Ухвала суду № 55191120, 21.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/18789/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

21 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ратнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Ратнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2015 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Ратнівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

17 грудня 2015 року за клопотанням сторони у справі строк розгляду справи продовжено на п'ятнадцять днів відповідно до ч. 2 ст. 195-1 КАС України.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання 21 січня 2016 року, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та положення ст. 197 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про можливість продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За результатами здійснення господарської діяльності ПАТ "Укрнафта" до Ратнівської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області 20 квітня 2015 року подано Декларацію з акцизного податку (9073791754), разом із додатком № 6. Звітний період - березень 2015 року. Місцезнаходження пункту продажу - АЗС 02/008, Волинська область, Ратнівській район, с. Видраниця, вул. Центральна, 2 б. Вид акцизного податку - 212.1.11 Податкового кодексу України.

У графі 4 розрахунку суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, позивачем задекларована вартість підакцизних товарів (з ПДВ), що реалізовані у роздрібній торговельній мережі від реалізації товарів для комерційного використання (на АЗС): бензини моторні - 59 090,45 грн., "інші нафтопродукти" - 208 616,24 грн., скраплений газ - 49 105,56 грн.

При цьому всього задекларовано обсяги реалізації відповідно: бензини моторні - 432 436,97 грн., "інші нафтопродукти" - 971 230,36 грн., скраплений газ - 243 405,98 грн.

У свою чергу, за ставкою податку у розмірі 5 % розраховано податкові зобов'язання (без врахування вартості підакцизних товарів від реалізації товарів для комерційного використання): 18 817 грн. - бензини моторні, 38 131 грн. - "інші нафтопродукти", скраплений газ - 9 715 грн.

Ратнівською ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у декларації з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів ПАТ "Укрнафта" за березень 2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 19.05.2015 року № 112/15/00135390.

Перевірка проведена на підставі ст. 48 Податкового кодексу України та у порядку ст. 76 Податкового кодексу України.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено комплексне поняття «реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» - це продаж підакцизних товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

Згідно з пп. 4.5 п. 4 ДСТУ 4303:2004 оптова торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачу через роздрібну торгівлю, або для виробничого споживання та надання пов'язаних із цим послуг.

Таким чином, якщо суб'єкт господарювання придбав нафтопродукти в певній кількості у оператора АЗС (користувача АЗС) за договорам поставки та отримує на АЗС пальне по паливним карткам або талонам (вибирає його частинами в подальшому) для своїх власних виробничих цілей, то таку операцію, на думку колегії суддів, не можна вважати роздрібним придбанням для власного некомерційного споживання.

Крім того варто зазначити, що відповідно до пп. 4.4 п. 4 ДСТУ 4303:2004 роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надання йому торговельних послуг. Згідно з п. 1 ст. 698 Цивільного кодексу України за договором роздрібної купівлі- продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його. Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним (п. 2 цієї статті Кодексу).

Оптова торгівля здійснюється, як правило, за договором поставки. Згідно з п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Для оптової торгівлі головною відмінною особливістю є категорія покупців - це суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні та юридичні особи, їх філії (відокремлені підрозділи) та обсяг товару.

Відповідно до ДСТУ 3993-2000 "Товарознавство" партія товару - це певна кількість товарів одного або декількох найменувань, закуплених, відвантажених або отриманих одночасно за одним товаросупровідним документом. Тобто які-небудь кількісні критерії для визначення оптової торгівлі у цьому випадку відсутні.

Отже, висновок контролюючого органу про те, що торгівля нафтопродуктами через мережу АЗС можлива лише в роздріб є суб'єктивним та призводить до неправильного трактування норм податкового законодавства. В законодавстві не існує обмежень щодо торгівлі нафтопродуктами через мережу АЗС оптом, відповідно не кожен факт продажу пального на АЗС є роздрібним.

Відповідно до пп. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України платником податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

За приписами пп. 213.1.9 п.213.1 ст. 213 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Крім того, висновок контролюючого органу про те, що дата виникнення податкових зобов'язань з акцизного податку від реалізації нафтопродуктів - дата здійснення розрахункової операції під час відпуску нафтопродуктів через мережу АЗС є суто суб'єктивним та не кореспондується з нормою податкового кодексу, на яку при цьому посилається ДФСУ.

Відповідно до п. 10.3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету країни з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155 відпуск нафтопродуктів на АЗС можливий: за готівку; за відомостями; за талонами; за платіжними картками.

Згідно з п. 216.9 ст. 216 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відпуск нафтопродуктів через мережу АЗС за талонами та смарт-картами не являється операцією з реалізації нафтопродуктів.

Варто також зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року № 14 затверджено форму декларації з акцизного податку. Додатком 6 до даної декларації передбачено, що база оподаткування акцизним податком при реалізації бензинів моторних (рядок 5) та інших нафтопродуктів (легкі, середні та важкі дистиляти), визначених у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 розділу VI Податкового кодексу України (рядок 6) визначається шляхом вирахування із загальної вартості реалізованих підакцизних товарів (графа 3) вартості товарів від їх реалізації для комерційного використання (графа 4). Таким чином у графі 5 Додатку визначається вартість підакцизних товарів до оподаткування (графа 3 - графа 4). Саме ця вартість і є базою оподаткування акцизним податком, за яким сума податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету, відображається у графі 7 Додатку та визначається шляхом множення даних графи 5 та графи 6.

Таким чином, трактування діяльності АЗС як суб'єкта господарювання, що здійснює виключно роздрібну торгівлю нафтопродуктами, унеможливлює застосування наведеного вище порядку визначення податкового зобов'язання з акцизного податку.

Пунктом 76.1 статті 76 Податкового кодексу України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що предметом дослідження камеральної перевірки можуть бути лише дані податкових декларацій (розрахунків) платника податків, зокрема, правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків.

При цьому будь-які дослідження документів, які були підставою для таких розрахунків, при проведенні камеральної перевірки не проводяться, оскільки це є предметом документальної перевірки.

У разі ж, якщо дослідженню підлягають документи по проведеним операціям, така перевірка не може відноситися до категорії камеральної. За наявності підстав та для цілей з'ясування обставин формування відповідних показників податкової звітності на підставі іншої податкової інформації, ніж дані податкових декларацій, у встановлених Податкового кодексу України випадках, зокрема визначених у п. 78.1. Податкового кодексу України, проводиться документальна перевірка з виданням наказу про її проведення та з відповідним інформуванням платника податків про її проведення, що у свою чергу, надає право останньому надавати пояснення та їх документальне підтвердження.

В даному випадку, досліджуючи обставини декларування позивачем показників декларації з акцизного податку, відповідач формував висновки про встановлення певних обставин реалізації нафтопродуктів, що мають юридичне значення, а відтак відповідач вийшов за межі обставин, які перевіряються під час камеральної перевірки, тобто відповідач діяв протиправно.

Оскільки станом на момент розгляду апеляційної скарги доказів сплати судового збору відповідачем надано не було, керуючись ст. 94 КАС України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до пп. 2 п. 3 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги, тобто після 01.09.2015 року), за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Ратнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2015 року - без змін.

Стягнути з Ратнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги до суду в сумі 200 грн. 97 коп.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Літвіна Н. М.

Ганечко О.М.