Рішення № 55188228, 21.01.2016, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2016 р.Справа № 925/1977/15

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився (клопотання про розгляд за відсутності представника);

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла-Транс" про стягнення 12 717,28 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення в порядку регресу з відповідача на користь позивача страхового відшкодування в розмірі 12 717,28 грн., сплаченого позивачем власнику постраждалого авто внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), за участі водія відповідача.

Позивач в судове засідання не з'явився, направив до суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника, всі необхідні додаткові пояснення та документи суду надавав, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, свого представника в жодне судове засідання не направив, заперечень проти позову суду не надав, клопотання про відкладення розгляду справи не заявлено.

Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представників обох сторін за наявними у справі документами, оскільки надання доказів на доведення позову та заперечень проти нього, а також участь у судових засіданнях є правом, а не обов'язком сторони.

Дослідивши наявні у справі документи, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з такого:

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

04 жовтня 2013 року Чигиринським районним судом Черкаської області прийнято постанову у справі № 708/1297/13-п (а.с. 21), якою встановлено, що 11 вересня 2013 року близько 4 год. на 209 км а/д Чернігів - Гремяч водій ОСОБА_1 автомобіля НОМЕР_1, належного ТОВ "Смілатранс", залишив транспортний засіб, не вживши заходи щоб не допустити його самостійного руху, в зв'язку з чим автомобіль покотився та скоїв наїзд на автомобіль, що стояв попереду. Цим порушено вимоги п. 15.12 ПДР України та скоєно ДТП.

Згідно пояснення від 12.09.2013 року ( а.с. 14), автомобіль відповідача пошкодив інший автомобіль КІА РІО держномер 0531ХУ199 під керуванням ОСОБА_2. Обидва автомобілі отримали механічні ушкодження.

У відповідності до ст. 1, 6, 22, 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 року, страховий поліс - це єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору. Страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Згідно ст. 18 Закону України "Про страхування", договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Статтею 10 цього ж Закону визначено, що страховим платежем (а це страховий внесок, страхова премія) є плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування.

Внаслідок вищезазначеного ДТП, автомобіль КІА РІО держномер 0531ХУ199 отримав механічні пошкодження бокової лівої частини, що підтверджується Довідкою ДАІ № 9264557 про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 19) та страховим актом № 00125410 (а.с.39).

Заперечень проти достовірності факту скоєння ДТП за участі автомобіля та водія відповідача, а також перебування водія автомобіля у трудових стосунках із відповідачем (про що вказано у постанові Чигиринського районного суду від 04.10.2013 року), у відповідача немає.

Матеріалами справи підтверджується, що на момент ДТП між відповідачем та позивачем - приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка", був чинним договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується полісом від 11.06.2013 р. № АС/3666343 (а.с. 13), відповідно до умов якого позивач застрахував цивільну відповідальність відповідача перед третіми особами при використанні транспортного засобу DAF TE95XF, номерний знак НОМЕР_2.

19.09.2013 власник пошкодженого транспортного засобу КІА РІО 0531ХУ199 ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою про виплату матеріального збитку внаслідок ДТП (а.с. 15).

Відповідно до акту технічного огляду колісного транспортного засобу від 10.09.2013 (а.с. 28) було проведено огляд транспортного засобу з метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля "Kіa-Rio 1.4 GLS" д/н О513ХУ199.

Відповідно ремонтної калькуляції (а.с. 32-36) вартість відновлювального ремонту легкового автомобіля "Kіa-Rio 1.4 GLS", державний реєстраційний № 0513ху199Rus, необхідного для усунення пошкоджень, отриманих в наслідок ДТП 11.09.2013 року, складає 12 717,28 грн.

Відповідно до страхового акту № 00125410 (а.с. 39) та розрахунку страхового відшкодування позивача, матеріальна шкода, завдана власнику пошкодженого транспортного засобу "Kіa-Rio 1.4 GLS", державний реєстраційний № 0513ху199Rus, становить 12717,28 грн. і підлягає виплаті.

На підставі вищевказаних документів, відповідно до норм ст. 37 3акону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивачем було виплачено страхове відшкодування власнику транспортного засобу "Kіa-Rio 1.4 GLS", державний реєстраційний № 0513ху199Rus ОСОБА_2 в розмірі 12 717,28 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 033253 від 24 вересня 2013 року (а.с. 40).

У відповідності до пояснення позивача, за вказаним платіжним дорученням та за вказівкою ОСОБА_2 про напрямок виплати страхового відшкодування, викладеною у заяві про виплату матеріального збитку ( а.с. 15), кошти в сумі 12 717,28 грн. були перераховані безпосередньо на Станцію технічного обслуговування ФОП ОСОБА_3.

Відповідачем не заперечено та не спростовано належними і допустимими доказами, що на час скоєння ДТП (11.09.2013) ОСОБА_1 був водієм товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла-Транс", під керуванням якого автомобіль відповідача скоїв ДТП.

У відповідності до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

В постанові Чигиринського районного суду Черкаської області у справі № 708/1297/13-п вказано, що ОСОБА_1 провину у вчиненому визнав повністю та вказав, що не поставив автомобіль на тормоз, в результаті чого він покотився та скоїв наїзд на автомобіль, що стояв попереду, внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження (а.с. 21).

Відповідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" № 6 від 27.03.92 -- відповідальність юридичної особи настає у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійно, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Відповідно до п. 38.1.1(в,г) ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), а також якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Таким чином, вибір відповідача у даній справі належить виключно позивачу.

Вказані пункти ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" застосовуються самостійно.

Статтею 33.1.2. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

За доводами позивача, які не спростовані та не заперечені відповідачем у справі, ТОВ "Сміла-Транс" не повідомило свого страховика про скоєння ДТП за участі застрахованого автомобіля.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку, позивачем відповідачу було надіслано претензію № 012879/лв/10 від 19 серпня 2015 року щодо відшкодування збитків в порядку регресу (а.с. 41), яка залишена без задоволення, з чого і виник спір.

У відповідності до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Заперечень проти доводів та розрахунків позивача відповідач суду не надав.

На підставі оцінки всіх обставин справи суд приходить до висновку, що зібраними у справі доказами позивач довів правомірність заявлених позовних вимог, доказів про погашення боргу за позовними вимогами у справі немає, а тому з відповідача на користь позивача необхідно примусово стягнути здійснене позивачем страхове відшкодування в розмірі 12 717,28 грн.

Обставин, які б звільняли відповідача від майнової відповідальності перед позивачем, за матеріалами справи не встановлено.

На підставі ст. 49 ГПК України, при задоволенні позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1 218,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла-Транс" (код ЄДРПОУ 33094258, АДРЕСА_1) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (код ЄДРПОУ 20033533, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А) -- 12 717,28 грн. страхового відшкодування та 1 218,00 грн. на відшкодування судового збору.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 25 січня 2016 року.

Суддя Н.М. Спаських