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області про визнання неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Костопільський районний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяОСОБА_3