Ухвала суду № 55188702, 21.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20020/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

21 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді: Ганечко О.М.

суддів: Коротких А.Ю.,Хрімлі О.Г.,

при секретарі: Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПНН» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.11.2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПНН» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПНН» про стягнення заборгованості.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.11.15 року позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПНН» на користь Державного бюджету загальну суму податкового боргу в розмірі 482 850 (чотириста вісімдесят дві тисячі вісімсот п'ятдесят) грн. 04 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Представник апелянта в судовому засіданні просила задовольнити апеляційну скаргу, та прийняти нове рішення, яким скасувати постанову суду першої інстанції, та відмовити позивачу в задоволенні позову.

Представник позивача просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, за відповідачем рахується податковий борг, який у встановленому порядку та строки відповідачем не сплачений.

У зв'язку з несплатою податкового боргу в добровільному порядку, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача податковий борг.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що не сплачена сума податкового боргу відповідача є узгодженою та підлягає стягненню, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на таке.

Так, згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до Податкового Кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктами 59.1, 59.3, 59.4 статті 59 Податкового кодексу України, встановлено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На підставі зазначених норм Податкового кодексу України позивачем винесено податкову вимогу № 5424-25 від 02.04.15 року, доказів оскарження якої колегії суддів не надано.

Згідно п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилися, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з пунктом 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Пунктом 129.3 статті 129 Податкового кодексу України встановлено, що нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини). У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Згідно з п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України пеня, визначена п.п. 129.1.1 п. 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Пеня, визначена п.п. 129.1.2 п. 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження. Пеня, визначена п.п. 129.1.3 п. 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

Судом першої інстанції встановлено, що підстави виникнення податкової заборгованості, наявність боргу у визначеному позивачем розмірі, а також дотримання податковим органом встановленої законодавством процедури, що передує стягненню податкового боргу в судовому порядку підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Колегія суддів приходить до висновку, що, оскільки узгоджена сума податкового зобов'язання станом на час розгляду справи, набула статусу податкового боргу та не сплачена добровільно відповідачем, така сума боргу підлягає стягненню в примусовому порядку.

Також колегія суддів критично ставиться до посилань апелянта про те, що апелянтом було подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу з приводу оскарження в касаційному порядку рішень судів першої та апеляційної інстанції, якими було відмовлено в скасуванні податкових повідомлень-рішень, з огляду на те, що дані рішення набрали законної сили, а перегляд в касаційному порядку рішень не є перешкодою для розгляду даної справи про стягнення податкового боргу.

Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги, не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.11.2015 року , та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПНН» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.11.2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Ганечко О.М.

Коротких А.Ю.

Судді: Хрімлі О.Г.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.