Рішення № 55192485, 19.01.2016, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/4082/15-ц

№ 2/207/323/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2016 року м. Дніпродзержинськ

Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Юрченко І.М.,

при секретарі Сівачук А.А.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Звертаючись до суду, позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що 10.09.2014 року Публічне акціонерне товариство Альфа-Банк, надалі за текстом - Позивач, та фізична особа - громадянин України, яким є - ОСОБА_2, надалі за текстом - Відповідач, уклали кредитний договір № 490923705 надалі за текстом - Договір.

Відповідно до умов вищевказаного Договору, Позивач (за Договором - Кредитор) зобовязується надати Відповідачеві (за Договором - Позичальникові) кредит у сумі 22669, 01грн.

Відповідно до умов Договору, Відповідач зобовязується в порядку та на умовах, що визначені Договором повертати Кредит, виплачувати проценти за користування Кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором та Додатком № 1 до нього - Графіком погашення кредиту.

Позивач свої зобовязання за Договором виконав, надавши Відповідачеві кредит у сумі 22669, 01грн., що підтверджується випискою з особового рахунку Відповідача.

У порушення умов Договору, Відповідач, свої зобовязання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 18.08.2015 року має прострочену заборгованість:

- за кредитом - 22274,04 грн.,

- за відсотками - 6082,37 грн.

У звязку з систематичним порушенням боржником своїх обовязків зі сплати кредиту, відповідно до норм чинного законодавства та діючого Кредитного договору Відповідачу було нараховано неустойку.

Станом на 18.08.2015 року розмір неустойки становить: штраф -1600,00 грн.

Відповідно до умов Договору у разі невиконання чи неналежного виконання Відповідачем будь-яких обовязків, встановлених Договором, в тому числі у разі затримання сплати частини Кредиту та/або процентів за його користування, щонайменше на один календарний місяць, Позивач має право вимагати дострокового виконання зобовязання з повернення Кредиту за Договором.

На виконання умов Договору Відповідачу була направлена Вимога про дострокове повернення кредиту, але на дату подання позовної заяви Вимога не виконана.

Таким чином, зважаючи на невиконання Відповідачем зобов'язання стосовно умов повернення кредиту, Позивач вправі вимагати стягнення з Відповідача заборгованість по кредиту, заборгованість за відсотками та неустойкою.

На підставі викладеного позивач просив стягнути з Відповідача на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість в сумі - 29956,41 грн., а саме: за кредитом - 22274,04 грн.; по відсотках - 6082,37 грн.; штраф -1600,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 299, 56 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, обґрунтувавши їх доводами, викладеними у позові. Додатково пояснив, що10.09.2014 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №490923705.

За п.2.1. Розділу 1 кредитного договору №490923705 від 10.09.2014 року сума кредиту становить 22 669,01 грн.

П.2.4. вищевказаного договору встановлений порядок надання кредиту та умови його використання. А саме: «Кредит надається позичальнику виключно для сплати платежів з виконання зобовязань Позичальника за Договором про відкриття та порядок ведення рахунку покриття особистої міжнародної платіжної картки VISA Альфа-Банк з відновлювальною кредитною лінією - резидента, укладеного із Банком, а саме повернення строкової та простроченої заборгованості по Договору про відкриття кредитної картки, сплати строкових та прострочених процентів, супутніх послуг, інших фінансових зобовязань Позичальника, штрафів відповідно до умов Кредитного Договору... Кредит надається позичальнику шляхом перерахування грошових коштів у сумі кредиту, що вказана в п.2.1. Розділу №1 цього Договору, на рахунок Клієнта №26259001576812, відкритий останньому в ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346, для зарахування коштів на повернення заборгованості за Договором про відкриття кредитної картки.»

Таким чином у відповідача була наявна заборгованість за кредитом - Договором про відкриття кредитної картки, рахунок Клієнта №26259001576812. Через наявну прострочену заборгованість 10.09.2014 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір №490923705, згідно якого грошові кошти були надані відповідачу для повного погашення заборгованості за Договором про відкриття кредитної картки, рахунок Клієнта №26259001576812, що було виконано (перераховані кошти) 11.09.2014 року.

Відповідно до наданого представником позивача розрахунку за Договором про відкриття кредитної картки, рахунок Клієнта №26259001576812 було отримано 22 669,01 грн., з яких грошові кошти розподілені наступним чином:

- 897,20грн. - погашення поточного боргу за кредитом;

- 357,73грн. - погашення відсотків за кредитом;

- 20727,70грн. - погашення простроченого боргу за кредитом;

- 783,58 грн. - погашення неустойки.

Окрім того, банком прощено суму неустойки у розмірі 97, 20грн., в наслідок чого загальна сума 783, 58 грн. складається з платежу боржника у розмірі 686, 38грн. та 97, 20грн., що була прощена банком самостійно.

Таким сума 897,20+357,73+20727,70+686,38=22669,01 грн.

Також зазначив, що якби відповідач був би не згодний з умовами кредитного договору №49092375 від 10.09.2014р., то він би його і не підписував та не укладав з ПАТ "Альфа-Банк". Разом з цим відповідач добровільно уклав договір, спочатку навіть виконував його та не намагався визнати його недійсним.

На підставі зазначеного просив задовольнити позовні вимоги ПАТ "Альфа-Банк" у повному обсязі.

У судовому засіданні відповідач пояснив, що позовні вимоги він визнає частково, але в якій саме частині він визначитися не може. Адже по першому кредиту за договором про відкриття кредитної картки, йому було надано кредит в сумі 12000грн., з яких він виплатив 9200грн. Другий кредитний договір № 490923705 від 10.09.2014року він укладав під тиском обставин, йому просто не було що робити та він вимушений був його підписати. Разом з цим працівники банку не ознайомили його з сукупною вартістю кредиту, тому він не знав, яка буде його загальна сума.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно із ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Судом досліджені всі докази надані сторонами, клопотань про витребування та дослідження інших доказів до суду не надходило.

Вислухавши учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, оцінивши кожний доказ окремо, а також докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, при цьому приймає до уваги такі обставини.

У судовому засіданні встановлено, що 10.09.2014 року Публічне акціонерне товариство Альфа-Банк та фізична особа - ОСОБА_2, уклали кредитний договір № 490923705. Відповідно до умов вищевказаного Договору, Позивач зобовязується надати Відповідачеві кредит у сумі 22669, 01грн.(ар.с.5-8).

У судовому засіданні відповідач не заперечував факт укладання даного договору, а також те, що підписи, які стоять на договорі, та в заяві-анкеті на отримання кредиту (ар.с.8), і в його клопотанні до банку від 10.09.2014 року про рефінансування заборгованості дійсно належать йому - ОСОБА_2.

Також матеріалами справи підтверджується і той факт, що відповідач був ознайомлений з сукупною вартістю споживчого кредиту та реальною процентною ставкою, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, що є Додатком №1 до кредитного договору № 490923705 від 10.09.2014р. та також містить підпис відповідача ОСОБА_2 (ар.с.7).

Дані обставини свідчать про те, що відповідач при укладенні кредитного договору № 490923705 від 10.09.2014р. був ознайомлений з його умовами, визнавав їх, особисто написав заяву на отримання кредиту (ар.с.8) та також був ознайомлений з сукупною вартістю споживчого кредиту та реальною процентною ставкою, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг (ар.с.7).

Позивач свої зобовязання за Договором виконав, надавши Відповідачеві кредит у сумі 22669, 01грн., що підтверджується випискою з особового рахунку Відповідача (ар.с.11).

Відповідно до п.2.1. Розділу 1 кредитного договору №490923705 від 10.09.2014 року сума кредиту становить 22 669,01 грн.

Пунктом 2.4. вищевказаного договору встановлений порядок надання кредиту та умови його використання. А саме: «Кредит надається позичальнику виключно для сплати платежів з виконання зобовязань Позичальника за Договором про відкриття та порядок ведення рахунку покриття особистої міжнародної платіжної картки VISA Альфа-Банк з відновлювальною кредитною лінією - резидента, укладеного із Банком, а саме повернення строкової та простроченої заборгованості по Договору про відкриття кредитної картки, сплати строкових та прострочених процентів, супутніх послуг, інших фінансових зобовязань Позичальника, штрафів відповідно до умов Кредитного Договору... Кредит надається позичальнику шляхом перерахування грошових коштів у сумі кредиту, що вказана в п.2.1. Розділу №1 цього Договору, на рахунок Клієнта №26259001576812, відкритий останньому в ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346, для зарахування коштів на повернення заборгованості за Договором про відкриття кредитної картки.» (ар.с.4).

Таким чином у відповідача була наявна заборгованість за кредитом, а саме Договором про відкриття кредитної картки, рахунок Клієнта №26259001576812. Через наявну прострочену заборгованість 10.09.2014 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір №490923705, згідно якого грошові кошти були надані відповідачу для повного погашення заборгованості за Договором про відкриття кредитної картки, рахунок Клієнта №26259001576812, що було виконано (перераховані кошти) 11.09.2014 року. Так, на виконання кредитного договору № 490923705 від 10.09.2014р. позивач перераховував Банку грошові кошти, що підтверджується розрахунком заборгованості (ар.с.10) та випискою по особовим рахункам відповідача (ар.с.11).

У судовому засіданні також було встановлено, що Відповідач сам надав клопотання позивачу від 10.09.2014 року про рефінансування заборгованості, що й було проведено Банком.

Відповідно до наданого представником позивача розрахунку за Договором про відкриття кредитної картки, на рахунок Клієнта №26259001576812 було отримано 22 669,01 грн., з яких грошові кошти розподілені наступним чином:

- 897,20грн. - погашення поточного боргу за кредитом;

- 357,73грн. - погашення відсотків за кредитом;

- 20727,70грн. - погашення простроченого боргу за кредитом;

- 783,58 грн. - погашення неустойки.

Окрім того, банком прощено суму неустойки у розмірі 97, 20грн., внаслідок чого загальна сума 783, 58 грн. складається з платежу боржника у розмірі 686, 38грн. та 97, 20грн., що була прощена банком самостійно.

Таким сума 897,20+357,73+20727,70+686,38=22669,01 грн

Отже саме на таку суму й було укладено кредитний договір № 490923705 від 10.09.2014р.

Як було встановлено у судовому засіданні відповідач був ознайомлений з сукупною вартістю споживчого кредиту та реальною процентною ставкою, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, що є Додатком №1 до кредитного договору № 490923705 від 10.09.2014р. (ар.с.7).

Окрім цього відповідач спочатку сам добровільно виконував умови договору, перераховуючи власні кошти на рахунок Банку на виконання кредитних зобов'язань по кредитному договору № 490923705 від 10.09.2014р., що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №490923705 від 10.09.2014р. та випискою по особовим рахункам.

А отже суд приходить до висновку, що на теперішній час кредитний договір № 490923705 від 10.09.2014р. є дійсним. Крім того, його недійсність не була встановлена у судовому порядку, відповідач не звертався до суду з відповідним позовом.

Між сторонами склались правовідносини врегульовані Цивільним кодексом України.

Зокрема, відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У статті 1048 ЦК України вказано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У порушення умов Договору, Відповідач, свої зобовязання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 18.08.2015 року має прострочену заборгованість:

- за кредитом - 22274,04 грн.,

- за відсотками - 6082,37 грн.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України та умов Договору, у разі невиконання, чи несвоєчасного виконання зобовязань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами Договору, Відповідач зобовязаний сплатити Позивачу неустойку (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до ст. 550 Цивільного кодексу України, Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

У звязку з систематичним порушенням боржником своїх обовязків зі сплати кредиту, відповідно до норм чинного законодавства та діючого Кредитного договору йому було нараховано неустойку.

Станом на 18.08.2015 року розмір неустойки становить: штраф -1600,00 грн.

Таким чином у звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором Відповідач станом на 18.08.2015 року має заборгованість на загальну суму 29956, 41грн., яка складається з наступного:

- за кредитом: 22274, 04 грн.;

- за відсотками: 6082, 37 грн.;

- штраф: 1600,00 грн.

що підтверджується розрахунком заборгованості по кредиту (ар.с.10).

Відповідно до умов Договору у разі невиконання чи неналежного виконання Відповідачем будь-яких обовязків, встановлених Договором, в тому числі у разі затримання сплати частини Кредиту та/або процентів за його користування, щонайменше на один календарний місяць, Позивач має право вимагати дострокового виконання зобовязання з повернення Кредиту за Договором.

На виконання умов Договору Відповідачу була направлена Вимога про дострокове повернення кредиту (ар.с.12-15), але на дату подання позовної заяви Вимога не виконана.

За таких обставин позов заявлено обґрунтовано та у відповідності до вимог чинного законодавства, тому він підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 74, 208, 209, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2, 22.08.1964р.н., ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість на загальну суму 29956, 41грн., а саме:

- за кредитом: 22274, 04 грн.;

- за відсотками: 6082, 37 грн.;

- штраф: 1600,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» судовий збір у сумі 299, 56 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.М. Юрченко