Ухвала суду № 55191395, 25.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2016 року м. Київ К/800/3189/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2012

у справі №2а/2370/2386/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор»

до Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.08.2012 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2012 постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15.08.2012 скасовано. Прийнято нову постанову про задоволення позову. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000681501 від 25.06.2012.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав невірного застосування норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено камеральну перевірку з питань достовірності нарахування позивачем сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2012 року, за результатами якої складено акт від 06.06.2012 № 51/15-130/32580463.

Перевіркою встановлено включення до податкового кредиту податкової накладної від 31.08.2011 № 49/006, виписаної ДК «Газ Україна» на суму 5275807,02 грн., у т.ч. ПДВ 879301 грн., яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до завищення від?ємного значення різниці між сумою податкових зобов?язань і сумою податкового кредиту за січень 2012 року на суму 879301 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.06.2012 №0000681501, яким позивачу зменшено розмір від?ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2012 року в розмірі 774231 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судом повно встановлено обставини, що мають значення для вирішення справи, та надано їм вірну правову оцінку.

У справі встановлено, що між позивачем та його постачальником ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» укладено договір поставки природного газу №01/041/11 від 04.01.2011. На виконання договору у серпні 2011 року постачальником здійснено поставку газу природного УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на територію України ПАТ НАК «Нафтогаз України», в кількості 1305,000 см.куб., який позивачем оплачено в повному обсязі, що підтверджується актами приймання-передачі та платіжними дорученнями. Реальність зазначених господарських операцій відповідачем не заперечується.

За наслідками операції з поставки газу постачальником на адресу позивача було виписано податкову накладну №49/006 від 31.08.2011 на загальну суму 5275807,02 грн., у т.ч. ПДВ 879301,17 грн.

У графі податкової накладної «Включено до ЄРПН» міститься позначка «х» - відповідно до якої ця податкова накладна внесена до єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ДК «Газ України» видано позивачу податкову накладну № 49/006 від 31.08.2011 на суму 5275807,02 грн., у т.ч. ПДВ 879301,17 грн., з відповідною відміткою про включення до ЄРПН, після того, як 15.09.2011 податкова накладна була відправлена до ЄРПН і протягом цього операційного дня (15.09.2011) з ЄРПН на адресу ДК «Газ Україна» не було надіслано квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної.

Факт направлення постачальником позивача податкової накладної №49/006 від 31.08.2011 до органу державної податкової служби та прийняття останнім цієї податкової накладної 15.09.2011 о 08 год. 50 хв. підтверджується випискою з програмного засобу телекомунікаційного зв?язку через систему подання електронної звітності (повідомлення про отримання звітності постачальника відповідною службою ДПА України).

За встановлених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що відповідно до приписів ч.6 ст. 201.10 ст.201Податкового кодексу України, надана позивачу ДК «Газ України» податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, та є підставою для формування податкового кредиту.

Доводи касаційної скарги правильності висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не можуть бути підставою для його скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-239№ КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун