Рішення № 55188137, 21.01.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2016 р.Справа № 922/6154/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків про стягнення 59827,08 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_3, довіреність реєстр. №154 від 19.01.2016р.;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємць ОСОБА_1 (позивач) звернулась до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 основної суми боргу в розмірі 24204,00 грн., штрафу за протермінування оплати за оренду в сумі 3240,00 грн., штрафу за протермінування оплати за комунально - експлуатаційні послуги в сумі 17628,00 грн., 3% річних в сумі 1161,50 грн. та інфляційних втрат в сумі 13593,58 грн. Крім того, у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем його зобов'язань за договором суборенди приміщень № б/н від 01.12.2011 р., внаслідок чого заборгованість по орендній платі за період: жовтень 2013 року - липень 2014 року становить 15390 грн., заборгованість за комунально-експлуатаційні послуги за період: вересень 2013 року - червень 2014 року становить 8814 грн., крім того, відповідно до п.6.3. та п.6.4. договору суборенди позивачем нараховано штраф, а також заявлено вимоги про стягнення 3% річних станом на 20.11.2015 р. та інфляційних втрат за період з 09.07.2014 р. по 19.11.2015 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 листопада 2015 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09 грудня 2015 року о 10:30 годині. Цією ж ухвалою суду витребувано у сторін додаткові докази.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 грудня 2015 року розгляд справи відкладено на 12 січня 2016 р. о 10:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 січня 2015 року розгляд справи відкладено на 21 січня 2016 р. о 12:30 год.

В судовому засіданні 21.01.2016р. представник позивача підтримав позов та просив суд його задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач в призначене судове засідання не з`явився, а також свого повноважного представника не направив, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав.

Копії ухвал про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, надіслані на адресу відповідача: 61023, АДРЕСА_1, яка зазначена позивачем у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, проте копії ухвал господарського суду Харківської області від 26 листопада 2015 року та від 09 грудня 2015 року повернуті підприємством зв'язку до господарського суду з посиланням на закінчення терміну зберігання.

Копія ухвали господарського суду Харківської області від 12 січня 2016 року про відкладення розгляду справи на 21 січня 2016 р. о 12:30 год надіслана на адресу відповідача 13 січня 2016 року і не повернута підприємством зв'язку.

Відповідно до п.п.1) п.1 Розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 28.11.2013 р. N 958 нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Згідно п.2 Розділу ІІ Нормативів при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

У п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судам України надано роз'яснення, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01 грудня 2011 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Суборендар) був укладений договір суборенди приміщень (Договір), відповідно до умов якого в оренду була передана частина приміщення №8 загальною площею 18,0 м. кв. цокольного поверху корпусу Б-2 за адресою АДРЕСА_2. План приміщення, переданого в суборенду, є невід'ємною частиною договору. Об'єкт оренди знаходиться в користуванні Орендаря на підставі договору оренди укладеного між Орендодавцем та Орендарем (п.1.1. Договору).

Факт передачі майна підтверджується наявним в матеріалах справи Актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.12.2011р., підписаний між сторонами. (а.с. 21).

Відповідно до п.2.4. Договору Орендна плата за користування приміщенням, переданим в суборенду, проводиться за поточний місяць не пізніше 25 числа попереднього місяця самостійно згідно додаткової угоди до Договору (без рахунку Орендаря).

Згідно з п.2.5. Договору виплата компенсації комунально-експлуатаційних послуг та вартість послуг з обслуговування об'єкта оренди оплачуються за фактичними витратами до 7 числа місяця, наступного за розрахунковим Підставою для оплати є рахунки Орендаря.

Вартість послуг з обслуговування об'єкта оренди включає в себе:

2.5.1. охорону прилеглої внутрішньої території, відеоспостереження, пожежну сигналізацію, дератизацію, сплату земельного податку, благоустрій, озеленення території, прибирання прилеглої території.

2.5.2. обслуговування систем водопостачання, каналізації, опалення (в т.ч. послуги сантехніка та ін.); обслуговування систем електропостачання (послуги електрика, обслуговування внутрішнього і зовнішнього освітлення та ін.), обслуговування телефонного зв'язку. Щомісяця вартість послуг, зазначених у п.п.2.5.2, розраховується в наступному порядку:

С = Н х К, де "С" - це вартість послуг, "Н" - це сума спожитих послуг електроенергії, водопостачання, каналізації, телефонного зв'язку, "К" - величина, рівна 1,5

2.6. Сторони даного Договору здійснюють взаємну звірку платежів до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

2.7. У перебігу 2-х днів після підписання договору Суборендар зобов'язується сплатити Орендарю суму, рівну подвійному розміру орендної плати за приміщення, тобто суму за перший і останній місяці оренди.

Згідно з п.2.8. Договору суборендар зобов'язаний самостійно отримувати в Орендаря рахунки на оплату компенсації комунально-експлуатаційних послуг і послуг з обслуговування об'єкта оренди - з 01 по 05 число кожного місяця.

Відповідно до п.5.3.7. Договору суборендар зобов'язаний своєчасно і в строки, встановлені цим договором, вносити орендну плату.

Згідно з п.5.3.8. Договору суборендар зобов'язаний своєчасно і в строки, встановлені цим договором, компенсувати комунально - експлуатаційні послуги і вартість послуг з обслуговування об'єкта оренди, а також інші платежі, передбачені даним договором.

Відповідно до п.9.1. Договору термін дії Договору встановлюється з моменту підписання до 31 грудня 2013р.

01.12.2011р. між сторонами була укладена додаткова угода до договору суборенди приміщення від 01.12.2011р. відповідно до умов якої сторони уклали угоду про наступне:

Відповідно до п. 2.2. договору суборенди приміщення від "01" грудня 2011 сторони дійшли згоди:

1. розмір орендної плати щомісяця становить 1620,00 грн.;

3. вартість послуг з обслуговування об'єкта оренди включає в себе:

3.1. охорону прилеглої внутрішній території, відеоспостереження, пожежну сигналізацію, дератизацію, сплату земельного податку, благоустрій, озеленення території, прибирання прилеглої території.

Щомісяця вартість послуг, зазначених у п.3.1. Додаткової угоди становить 236,00 грн.

3.2. обслуговування систем водопостачання, каналізації, опалення (в т.ч. послуги сантехніка та ін.); обслуговування систем електропостачання (послуги електрика, обслуговування внутрішнього і зовнішнього освітлення та ін.), обслуговування телефонного зв'язку.

Щомісяця вартість послуг, зазначених у п.3.2, розраховується в порядку передбаченому в п.п.2.5.2 п.2.5 Договору суборенди.

01.01.2014р. додатковою угодою до договору суборенди приміщень від 01.12.2011р. сторони визначили, що термін дії договору суборенди від 01 грудня 2011 р. продовжити до 01 липня 2014р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за актом приймання-передачі від 10.07.2014 р. повернув позивачеві вказані приміщення, акт підписано позивачем та відповідачем (а.с. 24).

Однак, в порушення умов спірного договору, відповідач не сплачував своєчасно та в повному обсязі орендну плату та комунально-експлуатаційні послуги, внаслідок чого заборгованість по орендній платі за період: жовтень 2013 року - липень 2014 року становить 15390 грн., а заборгованість за комунально-експлуатаційні послуги за період: вересень 2013 року - червень 2014 року становить 8814 грн., що разом складає 24204,00 грн.

Крім того, відповідач визнав свій борг в сумі 24204,00 грн., що підтверджується Актом звіряння розрахунків за договором суборенди приміщень від 09.07.2014р., акт підписано сторонами. (а.с. 18).

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору піднайму.

Згідно ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України, до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності; до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням передбачених цим Кодексом особливостей.

В силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності; розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 ст.286 Господарського кодексу України).

Частинами 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як зазначалось вище, умовами договору (п. 2.4., п.2.5. Договору) сторони погодили порядок здійснення орендної плати та оплати компенсації за комунально - експлуатаційні послуги.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідачем в установленому порядку не спростовано обставини, на які посилається позивач стосовно неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором суборенди приміщень від 01.12.2011 р., господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу у розмірі 24204,00 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення штрафу за протермінування оплати за оренду плату в сумі 3240,00 грн., штрафу за протермінування оплати за комунально - експлуатаційні послуги в сумі 17628,00 грн., 3% річних в сумі 1161,50 грн. та інфляційних збитків в сумі 13593,58 грн., суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Отже, невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За статтею 230, пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Пунктом 6.3. Договору сторони погодили, що у разі порушення суборендарем умов п.5.3.7 Договору, Суборендар сплачує Орендарю суму рівну подвійному розміру щомісячно встановленої орендної плати.

Також, пунктом п.6.4. Договору сторони погодили, що у разі порушення суборендарем правил, встановлених п. 5.3.8 даного договору протягом 10 днів і більше, Суборендар сплачує Орендарю штраф у подвійному розмірі від простроченої суми, при цьому Орендар звільняється від виконання п. 5.1.3. даного договору до повного погашення виниклої у Суборендаря заборгованості, включаючи штрафні санкції організацій - постачальників коммунально - експлуатаційних послуг.

Перевіривши розрахунок штрафу за протермінування оплати за оренду плату в сумі 3240,00 грн. та штрафу за протермінування оплати за комунально - експлуатаційні послуги в сумі 17628,00 грн., суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню повністю.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 1161,50 грн. - 3% річних, які розраховані станом на 20.11.2015 р., суд виходить з наступного.

Згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних, суд прийшов до висновку, що 3% річних підлягають частковому стягненню з відповідача в розмірі 1158,52 грн., оскільки прострочення відповідача по сплаті орендної плати виникло з 26 числа відповідного місяця, а не з 25 числа - як зазначає позивач.

В решті частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 2,98 грн. слід відмовити, у зв'язку з необґрунтованістю.

Стосовно заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 13593,58 грн., суд зазначає наступне.

Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат, розрахованих станом на 19.11.2015 р. за допомогою системи "Законодавство" та встановлено, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 13593,58 грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1217,94 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 509, 525, 526, 530, 546-551, 610, 611, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, статтями 174, 193, 230, 231, 283, 286 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 66, 67, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково в сумі 59824,10 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) основну суму боргу в розмірі 24204,00 грн., 3% річних в розмірі 1158,52 грн., штрафу за протермінування оплати за оренду плату в розмірі 3240,00 грн., штрафу за протермінування оплати за комунально - експлуатаційні послуги в розмірі 17628,00 грн., інфляційних витрат в розмірі 13593,58 грн. та судовий збір в сумі 1217,94 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог в сумі 2,98 грн. відмовити.

Повне рішення складено 25.01.2016 р.

Суддя І.О. Чистякова