Ухвала суду № 55191598, 19.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" січня 2016 р. м. Київ К/800/24910/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Маслія В.І.

Суддів: Розваляєвої Т.С., Черпіцької Л.Т.

При секретарі Зубенко Д.В.

За участю представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідачів - Музичук Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_3 звернувся до суду позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб внести позивача в загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, виплатити таку гарантовану суму, а також визнати протиправними дії Фонду щодо віднесення правочину, укладеного між позивачем та банком, до нікчемних протиправними.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Заперечень на касаційну скаргу не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судами встановлено, що між ОСОБА_3 та ПАТ "Комерційний банк «Український фінансовий звіт» укладено договір банківського рахунку від 25.06.2014 року №PRIV_KIEV.1134/1, згідно якого банк за заявою клієнта відкриває банківський поточний рахунок у гривні.

Відповідно до умов вказаного договору Банк за заявою позивача відкриває поточний банківський рахунок НОМЕР_1 у гривні та здійснює за ним операції згідно діючого законодавства.

На підставі договору про поворотну фінансову допомогу на вказаний вище рахунок позивача 25.06.2014 року переказано кошти в розмірі 185 000,00грн., у зв'язку із чим позивачем до банку подано платіжне доручення № 1 від 25.06.2014р. про перерахування зазначених коштів на рахунок позивача в ПАТ «Укрексімбанк».

Станом на 03.07.2014 року вказане платіжне доручення банком виконано не було.

Постановою Правління НБУ від 14.08.2014 року № 491 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних» та Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14.08.2014 року № 69 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «УФС», Банк віднесено до категорії неплатоспроможних і на період з 15.08.2014 року по 15.11.2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків - Гончарова Сергія Івановича.

Постановою Правління Національного банку України від 10.11.2014 року № 717 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» та Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.11.2014 року № 119 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Комерційни банк «Український фінансовий світ» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» відкликано банківську ліцензію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» і розпочата процедура ліквідації Банка. Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» строком на 1 рік, тобто з 13.11.2014 року по 12.11.2015 року, призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків - Гончарова Сергія Івановича.

Листом від 02.12.2014 року відповідачем повідомлено позивача що правочини, в тому числі договір банківського вкладу від 25.06.2014 року №PRIV_KIEV.1134/1, операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з бездіяльністю Фонду, позивач заявив цей позов.

Відмовляючи в позові, суди обох інстанцій виходили з того, що Фонд є неналежним відповідачем по справі, а позовні вимоги до Фонду є передчасними.

Однак, такі висновки не можна визнати обґрунтованим.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та лідатором банку (крім ліквідації за рішенням власників) є Фонд. Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду, яка має високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, повну вищу освіту в галузі економіки, фінансів чи права (не нижче кваліфікаційного рівня "спеціаліст") та професійний досвід, необхідний для виконання заходів у межах здійснення тимчасової адміністрації.

Відповідно до частин першої, третьої статті 52 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, Окружний адміністративний суд міста Києва протокольною ухвалою від 25.02.2015 року змінив статус третьої особи - Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича на другого відповідача у названій справі.

Згідно з положеннями частини другої статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Крім того, відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Разом з тим, всупереч наведеним нормам законодавства, здійснивши заміну процесуального статусу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з третьої особи у справі на другого відповідача у справі, суд першої інстанції не вжив необхідних дій, необхідних для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача.

Вказане свідчить про формальний підхід до вирішення справи.

Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, та залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки зазначені обставини мають суттєве значення для правильного вирішення спору, то прийняті судами рішення не можна визнати законними і обґрунтованими.

Згідно із ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З врахуванням наведеного, рішення попередніх судів підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року - скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: