Ухвала суду № 55191342, 18.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" січня 2016 р. м. Київ К/9991/44963/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Окружної державної податкової служби-Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.08.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2012

у справі №2а-3566/11/2670

за позовом Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 19.08.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2012, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП №0000164310 від 03.03.2011 в частині донарахованої суми 35377,51 грн. (основний платіж 31381,31 грн. та штрафні санкції 7075,50 грн.), №0000174310 від 03.03.2011 в частині донарахованої суми 5708,34 грн. (основний платіж 4566,67 грн., штрафні санкції 1141,67 грн.). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові повністю, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час ті місце розгляду справи повідомлені. Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010, за результатами якої складено акт № 46/43-10/05839888 від 16.02.2011.

За висновками акта перевірки позивачем допущено такі порушення:

1. заниження валових доходів на суму 28240,67 грн., яке виникло внаслідок не включення Луцькою та Дніпропетровською філіями до складу валового доходу сум заборгованості, що залишилися нестягнутими після закінчення строку позовної давності, а саме залишків коштів клієнтів банку, що були списані банком по поточних рахунках юридичних осіб, у зв?язку з чим позивачу було донараховано основну суму податку на прибуток в сумі 6870,26 грн., штрафних санкцій 1171,57 грн., а всього 8587,83 грн.;

2. завищення валових витрат на суму 135720 грн. внаслідок включення до їх складу витрат по флористичному оформленню виробничих приміщень, внаслідок чого донараховано основне зобов?язання з податку на прибуток в сумі 18177,75 грн., штрафних санкцій 4544,44 грн., всього 22722,19 грн.;

3. неправомірне включення до складу валових витрат витрат на потреби, не пов?язані з веденням господарської діяльності, а саме фінансування особистих потреб фізичних осіб -оплата послуг, наданих ЗАТ «Український мобільний зв?язок», - послуг міжнародного зв?язку, роумінгу, витрат на додаткові послуги за межами пакету («GOODOK», SMS по Україні, SMS за межі України, МТС спес.SMS, SMS розваги/знайомства/чат/MMS, Мобільний GPRS-інтернет, Гіпер.Net, WAP GPRS, Платні голосові довідки та сервіси за спеціальними цінами, Замовлені додаткові послуги за межами пакета) на загальну суму 87452,45 грн., внаслідок чого донараховано зобов?язання з податку на прибуток в сумі 4240,27 грн. основного платежу, штрафних санкцій 1060,07 грн., а всього 5300,34 грн.;

4. віднесення до складу валових витрат оплати періодичних видань: журнали «Контракти», «E-mobile», «Hi-Ntch-Pro», «Хакер с СД», «Мой компьтер», «Computer World», «PC World з СД» в сумі 4398,34 грн., внаслідок чого донараховано зобов?язання з податку на прибуток в розмірі 685,14 грн. основного платежу, штрафних санкцій 171,29 грн., а всього 856,43 грн.;

5. завищення Запорізькою філією валових витрат внаслідок включення витрат по орендній платі на загальну суму 53638,49 грн., в т.ч. за 2008 рік на суму орендної плати по приміщенню безбалансового відділення в м. Мелітополь на суму 12317,21 грн. та по приміщенню безбалансового відділення в м. Запоріжжі, яке було закрито, на суму 41321,28 грн., що стало підставою для донарахування податку на прибуток в розмірі 3079,30 грн. основного платежу, штрафних санкцій 769,83 грн., а всього 3849,13 грн. (по Запорізькій філії), а також податку на прибуток в сумі 2568,86 грн. основного платежу та штрафних санкцій в сумі 762,20, а всього 3210,96 грн. (по відділенню в м. Мелітополі).

6. не включення до бази оподаткування податком на додану вартість за квітень 2010 року вартості проданого автомобіля в сумі 7000 грн., внаслідок чого донараховано податку на додану вартість в сумі 1408,00 грн. основного платежу, штрафних санкцій 352,00 грн., а всього 1760 грн.;

7. заниження податкового зобов?язання з податку на додану вартість за 2009 рік на суму 3231,80 грн., а саме, Житомирською філією позивача не визначена база оподаткування податком на додану вартість при здійсненні операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг) в частині повернення об'єкта оперативної оренди орендодавцю внаслідок дострокового розірвання договорів оренди, на суму поліпшення, яка становить - 9195 грн. та 6964 грн., внаслідок чого донараховано зобов?язання з податку на додану вартість в сумі 3231,80 грн. основного платежу, штрафних санкцій 807,95 грн.

8. заниження Вінницькою філією обсягів продажу, що є об'єктом оподаткування податком на додану вартість в червні 2010 року у сумі 15793,34 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість в червні 2010 року на суму 3158,67 грн. при здійсненні операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг) в частині повернення об'єкта оперативної суборенди орендодавцю, внаслідок дострокового розірвання договору суборенди, та закриття ТВБВ № 2, на суму поліпшення об'єкту суборенди - 15793,34 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в червні 2010 року у сумі 3158,67 грн.

Позивачу донараховано податку на додану вартість в сумі 3158,67 грн. основного платежу, штрафних санкцій 789,67 грн., а всього 3948,34 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 03.03.2011: № 0000164310, яким збільшено суму грошового зобов?язання з податку на прибуток банківських організацій на суму 44526,98 грн., у т.ч. 35621,58 грн. основного платежу та 8905,40 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), №0000174310, яким збільшено суму грошового зобов?язання з податку на додану вартість на суму 9748,09 грн., у т.ч. 7798,47 грн. основного платежу та 1949,62 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову частково, з огляду на таке.

Щодо сум безповоротної фінансової допомоги по банківських вкладах клієнтів позивача, то відповідно до п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;

сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Кошти клієнтів, що знаходяться на банківських рахунках в банківській установі відповідно до роз?яснення Національного банку України від 23.11.2004 № 25-118/1918-12202 обліковуються на рахунку 2903 до моменту звернення вкладників цих коштів щодо розпорядження ними.

Відповідно до ст.268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимоги вкладника до банку про видачу вкладу.

З огляду на це суд першої інстанції дійшов висновку, що кошти, які були виявлені відповідачем під час проведення перевірки на рахунку позивача 2903 «Кошти клієнтів банку за недіючими рахунками» в сумі 28240,67 грн. не є безповоротною фінансовою допомогою, тому підстави для включення цих коштів до складу валових доходів суб?єкта господарювання відсутні.

Щодо витрат на флористичні послуги, то аналогічним обставинам Окружним адміністративним судом міста Києва була надана оцінка під час розгляду справи № 7/524 за позовом Акціонерного товариства «Український інноваційний банк» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків у постанові від 03.08.2009, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2010, згідно якого віднесення позивачем до складу валових витрат витрат на оплату флористичних послуг є правомірним, оскільки такі витрати здійснюються позивачем у зв?язку з веденням ним господарської діяльності.

Під час проведення перевірки 16.02.2011 відповідачем всупереч вимог ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена обставина врахована не була.

Щодо віднесення позивачем до складу валових витрат оплати послуг, наданих ЗАТ «Український мобільний зв'язок» - послуг міжнародного зв?язку, роумінгу, витрат на додаткові послуги за межами пакету («GOODOK», SMS по Україні, SMS за межі України, МТС спес.SMS, SMS розваги/знайомства/чат/MMS, Мобільний GPRS-інтернет, Гіпер.Net, WAP GPRS, Платні голосові довідки та сервіси за спеціальними цінами, Замовлені додаткові послуги за межами пакета) на загальну суму 87452,45 грн., то суд першої інстанції, виходив з того, що позивач не надав суду доказів, що зазначені послуги на загальну суму 87452,45 грн. були використані саме в господарській діяльності банку, та на виконання умов, передбачених у Правилах користування мобільним зв?язком АТ «Укрінбанк», у зв?язку з чим доводи відповідача про безпідставність віднесення позивачем зазначених витрат до складу валових витрат є обґрунтованими.

Щодо віднесення до складу валових витрат витрат, сплачених за періодичні видання: журнали «Контракти», «E-mobile», «Hi-Ntch-Pro», «Хакер с СД», «Мой компьтер», «Computer World», «PC World з СД» в сумі 4398,34 грн., то суд першої інстанції, з огляду на

Порядок організації підписки періодичних видань для забезпечення господарської діяльності АТ «Укрінбанк», затверджений наказом від 29.09.2006 № 178 організація підписки на періодичні видання для забезпечення потреб банку, а саме: бухгалтерські, юридичні, кадрові та періодичні видання по організації інформаційних технологій та розробки програмного забезпечення та інші періодичні видання необхідні для організації господарської діяльності банку, дійшов висновку про правомірність таких дій, оскільки зазначені вище періодичні видання використовувалися працівниками позивача під час виконання ними своїх службових обов?язків, відповідно до зазначеного Порядку.

Щодо завищення Запорізькою філією позивача валових витрат по орендній платі на загальну суму 53638,49 грн., в т.ч. за 2008 рік на суму орендної плати по приміщенню безбалансового відділення в м. Мелітополь на суму 12317,21 грн. та по приміщенню безбалансового відділення в м. Запоріжжі, яке було закрито, на суму 41321,28 грн., то суд першої інстанції дійшов висновку про підтвердження висновків відповідача щодо завищення позивачем валових витрат на суму 12317,21 грн. Оскільки позивач не почав користуватися орендованим ним приміщенням, призначеним для відділення № 2 у м. Мелітополі, у нього не було правових підстав для віднесення понесених ним витрат за договором оренди від 14.12.2007 № 103-юр, укладеним з ТОВ «Мелітопольський Автогідроагрегат», до складу валових витрат та відповідно зменшувати валовий дохід.

Стосовно орендної плати, сплаченої позивачем за орендоване приміщення, призначене для Запорізької філії ПАТ «Укрінбанк» відповідно до договору оренди з ТОВ «Улісс-Тур» від 21.05.2007, то відповідно до наказу ПАТ «Укрінбанк» від 04.11.2008 № 196 «Про ліквідацію відділень ПАТ «Укрінбанк» та відповідно до рішення Правління ПАТ «Укрінбанк» від 03.11.2008 у зв?язку із збитковою діяльністю, відділення № 4 Запорізької філії позивача ліквідовано.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2010 по справі № 25/162, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2010, з позивача стягнуто на користь ТОВ «Улісс-Тур» 249729,84 грн. орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення площею 72 м.кв. у м. Запоріжжі, пр. Леніна, 175. Таким чином, судовим рішенням встановлено, що ПАТ «Укрінбанк» користувався орендованим приміщенням. Таке користування слід вважати здійсненим під час підприємницької діяльності, у зв?язку з чим позивач правомірно відніс до складу валових витрат витрати на оплату орендної плати за договором від 21.05.2007.

Щодо висновку відповідача про не включення позивачем до бази оподаткування податком на додану вартість за квітень 2010 року вартості проданого автомобіля в сумі 7000 грн., то під час розгляду справи позивач погодився із зазначеним висновком податкового органу, у зв?язку з чим донарахування зобов?язання з податку на додану вартість в розмірі 1408,00 грн. судом визнано правомірним.

Щодо висновку відповідача про заниження податкового зобов?язання з податку на додану вартість за 2009 рік на суму 3231,80 грн. через невизначення Житомирською філією позивача бази оподаткування податком на додану вартість при здійсненні операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг) в частині повернення об'єкта оперативної оренди орендодавцю внаслідок дострокового розірвання договорів оренди на суму поліпшення, яка становить - 9195 грн. та 6964 грн., а також заниження Вінницькою філією обсягів продажу, що є об'єктом оподаткування податком на додану вартість в червні 2010 року у сумі 15793,34 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість в червні 2010 року в сумі 3158,67 грн. при здійсненні операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг) в частині повернення об'єкта оперативної суборенди орендодавцю внаслідок дострокового розірвання договору суборенди та закриття ТВБВ № 2, на суму поліпшення об'єкту суборенди - 15793,34 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в червні 2010 року у сумі 3158,67 грн., то суд першої інстанції визнав обгрунтованим висновок відповідача про заниження позивачем податкового зобов?язання з ПДВ у зв?язку з безоплатною передачею ним орендодавцям покращених у зв?язку з ремонтом орендованих приміщень.

Відповідно до наданих представником позивача у судовому засіданні пояснень, позивач повернув орендодавцю Бердичівській централізованій бібліотечній системі орендоване приміщення під відділення № 3 в м. Бердичеві. У зазначеному приміщенні позивачем були проведені ремонтні роботи, таким чином, позивач повернув орендодавцю орендоване приміщення з покращеннями.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що при оплаті ремонтних робіт позивач не сплачував ПДВ у складі ціни таких робіт. Покращення орендованого приміщення, здійснені в результаті зазначених ремонтних робіт позивач вважає основними фондами. Після передачі орендодавцю орендованого приміщення зроблені позивачем покращення були ліквідовані.

За висновками суду першої інстанції позивач не надав доказів того, що здійснені ним витрати на переобладнання орендованого приміщення були компенсовані йому орендодавцем Бердичівською централізованою бібліотечною системою, щодо доводів позивача про відсутність обов?язку сплачувати податок на додану вартість, з огляду на положення абзацу 2 п.4.9 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», то позивач не довів суду дотримання процедури ліквідації основних фондів.

Суд апеляційної інстанції, здійснюючи перегляд справи за апеляційними скаргами як позивача, так і відповідача, дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення, з огляду на те, що висновки суду першої інстанції про заниження позивачем податку на додану вартість в квітні 2010 року в сумі 1408,00 грн. за операцією продажу автомобіля, заниження податкових зобов?язань з ПДВ у зв?язку з безоплатною передачею ним орендодавцям - Бердичівській централізованій бібліотечній системі в м.Бердичеві та СПД ОСОБА_2 у м.Вінниці покращених орендованих приміщень, протиправного віднесення до складу валових витрат, витрат не пов?язаних з веденням господарської діяльності, а саме фінансування особистих потреб фізичних осіб - оплати послуг міжнародного зв?язку, а також завищення Запорізькою філією №2 у м.Мелітополі валових витрат внаслідок включення витрат за оренду приміщення, яким позивач не почав користуватися, внаслідок чого донараховано податок на прибуток в розмірі 2568,86 грн. знайшли своє підтвердження.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 03.03.2011 №0000164310 на суму 9149,47 грн. та №0000174310 на суму 4039,75 грн. є правомірними.

При цьому, правильність висновків суду першої інстанції, щодо не підтвердження висновків податкового органу про:

заниження позивачем валових доходів на суму 28240,67 грн., яке виникло внаслідок не включення Луцькою та Дніпропетровською філіями до складу валового доходу сум заборгованості, що залишилися нестягнутими після закінчення строку позовної давності, а саме залишків коштів клієнтів банку, що були списані банком по поточних рахунках юридичних осіб, у зв?язку з чим позивачу було донараховано основну суму податку на прибуток в сумі 6870,26 грн., штрафних санкцій 1171,57 грн., а всього 8587,83 грн.;

завищення валових витрат на суму 135720 грн. внаслідок включення до їх складу витрат по флористичному оформленню виробничих приміщень, внаслідок чого донараховано основне зобов?язання з податку на прибуток в сумі 18177,75 грн., штрафних санкцій 4544,44 грн., всього 22722,19 грн.;

віднесення до складу валових витрат оплати періодичних видань: журнали «Контракти», «E-mobile», «Hi-Ntch-Pro», «Хакер с СД», «Мой компьтер», «Computer World», «PC World з СД» в сумі 4398,34 грн., внаслідок чого донараховано зобов?язання з податку на прибуток в розмірі 685,14 грн. основного платежу, штрафних санкцій 171,29 грн., а всього 856,43 грн.;

завищення Запорізькою філією валових витрат внаслідок включення витрат по орендній платі по приміщенню безбалансового відділення в м. Запоріжжі, яке було закрито, на суму 41321,28 грн., що стало підставою для донарахування податку на прибуток в розмірі 3079,30 грн. основного платежу, штрафних санкцій 769,83 грн., а всього 3849,13 грн. (по Запорізькій філії) судом апеляційної інстанції не перевірено, незважаючи на заперечення відповідача щодо правомірності таких висновків суду першої інстанції, викладених в апеляційній скарзі.

Крім того, погоджуючись з висновками суд першої інстанції в частині підтвердження здійснених відповідачем донарахувань податкових зобов?язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, суд апеляційної інстанції не перевірив правильність визначених судом першої інстанції сум на які оспорювані податкові повідомлення-рішення залишені в силі.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що висновок відповідача про заниження позивачем податкового зобов?язання з ПДВ у зв?язку з продажем автомобіля та безоплатною передачею ним орендодавцям покращених у зв?язку з ремонтом орендованих приміщень є обґрунтованим, при цьому податкове повідомлення-рішення № 0000174310 від 03.03.2011 скасовано лише в частині донарахованої суми основного зобов?язання в розмірі 4566,67 грн. (1408,00 грн. ПДВ з вартості проданого автомобіля та 3158,67 грн. ПДВ з вартості проведених ремонтних робіт приміщення під відділення № 3 в м. Бердичеві).

Суд апеляційної інстанції, у своєму рішенні також визнав правомірними висновки відповідача про заниження позивачем податкових зобов?язань з ПДВ у зв?язку з безоплатною передачею позивачем орендодавцям покращених орендованих приміщень - Бердичівській централізованій бібліотечній системі в м.Бердичеві, а також СПД ОСОБА_2 у м.Вінниці, однак мотивів скасування податкового повідомлення-рішення № 0000174310 від 03.03.2011 в частині не навів.

Так само, суд апеляційної інстанції не навів мотивів, з яких він виходив, визнаючи податкове повідомлення-рішення від 03.03.2011 №0000164310 правомірним в сумі 9149,47 грн., оскільки за висновками суду першої інстанції, з якими погодився суд апеляційної інстанції, правомірність здійснених відповідачем донарахувань податку на прибуток підтверджено в сумі 4240,27 грн. основного платежу у зв?язку з неправомірним включенням до складу валових витрат, витрат не пов?язаних з господарською діяльністю (оплата фіз.особам послуг міжнародного зв?язку) та в розмірі 2568,86 грн. у зв?язку з неправомірним включенням до складу валових витрат, витрат за договором оренди від 14.12.2007 № 103-юр, укладеним з ТОВ «Мелітопольський Автогідроагрегат», оскільки позивач не почав користуватися орендованим ним приміщенням, призначеним для відділення № 2 у м.Мелітополі, що складає 6809,13 грн. основного платежу та 1822,27 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а всього 8613,4 грн.

Не виконання судом апеляційної інстанції вимог ст.195 КАС України, не встановлення та ненадання правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення у справі, виключає можливість для висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, у зв?язку з чим рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до цього ж суду на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Окружної державної податкової служби-Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2012 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун