Рішення № 55199244, 25.01.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 542/1404/15-ц Номер провадження 22-ц/786/428/16Головуючий у 1-й інстанції Івко В. М. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Лобова О.А.

суддів: Акопян В.І., Абрамова П.С.

при секретарі Ткаченко Т.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Новосанжарської районної ради Полтавської області на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 21 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Новосанжарської районної ради Полтавської області про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Новосанжарської районної ради Полтавської області, просив ухвалити рішення, яким визнати розпорядження голови Новосанжарської районної ради Полтавської області № 121-р від 18 вересня 2015 року незаконним; поновити його на посаді директора комунального підприємства "Інформаційний центр "Новосанжарщина"; стягнути із Новосанжарської районної ради на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу - з 30 вересня 2015 року до винесення судом кінцевого рішення, а також - кошти, витрачені ним на придбання медикаментів в сумі 909 грн., і моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.

Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що звільнення проведено з порушенням порядку, встановленого КЗпП України, Положенням «Про порядок призначення на посаду та звільнення з посади керівників підприємств (установ, організацій, закладів), які належать до спільної власності територіальних громад,сіл, селища Новосанжарського району, укладення та розірвання з ними контрактів", оскільки відповідач як власник підприємства не приймав рішення про не продовження дії контракту та про звільнення позивача.

Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 21 грудня 2015 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Новосанжарської районної ради Полтавської області Супрун Г.І. від 18.09.2015 року №121-р «Про припинення контракту (трудового договору) з директором комунального підприємства «Інформаційний центр «Новосанжарщина» ОСОБА_2.».

Поновлено ОСОБА_2 на посаді директора комунального підприємства «Інформаційний центр «Новосанжарщина» з 21 грудня 2015 року.

Стягнуто з Новосанжарської районної ради Полтавської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 22 609 грн. 10 коп. з відрахуванням обов'язкових платежів.

В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судового збору.

Рішення в частині поновлення на роботі позивача та стягнення на його користь заробітної плати в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

В апеляційній скарзі Новосанжарська районна рада Полтавської області, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що оцінка доказів здійснена з порушенням вимог статті 212 ЦПК України, висновки суду є хибними, суперечать фактичним обставинам та нормам матеріального права, якими врегульовані спірні правовідносини.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове в разі порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 18 вересня 2006 року між Новосанжарською районною радою та ОСОБА_2 укладений контракт №33, згідно якого останній призначений на посаду директора комунального підприємства «Інформаційний центр «Новосанжарщина», яке є підприємством спільної власності територіальних громад району (комунальній власності), строком на один рік (а.с.7-9, 50-52).

В подальшому контракт із ОСОБА_2 продовжувався. Останньою додатковою угодою №44 від 12 вересня 2012 року строк дії контракту продовжений до 18 вересня 2015 року (а.с.54).

21 липня 2015 року голова Новосанжарської районної державної адміністрації Бульбаха С.В. звернувся до Новосанжарської районної ради з пропозицією продовжити контракти з директором Новосанжарського санаторію-профілакторію "Антей" Бодрим А.Ф. терміном на 5 років та директором КП "Інформаційний центр "Новосанжарщина" ОСОБА_2 терміном на 1 рік (а.с.15).

06 серпня 2015 року на спільному засіданні постійних комісій Новосанжарської районної ради з питань бюджету, підприємництва та управління майном, з питань регламенту, депутатської діяльності, законності і правопорядку та інформаційної сфери вирішено внести на розгляд тридцять дев'ятої сесії Новосанжарської районної ради шостого скликання питання щодо продовження терміну дії трудового контракту із ОСОБА_2 (а.с.17-18).

За наслідками голосування на тридцять дев'ятій сесії Новосанжарської районної ради шостого скликання 12 серпня 2015 року рішення про продовження строку дії контракту із ОСОБА_2 не прийняте, оскільки за нього не проголосувала необхідна кількість депутатів (а.с.76-78).

Цього ж дня ОСОБА_2 звернувся до голови Новосанжарської районної ради Супрун Г.І. із заявою про повторний розгляд питання щодо продовження дії контракту № 33 (а.с.21).

17 вересня 2015 року на позачерговій сесії Новосанжарської районної ради шостого скликання рішення про продовження строку дії контракту із ОСОБА_2 не прийняте, оскільки за нього не проголосувала необхідна кількість депутатів (а.с.29 зворот).

18 вересня 2015 року розпорядженням голови районної ради №121-р припинено контракт (трудовий договір) від 18 вересня 2006 року №33 із ОСОБА_2 у зв'язку із закінченням строку його дії та звільнено ОСОБА_2 з посади директора комунального підприємства "Інформаційний центр "Новосанжарщина" у зв'язку з закінченням строку контракту згідно з п.2 ст.36 КЗпП України (а.с.31).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача проведено з порушенням вимог п.7 ч.1 ст.43 ЗУ «Про місцеве самоврядування», оскільки відповідачем як засновником (власником) не розглядалося питання про звільнення позивача.

З таким висновком колегія суддів погодитися не може, виходячи з наступного.

Згідно ч.3 ст.21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Укладення контракту з керівником підприємства, що належить до комунальної власності, передбачене Постановою КМУ №203 від 19 березня 1993 року.

Відповідно до ст.17 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Місцева Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Прийняті в межах наданих їм повноважень рішення, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (ст.59,73 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Частиною другою ст.43 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що районні і обласні ради можуть розглядати і вирішувати на пленарних засіданнях й інші питання, віднесені до їх відання цим та іншими законами.

Рішенням Новосанжарської районної ради (дев'ята сесія шостого скликання) від 09 листопада 2011 року затверджено Положення про порядок призначення на посаду та звільнення з посади керівників підприємств (установ, організацій, закладів), які належать до спільної власності територіальних громад сіл, селища Новосанжарського району, укладення та розірвання з ними контрактів (а.с.57).

Аналіз змісту вказаного Положення (а.с.58-64) дає підстави стверджувати, що його норми не суперечать Постановам КМУ №203 від 19 березня 1993 року та №597 від 02 серпня 1995 року, а також не погіршують становище працівника порівняно із законодавством про працю (ст.9 КЗпП України.

Згідно п.6.7 Положення у разі відмови Районної ради від укладення чи продовження терміну дії трудового контракту з Керівником, трудовий договір з ним припиняється на підставі п.2 ст.36 КЗпП України у зв'язку із закінченням строку. Пунктом 6.9. Положення передбачено, що звільнення Керівника із займаної посади здійснюється на підставі рішення районної ради або (в міжсесійний період) за розпорядженням голови районної ради.

Ні позивач, ні суд першої інстанції у своєму рішенні не навели обґрунтованих доводів щодо невідповідності зазначених локальних нормативних приписів вимогам трудового законодавства або ж законодавства, що регулює діяльність органів місцевого самоврядування.

За змістом ст.39-1 КЗпП України припинення строкового трудового договору у зв'язку із закінченням обумовленого строку його дії відбувається у разі відсутності волевиявлення хоча б однієї із сторін на продовження трудових відносин.

Ні ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема п.7 ч.1 ст.43, ні нормами Положення не визначена форма, у якій районна рада має висловити (сформулювати) своє небажання (незгоду) на продовження дії трудового контракту із керівником підприємства, що належить до комунальної власності.

Як слідує з матеріалів справи, Новосанжарська районна рада двічі у встановленому порядку розглядала питання про продовження дії трудового контракту із ОСОБА_2, проте за наявності кворуму позитивне рішення не було прийняте у зв'язку з тим, що за нього не проголосувала необхідна кількість депутатів, а не з інших технічних підстав (а.с.25-30, 76-78). Цей факт слід тлумачити як відсутність волевиявлення роботодавця на продовження строкових трудових відносин.

Оскільки строк дії трудового контракту закінчився 18 вересня 2015 року, то за відсутності згоди Ради на продовження строку його дії голова Ради правомірно видав розпорядження про звільнення ОСОБА_2 у зв'язку із закінченням строку трудового контракту.

Враховуюче наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати і ухвалити нове, яким слід відмовити в задоволені позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 п.4, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Новосанжарської районної ради Полтавської області, задовольнити.

Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 21 грудня 2015 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Новосанжарської районної ради Полтавської області про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу моральної шкоди відмовити.

В іншій частині рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 21 грудня 2015 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. А. Лобов

Судді: В.І.Акопян

П.С.Абрамов

З оригіналом згідно

Суддя О.А.Лобов