Ухвала суду № 55191699, 16.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2015 року м. Київ К/9991/73026/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2012 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 року

у справі № 2а-14647/11/2070

за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові

до 1. Державного науково-виробничого підприємства «Об'єднання Комунар»,

2. Господарчого товариства з обмеженою відповідальністю (торгівельно-виробничого підприємства) «Кварц»

про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И Л А :

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Харкові (далі - позивач) звернулась до суду із позовом до Державного науково-виробничого підприємства «Об'єднання Комунар» (далі - відповідач-1), Господарчого товариства з обмеженою відповідальністю (торгівельно-виробничого підприємства) «Кварц» (далі - відповідач-2) про стягнення з ГТОВ (ТВП) «Кварц» на користь ДНВП «Об'єднання Комунар» грошових коштів у сумі 54054,78 грн., що були сплачені за договором поставки від 24 лютого 2011 року № 27; стягнення з ДНВП «Об'єднання Комунар» в дохід держави грошових коштів у сумі 54054,78 грн., як компенсація вартості поставлених товарів за договором поставки від 24 лютого 2011 року №27 (в редакції уточнення до позову від 10 листопада 2011 року вих. № 15256/10/10-012).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2012 року у задоволені позову було відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2012 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 року і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У запереченні на касаційну скаргу ДНВП «Об'єднання Комунар», посилаючись на те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2012 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, з урахуванням обставин, встановлених у постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року у справі № 2а-10446/11/2070, виходив з того, що податковим органом не доведено наявності з боку відповідачів мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, при укладенні спірної угоди, з урахуванням того, що на момент укладення та виконання оспорюваного договору сторони були належним чином зареєстрованими юридичними особами та платниками податку на додану вартість, перебували на податковому обліку, договір є виконаним, а податки, збори (обов'язкові платежі) - сплачені.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ДНВП «Об'єднання Комунар» з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість по деклараціях з податку на додану вартість за червень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2010 року та січень, лютий, березень, квітень 2011 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2011 року на рахунок платника у банку, за результатами якої складений акт № 1798/41-018/14308730 від 19 липня 2011 року.

Зокрема, у вказаному акті перевірки було зазначено, що господарські операції між ДНВП «Об'єднання Комунар» та ГТОВ (ТВП) «Кварц» були здійсненні без мети настання реальних правових наслідків, обумовлених правочинами, наслідком чого є відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) (т. 1 арк. справи 7-38).

02 серпня 2011 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові на підставі вказаного акту перевірки прийнята податкові повідомлення рішення: № 0000540841 - про збільшення ДНВП «Об'єднання Комунар» суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість на 63537,00 грн.; № 0000550841 - про зменшення ДНВП «Об'єднання Комунар» суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість) за квітень 2011 року на 5521061,00 грн.; № 0000560841 - про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1317537,00 грн. (у тому числі: за листопад 2010 року - 112669,00 грн., за лютий 2011 року - 547381,00 грн., за квітень 2011 року - 657487,00 грн.) (т.1 арк. справи 50-52).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2011 року у справі № 2а-10466/11/2070 позов ДНВП «Об'єднання Комунар» до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові про скасування податкових повідомлень-рішень був задоволений частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові від 02 серпня 2011 року: № 0000550841 - в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2925589,95 грн.; № 0000560841 - в частині зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 515547,38 грн.; №0000540841 - в частині визначення основного платежу з податку на додану вартість у сумі 10369,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5184,50 грн. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено (т.2 арк. справи 9-32).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року у справі № 2а-10466/11/2070 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2011 року було скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги в цій частині було задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 02 серпня 2011 року: № 0000550841 - в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2594469,05 грн.; № 0000560841 - в частині зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 801989,62 грн. та застосованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1,00 грн.; №0000540841 - в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на суму основного платежу у розмірі 31989,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 15994,50 грн. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2011 року було залишено без змін (т.2 арк. справи 33-38).

Зокрема, у вказаних судових рішеннях було встановлено, що реальність господарських операцій між ДНВП «Об'єднання Комунар» та ГТОВ (ТВП) «Кварц» підтверджена наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, а акт перевірки Орджонікідзевської ОДПІ № 87/23-124-3/21914796 від 14 червня 2011 року був складений без дослідження податковим органом реальності проведених між вказаними суб'єктами господарювання господарських операцій.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Зокрема, при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, тоді як доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що реальність здійснення господарських операцій між ДНВП «Об'єднання Комунар» та ГТОВ (ТВП) «Кварц» підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, зокрема, податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями,прибутковими ордерами про приймання матеріальних цінностей (т.2 арк. справи 40-75), встановлена судовими рішеннями у справі № 2а-10466/11/2070, а вироків судів, постановлених у кримінальних справах, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо стосовно ДНВП «Об'єднання Комунар» та ГТОВ (ТВП) «Кварц» та посадових осіб вказаних суб'єктів господарювання, податковим органом в процесі розгляду даної справи надано не було. Не додано таких доказів і до касаційної скарги.

З урахуванням вищевикладеного, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга СДПІ по роботі з великими ВПП у м. Харкові Державної податкової служби підлягає залишенню без задоволення, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2012 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Х Харківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна