Постанова № 55188382, 20.01.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.01.2016 справа №905/2084/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3при секретарі судового засідання ОСОБА_4за участю представників: від позивача: ОСОБА_5 за довіреністювід відповідача:не зявивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» м.Маріуполь, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від23.11.2015р.по справі№905/2084/15 (суддя Бокова Ю.В.)за позовом:3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області м. Маріуполь, Донецька областьдо відповідача:Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» м.Маріуполь, Донецька областьпростягнення 258 452,57грн., з яких 105 645,60грн. заборгованість, 152 806,97грн. пеня.

В С Т А Н О В И В:

3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області м. Маріуполь, Донецька область звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» м.Маріуполь, Донецька область про стягнення 258 452,57грн., з яких 105 645,60грн. основна заборгованість, 152 806,97грн. пеня.

Рішенням господарського суду Донецької області від 23.11.2015р. у справі №905/2084/15 позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства Азовзагальмаш, м. Маріуполь на користь 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, м. Маріуполь основну заборгованість в сумі 105645,60 грн. та судовий збір в сумі 1800,60 грн.

Відповідач з прийнятим рішенням господарського суду Донецької області від 23.11.2015р. у справі №908/2084/15 не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить судове рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає порушення судом норм матеріального та процесуального права у звязку з неповним зясуванням судом предмету та підстав позову.

Скаржник зазначає, що підставою позовних вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» м.Маріуполь, Донецька область суми заборгованості в розмірі 82 387,80грн. виступає договір №ПР-09298 від 01.01.2014р., а не договір ПР-0998 від 01.01.2014р., як невірно встановив суд першої інстанції.

Крім того, відповідач посилається на те, що відповідно до умов Договору №ПР-08845 від 01.07.2013р. для здійснення оплати послуг аварійно-рятувальної служби передбачена подвійна підстава: виставлення рахунку та надання акту здавання-приймання робіт, які в матеріалах справи відсутні. При таких обставинах заявник вважає, що у нього не настав обовязок оплатити.

Також скаржник зазначає, що судом першої інстанції проігноровано місцезнаходження відповідача (м. Маріуполь), як регіону проведення антитерористичної операції, що само по собі є винятковою обставиною для надання відстрочки виконання рішення.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача у судове засідання зявився, через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін. Проти розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача не заперечував.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні повноважного представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

01.07.2013 р. між 3 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області м. Маріуполь, Донецька область (далі Аварійно-рятувальна служба) та Публічним акціонерним товариством Азовзагальмаш м. Маріуполь, Донецька область (далі Обєкт) укладено договір на постійне та обовязкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами обєктів та окремих територій № ПР-08845/143 (далі Договір), відповідно до п.1.1. якого предметом договору є організація та здійснення аварійно-рятувального обслуговування потенційно-небезпечних обєктів (додаток 1) Обєкту з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на Обєкті надзвичайної ситуації, спрямованої на поліпшення техногенної безпеки обєктів (території) та підвищення рівня підготовленості Обєкта до рятування людей та ліквідації надзвичайних ситуацій.

Відповідно до п. 4.1. Договору ціна договору складає 7884,00 грн. (сім тисяч вісімсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) на місяць, у т.ч. ПДВ 1314,00 (одна тисяча триста чотирнадцять грн. 00 коп.). Загальна сума за договором складає 47304,00 грн. (сорок сім тисяч триста чотири грн. 00 коп.), у т.ч. ПДВ 7884,00 грн. (сім тисяч вісімсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.). Ця вартість встановлена сторонами на основі калькуляції, яка додається до цього договору (додаток № 2) і виконана згідно з вимогами Порядку визначення розмірів оплати за обслуговування обєктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами, затвердженого спільним наказом МНС України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 15 грудня 2003 року № 495/369, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2003р. за № 1222/8543.

Договір діє з 01 липня 2013 року до 31 грудня 2013 року (п. 6.1. Договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Також, 01.01.2014 р. між 3 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (далі Аварійно-рятувальна служба) та Публічним акціонерним товариством Азовзагальмаш, (далі Обєкт) укладено договір на постійне та обовязкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами обєктів та окремих територій № ПР-0998 (далі Договір 2), відповідно до п. 1.1. якого предметом договору є організація та здійснення аварійно-рятувального обслуговування потенційно-небезпечних обєктів (додаток 1) Обєкту з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на Обєкті надзвичайної ситуації, спрямованої на поліпшення техногенної безпеки обєктів (території) та підвищення рівня підготовленості Обєкта до рятування людей та ліквідації надзвичайних ситуацій.

Відповідно до п. 4.1. Договору 2 ціна договору складає 7489,80 грн. (сім тисяч чотириста вісімдесят девять грн. 80 коп.) на місяць, у т.ч. ПДВ 1248,30 грн. (одна тисяча двісті сорок вісім грн. 30 коп.). Загальна сума за договором складає 89877,60 грн. (вісімдесят девять тисяч вісімсот сімдесят сім грн. 60 коп.), у т.ч. ПДВ 14979,60 грн. (чотирнадцять тисяч девятсот сімдесят девять грн. 60 коп.). Ця вартість встановлена сторонами на основі калькуляції, яка додається до цього договору (додаток № 2) і виконана згідно з вимогами Порядку визначення розмірів оплати за обслуговування обєктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами, затвердженого спільним наказом МНС України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 15 грудня 2003 року № 495/369, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2003р. за № 1222/8543.

Договір діє з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року (п. 6.1 Договору 2).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Позивач просить стягнути з відповідача 105 645,60 грн. боргу, який утворився при виконання обох договорів.

Оцінивши зміст спірних договорів, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що останні за правовою природою є договорами про надання послуг, відносини за якими регулюються главою 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач, звертаючись з позовом до суду зазначає, що свої зобов'язання за вказаними договорами виконав в повному обсязі, при цьому посилається на акти здавання-приймання робіт від 10.09.2013р. та від 27.09.2013р. до Договору № ПР-08845/143 від 01.07.2013р., а також на акти здавання-приймання робіт від 01.04.2014р., від 28.04.2014р., від 30.05.2014р., від 27.06.2014р., від 31.07.2014р., від 29.08.2014р. та від 30.09.2014р. за Договором № ПР-0998 від 01.01.2014р.

На виконання п. 4.2. Договорів № ПР-0998 від 01.01.2014р. та № ПР-08845/143 від 01.07.2013р. позивачем були виставлені відповідачу рахунки № 806 від 01.11.2013р. на суму 7884,00 грн., № 890 від 02.12.2013р. на суму 7884,00 грн., № 44 від 01.04.2014р. на суму 7489,80 грн., №123 від 01.04.2014р. на суму 7489,80 грн., № 195 від 01.04.2014р. на суму 7489,80 грн., № 272 від 01.04.2014р. на суму 7489,80 грн., № 349 від 30.05.2014р. на суму 7489,80 грн., № 494 від 27.06.2014р. на суму 7489,80 грн., № 505 від 31.07.2014р. на суму 7489,80 грн., № 573 від 29.08.2014р. на суму 7489,80 грн., № 689 від 30.10.2014р. на суму 7489,80 грн., № 641 від 30.09.2014р. на суму 7489,80 грн., № 769 від 28.11.2014р. на суму 7489,80 грн., № 831 від 29.12.2014р. на суму 7489,80 грн. Всього підлягає сплаті заборгованість у розмірі 105645,60 грн.

В свою чергу, відповідач свої грошові зобов'язання за договорами ПР-08845/143 від 01.07.2013р. та № ПР-0998 від 01.01.2014р. не виконав, послуги, отримані згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) не оплатив.

Відповідно до п. 4.2. Договору 1 плата за обслуговування Обєкта Аварійно-рятувальною службою здійснюється щомісячним перерахуванням коштів згідно з наданим рахунком та актом здавання-приймання робіт та виконання умов договору, на реєстраційний рахунок Аварійно-рятувальної служби не пізніше 20 числа поточного місяця.

Згідно з п. 5.1. Договору 1 за невиконання або неналежне виконання зобовязань за цим договором Аварійно-рятувальна служба та Обєкт несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до п. 4.2. Договору 2 плата за обслуговування Обєкта Аварійно-рятувальною службою здійснюється щомісячним перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок Аварійно-рятувальної служби у триденний строк з дня отримання рахунку, але не пізніше 25 числа поточного місяця.

Згідно п. 6.2. Договору 2 здавання-приймання робіт згідно умов цього Договору оформляється актом здавання-приймання робіт та виконання умов договору, який підписується сторонами не пізніше 25 числа поточного місяця.

За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи доведено, що відповідач, в порушення умов договору, надані послуги не оплатив.

За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Будь-яких належних документів в підтвердження відсутності наявності боргу відповідачем надано не було.

При цьому, в актах здавання-приймання робіт міститься посилання на Договір №ПР-09298 від 01.01.2014р., яке судом визнається помилковим, оскільки зазначений договір в обліку позивача не визначений, а його визначено в обліку відповідача. Тобто спірний договір № ПР-0998 від 01.01.2014р. та договір №ПР-09298 від 01.01.2014р. є одним документом.

Також є безпідставним посилання відповідача на нездійснення ним оплати за договорами у звязку із ненаданням рахунків на оплату позивачем.

Відповідно з п. 4.2. Договору від 01.07.2013 р. плата за обслуговування Обєкта Аварійно-рятувальною службою здійснюється щомісячним перерахуванням коштів згідно з наданим рахунком та актом здавання-приймання робіт та виконання умов договору, на реєстраційний рахунок Аварійно-рятувальної служби не пізніше 20 числа поточного місяця.

Згідно з п. 4.2. Договору від 01.01.2014 р. плата за обслуговування Обєкта Аварійно-рятувальною службою здійснюється щомісячним перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок Аварійно-рятувальної служби у триденний строк з дня отримання рахунку, але не пізніше 25 числа поточного місяця.

З наведеного вбачається, що сторони визначили граничні дати оплати.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 613 Цивільного кодексу України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Відповідач не довів, що не зміг оплатити надані послуги до визначеної в договорі дати у звязку із про строчкою кредитора.

У звязку з вищевикладеним, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду відносно того, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договорами про постійне та обовязкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами обєктів та окремих територій № ПР-0998 від 01.01.2014р. та № ПР-08845/143 від 01.07.2013р. складає суму 105645,60 грн.

Крім того, позивач, просив стягнути з відповідача пеню у 152 806,97грн.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязань. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно ж до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 2.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" передбачено, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду щодо незадоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача пені в сумі 152 806,97 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, оскільки сторони не встановили пеню та її розмір у договорах № ПР-08845/143 від 01.07.2013р. та № ПР-0998 від 01.01.2014р.

В ході розгляду справи відповідачем надана заява про надання відстрочки виконання рішення у справі №905/2084/15, яке обґрунтоване складним фінансовим станом відповідача через проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областях.

Відповідно до п.6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно з п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України № 9 від 17.10.2012р. вбачається, що підставою для відстрочки, розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вирішуючи питання про надання відстрочки господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача щодо оплати за надані позивачем послуги виникла з листопада 2013р., тобто ще до початку проведення антитерористичної операції, що свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань за договорами, яке не повязане із початком проведення антитерористичної операції у Донецькій області.

Довод відповідача про те, що судом першої інстанції проігноровано місцезнаходження відповідача (м. Маріуполь), як регіону проведення антитерористичної операції, що само по собі, на його думку, є винятковою обставиною для надання відстрочки виконання судового рішення, не містить підґрунтя, оскільки клопотання було предметом розгляду у суді першої інстанції і в справі визначені місцезнаходження сторін. Також, відповідачем не враховано, що місцезнаходженням позивача, так само як відповідача, є м.Маріуполь.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення заяви відповідача про надання відстрочки виконання судового рішення.

Також, колегія суддів визнає вірним висновок суду щодо заяви позивача від 27.10.2015р. №3033 «про уточнення розміру позовних вимог» з огляду на приписи ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Господарського процессуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

При таких обставинах доводи апеляційної скарги не спростовують висновків викладених у рішенні суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 23.11.2015р. по справі №905/2084/15 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» м.Маріуполь, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 23.11.2015р. по справі №905/2084/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 23.11.2015р. по справі №905/2084/15 - залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В. Ломовцева

Судді:В.М. Татенко

ОСОБА_2

Надруковано 5 прим.:

1прим.-Позивачу;

1прим.-Відповідачу;

1прим.-У справу;

1прим.-ДАГС;

1прим.-ГСДО.