Ухвала суду № 55191088, 20.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4050/15 Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

20 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

суддів: Бистрик Г.М.

Земляної Г.В.

за участю секретаря Запорожченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області до Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області (далі - УПФ України у Києво-Святошинському районі) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" про стягнення суми заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2 в розмірі 75462,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь УПФ України у Києво-Святошинському районі заборгованість у сумі 75462,00 грн.

На вказану постанову Державне підприємство "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, відповідач як платник страхових внесків перебуває на обліку в УПФ України у Києво-Святошинському районі за №10-03, що підтверджується відомостями картки особового рахунку, копія якої міститься в матеріалах справи.

Згідно розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", розмір фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31 та ОСОБА_32, що підлягає відшкодуванню відповідачем за період з 01.08.2015 р. по 25.08.2015 р. становить 75462,74 грн.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи, відповідачу було вручено відповідний розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій 21.08.2015 р.

Склад витрат та факт їх понесення УПФУ України у Києво-Святошинському районі підтверджується, зокрема наявними в матеріалах справи відомостями картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2, розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. №400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

У розумінні вищевказаної норми, відповідач є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 цього Закону, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. №1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV.

Приписами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Отже, із набранням чинності з 1 січня 2004 року Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" порядок компенсації фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій не змінився.

До набрання чинності вищевказаного Закону обов`язок щодо відшкодування пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", було передбачено Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" .

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону встановлюються ставки збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Тобто, у розумінні Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", грошові кошти, які сплачуються суб'єктами господарювання на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", є страховими внесками.

Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (далі - Інструкція).

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства (пункт 6.8 розділу 6 Інструкції).

Згідно з пунктом 6.7 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Необхідно зазначити, що 01.01.2015 р. набрав чинності Закон України від 28.12.2014 р. № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким до Податкового кодексу України внесено зміни, а саме: з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок та запроваджено нову форму оподаткування - єдиний податок, в якому передбачено окрему (четверту) групу платників єдиного податку, які є сільськогосподарськими товаровиробниками.

Внаслідок змін у правовому регулюванні, що відбулись у податковому законодавстві (виключення положень про фіксований сільськогосподарський податок), відпали і підстави для звільнення від оподаткування збором на обов'язкове державне пенсійне страхування, який сплачується у формі відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України № 1788-ХІІ, оскільки з 01.01.2015 р. правовим порядком не передбачено такої категорії платників податків як платники фіксованого сільськогосподарського податку.

Для платників окремої (четвертої) групи платників єдиного податку, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не передбачено.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що обов'язок з відшкодовування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених у порядку статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", покладений на підприємства.

Аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем рахуються пенсіонери, яким пенсія призначена відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тому посилання відповідача на відсутність у нього обов'язку відшкодувати ПФУ витрати на виплату і доставку таких пенсій, є помилковим.

Аналогічну правову позицію неоднаразово було висловлено Верховним Судом України, зокрема у постанові від 07.07.2015 р. №21-735а15 та у постанові від 11.11.2015 р. по справі №817/463/15.

Згідно ч. 15 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" строк давності щодо стягнення недоїмки - простроченої заборгованості із сплати страхових внесків не застосовується.

Отже, у відповідача утворилась та наявна заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2, у розмірі 75462,74 грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, які впливають на правильність вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" необхідно залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Бистрик Г.В.

Земляна Г.В.

Повний текст ухвали складено 25.01.2016 року

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Земляна Г.В.

Бистрик Г.М.