Ухвала суду № 55191109, 25.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа №357/14322/15-а

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

25 січня 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Глущенко Я.Б., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2015 року позивачу повернуто його позовну заяву у зв'язку із тим, що він не усунув недоліки цієї заяви, визначені в ухвалі цього суду від 02 жовтня 2015 року.

Не погоджуючись із ухвалою суду про повернення йому позову, позивач подав апеляційну скаргу.

Перевіривши скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 187 цього Кодексу в апеляційній скарзі повинні зазначатись вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 199 Кодексу за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін; змінити ухвалу суду; скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду; скасувати ухвалу суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; визнати ухвалу суду нечинною і закрити провадження у справі; скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

Апелянт же просить суд апеляційної інстанції при перегляді ухвали місцевого суду дозволити йому отримати можливість подану ним позовну заяву з додатком до неї вважати поданою до суду і отримати ухвалу суду першої інстанції, яка задовольнить його вимоги.

Отже, позивач просить суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду його скарги прийняти рішення, яке не відповідає встановленій законом компетенції апеляційного суду.

Окрім того, відповідно до частини 6 вказаної процесуальної норми до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до положень пп. 5 п. 3 ч. 2 та ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) судовий збір з апеляційних скарг на ухвалу суду встановлено на рівні 1 розміру мінімальної заробітної плати. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2015 року на законодавчому рівні встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1218,00 грн.

З огляду на викладене, судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2015 року становить 1218,00 грн.

Проте, до апеляційної скарги не додано документ, який підтверджує сплату судового збору в указаному розмірі.

Таким чином, апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 3 ч. 2 та ч. 6 ст. 187 КАС України.

За приписами ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху

Отже, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху у зв'язку з необхідністю уточнення вимог апелянта і отримання документа, що підтверджує сплату судового збору.

Окрім того, відповідно до частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

У частинах першій, третій статті 186 Кодексу визначено, що апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Відповідно до частини першої статті 188 Кодексу суд першої інстанції через три дні після закінчення строку на подання апеляційної скарги надсилає її разом зі справою до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Копію оскаржуваної ухвали апелянт отримав 28 жовтня 2015 року, про що він сам зазначає в апеляційній скарзі. Відтак, останнім днем подання апеляційної скарги було 02 листопада 2015 року.

Як свідчать матеріали справи, апеляційна скарга на вказане судове рішення була адресована позивачем та направлена Білоцерківською виправною колонією №35 безпосередньо до Київського апеляційного адміністративного суду 26 листопада 2015 року (зареєстрована 27 листопада 2015 року), а надійшла до місцевого суду лише 04 грудня 2015 року (із супровідним листом Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року №02.2-17/8294/15) - для вирішення питання згідно статті 188 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доказів направлення апелянтом скарги до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у встановленому статтею 186 Кодексу порядку матеріали справи не містять.

Таким чином, оскільки копію оскаржуваного рішення позивач отримав 28 жовтня 2015 року, а до суду першої інстанції апеляційна скарга надійшла лише 04 грудня 2015 року, скаржником пропущено строк апеляційного оскарження внаслідок порушення порядку її подання.

Зі змісту скарги не вбачається, що апелянт порушує питання про поновлення пропущеного строку.

Отже, скарга підлягає залишенню без руху також з метою надання апелянту можливості порушити питання поновлення строку апеляційного оскарження ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2015 року, обґрунтувавши причини такого пропущення.

Керуючись ст.ст. 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без руху.

Роз'яснити апелянту, що він вправі протягом тридцяти днів з моменту отримання копії даної ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з обґрунтованим клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, а також зобов'язаний усунути недоліки апеляційної скарги шляхом уточнення вимог до апеляційного суду і надання оригінала документа про сплату судового збору у розмірі, визначеному відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», за наступними реквізитами:

р/р 31211206781007, отримувач УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, символ звітності 206.

Якщо в зазначений строк таке клопотання апелянтом до суду не буде подано або вказані підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено, а у разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя Глущенко Я.Б.