Ухвала суду № 55191126, 25.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа №755/18359/15-а

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

25 січня 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Глущенко Я.Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 17 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

29 вересня 2015 року ОСОБА_1 звернулась у суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача у здійсненні перерахунку та поновлення виплати їй пенсії за віком, починаючи з 07 жовтня 2009 року;

- зобов'язати відповідача відновити виплату раніше призначеної пенсії, з проведенням усіх перерахунків та індексації пенсії, з урахуванням індексу інфляції, відповідно до статей 27, 28, 40, 42, 43, 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у розмірі, визначеному законодавством на момент проведення перерахунку та поновлення виплати пенсії, не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як непрацюючому пенсіонеру, з урахуванням матеріалів пенсійної справи і додатково наданих документів про страховий стаж за період з 07 липня 1989 року по 10 січня 1994 року, що не врахований в пенсійній справі та довідок про заробітну плату, і виплачувати пенсію на банківський рахунок, починаючи з 07 жовтня 2009 року;

- зобов'язати відповідача встановити і виплачувати їй підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для дітей війни, згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381, починаючи з 07 жовтня 2009 року;

- зобов'язати відповідача виплатити їй компенсацію втрати частини доходу, у зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії та підвищення до пенсії як дитині війни, за період з 07 жовтня 2009 року на день фактичної виплати.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 грудня 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва у поновленні виплати позивачу пенсії за віком, починаючи з 08 вересня 2015 року. Зобов'язано це управління Пенсійного фонду України відновити виплату раніше призначеної пенсії позивачу, починаючи з 08 вересня 2015 року. У решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду, позивач подала апеляційну скаргу.

Перевіривши скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху.

Відповідно до частини другої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

Згідно частини шостої статті 187 Кодексу до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 3 цього Закону судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення.

Згідно підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону (тут і далі - в редакції Закону, яка діє з 01 вересня 2015 року) за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір на рівні 110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,4 мінімальної заробітної плати.

Частиною першою статті 4 Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно частини третьої статті 6 цього Закону у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивач оскаржує судове рішення в частині залишених без задоволення вимог про зобов'язання відповідача провести перерахунок та індексацію пенсії, при відновленні її виплати, з урахуванням індексу інфляції та матеріалів пенсійної справи і додатково наданих документів про страховий стаж (1), встановити і виплачувати їй підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для дітей війни, згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 (2), виплатити їй компенсацію втрати частини доходу, у зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії та підвищення до пенсії як дитині війни, за період з 07 жовтня 2009 року на день фактичної виплати (3).

Тобто, за наслідками апеляційного розгляду позивач просить вирішити та задовольнити три вимоги, які не мають чітко вираженого майнового характеру.

Таким чином, за подання апеляційної скарги на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 17 грудня 2015 року підлягає сплаті судовий збір у розмірі 110% від 0,4 розміру мінімальної заробітної плати * 3, що становить 1 607,76 грн.

Проте, апелянтом надано лише доказ сплати судового збору в розмірі 535,92 грн, що не відповідає вимогам Закону України «Про судовий збір», і на 1071,84 грн менше, ніж належна до сплати сума.

За таких обставин, апеляційна скарга не відповідає вимогам частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, відповідно до 15 Кодексу адміністративного судочинства України мова адміністративного судочинства визначається статтею 14 Закону України «Про засади державної мовної політики».

Частиною третьою статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» встановлено, що сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.

Державною мовою в Україні є українська мова (стаття 10 Конституції України та стаття 6 Закону України «Про засади державної мовної політики»).

Натомість, усупереч приведеним нормам апеляційна скарга викладена російською мовою.

Ураховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає приведенню у відповідність до правил адміністративного судочинства - шляхом викладу її змісту державною мовою та надання доказів сплати судового збору в належному розмірі.

За приписами частини третьої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.

Керуючись ст.ст. 15, 108, 187, 189 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 17 грудня 2015 року - залишити без руху.

Зобов'язати апелянта в строк до 15 лютого 2016 року усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання апеляційної скарги, викладеної на державній мові, відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі, визначеному відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», за наступними реквізитами:

р/р 31211206781007, отримувач УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, символ звітності 206.

У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя Глущенко Я.Б.